Tribuna/Футбол/Блоги/Троєщинський їксперґ/Призначення Карло Анчелотті як уособлення трансферної політики «Евертона»

Призначення Карло Анчелотті як уособлення трансферної політики «Евертона»

Ліверпульський клуб активно підписує незагралих футболістів з топ-клубів - тепер запросив такого тренера.

Призначення Карло Анчелотті як уособлення трансферної політики «Евертона»

Претендент на звання головного "сміттєпереробного заводу" в європейському футболі?

Крайній раз "Евертон" грав у єврокубках у 2017 році - тоді команда Рональда Кумана зайняла 3 місце в групі з "Аталантою" та "Ліоном", випередивши лише кіпрський "Аполлон", який у одній із очних дуелей "іриски" подужати не змогли. Загалом останніми роками синя ліверпульська команда відбилася з числа постійних претендентів на місця у Лізі Європи й перетворилася на типового середняка АПЛ рівня "Кристал Пелас". Проте приваблює ця команда якщо не грою, то вкрай цікавою трансферною політикою: "Евертон" останнім часом підписує гравців, що не заграли у топ-клубах, і будує команду саме з таких футболістів. У цьому пості я вирішив перерахувати усі підписання, які підпадають під цю категорію, та їхню долю у складі "ірисок".

Вейн Руні з "Манчестер Юнайтед", 2017 рік (вільний агент)

Цей трансфер навряд чи можна назвати свідомим підсиленням складу: легенда англійського футболу після завершення контракту з "Манчестер Юнайтед" безкоштовно повернувся до рідної команди, відіграв майже у всіх матчах того сезону, забив десять голів у чемпіонаті, й на мажорній ноті поїхав за океан підкорювати МЛС. Побажаємо Вейну Руні успішної та ще довгої кар'єри у "Дербі Каунті", куди він перейшов цього трансферного вікна.

Тео Волкотт з "Арсенала", 2018 рік (28 млн. євро)

Здається, в "Евертоні" Тео нарешті залікував усі свої травми: англійський вінгер став основним одразу після свого приходу взимку 2018 року, та поки головної своєї мети - повернутися до збірної Англії - Волкотт не досягнув. Так, він є гравцем основного складу "ірисок", проте на свій колишній рівень, здається, Тео вже не повернутися.

Еліакім Мангаля з "Манчестер Сіті", 2018 рік (оренда)

За другу половину сезону 2017/2018 француз провів у "Евертоні" лише два матчі, тож це підписання, забігаючи наперед, я назву єдиним справді провальним у цій добірці. Недарма після тієї оренди Мангаля повернувся до Манчестера, де маринував лаву запасних ще цілий рік після цього.

Йєррі Міна з "Барселони", 2018 рік (30,25 млн. євро)

Трансфер молодого колумбійця із "Палмейраса" до самої "Барселони" взимку 2019 року був великою несподіванкою: каталонці заплатили за вже не юного 23-річного гравця всього 11 мільйонів євро, тож було незрозуміло, нащо їм такий недорогий гравець, та ще й у захисті, де й до появи Міни було чимало опцій для використання на полі. Провівши слабку половину сезону в Іспанії, Йєррі несподівано вистрілив на Чемпіонаті світу: будучи захисником, він продемонстрував бомбардирський хист під час стандартів (не в останню чергу завдяки високому зросту) і забив аж три м'ячі у трьох іграх, у котрих взяв участь. Було зрозуміло, що колумбійцю пора шукати нову команду: маючи пропозиції від європейських топ-клубів, Міна несподівано обрав "Евертон", аби знову не загубитися на довгій лаві запасних у якомусь гранді. Перший сезон у Ліверпулі, щоправда, не виправдав очікувань: за половину цього сезону він уже провів більше матчів, ніж за весь минулий, у якому більше лікувався, ніж грав. Зараз же він остаточно залікував свої пошкодження та застовбував за собою місце у центрі оборони "ірисок".

Люка Дінь з "Барселони", 2018 рік (20,2 млн. євро)

Разом із партнером по захисту "Барси" Міною до Ліверпуля позаминулого літа переїхав і Люка Дінь. Ані француз, ані клуб не пошкодували про цей трансфер, адже у "Евертоні" Діню не заважає розкрити себе незмінний лівий захисник "Барселони" Жорді Альба, тож Люка демонструє впевнену гру як на своїй рідній позиції, так і перекриваючи весь лівий фланг у якості латераля.

