Yeniçeri gidiyor. Прев’ю Турецької Суперліги 2015/16 (частина ІІ)

Після першої частини (яку ви знайдете тут), де була розглянута одна половина команд, ми не зупиняємось і знайомимось з іншими клубами Ліги.

Кайсеріспор (Кайсері)

Рік заснування: 1966.

Кольори: червоно-жовто-чорні.

Прізвисько: «Анатолійські горці».

Стадіон: Кадір Хас (32864).

Досягнення на найвищому рівні: Кубок Туреччини (1 раз), Суперкубок Туреччини (1 раз), Кубок Інтертото (2006).

Останній трофей: Чемпіон Першої Ліги (2014/15).

Результат минулого сезону: Перша Ліга, 1 місце, +21=9-4, 61:24, 72 очки, промоція до Суперліги.

Найкращі матчі: Кайсеріспор – Буджаспор 5:1, Елязигспор – Кайсеріспор 0:3.

Найгірші матчі: Антальяспор – Кайсеріспор 2:0.

Головний тренер: Толунай Кафкас.

Лідери («men to watch»): Марко Шиміч, Ларріс Мабіала, Дієго Бісесвар, Дерлей.

Топ-новачок: Дієго Лопес (Бенфіка).

Коментар: Більшість з нас пам’ятає Кайсеріспор, як колишній клуб Жажа Коельо. Якщо ж копнути глибше, можна побачити, що команда ця – зовсім непроста і остання з турецьких клубів, яка брала який-не-який, але європейський трофей – Кубок Інтертото в 2006 році. Після трагічного позаминулого сезону, коли трапився виліт в Першу Лігу, «горці» в сезоні вже минулому без особливих проблем здобули путівку назад. Зроблено це було надвпевнено – Кайсеріспор не поступився в жодному з 17 домашніх матчів, а взагалі за сезон програв лише чотири рази, перемігши в Першій Лізі та з оптимізмом дивлячись у майбутнє. Втім, беручи до уваги склад команди, де топ-новачком є юний Дієго Лопес, що не прижився в Бенфіці, завдання прописки в Суперлізі все ще актуальне.

Прогноз: боротьба за виживання; ймовірно успішна.

Касимпаша (Стамбул)

Рік заснування: 1921.

Кольори: синьо-білі.

Прізвисько: «Апачі».

Стадіон: Реджеп Тайіп Ердоган (14234).

Досягнення на найвищому рівні: немає.

Останній трофей: немає.

Результат минулого сезону: 13 місце, +9=10-15, 56:73, 37 очок.

Найкращі матчі: Касимпаша – Бурсаспор 5:3.

Найгірші матчі: Касимпаша – Бешикташ 1:5, Мерсін Ідманюрду – Касимпаша 6:2.

Головний тренер: Різа Чалимбай.

Лідери («men to watch»): Андреас Ісакссон,Райан Донк, Андре Кастро, Ерен Дердійок.

Топ-новачок: Абдулла Дурак (Кайсеріспор).

Коментар: Касимпаша, що базується в стамбульському районі Бейоглу і є однією з п’яти стамбульських команд, в своєму роді унікальний клуб. Тут і факт, що з часу заснування у 1921 році Касимпаша не виграла жодного, навіть товариського, трофея. Тут і те, що клуб проводить домашні матчі на стадіоні, названому на честь нинішнього прем’єр-міністра Туреччини (уявляєте десь, наприклад, в Луцьку стадіон імені Арсенія Яценюка?). Тут і те, що в складі є такі люди, як давно основний перший номер збірної Швеції Андреас Ісакссон та колишній забивала з Бундесліги Ерен Дердійок. Був ще Райан Бабель, але йому піднабридло і він поїхав до арабів. Також був придбаний основний кіпер Генчлербірлігі Кьоше, що додає своєї солі в конкуренції на воротарську позицію. Або натякає, що і швед вже затримуватись в складі не буде. Як би то не було, молодому загалом складу Касимпаші є що доводити в наступному сезоні, бо кого-кого, а цю команду точно маємо право називати вічно голодними до перемог. Минулий сезон був тотально провалений, «Апачі» закінчили рік лише на тринадцятій сходинці. Вболівальники команди (а є в Стамбулі і такі) з натхненням згадують часи, коли улюбленці пробивались до Кубку УЄФА, і їм хочеться повторення. Але чи вистачить класу для виконання таких цілей?..

Прогноз: …навряд; друга частина турнірної таблиці.

