Tribuna/Футбол/Блоги/Українська Прем'єр-Ліга/Лихоманка Динамо продовжується

Лихоманка Динамо продовжується

Останні 3 роки Динамо переживає кризу. Гра залишає бажати кращого, а на результати у Чемпіонаті України вболівальникам біло-синіх без слів на очах дивитись важко.

Автор — Maks Nuzhdiak
13 июля 2020, 00:18
4
Лихоманка Динамо продовжується

Після "провального" (на думку Ігоря Михайловича) сезону Динамо 2016-2017 р. під керівництвом Сергія Реброва мали піти більш успішні (на думку того ж Ігоря Михайловича). Відбулася зміна тренера, адже срібні медалі для Динамо є неприпустимими. Реброва на тренерській посаді змінив Олександр Хацкевич, білоруський спеціаліст, що встиг попрацювати головним тренером у Вітебську та збірній Білорусі. Очоливши команду, вболівальники якої чекали покращень у грі, зіштовхнувся зі шквалом критики у свою сторону після вильоту із кваліфікації Ліги Чемпіонів від Янг Бойз.

Ще тоді фани киян не могли змиритись із тим, що якісь "ноунейми" залишили Динамо без Ліги Чемпіонів на наступний сезон. А Динамо (можливо ви забули) Барселону у 97 році на Камп Ноу 0:4 обігрувало. Проте під керівництвом Хацкевича у наступних двох сезонах максимум на що могли розраховувати біло-сині - це Суперкубок України, який вони двічі завоювали вигравши у Шахтаря і ті ж самі неприпустимі срібні медалі Чемпіонату України. Більше того, гравці Динамо вже забули як звучить гімн Ліги Чемпіонів - після відходу Реброва вони там не грали. Ось це ті покращення, на які всі сподівались? 

Безперечно, Хацкевич робив акцент на молодих гравців. Саме під його керівництвом дебютували такі гравці як Миколенко і Шапаренко. Він дав їм дорогу у великий футбол. Також за Хацкевича відбувся один з небагатьох за останні роки трансфер для Динамо, що приніс користь для команди - перехід словенця Вербіча із Копенгагена. 

"Хацкевич аут"

Відставка білоруського тренера відбулась пізно і незрозуміло: спершу Суркіс заявив, що повністю довіряє спеціалісту, а вже після чергового невиходу киян до групового етапу Ліги Чемпіонів звільнив Хацкевича з поста головного тренера. Чи не логічніше було змінити тренера у міжсезонні? 

Роботу Олександра Миколайовича оцінили негативно, але з розумінням. З розумінням того, що в команді відбувалась зміна поколінь. З розумінням того, що Циганков має стати новим Ярмоленком для Динамо, після переходу Андрія до дортмундської Борусії. З розумінням того, що могло бути і гірше..

Куди вже гірше..

Здавалось, що ось - воно, довгоочікуване вболівальниками звільнення "фізрука". Ось тепер тримайся Шахтар, Динамо як заграє із новим тренером. Проте не так сталося, як гадалося. "Динамівські серця" нікуди не поділися. Новим тренером Динамо стає Олексій Михайличенко, який вже давно був пов'язаний із тренерськими штабами киян. До речі, не перший його прихід на пост головного тренера біло-синіх. Перший був у далекому 2002, після смерті легендарного Валерія Лобановського. Схоже, Ігор Михайлович вважає, що у Михайличенка свіжіші "конспекти Лобановського" за якими всі тренери Динамо так стараються працювати.  А серйозно, то нового тренера столичного клубу сприйняли негативно ще до того, як він почав працювати. Вболівальники хотіли іноземця.. або хоча б Вернидуба, який тоді був без клубу. Але ж у них "сердець динамівських" немає.

Менше з тим, нічого не зміниш - фани Динамо знову живуть надією покращень у грі команди, а сама команда нашвидкоруч починає перелаштовуватись під іншого тренера (хоча конспекти ж однакові). 

 

Молоді чемпіони

Влітку 2019 відбулась визначна подія для українського футболу - молодіжна збірна України до 20 років стає переможцем Чемпіонату Світу. До багатьох гравців прикута увага команд з усього світу. П'ятеро гравців із чемпіонського складу належать Динамо, ще кілька футболістів якийсь час були в академії киян. Нібито, ось зараз має молодь талановита підтягнутись до основного складу (або хоча б заявки на матч) команди й внести свій вклад у гру. Проте більш-менш сформований кістяк команди цьому статися не дає. Супряга і Булеца повертаються в аренду до Дніпра-1, а Попов і Цитаішвілі продовжують боротися за місце у складі. І нагода трапилася - Попов став практично основним гравцем (уже встиг забити в українському класичному і цим самим вибити Шахтар із кубка), скориставшись травмою Микити Бурди. Щодо Цитаішвілі, то ситуація була не такою простою. Попри травму Циганкова, Михайличенко й надалі віддавав перевагу більш захисному Караваєву, ніж Георгію. Свій шанс чемпіон світу отримав лише після контроверсійних слів "що нам ще треба виграти, щоб грати - чемпіонат Марсу?". А шансом скористався - у товариській зустрічі після цього інтерв'ю на 4 хвилині оформив вже дубль. А в офіційному матчі із Шахтарем віддав гольову передачу на Буяльського у стилі Мессі й став найкращим гравцем у складі Динамо. Схоже, що інколи потрібно звернути на себе увагу, щоб грати, але хіба це не робота тренера - звертати на когось увагу? 

Забагато запитань, замало відповідей.

 

2 місце за Реброва - провал, у 2020 році - головна ціль

У цьому сезоні неприпустимі срібні медалі для Динамо стали верхом сподівань. Чемпіонат, фактично програний ще до карантину, із групи Ліги Європи кияни не вийшли. Єдиним проблиском надії був виграний у Шахтаря матч кубка України. І цією можливістю Динамо скористалось - здобули перший трофей з часів Реброва (якщо не брати до уваги двох Суперкубків). Хоча гра вболівальників не порадувала. У фіналі битва на рівних із Ворсклою завершилась серією пенальті, де кияни виявились фартовіші. А радості не було меж. Як сказав один із вболівальників: "Після такої перемоги у фіналі потрібно не святкувати, а лягати спати й прокидатись вранці на тренування". Але ж це перший кубок України для Динамо за 4 роки - хай порадіють.

А радіти зарано

У Чемпіонаті України, незважаючи на те, що чемпіонство оформили гірники, ситуація для Михайличенка складається не так просто. Головною ціллю є 2 місце, яке дає можливість зіграти у кваліфікаційному раунді Ліги Чемпіонів наступного сезону. Проте на звання віце-чемпіона також претендують Десна і Зоря, які зараз на ходу. Розв'язка буде цікавою, адже залишилось лише 2 тури, а Динамо на разі, зігравши в останньому турі внічию з Олександрією (2:2), займає третє місце з 56 очками в активі. Далі очна зустріч із Зорею, у якої на 1 бал більше. А третій претендент на срібло - чернігівська Десна після поразки від Шахтаря (2:4), дихає в спину киянам набравши 55 пунктів. Можна сказати, що зараз все у ногах біло-синіх. Але ж фани знають, як Динамо може зіграти (матч із Десною показав). Як виявляється, завжди може бути гірше..

А вболівальники й далі чекатимуть покращень.

Лучшее в блогахБольше интересных постов