Найкращі емблеми, яких більше немає в українському футболі
Логотипи, про відсутність яких у наш час можна справді пошкодувати.
Від редакції: це пост блогу PFL Design, зроблений для конкурсу «Кубок Карантину». Автор робить класні роботи на дизайнерську тематику. Підтримайте його плюсами і коментарями. І обов’язково беріть участь в конкурсі!
Зізнаюся чесно, питання футбольного дизайну мене зацікавило не так давно. До того, як я створив цей блог, я не сильно стежив за перипетіями у світі футбольної форми та емблем. Особливо в Україні, де цьому питанню рідко присвячують увагу не лише спортивні ЗМІ, а й самі футбольні клуби, по-тихому міняючи емблеми та рідко представляючи нові форми. Тож задля цього посту мені довелося провести додаткове дослідження усіх емблем українського футболу за часи незалежності і більш давні.
За результатами цього дослідження я вирішив скласти рейтинг десяти найкращих емблем українського футболу, яких з тих чи інших причин зараз немає. Я навіть обрав кілька варіантів, де є банальне та ненависне багатьом зображення кліпартного м’яча, адже насправді вдалих ретро-емблем було в історії нашого футболу, на жаль, вкрай мало. Та й раніше на той-таки м’яч настільки уваги не звертали.
Зроблю ще одну ремарку: я не включав до свого рейтингу ті емблеми, які майже не змінилися порівняно з чинними (скажімо, емблему ФК «Оболонь», яка з мінімальними правками зараз служить «Оболоні-Бровар»), зупинившись лише на тих, від котрих зараз залишилася лише пам’ять та зображення в інтернеті.
10 місце – «Арсенал-Київ» (2002-2003)
Причина зникнення: ребрендинг клубу.
Київський «Арсенал» кілька разів зникав з футбольної мапи та знову відроджувався. У 2002 році було створено той «Арсенал», який грав у Прем’єр-Лізі до 2013 року і на основі котрого був потім створений дещо інший «Арсенал-Київ». Той юридично прописався в селі Щасливому і минулого сезону заскочив до Прем’єр-Ліги, запам’ятавшись хіба що стильною формою.
Так от, серед двох непоганих логотипів того «Арсенала» я обрав саме перший, адже мені дуже подобається, як тут обіграна літера А, взята з логотипу ЦСКА, разом із листям каштану, що є найвідомішим символом Києва. Єдиний мінус – шрифт старослов’янського стилю Izhitsa, який тут виглядає недоречно і без того є вкрай банальним. Та й можна взагалі обійтися без зовнішнього щита, залишивши лише цей центральний трикутник, чи не так?
9 місце – «Дніпро» Дніпропетровськ/Дніпро (2004-2019)
Причина зникнення: розформування клубу.
Легендарна емблема, в якій все ж є мінус у вигляді двох м’ячів. Їх, вочевидь, вставили з боків заради того, щоб не було порожнього місця. Зате маємо чудовий оригінальний шрифт назви та ідеальний символ клубу – вітрильник. Його можна було б помістити в щит замість кола, аби не було необхідності забивати місце м’ячами та словами «футбольний клуб», ще й виконаними іншим шрифтом. Язик не повернеться назвати цей логотип, котрий сяяв на мапі УПЛ ще кілька років тому, з префіксом «ретро», та, на жаль, він зник разом із клубом.
8 місце – ПФК «Олександрія» (2007-2014)
Причина зникнення: об’єднання клубу з ПФК «УкрАгроКом» та подальший ребрендинг.
Чудово стилізована стрічка у кольорах клубного прапора, яка, щоправда, виконана з відсилкою до російськомовної назви клубу. Якби дизайнери не приліпили згори м’яч (який, будучи кулею, незрозуміло як має гармоніювати з пласкою стрічкою в житті), був би ідеальний мінімалістичний символ. Шкода, що літеру «О», взяту з назви клубу державною мовою, так вдало зобразити не вийде.
7 місце – «Жемчужина» Ялта (2010-2014)
Причина зникнення: ліквідація клубу через анексію Криму.
Назви футбольних клубів не перекладаються, тож я залишив російськомовний варіант. Скажімо, тезки ялтинців з Одеси кілька років тому грали в ПФЛ саме під назвою «Жемчужина», а не «Перлина». Погодьтеся, хоч логотип кримського клубу боляче нагадує італійську «Чезену», та в цій кольоровій гамі і незвичному для України символі морського коника щось є.