Коньяспор (Конья)

Рік заснування: 1981.

Кольори: зелено-білі.

Прізвисько: «Анатолійські орли».

Стадіон: Новий Стадіон Конья (42276).

Досягнення на найвищому рівні: немає.

Останній трофей: Чемпіон Першої Ліги (2010).

Результат минулого сезону: 8 місце, +12=10-12, 30:39, 46 очок.

Найкращі матчі: Коньяспор – Фенербахче 1:1, Коньяспор – Трабзонспор 1:0.

Найгірші матчі: Коньяспор – Галатасарай 0:5, Генчлербірлігі – Коньяспор 5:0.

Головний тренер: Айкут Коджаман.

Лідери («men to watch»): Абду Траоре, Чіпріан Маріка, Албан Меха.

Топ-новачок: Досса Жуніор (Легія).

Коментар: Команда зі степового містечка Конья, щоб не назвати її найнуднішою з представлених, назвімо командою-прагматиком. Академічний футбол, що демонстрували минулого сезону «степові орли», вилились в найгірші в Лізі 30 забитих та одні з кращих 39 пропущених, десять з яких було отримано в двох провалених матчах. В літнє міжсезоння команда не розпустила власний кістяк, але фактично нікого не придбала, крім учасника минулої Ліги Європи Досси Жуніора, центрбека Легії. І хоча попереднього сезону аутсайдерам вдавалося виїжджати на хорошій обороні та якісній організації гри, побачимо як вони вистоять в складній конкуренції за виживання вже в цьому році. До речі, наш старий знайомий Чіпріан Маріка грає саме тут. На замітку.

Прогноз: непроста боротьба за виживання.

Мерсін Ідманюрду (Мерсін)

Рік заснування: 1925.

Кольори: червоно-сині.

Прізвисько: «Червоні дияволи».

Стадіон: Мерсін Арена (25534).

Досягнення на найвищому рівні: немає.

Останній трофей: Кубок Президента (1967).

Результат минулого сезону: 7 місце, +13=8-13, 54:48, 47 очок.

Найкращі матчі: Мерсін Ідманюрду – Касимпаша 6:2, Різеспор – Мерсін Ідманюрду 0:4.

Найгірші матчі: Мерсін Ідманюрду – Трабзонспор 1:5.

Головний тренер: Месут Баккал.

Лідери («men to watch»): Ніколай Міхайлов, Мілан Мітровіч, Марко Футач.

Топ-новачок: Веллітон (Спартак).

Коментар: Дияволи з середземноморського Мерсіна – клуб, який минулого сезону стрибнув куди вище власної голови, зайнявши аж сьоме місце, що стало кращим результатом клубу в цьому сторіччі. Сезон був проведений як для андердога аж занадто стабільно і впевнено. Якщо ж говорити про перспективу, то тут усе доволі песимістично. За версією transfermarkt.de у команди найдешевший склад в Лізі, та і якісно, по правді кажучи, він недалеко втік. Найсвітлішою плямою літнього вікна для клубу став прихід екс-спартаківця Веллітона, який повинен забити трохи більше, ніж треба для того, щоб команда зберегла прописку в Суперлізі на наступний сезон.

Прогноз: боротьба за виживання.

Османлиспор (Анкара)

Рік заснування: 2014.

Кольори: фіолетово-білі.

Прізвисько: «Османи».

Стадіон: Османли (19626).

Досягнення на найвищому рівні: немає.

Останній трофей: немає.

Результат минулого сезону: Перша Ліга, 2 місце, +18=12-4, 64:29, 66 очок, промоція до Суперліги.

Найкращі матчі: Османлиспор – Буджаспор 5:1.

Найгірші матчі: Кайсеріспор – Османлиспор 3:1.

Головний тренер: Мустафа Решіт Акчай.

Лідери («men to watch»): Артур Мораеш, Мехмет Гювен, П’єр Вебо.

Топ-новачок: Габріель Торже (Удінезе).

Коментар: Османлиспор – окрема і відверто цікава історія турецького футболу, про яку досить детально розказано тут. Зазначимо, що серед трьох новачків Суперліги у представників столиці, на мою думку, найбільш рівний та збалансований склад, в якому знайомі такі обличчя, як П’єр Вебо, екс-кіпер Бенфіки Артур Мораеш, Габріель Торже, що прийшов у аренду з Удінезе, центральний захисник Івіца Врсаєвіч з Хайдука та інші. Враховуючи амбіції керівництва та намагання створити з даного клубу певну традицію та достояння Анкари, можемо говорити, що в перспективі назріває ще один єврокубковий клуб. А може ми все-таки поспішаємо? Відповідь дасть перший сезон в еліті для «османів».

