Дев’ять потенційних дебютантів УПЛ до 2025 року – серед клубів другої ліги та аматорів
Прогноз блогу «Троєщинський їксперґ».
Від редакції: ви знаходитеся в блозі «Троєщинський їксперґ». Його автор написав цей пост для осіннього конкурсу блогерів, але ми вирішили винести його на головну зараз. Підтримайте його плюсами, коментарями і підпискою!
***
Криза в українському футболі, що призвела до зникнення кількох міцних клубів Прем’єр-Ліги, по-іншому відобразилася на новостворених маленьких клубах, які за кілька років пройшли відстань від аматорів до вищого дивізіону. Ще в 2015 році важко було уявити, що умовні «Інгулець» або «Минай» усього за 5 років дебютують в УПЛ. Не кажучи вже про клуби, яких тоді не існувало (привiт, «Днiпро-1»).
Усі футбольні клуби, що вийшли до УПЛ з 2018 року, ніколи раніше не грали в вищому дивізіоні (врахував оновлений «Арсенал-Київ», котрий фактично був заново створений у 2014 році, а також «Полтаву», яка встигла вийти до УПЛ перед своїм самознищенням). А це небагато-немало цілих 8 команд.
Така швидкоплинність клубів у Прем’єр-Лізі вкупі з появою амбітних команд та розширенням вищого дивізіону до 16 команд складають дуже сприятливі умови, аби в найближчі 5 років ми побачили ще кілька абсолютних дебютантів.
Очевидно, що не всім новачкам УПЛ, що стануть плодами розширення, під силу буде залишитися в вищому дивізіоні надовго, і вони теж звільнять кілька місць для більш амбітних дебютантів. До того ж, для українського футболу 5 років – доволі довгий термін, адже для того, аби пройти відстань від дебюту в ПФЛ до виходу в УПЛ сильній команді достатньо всього два роки – «Минай» та «Дніпро-1» тому підтвердження.
Саме тому в своєму прогнозі я вирішив виділити найбільш амбітні клуби з аматорського чемпіонату та Другої ліги, які до 2025 року мають усі шанси пройти не таку вже й велику відстань до Прем’єр-Ліги. Клуби Першої Ліги не брав, бо кожен з них апріорі повинен прагнути посісти найвищі місця в лізі.
Варіант очевидний – «Метал» Харків
Перший млинець новоствореного клубу Євгена Краснікова виявився глевким. У своєму дебютному матчі в професійному футболі команда вилетіла з Кубка України від першолігового «ВПК-Агро» (1:3). Проте у Другій лізі «Метал» стартував ударно: перше місце після першого кола, тотальне домінування.
Склад у харків’ян пристойний: досвідчені Фомін, Федорів, Танчик, Давидов і компанія вже наступного сезону можуть замахнутися на найвищі місця у Першій лізі. Клубу зараз не вистачає лише емблеми, а от із грою в підопічних Олександра Кучера все чудово.
Варіант провладний – «Кривбас» Кривий Ріг
Для того, аби стати грандом навіть на рівні Другої ліги, перейменованому «Гірнику» в першу чергу треба оновити склад. На старті сезону за грою ми бачимо той же «Гірник» з іншою назвою – сильний клуб на тлі умовних «Нікополя» або «Реал-Фарми», проте для конкуренції з «Металом» цього поки недостатньо.
Подивимось, чи вистачить цього для виходу в Першу лігу вже цього сезону, але з цими гравцями на УПЛ сподіватися марно. Впевнений, що підсилення у нового «Кривбасу» точно буде, що дозволить їм конкурувати за вихід до Прем’єр-Ліги вже за кілька років.
Варіант імені Олега Смалійчука – «Карпати» Львiв (Галич?)
Незважаючи на те, що друголігові «Карпати» фактично залишаються тими самими «Карпатами», що грали в УПЛ, я все ж розмістив цей неоднозначний клуб у своїй добірці. Річ у тому, що, скоріше за все, ці «Карпати», які зараз представляють Львів, поступляться місцем або ж галицько-бурштинським тезкам, або взагалі новому клубу, який забере собі старий герб «Карпат».
Розумію, що написане перед цим важко зрозуміти, тож я скажу простіше: нові «Карпати» повторять сценарій «Арсенала-Київа» – клуб буде зі старою назвою, але новий. Хоч Олег Смалійчук поки робить неоднозначні рішення на посту керівника львівського клубу, але віриться, що після вирішення навколофутбольних питань вже через рік-два «Карпати» оновляться і будуть готові повернутися в еліту українського футболу.
Варіант неочевидний – «Ужгород»
«Минай», звичайно, зараз на хайпі, але олдскульним уболівальникам зі столиці Закарпаття потрібна нова «Говерла». Саме футбольний клуб «Ужгород» взявся замінити її, адже клуб із передмістя ніколи не замінить міську команду так само, як «Рубікон» не стоятиме поруч із «Динамо» в Києві.
Про експрес-підвищення вже наступного сезону говорити зарано – лідер «Ужгорода» Адріан Пуканич вже не молодий і навряд чи зможе протягнути команду до високих місць у Першій лізі. Тож поки я прогнозую закарпатцям сценарій «Кристала» чи «ВПК-Агро». Але є впевненість, що за кілька років до команди прийдуть сильні гравці, а «Ужгород» зможе конкурувати з зухвалим «Минаєм» за звання головної команди регіону.
