Tribuna/Футбол/Блоги/ТРЕНДЕЦЬ /«У Вільнюсі хотіли депортувати за зйомку в аеропорту». Дмитро Поворознюк відповів на запитання користувачiв

«У Вільнюсі хотіли депортувати за зйомку в аеропорту». Дмитро Поворознюк відповів на запитання користувачiв

Про створення проекту, особисте життя та співпрацю із Tribuna.com.

Блог — ТРЕНДЕЦЬ
25 марта 2020, 19:36
9
«У Вільнюсі хотіли депортувати за зйомку в аеропорту». Дмитро Поворознюк відповів на запитання користувачiв

Про професійну діяльність, «Трендець» і Tribuna.com.

Кілька днів тому у вас була можливість поставити запитання ведучому ютуб-каналу «Трендець» Дмитру Поворознюку. Ви дуже добре постаралися — залишили майже 400 коментарів. Дмитро відповів на найцікавіші запитання, а ми зібрали їх в один пост.

«Мабуть, інколи складається враження, що лише діти дивляться — тому що вони найактивніші»

— Як в голову прийшла ідея створити канал? (Nika Nikitina)

— Я часто про щось думаю, а наші думки інколи матеріалізуються через певний проміжок часу. Всю кар’єру на ТБ готував себе до проекту «Трендець», і в потрібний час з потрібними людьми все матеріалізувалося.

— Коли ти задумався про створення футбольного каналу, хто тебе мотивував? (Vova Shkarypa)

— Ідея була в голові, але зустрів партнерів з Tribuna.com. Ми разом вирішили об’єднати сили і робити проект. На щастя, вийшло успішно.

— Який ти маєш зв’язок з Tribuna.com, відколи і через що? (Vlad Khmara)

— З «Трибуною» ми разом робимо проект у партнерстві. Tribuna.com – інвестор проекту, а я відповідаю за всю контентну частину і організацію.

— Час від часу натикаюсь за жарти, що школота складає 90% підписників каналу. Так і насправді? Було б цікаво подивитись структуру підписників за статтю та віком. (FCSD-1936)

— Не знаю, у кого така статистика, але можу сказати офіційну з ютуб-каналу:

13–17 років — 6,1%

18–24 років — 34,4%

25–34 років — 35,7%

35–44 років — 14,6%

45–54 років — 4,7%

55–64 років — 2,7%

Старші 65 років — 1,8%.

Наскільки це школота, вирішуй. Мені навпаки дуже подобається, що багато молоді дивиться контент. Нічого поганого в цьому не бачу. Мабуть, інколи складається враження, що лише діти дивляться — тому що вони найактивніші і найчастіше підходять до камери під час зйомок. Завжди приходять на зустрічі і роблять селфі. Підписник, якому за 30 років, наприклад, навряд чи буде робити те саме. Тому ми поважаємо всю нашу аудиторію від 0 і до безкінечності.

— Прикрили в оффлайні гральний бізнес, з часом візьмуться за онлайн. Враховуючи те, що майже на всіх футболках клубів УПЛ присутні БК, а нашi футбольні ютуб-блогери значною мірою фінансуються БК, як вважаєш: зможеш розвиватися без цього шляху доходу? (Игорь Брандт)

— БК — це мінімум 95% рекламних коштів сьогодні. Без БК багато медіа рухнуть. Інших масштабних рекламодавців мінімум, і вони більше проектні. Розвиватися зможемо, але це буде менший темп. 

— Дима, насколько достижимая цель в 1 000 000 подписчиков? Понятно, что это украинский ютуб и ниша более узкая. Если все же достижимая цель, то за какой период? (Виталий Старенький)

— Думаю, що зараз в україномовному ютубі немає такої аудиторії. Я думаю, що максимум на даний момент – 400к.

— Чи думав ти, коли створював канал, про таку велику аудиторію? (Тарас Байдюк)

— За перший рік ми перебільшили свої очікування, але від цього ставимо тільки більші цілі.

— Чи думав про трансляції своїх випусків на ТБ? Чи запрошували тебе якісь телеканали з пропозиціями роботи? (Solomiia Paitak)

— Про ТБ не думав і зараз не бачу потрібності у ретрансляції нашого контенту на ТБ. Запрошення були, але зараз весь мій фокус на проекті «Трендець». 

