1928 рік в історії українського хокею

Новим головою Львівського Окружного Союзу Хокеїстів став п. Бистжоновський. Капітан Союзу – п.Адамовський. Наявність одного поля – не єдина проблема львівського хокею. Хокеїсти мають певні труднощі, в т.ч. –матеріальні та фінансові. Важливим етапом в розвитку хокею є введення обов’язкового екіпірування, відсутність якого гальмувала цей розвиток. В новому сезоні мистецтво Львова у класі А розіграли чотири дружини: «Погонь», «Лехія», ЛТЛ та «Чарні». В класі Б мали грати АЗС, «Гасмонея» та резерви клубів класу А – ЛТЛ-2 та «Погонь-2». Друга команда «Погоні» складалась з наступних гравців: Рожкієвич, Фречек, Рапажинський, Ріттер, Трочер, Яловий мл., Августін, Дружбачі, Домарадський, Мацієбоч та Вележинський. Вигравши усі зустрічі хокеїсти другої команди «Погонь» перемогли у класі Б.  Що ж до головних дружин то несподіванок у розподілі місць не трапилось. Третій чемпіонат Львівської Округи пройшов з 25 грудня 1927 по 1 січня 1928 року.

Третій раз поспіль головний приз виграла команда «Погонь». Але на цей раз перемоги їм дались великою ціною. Так у матчі з ЛТЛ все вирішала лише одна шайба, яку на початку гри провів Вацлав Кухар. І тільки у матчі з «Чарні» вдалося перемогти доволі легко – 6:1. В той же час «Лехія» легко здолала «Чарні» 3:0 (2:0, 0:0, 1:0). Шайби закинули Ронджіста (2) та Гжаска. У матчі між «Чарні» та ЛТЛ зафіксовано поразку перших з рахунком 0:4. По дві шайби закинули Сабінський та Хеммерлінг. 

Створженський, Яловий, Мауер, Збігнев та Вацлав Кухар, Ванчицький, Вейсберг, Зіммер, Дицьо.

31 грудня 1927 року відбулося урочисте відкриття нового хокейного турніру у польському місті Криниця. Очікувалося, що участь у ньому візьме  львівська «Погонь», але плани команди змінилися і на старт вийшли п’ять команд: АЗС Вільно, ВТЛ та «Легія» з Варшави, краківська «Краковія», та єдиний представник Львову – ЛТЛ.

Вигравши по черзі: 31 грудня у ВТЛ 6:1, 1 січня у АЗС Вільно 7:0, а потім і у «Краковії» 4:0, на вирішальну зустріч з варшавським клубом «Легія» львівські хокеїсти вийшли у ранзі лідерів турніру.

4 січня 1928 року при рахунку 3:2 на користь «Легії», суддя гри Вейссенхофф з Вільно, фіксує четверту шайбу у воротах львів’ян. Гравці ЛТЛ протестують вважаючи, що гравці суперників не спортивно себе поводили у момент взяття воріт, та залишили майданчик, відмовившись продовжувати гру. У зв’язку з подіями вирішального матчу було вирішено зарахувати гравцям ЛТЛ поразку з рахунком 0:5. Це дало змогу переможцем турніру визнати гравців «Легії», друге місце посіли гравці львівської команди. Після турніру хокеїсти ЛТЛ зіграли товариську гру з АЗС Вільно та програли 0:1. Неочікувана поразка була списана на невдалий підсумок турніру, що не додав позитивних емоцій гравцям.

на фото: тренер Піхота, Хеммерлінг, Годзпезінський, Седміограй, Рожкієвич, Кобилянський мл., Ягерман, Сабінський. У низу: Кобилянський ст., Янеллі.

У зв’язку з участю збірної Польщі на Олімпіаді чемпіонат було проведено за три дні. З 6 по 9 січня  і знову у Закопоне. І на цей раз не вдалось уникнути хаосу, який супроводжував перший чемпіонат. Участь в змаганнях повинні були узяти шість клубів, але в останній момент відмовилась дружина «Краковії». 

В першому матчі, 6 січня, непереможні чемпіони Львову зустрілись з «чорно-зеленими» гравцями варшавської «Легії». Варшавські хокеїсти грали досить бездумно, незважаючи на дві шайби закинутих за короткий час Каролом Шенайхом, дії команди не назвеш бездоганними. Натомість, гравці «Погоні» по перерві розігрались, та за допомогою Альфреда Зіммера та Станіслава Створженського вирівняли рахунок, а своєю грою вселили мрії в уболівальників о серйозності  прагнень до перемоги. Тільки тоді «Легія» прокинулась, але все що їм вдалося, це тільки зберегти нічийний рахунок. Особливо тяжким випробуванням стало видалення з майданчику у третьому періоді воротаря варшав’ян Сахса, більш того, йому прийшлось відбувати штраф двічі, тому що суддя  забув… включити вимір часу. Отже нічия в першому матчі 2:2 (0:2, 2:0, 0:0). В складі «Погоні» польські журналісти виділили Альберта  Мауера та Вацлава Кухара.

Другий матч, в той же день, львівські хокеїсти провели з командою АЗС Вільно. Тяжкий матч для гравців обох команд був в зв’язку з тим, що проходив у сутінках. Команда Вільно була розтрощена, грала слабо і вже в першому періоді п’ять разів виймала шайбу зі своїх воріт. Лише на останніх секундах гри Зайцеву вдалося розмочити рахунок. У львівських хокеїстів шайби на рахунку Вацлава Кухара (4), Альфреда Мауера (2), по разу відзначились Похль та Карол Вейсберг.

Наступного дня львівські гравці зустрічались, поки що у ролі лідера  чемпіонату, з сильнішою командою Польщі. Хоч хокеїсти  «Погоні» й намагалась чинити гідний опір гравцям АЗС, але все ж таки програли 1:4 (0:2, 1:2, 0:0). Нагадаємо, що у попередньому чемпіонаті львівські хокеїсти пропустили 15 шайб. Зараз же це була найменша різниця серед усіх клубів які грали з фаворитом. Спеціалісти зазначили, що й не могли сподіватись на такий прогрес у грі львів’ян. Збігнев Кухар на початку другого періоду скоротив рахунок до 1:2, але варшавська дружина таки довела свою перевагу. 

Вирішальний матч та найбільша несподіванка змагань була зафіксована 8-го січня. При перемозі торунської ТКС «Погонь» займала би друге місце, але сталось ні так як гадалось. Цей матч нагадав міжнародну гру збірних Польщі та Чехословаччини у 1925 році. Як і тоді, команда слабкіша технічно, завдяки послідовній і чудовій грі у захисті зберігає свої ворота в недоторканності, а лише одна несподівана вилазка на ворота суперників щасливо закінчується вдалим кидком молодого гравця ТКС Дубовського. Так за відсутністю гарних нападників, але завдяки досконалої гри у захисті та чудовим діям воротаря Стоговського, шайба закинута у третьому періоді, дозволяє ТКС Торунь виграти зустріч 1:0 і посісти третє місце, тим самим відкинувши «Погонь» на 4-те.