Варіант амбітний – «Епіцентр» Дунаївці
Очевидно, що найпотужніша мережа будівельних магазинів України взялася за клуб із рідного для свого власника міста не для того, аби він просто грав у ПФЛ. Коштів, судячи з усього, у керівництва достатньо, аби забезпечувати власну команду необхідним. То чому б не замахнутися на високі місця у Першій лізі вже наступного сезону? Якщо, звичайно, цьогоріч інші клуби не завадять дунаївцям посісти прохідне місце у Другій.
Варіант несподіваний – «Суми»
Новостворений клуб із чистою від договірняків історією курується компанією LS Group і цього сезону розпочав гру в ААФУ. За грою поки не все так райдужно: у своїй групі аматорського чемпіонату України «Суми» не вражають. Проте про бажання якнайшвидше грати в ПФЛ свідчить, що цей клуб – єдиний, хто має на спинах ігрової форми прізвища гравців, що не є обов’язковим в ААФУ. Схоже, що керівництво про всяк випадок подбало про форму заздалегідь, аби у майбутньому не порушувати регламент ПФЛ, як половина цьогорічних новачків Другої Ліги. До того ж, клуб одразу подбав про свій брендинг і викатив детальний брендбук, який шкода було б губити в аматорах.
Таке велике місто заслуговує на власний клуб у Прем’єр-лізі, і саме однойменна команда виглядає дуже амбітною, аби пройти цей шлях за кілька років.
Варіант сміливий – «Олімпія» Савинці
Переможці аматорського кубка минулого сезону влітку були на слуху через те, що в більшості футбольних пабліків України в Інстаграмі була їх реклама. Звичайно, цього мало, аби сватати команду з невеликого села на Полтавщині одразу до Прем’єр-Ліги. Але здається, що коли клуб витрачає стільки коштів на рекламу в найпопулярніших ресурсах країни, то це означає, що на інші аспекти в керівництва гроші точно є.
А останнім часом саме гроші вирішують все в українському футболі. Якщо зібрати сильний склад, то в ПФЛ можна досягнути багато. Зараз в групі «Олімпії» в ААФУ вищi за них лише «Кудрівка» та «Вікторія», яка є справжнім грандом українського любительського футболу. Але я обрав саме переможців Кубка Аматорів, а не фіналіста.
Варіант божевільний – «Денгофф» Денихівка
Безглуздо сватати до УПЛ клуб з чемпіонату Київської області, який просто має хорошу емблему. Але це інший мій блог, тож тут дивимося не лише на привабливий логотип команди з Білоцерківського району, а копнемо глибше.
Тим, хто цікавився творчістю Дмитра Штрайса, зрозуміло, що цей відомий дизайнер не співпрацюватиме з безперспективними проєктами, в яких менеджмент складається з однієї людини, як це часто в нас буває. Цитую самого Дмитра: «Дуже амбіційне керівництво, великі плани і правильний підхід до справи змусили мене погодитися на роботу з аматорами». «Денгофф» виглядає найбільш амбітним аматорським клубом Київщини, і хоч він поки не грає навіть в ААФУ, за досвідом «Миная» можу стверджувати, що пройти шлях до УПЛ за 5 років від створення цілком реально.
Варіант імовірний – клуб, якого на момент написання цього посту ще не існує
А чому ні? Той-таки «Метал» був створений усього минулого року, а сумнівів у його виході до Першої Ліги немає вже зараз. «Дніпро-1», котрий був створений нашвидкуруч, аби замінити збанкрутілий «Дніпро», пройшов шлях до УПЛ швидше, аніж устиг здобути бодай якусь прихильність від місцевих уболівальників.
В Україні останніми роками достатньо усього лиш набрати хороший склад, аби екстерном пройти шлях до Прем’єр-Ліги: навколофутбольні справи у таких випадках чомусь ідуть на другий план. Кандидатів для того, аби прихистити такий проєкт, вдосталь: найбільші міста, в яких немає футбольного клуба, я перерахував у минулому пості. Але все ж любов до своєї малої Батьківщини змушує мене згадати і тут, що Троєщина – занадто великий район, аби не мати власного представника в ПФЛ, коли існує, наприклад, «Рубікон», який досі не може визначитися, яку саме частину Києва представляє.
***
Зрозуміло, що місця для усіх цих клубів в УПЛ не вистачить, але для цього й був створений прогноз із усіма можливими варіантами – я впевнений, що серед складу учасників Прем’єр-ліги сезону 2025/2026 як мінімум одна із цих команд точно буде.
У якості висновку до цього посту я скажу, що чемпіонат України з футболу – один із найпривабливіших для амбітних футбольних проєктів, котрі мають за мету створити клуб із нуля та якомога швидше вивести його на вищий рівень. Сподіваюся, що це дозволить залучати в наш футбол ефективних інвесторів, котрі будуть спроможні створити команду, яка швидко пройде усі три обов’язкові рівні до виходу в УПЛ, і вже за п’ять років наша еліта зросте за рахунок досвідчених старожилів та забезпечених новачків.
Чи очікуєте ви побачити ці команди в УПЛ за кілька років? Чекаю на ваші коментарі!
Фото: «Метал» Харків, «Денгофф», «Олімпія» Савинці, «Суми», «Ужгород», «Епіцентр» Дунаївці, «Кривбас»