— Чи міг ти подумати на початку створення проекту, що він матиме такий великий успіх? (Solomiia Paitak)

— Відверто кажучи, не думав що за рік ми зберемо таку велику аудиторію. Зараз 225 тисяч підписників, і ця цифра дійсно вражає. Ми вже думаємо, як масштабуватися і рости ще швидше, але при цьому залишатися простим і позитивним проектом.

— Было ли такое чувство, что хотел закинуть свой канал? (Mister Liger)

— Ніколи не було. Був момент, коли ми дуже повільно росли. Десь на четвертому місяці існування проекту за місяць додалося 1000 підписників, і це демотивувало. Ми перейшли на футбольну концепцію із загальноспортивної і на 5-й місяць виросли на 20 000 підписників. Саме тоді стало зрозумілим, як розвиватися далі.

— Что это был за наплыв ботов под постом про черкасского тренера? Я писал об этом . Подчеркну, что это не обычный тупой наезд. Эти комментарии действительно выглядят шаблонными и не такими, какие пишут обычные люди. Для пользователей, их оставивших, это был либо первый, либо третий коммент на сайте. И все под постами «Трендеца», все в положительном и шаблонном формате. Хотя бы опровергните, что это боты — уже будет хоть что-то (Эшли_Коул)

— Тут більше запитання до редакторів сайту. Наскільки я знаю, то редакція Tribuna.com проти ботів і бореться з цим. Особисто я не читаю коментарі під постами на сайті, де згадується «Трендець». Не читаю з певного періоду. Є люди, які критикують всі новини і пости, де згадується наш проект. Мені не зрозуміти таких людей, тому що творчість і креатив розважального формату — це контент на індивідуальний смак. Для чого дивитися і критикувати, якщо можна не дивитися і полегшити собі життя. Але це вже вибір кожного окремо. Тому не знаю, про які коментарі ти пишеш і в якому фоні вони написані.

До речі, в інстаграмі є два мої фан-акаунти, які ведуть люди, яких я не знаю. Раніше такого і уявити не міг. Вони лайкають фотки і пишуть декому — хтось може подумати, що це особисто я. Тому я не здивуюся зараз ніяким коментарям.

— Чи були у тебе колись думки про те, щоб залишити канал в якості ведучого, а стати, наприклад, креативним директором цього проекту через довгі відрядження і тривалі поїздки? Коли-небудь виникало бажання кинути це все? (Solomiia Paitak)

— Думаю, що з часом так і буде. Зараз я заряджений і маю багато ентузіазму та бажання працювати нон-стоп. Але приходить час, хочеться бути більше з родиною та дітьми.

— Существовал бы сейчас «Трендец» без поддержки посторонних ресурсов? Были ли мысли, как возможно самостоятельно без помощи стрельнуть? (Vlad Dunayenko)

— Були думки починати все самостійно або з партнером, якому можна повністю довіряти і який буде професійним. У нас склався класний тандем з Tribuna.com, ми підтримуємо один одного. Я вважаю колектив на сайтi мегапрофесійним, прогресуючим, креативним і чесним. «Трендець» міг і може існувати без підтримки зовнішніх ресурсів, але така співпраця допомагає давати максимальний результат і є вигідною для всіх. Сподіваюся, ми разом ще довго будемо створювати класні проекти і цікавий контент для людей.

— Если бы не получилось найти партнеров, решился бы все-таки самостоятельно создать «Трендец»? Был ли план по его развитию самостоятельно? (Vlad Dunayenko)

— Навряд чи в той момент сам стартував. Заробіток в медіа не завжди залежить від успішності проекту в переглядах. Наприклад, зараз весь спорт по рекламі виживає від букмекерів. Якби їх не було, то більшість спортивних медіа зникло б або були збитковими. У мене не було таких вільних коштів, щоб запускати настільки масштабний проект. Але були різні інвестори, які готові були починати проект зі мною.

