Чому збірна України має всі шанси вистрелити на Євро

У будь-якої медалі є дві сторони, якщо мають місце бути негативні наслідки для збірної від переносу турніру (погана форма деяких ветеранів команди, наприклад, та інші проблеми про які ще минулого року непогано розписав Денис Юдінков, який, власне, ще тоді надихнув мене написати який небудь оптимістичний пост) - то цілком можливо, що й навпаки, тренерський штаб команди зможе використати вимушену паузу на свою користь.

Психологічний аспект

Феєричничний відбір і без перебільшення історичні перемоги над сербами й португальцями просто не могли не зіграти з нами злий жарт, навіть досвідчені українські футболісти на кшталт Ярмоленка, Коноплянки і Пятова банально не звикли до того, що їх носять на руках, до настільки гучних перемог на регулярній основі, навіть не зважаючи на титули і участь у тріумфальному ЧС того ж Пятова, важко повірити у те, що на них не вплинула масова істерія наших ЗМІ і вболівальників, які, здається, цілком серйозно повірили і переконали оточуючих у непереможності жовто-блакитних і в тому, що ми тепер зобов*язані грати як мінімум у півфіналі Євро.

Не слід надто вже засуджувати нашу спільноту і ЗМІ, (хоча щодо професійності деяких поважних експертів і журналістів все ж є питання) адже така реакція на подібні досягнення - це природньо, ми не Іспанія, Німеччина чи Франція щоб сприймати впевнений вихід на великий турнір з першого місця як належне, тому холодний душ (або гучний ляпас) у вигляді гучних поразок від вищеперерахованих команд був не менш необхідним ніж заряд впевненості як після виносу португальців і сербів. Нам тихо і без зайвих емоцій вказали наше місце у світовій футбольній ієрархії, нам іще далеко до топових збірних, як за підбором виконавців, так і за досвідом тренерського складу, з іншого ж боку - ми і не остання збірна на континенті, дві перемоги (як мінімум дві, тримаємо в голові ще можливий матч зі Швейцарією) в топ дивізіоні Ліги Націй (а перемагали далеко не найоптимальнішим складом) мають змусити команду не опускати голову надто низько. Ми, як і самі гравці, маємо сприймати нашу команду не як Іспанію чи Німеччину, а такою, якою вона є: міцною, з молодим та амбіційним і мотивованим тренером, з досвідченими майстрами, перспективною молоддю і кількома майстрами рівня топ чемпіонатів у складі, здатну грати першим номером і вести гру, але за потреби - закритися на своїй половині поля, терпіти і чекати свого шансу в контратаках. Усвідомити свій рівень і ще раз все проаналізувати чудово допоможе якраз вимушена пауза.

Досвід ветеранів нікуди не подінеться

Ніхто не заперечує той факт, що Коноплянка, Ярмоленко, Пятов та Степаненко не молодшають. Але! Останніх двох це стосується значно меншою мірою, до Тараса й надалі мінімум претензій, його характер, гра у відборі та вміння читати гру нікуди не подінуться, а невеликий спад цього сезону, є підозра, викликаний виключно поганою формою після хвороби, Пятов - взагалі голкіпер, хоч те, що він потроху почав здавати не піддається сумніву, але це було помітно і раніше. Андрій цілком ще здатен допомогти команді досвідом і характером, (навіть якщо помиляється) витягти тяжку гру не лише впевненістю і характером, а тупо завдяки високому рівню гри, координації, техніці, реакції та іншому? - Наврядчи. Однак, як вже сказано, Андрій потроху почав здавати не сьогодні і не вчора, але це не зробить його присутність у заявці чи навіть на полі набагато менш важливою для команди. Не слід також забувати, що сама воротарська позиція - доволі специфічна (багато чого вирішує і досвід, і настрій голкіпера, і його вплив на команду, і багато іншого), як, зрештою, і взагалі гра збірних.) Мається на увазі специфіка тренувального процесу, підготовка команди до крупного турніру і таке інше... Також, звісно, ми маємо враховувати і наявність Бущана, головного, судячи з усього, на даний момент конкурента Пятова. Георгій має безліч мінусів, зокрема. часто відбиває перед собою і є питання щодо гри на виходах. З іншого ж боку, гра ногами у нього на рівні, цілком можливо, вищому ніж у головного ветерана збірної, особливо довгі передачі. Та й прибавити в інших аспектах гри іще буде час. А серед молоді ВЖЕ є одразу кілька представників нового покоління, то ж конкуренція на воротарській позиції як мінімум виглядає цікавою, а як максимум - викликає стриманий оптимізм.