Серед мінусів виділю те, що забагато тексту порівняно з малим місцем, яке для нього залишили. Зате стрималися від спокуси замінити перлину на м’яч.
6 місце – ФК «Одеса» (2011-2013)
Причина зникнення: розформування клубу.
Футбольний клуб «Одеса» фактично існує i зараз, з’являючись подеколи в аматорських змаганнях свого міста, та все ж братимемо до уваги той факт, що в професіоналах ця команда більше не числиться. Команда була створена замість «Дністра» із сусіднього Овідіополя, і усі роки свого існування в ПФЛ грала лише у Першій Лізі.
Їхній логотип – вдалий прообраз емблеми «Реал-Фарми», де, як на мене, дуже цікаво обіграли хвилі та сонячне проміння – типовий для Південної Пальміри пейзаж. Така емблема одразу викликає асоціацію з літом та теплим морем Одеси.
5 місце – ФК «Тернопіль» (2011-2018)
Причина зникнення: розформування клубу.
Тут така сама історія, як і з «Одесою» – клуб є, але лише у регіональних змаганнях. Дизайнери чудово зобразили на цій емблемі одну з пам’яток файного міста, що зображена на гербі Тернополя, та прикрасили логотип стильними смугами, які можна було б чудово обіграти на формі, якби команда була більш амбітною та не грала весь час свого існування в шаблонах. Та й небанальна форма щита теж приваблює.
4 місце – ФК «Севастополь» (2002-2014)
Причина зникнення: ліквідація клубу через анексію Криму.
Неодноразово я називав це творіння кримських дизайнерів найбільш романтичною емблемою в історії українського футболу. Ніжна кольорова гама та чудово стилізоване зображення херсонеського дзвона викликає в мене чималу ностальгію за дивовижними кримськими пейзажами та пам’ятками. М’яч справді усе псує та забирає на себе забагато уваги.
3 місце – «Шахтар» Донецьк (1972-1990)
Причина зникнення: ребрендинг клубу.
Нещодавно я присвятив цій легендарній емблемі цілий пост. Саме цей логотип, на мою думку, найкраще передає символіку «гірників», адже тут основну увагу на себе забирають саме шахтарські молотки. Зверніть також увагу на цікаво обіграну назву міста, яка додає емблемі шарму. Не дивно, що й донині цей логотип можна часто побачити в фан-атрибутиці «Шахтаря». Якщо його осучаснити, то вийде відмінна емблема, яка як ніяка інша личитиме донецькій команді.
2 місце – «Металург» Запоріжжя (2016-2018)
Причина зникнення: розформування клубу.
Після добровільного вигнання з УПЛ запорізький клуб був відновлений у Другій Лізі. Як виявилось, ненадовго. Скандали через ймовірні зливи матчів з бейсбольними рахунками та постійні оновлення антирекордів змусили «Металург» припинити існування. Вони поступилися місцем муніціпальному тезці, котрий усього за сезон досяг більших успіхів за попередника.
Єдине хороше, чим запоріжці запам’яталися вболівальникам – чудова мінімалістична емблема із стилізованою під пульс літерою М, яку вболівальники клубу задовго до того просили зробити основною. Та дочекалися цього лише в Другій Лізі.
1 місце – «Скала» Стрий (2004-2018)
Причина зникнення: розформування клубу.
На м’яч в самісінькому центрі емблеми не звертаєш уваги, коли бачиш такий чудовий щит, стилізований під клубний символ – сокола. Для самої скелі місце теж знайшлося всередині щита, та й летеринг виконаний відмінно. Через таку емблему починаєш шкодувати, що «стрийки» більше не грають у ПФЛ.
***
Бонус: спортове товариство «Україна» Львів (1911-1944)
Причина зникнення: ліквідація клубу.
Цю емблему я виніс поза топ, адже вона, як на мене, створена в кардинально іншому стилі (зокрема через свій вік). Команда, точніше, спортове товариство, було створене ще в Австро-Угорщині, та його футбольна команда свого часу грала в чемпіонаті Польщі до моменту, коли нова більшовицька влада ліквідувала цей клуб після Другої Світової. Збереглося лише таке зображення його емблеми з янголом та щитом, яка справді є незвичайною не лише за українськими та польськими, а й за європейськими мірками. Якщо відновити цей логотип зараз, то, безумовно, отримаємо один із найкращих в Україні.
***
Чи згодні ви з розташуванням ретро-емблем у моєму топі? Якого клубу тут вам не вистачило? Чекаю на ваші коментарі!
