Що представляє собою дизайн змагальної уніформи в біатлоні? Дайджест

Переходимо від футбольного дизайну до біатлонного.

Кожен біатлонний сезон радує прихильників не лише яскравими гонками та турнірними інтригами, але й яскравими та запам‘ятовуваними уніформами деяких команд. Цій галузі рідко присвячуються окремі пости, тож я на правах одного з найпопулярніших дизайн-блогерів Трибуни взяв на себе цю відповідальність. Кольори та дизайн змагальних комбінезонів у біатлоні, як і в інших бігових видах спорту, мають не лише естетичне, а й стратегічне значення. Серед купи спортсменів на трасі тренерам та вболівальникам дуже важливо розрізнити біатлоністів саме з тих країн, які їм цікаві. Саме тому дизайнери біатлонних форм мають за мету зробити помітні та унікальні за виглядом комплекти для спортсменів з кожної країни.

У цьому сезоні серед усіх збірних, представлених на етапах Кубка Світу та Кубка IBU, я виділю кілька команд, чиї представники бігають у найбільш оригінальних та яскравих комплектах. Так, бельгійських, румунських та хорватських спортсменів на трасі ні з ким не сплутаєш попри порівняно низькі їхні результати.

Оскільки усі команди на змаганнях є національними збірними, то дизайнери стараються зробити форму в кольорах державного прапора чи іншої символіки. Виняток становлять усього декілька збірних – серед них найвідомішими є Білорусь із комплектом синього кольору, якого немає ні на державному, ні на народному прапорах країни, Словенія із формою салатового кольору, а також Італія, яка доводить, що не лише футбольну команду цієї країни можна називати "скуадра адзурра".

Проте не лише кольори важливі для форм в біатлоні. Скажімо, раніше українських спортсменів на загальному плані можна було сплутати з представниками Казахстану та Швеції, які теж застосовували сині чи блакитні варіації комплектів. Особливо це було помітно під час зимових Олімпійських Ігор 2010 року.

Саме тут все і вирішують візерунки та інші вставки. Одні команди розбавляють основні кольори своїх комбінезонів візерунками, інші ж – звичайними смужками чи градієнтами. Таким чином, кожна форма справді унікальна: це ж, скажімо, не футбол, і тут немає запасного комплекту для форс-мажорних обставин. А бігати у манішках із пластирем для відмінності від інших ніхто не дозволить.

Та повернемося до біатлону. Деякі команди роблять ставку на національні кольори та символіку, розбавляючи ними більш темні варіанти форми. Яскравим прикладом таких дизайнерських рішень є комплект збірної України. Він був представлений ще в 2018 році, але вже третій сезон не набридає. Цим він може завдячити оновленій кольоровій гамі (синій замість блакитного на попередніх комплектах) та, звичайно, неповторному національному візерунку на рукаві. Єдиний мінус, який я виділю, – це те, що на ногах синій колір перетікає у жовтий не візерунком, а звичайним градієнтом. Це робить непотрібний контраст із руками спортсменів. Проте це не заважає чинному комбінезону української команди бути одним із найкращих в її історії. Особливо порівняно з минулим темним та безбарвним комплектом, який прослужив нашій збірній лише один сезон, враховуючи невдалу Олімпіаду в Пхьончхані.

Та не лише українська команда використовує національну символіку чи візерунки на своїх комбінезонах. Так, збірні Канади, Японії та Нової Зеландії, що повернулася на Кубок IBU у складі єдиного спортсмена, можна було б легко сплутати за основним чорним кольором. Але дизайнери постаралися і додали до комплектів фірмові для цих країн кленове листя, круглий символ висхідного сонця та гілку папороті, відповідно.

Загалом у біатлонному дизайні йде тенденція на знеяскравлення форм. Так, якщо 5 років тому збірні Словаччини та Словенії виділялися за ядучо-зеленими комбінезонами, то тепер таких кислотних комплектів майже не залишилося.

Цікава ремарка стосується збірної Латвії. Найуспішніший та найвідоміший біатлоніст із цієї країни – Андрейс Расторгуєвс – має окрему від інших латвійців форму. Чому це так, невідомо. Можливо, його рівень настільки контрастує з іншими співвітчизниками, що він вирішив бігати за окрему від них команду Латвії?

Загалом біатлонна айдентика – дуже цікава сфера. Кожна збірна намагається виділитися не лише результатами, а й зовнішнім виглядом. От і маємо щосезонні заочні змагання дизайнерів, хто ж зробить для своєї збірної красивіший комбінезон.

Чи сподобалася вам моя розповідь про дизайн у світі біатлону? Чекаю на ваші коментарі!