Андре Ґомеш з "Барселони", 2018 рік (оренда; викуп у 2019 році за 25 млн. євро)

Після перемоги на Євро-2016 основний півзахисник тієї команди Фернанду Сантуша перебрався з "Валенсії" до "Барселони", де заграти на повну (особливо після приходу Ернесто Вальверде у 2017-му) не вдалося. У пошуках стабільної ігрової практики Андре погодився на оренду до "Евертона", де сходу став основним гравцем, через що був викуплений "ірисками" минулого літа. Будемо сподіватися, що страшна травма, отримана кілька місяців тому, не завадить Гомешу повернутися до основної обойми ліверпульців.

Курт Зума з "Челсі", 2018 рік (оренда)

Француз весь минулий сезон був основним захисником "Евертона", й "іриски" планували викупити його влітку 2019 року, та через трансферний бан і перебудову лондонців, зроблену Френком Лемпардом, "Челсі" повернув Курта до свого складу, і той відповів їм надійною грою, повернувшись до основи "синіх" уперше після страшної травми, зазнаної кілька років тому. Погодьтеся, такий Зума "Евертону" цього сезону точно не завадив би.

Алекс Івобі з "Арсенала", 2019 рік (30,4 млн. євро)

Нігерійський вінгер потрапив до стану "ірисок" після кількох непоганих сезонів у складі "Арсенала" і на початку сезоні, за часів Марку Сілви, став у "Евертоні" гравцем основної обойми, проте у жодному з перших матчів Карло Анчелотті до заявки Алекс не потрапив. Виною тому є тактика італійського фахівця з використанням латералів замість крайніх півзахисників. Тож за майбутнім Івобі в Ліверпулі буде цікаво поспостерігати.

Мойзе Кен з "Ювентуса", 2019 рік (27,5 млн. євро)

Після доволі непоганої (як для 19-річного гравця) другої половини минулого сезону у складі найкращої команди Італії Мойзе Кен перебрався до Англії за невелику як для такого перспективного тінейджера суму. Проте в "Евертоні" афроіталієць поки себе не реалізовує: він вийшов в основі лише в кількох матчах на цей момент і поки не відзначився дебютним голом. Погодьтеся, квола статистика, як для центрфорварда.

Фабіан Делф з "Манчестер Сіті", 2019 рік (9,5 млн. євро)

Футболіст із досвідом доволі успішної гри у складі команди Гвардіоли, та ще й із англійським паспортом, знадобився "ірискам": у Ліверпулі Фабіан повернувся на свою рідну позицію опорника, й виглядає доволі непогано. Кілька матчів цього сезону він пропустив через травму, в інших же він здебільшого виходив в основі, в інших матчах виходячи на заміну.

Більшість з вищеперерахованих гравців стали якщо не лідерами, то гравцями основної обойми "Евертона" - лише двоє із цього десятка не є футболістами "ірисок" нині. Грудневе призначення іменитого Карло Анчелотті наче підсумовує таку трансферну політику: італійський фахівець останніми роками змінив чимало топових команд, досягши великого успіху лише в "Реалі", де виграв Лігу Чемпіонів, та й там був змушений залишити команду всього за рік після виграшу довгоочікуваної "Десіми", не вигравши за підсумками сезону ніяких трофеїв. "Наполі" був шансом реанімувати кар'єру на Батьківщині після блідої роботи в "Баварії", проте прийняття команди після Мауріціо Саррі було важким завданням, з яким Папа Карло не впорався.

Цікаво буде подивитися на Анчелотті в "Евертоні", який, на відміну від усіх попередніх його команд, перед собою не ставить лігочемпіонівські амбіції. Не сумніваюся, що за його каденції ми побачимо ще кілька цікавих трансферів із топ-клубів Європи, адже італієць попрацював з чималою кількістю справді топових гравців, які будуть не проти поєднатися з ним в одній команді знову.

Які ваші прогнози щодо роботи Карло Анчелотті у команді з такою цікавою трансферною політикою? Залишайте ваші коментарі!

Лучшее в блогахБольше интересных постов

Другие посты блога

Все посты