Прогноз: 10-12 місце.

Різеспор (Різе).

Рік заснування: 1953.

Кольори: синьо-зелено-білі.

Прізвисько: «Чорноморські яструби».

Стадіон: Новий Міський Стадіон Різе (15558).

Досягнення на найвищому рівні: немає.

Останній трофей: немає.

Результат минулого сезону: 14 місце, +9=9-16, 41:55, 36 очок.

Найкращі матчі: Акхісар Беледіє 0:4, Ерджієсспор – Різеспор 0:3.

Найгірші матчі: Різеспор – Карабюкспор 0:3, Різеспор – Мерсін Ідманюрду 0:4.

Головний тренер: Хікмет Караман.

Лідери («men to watch»): Папе Діакате, Ерен Албайрак.

Топ-новачок: Шарль Ітандж (ПАОК).

Коментар: Команда, що представляє чорноморське місто Різе – вічний ліфт турецьких ліг. Клуб стабільно історично займає найнижчі місця в Суперлізі, а також найвищі в Першій, і нічого з цим не поробиш. В минулому році Різеспор переїхав на новий стадіон (який я показував у першому записі блогу, файний такий, прямо на узбережжі стоїть) і зайняв звичне для себе 14 місце, випередивши Сівасспор лише по очних зустрічах. При тому цікаво, що даний колектив домашньою командою аж ніяк не назвеш - минулому сезоні з 17 домашніх матчів було виграно... аж три. В цьому році новоприбувшого з ПАОКа Ітанджа (пам’ятаєте, як він стояв у тому ще старому доброму Лансі…), Діакате та компанію нічого нового не очікує – треба боротись за прописку в еліті турецького клубного футболу.

Прогноз: важка боротьба за виживання.

Сівасспор (Сівас)

Рік заснування: 1967.

Кольори: червоно-білі.

Прізвисько: «Білі зірки».

Стадіон: 4 вересня (14998).

Досягнення на найвищому рівні: немає.

Останній трофей: Чемпіон Першої Ліги (2005).

Результат минулого сезону: 15 місце, +9=9-16, 43:50, 36 очок.

Найкращі матчі: Сівасспор – Бурсаспор 4:1.

Найгірші матчі: Бурсаспор – Сівасспор 3:0, Сівасспор – Мерсін Ідманюрду 1:2.

Головний тренер: Серген Ялчін.

Лідери («men to watch»): Орхан Гюллє, Мануель да Коста, Аатіф Шаешу, .

Топ-новачок: Дані Абало (Людогорець).

Коментар: Команда, яку ми згадуємо по дуелі з Шахтарем за вихід в Лігу Європи шість років тому, минулого сезону зайняла мінімально допустиме для прописки 15 місце. Якщо оцінювати тверезо, то даний результат вкупі з якістю гри (дивився кілька ігор, серйозно :)) – це те, на що команда заслужила цілком та повністю. До речі, в першій половині сезону їх очолював Роберто Карлос, за що його благополучно поперли. З іншої сторони, Сівасспор ще в 2009 році займав друге (!) місце в чемпіонаті, грав ще кілька років назад в фіналі Кубка Інтертото, та й узагалі всі проблеми, які зараз оточують колектив з Сіваса можна списати на спад, адже це відносно рідкісне для них явище займати, розумієте, 15 місце в таблиці і висіти на волосині. Тим не менш, команда мало змінила склад, у неї зовсім недосвідчений тренер, а це означає, що всі веселощі можуть очікувати клуб попереду. І це іще одна з багатьох-багатьох інтриг турецького сезону.

Прогноз: успішна боротьба за виживання.

Трабзонспор (Трабзон)

Рік заснування: 1967.

Кольори: вишнево-блакитні.

Прізвисько: «Чорноморський шторм».

Стадіон: Хюсеїн Авні Акер (24169).

Досягнення на найвищому рівні: Чемпіон Туреччини (6 разів), Кубок Туреччини (8 разів), Суперкубок Туреччини (8 разів).

Останній трофей: Кубок Туреччини (2010).

Результат минулого сезону: 5 місце, +15=12-7, 58:48, 57 очок.

Найкращі матчі: Трабзонспор – Галатасарай 2:1, Галатасарай – Трабзонспор 0:3.