Що ж до найбільш яскравих представників свого покоління - тут схожа, дещо, ситуація на ту, що з капітаном. Нажаль, ні Коно, ні Ярмоленко, вже не вийдуть на свій рівень, скажімо, часів Євро 2012 або Євро 2016. Однак... Якщо згадувати не кращим чином проведені два минулих форуми - це лише мотивуватиме недавніх лідерів (якщо говорити про лідерські якості безпосередньо на полі, а не в роздягальні) довести самим собі, не в останню чергу, чого вартий кожен з них. Так само як і Пятов вони почали здавати, поступово, не сьогодні і не вчора, що, однак, не заважало їм навіть приносити користь команді, навіть у відверто поганій формі, можливо навіть найгіршій за всю кар*єру, Коноплянка здатен вийти проти Сербії і зробити дубль, навіть маючи мінімум ігрової практики або нещодавно відновившись після надтяжкої травми Ярмоленко все ще здатен забити Потругалії або віддати геніальний асист проти Іспанії, "на голому класі". Ніхто не робитиме ставку на двох 32 річних вінгерів на Євро (якщо, звісно, не станеться чогось неочікуваного, зрештою, у тренерського штабу перед турніром буде можливість провести повноцінний збір, знову ж таки, оцінити форму ветеранів...) але їхня присутність, як і їх вклад безпосередньо на футбольному полі, цілком може зіграти вирішальну роль. І, звісно, не забуваємо про доволі широкий вибір виконавців на флангах, в першу чергу якнайкраще себе має проявити Циганков, є Марлос (ще один досвідчений і віковий гравець, як і Мораєс, однак, вони все ж ніколи й не були ключовими виконавцями, максимум - класними гравцями ротації), а впевнена гра у збірній дебютанта Зубкова взагалі стала приємним сюрпризом.

Щодо вінгерів ще дещо. Раніше викликався Шевченком до збірної Іван Петряк, і за проведений час на полі з гри команди як мінімум не випадав, однак, після зміни клубу, навіть попри стабільну гру в новому колективі, у його виклик не віриться, хоча, як альтернатива Коно виглядає досить пристойно.

Замало практики у нинішніх лідерів збірної?

Найбільшою проблемою можуть стати проблеми зі здоров*ям Малиновського. Тут залишається лише тримати кулаки і сподіватись на здоровий глузд керівництва Аталанти, тренерів і медичного штабу.

Позиції Зінченка в Ман сіті на цей час виглядають доволі непогано, Яремчук набрав хорошу форму і цілком може навіть піти на підвищення (це завжди ризик, але хто не ризикує - той грає до 28 років у дублі Динамо Київ, а потім завершує кар*єру десь у чемпіонаті області), є невеликі проблеми у Соболя, не грає Пластун і проблеми у Безуса, однак, наче непогано справи у Михайличенка, та й загалом, позиції центрального і особливо лівого захисника зараз укомплектовані дуже непогано.

Лідери збірної з УПЛ теж наче не мають викликати непокоєння, Матвієнко грає на своєму рівні, як і Миколенко, про Степаненка, Циганкова, Марлоса і Мораєса сказано вище, Кривцов, Караваєв, Сидорчук і Коваленко - мають і надалі стабільну ігрову практику, але швидше будуть гравцями ротації.