Найгірші матчі: Трабзонспор – Ескішехірспор 1:4, Карабюкспор – Трабзонспор 3:0.

Головний тренер: Шота Арвеладзе.

Лідери («men to watch»): Онур Ківрак, Жозе Босінгва, Карл Меджані, Мехмет Екіджі, Оскар Кардосо.

Топ-новачок: Стефан Мбіа (Севілья).

Коментар: Перед нами команда, яка в свідомості кожного займає четверте місце по силі в турецькому клубному футболі. В принципі, так воно і є. Пік клубу приходить на стик 1970-80-хх років, коли «Чорноморці» оформили шість чемпіонств і зірочку над емблемою (яку в Туреччині дають за кожні 5 титулів). Історія історією, а от своє сучасне Трабзонспор поки що розкеровує досить незрозуміло. Команда Шота Арвеладзе вже примудрилась вилетіти з Ліги Європи від клубу Работнічкі з Македонії абсолютно незрозумілим чином. Передсезонка та трансферна політика Трабзонспора також чітких відповідей на те, яким буде «Шторм», не дала, а це значить, що все розставить на місця тільки сама гра і тренерські здібності Арвеладзе, які у нього, безперечно, маються. Тим більше, що єврокубкова зайнятість команді не світить.

Прогноз: зона Ліги Європи.

Фенербахче (Стамбул)

Рік заснування: 1907.

Кольори: жовто-темно-сині.

Прізвисько: «Канарки».

Стадіон: Шюкрю Сараджоглу (50509).

Досягнення на найвищому рівні: Чемпіон Туреччини (19 разів), Кубок Туреччини (6 разів), Суперкубок Туреччини (9 разів).

Останній трофей: Суперкубок Туреччини (2014).

Результат минулого сезону: 2 місце, +22=8-4, 68:29, 74 очки.

Найкращі матчі: Різеспор – Фенербахче 1:5, Газіантепспор – Фенербахче 0:5.

Найгірші матчі: Фенербахче – Акхісар 1:2, Акхісар - Фенербахче 2:0.

Головний тренер: Вітор Перейра.

Лідери («men to watch»): Волкан Демірель, Джанер Еркін, Мехмет Топал, Рауль Мейрелеш, Дієго, Муса Соу.

Топ-новачок: Нані (Спортинг)/Робін ван Персі (МЮ).

Коментар: А ось і головні претенденти на чемпіонство під’їхали (с). Скажу відверто, в цій гонці за титул найбільшу перевагу я надаю саме «Босфорським Бикам», вони ж «Сад ліхтарів» (саме так перекладається назва клубу), вони ж «Хулігани Перешийка», вони ж улюблена команда Ердогана та, за легендою, самого Ататюрка. Але то все лірика, перейдімо до суті. По-перше, у Фенера найдорожчий склад ліги, нереальні придбання і найзбалансованіший (порівняно з прямими конкурентами) склад. І хоч Шахтар дещо приспустив амбіції фанів команди, які хотіли усього й відразу, але дайте їм зігратися і, повірте, в Лізі Європи вони можуть дуже далеко зайти. По-друге, Фенербахче – це найкраща оборона Суперліги, за 34 матчі попереднього сезону пропущено лише 29 голів. По-третє, це елементарна агресія за випущене з рук минулорічне чемпіонство на Галатасарай і весь білий світ (всі також згадують і жорстокий обстріл клубного автобуса). Цікаво, до речі, що у найтитулованішого Галатасарая 20 чемпіонств, у Фенербахче їх 19. Як іще один штрих до того усвідомлення, що перед нами твориться історія «пресловутой» вічної війни, коли вороги одне одного далеко не відпускають. Загалом же, щиро вважаю, що у Фенербахче прекрасні перспективи порівнятись в цьому показнику зі своїми найкращими друзями. Бонус: буквально сьогодні я дізнався, що титульним спонсором команди став «Яндекс». От.

Прогноз: боротьба за чемпіонство з найкращими шансами на успіх.

Отже, таким чином завершується "мимовільне" представлення учасників Турецької Суперліги сезону 2015/16. Вже сьогодні ввечері чемпіонат відкривається матчем Фенербахче - Ескішехірспор. 

Все, що блог хотів вам розповісти по передсезонному розкладу, він розповів, тож підписуйтесь на нього, а він обіцяє стати вам вірним провідником по світу турецького футболу, який лише розпрямляє крила, вступаючи в новий сезон.