Прогрес молоді викликає стриманий оптимізм

Окрім голкіперів, про яких теж сказано вище, слід нагадати про Коноплю, Тимчика, Корнієнка, Бондаря, Попова, прогресуючого під керівництвом Луческу Шапаренка, а Забарний взагалі став відкриттям року і зараз розглядається як гравець основи збірної. Цілком можливо, що проявить себе під керівництвом Максимова Цитаїшвілі. Є певні проблеми у Супряги, однак, в запасі у Владислава ще кілька місяців...

Нікуди також не подівся, поки, із Зорі Віктор Скрипник, а з ним і видовищна гра луганчан, і, відповідно, рівень гри Шевченка, Іванісенії, Юрченка та Кочергіна - це на випадок якщо ТШ збірної раптом вирішить звернути увагу на представників луганчан. З легіонерів, крім Зубкова, впевнено виглядає досвідчений Макаренко в Бельгії.

Відсутність конкуренції у Яремчука в нападі

Так, це дійсно може бути проблемою. За цей рік, поки, не заграв стабільно Супряга, Мораєс більше лікувався і загалом, ми поки не побачили, що хтось може гідно замінити Романа.

Раніше Романа лише в деяких матчах підміняв Жуніор Мораєс, нічого, швидше за все, не зміниться й зараз. В якості альтернативи можна згадати, що повернувся і спробує виграти кокуренцію за місце в заявці схожий на Яремчука фізичними даними Беседін (який навіть встиг забити кілька мячів у команді Шевченка, переможний фінам і також не менш важливий сербам), продовжує забивати в Туреччині досвідчений Кравець і навіть Філіппов, який має проблеми в клубі, демонструє доволі непогані результати.

***

На всяк випадок уточнюю, тут перераховані здебільшого позитивні моменти, які, теоретично, мають допомогти збірній вдало виступити на континентальному форумі. Про мінуси команди Шевченка було багато сказано до цього, тому даний текст написаний швидше для того щоб був певний баланс. Не слід очікувати перемоги в фіналі, однак, і опускати голову теж зарано.

Этот пост опубликован в блоге на Tribuna.com. Присоединяйтесь к крупнейшему сообществу спортивных болельщиков!
Другие посты блога
Коротко об украинском футболе
+17
Популярные комментарии
Sergiy Baranovsky
+3
Кравець цілком може нав’язати конкуренцію Яремчуку.
пользователь заблокирован
+2
П’ятов не різко здав, а поступово, не буває так щоб ти одного ранку прокинувся і різко почав грати на не своєму рівні.)) Спад у нього почався давно, та навіть і в кращі часи в нього постійно були помилки, це нормально. З іншого боку, сильно перебільшують його спад, в багатьох аспектах він іще дасть фору багато кому, та й взагалі позиція специфічна, як, власне, і сама гра в збірній. Багато чого вирішує досвід і характер. До того ж є ким його замінити, а тренери собі не вороги, якщо треба то в основі вийде Бущан, Трубін або можливо навіть Лунін (до кінця сезону ще є час, і статися може все що завгодно, в тому числі й травма Куртуа наприклад).

Про Степаненка, Ярмолу і Коно вже сказано, як і про конкуренцію на їхніх позиціях, не бачу сенсу повторюватись.
Ответ на комментарий Ranger99
Перенос Євро явно пішов не на руку нашій збірній - П’ятов різко здав, Ярмоленко - задихається після 30 хвилин гри, Степаненко - бліда тінь порівняно з 2019, Коноплянка остаточно забив на футбол, а Малиновський не знає, чи йому робити операцію, після якої він не факт, що відновиться до Євро. Зінченко гріє банку і схоже, вже набрид Гвардіолі. Зате в нас чотири лівих захисники і один ( аби тільки не травмувався) нападник. З якого дива ця збірна має вистрілити, не розумію, хіба що для автора "вистілом" стане перемога над македонцями і вихід з 2-3 місця з групи.
Написать комментарий
Loading...
Реклама 18+