— Як вважаєте, ваш канал так і залишиться на рівні популярності в межах України? Або може буде анонсуватися матеріал з-за кордону (а саме інтерв’ю, розіграші, уікенди з іноземними гравцями топ-чемпіонатів), додаватися англійські субтитри під відео? Чи готовий «Трендець» до того, щоб почати свій шлях до піку популярності? (Nika Nikitina)

— Ми хочемо масштабуватися. Зараз є ідеї і думаємо над цим. Проект «Трендець» буде про український футбол. Можливо, створимо новий на глобальний ринок.

«Будь-яка критика — неприємно. Подобається — дивишся, не подобається — не дивишся»

— Хоча б раз при спілкуванні з футболістами у вас виникало відчуття, що ви людина другого сорту? (Kichol)

— Ні, ніколи не було. Не розумію, як таке враження взагалі може бути, навіть якщо ти говориш із олігархами, мільярдерами чи самим Ілоном Маском.

— Скільки годин приділяйте одному випуску? (Ярослав Малахов)

— 3-4 дні.

— Чому ви назвали канал «Трендець»? (Ярослав Малахов)

— «Трендець» = тренування + капець.

— Ви — емоційна людина. Більшість наших футболістів – не дуже (особливо до і після матчів). Важко ставити запитання, очікуючи на зовсім інші відповіді, не такі яскраві, як хотілося б? Може коли ви приїжджаєте, наприклад, на базу або додому, то хлопці більше посміхаються? (Nika Nikitina)

— У день матчу футболісти завжди сконцентровані й з них важко витягнути щось особливе. Тому ми плануємо зйомки 2 дні. День матчу плюс день до або після матчу, де і відбуваються головні події випуску.

— Бывали ли случаи, когда герою или команде не понравился материал, который опубликовали? Случались конфликты, просил кто-то не выпускать или удалить? (Vlad Dunayenko)

— Не було таких ситуацій. Інколи герої випусків просять подивитися матеріал перед публікацією. Це нормальна практика. Але рідко просять щось змінити.

— Чи завжди футболісти раді дати інтерв’ю? Як почував себе при відмові у зйомці відео? (Nika Nikitina)

— Раді не завжди, але часто. Відмова в нашій професії – це регулярна ситуація. Часто футболіст відмовляє зараз, але погоджується пізніше.

— Були моменти, коли не давали візу і зйомки відмінялися? (Nika Nikitina)

— Таких моментів не було. Одного разу у Вільнюсі (перед матчем Литва – Україна) я знімав в аеропорту на камеру під час паспортного контролю. Мене хотіли депортувати, тому що це стратегічна зона. Після 30 хвилин допиту і перевірки мене попередили й пропустили.

— Насколько часто и сложно бывает после того, как отдал все эмоции на съемках, приезжать домой? И наоборот, если нет никаких эмоций, а их надо выжимать на съемках? (Vlad Dunayenko)

— Реально після зйомок часто буває враження, що виступав на концерті. Хочеться їсти, мало емоцій. Все віддаєш енергетично у випуску. Головне – швидко заряджати внутрішню батарейку і робити її витривалою. Бувають моменти, коли перед зйомкою відчуваєш себе не в тонусі. Втома, не виспався, ще якісь моменти, але знімати потрібно. Інколи трапляється, що внутрішня батарейка заряджається по ходу зйомки.

— Часто слышишь о том, что переигрываешь, что в видео ненастоящие эмоции, реакции? (Vlad Dunayenko)

— Не чув ніколи, що я переграю. Зрозуміло, що в житті часто ти так себе не ведеш, але є певний образ у відео і ти просто візуально підсилюєш емоцію, яку не на відео проявив би спокійніше.

— Был ли футболист или команда, которая поначалу очень сильно сама морозилась от съемок, а после выстрела «Трендеца» сама выходила на контакт и предлагала сделать про нее выпуск? (Vlad Dunayenko)

— Команд таких не було, але був один зі спонсорів, який спочатку казав що ви занадто маленькі для нас, а потім були дуже зацікавлені у співпраці.

— Не было ли ощущения, что попал не туда, оказался лишним при съемке выпуска на канале Милевского в Турции (где сидел с Нойком, Поповым и Милевским)? (Vlad Dunayenko)

— Звичайно, було. Думаю, це в нас спільне з Нойоком було враження. Горан Попов взяв на себе функцію спікера. Хоча я думав, що головним буде Нойок із бомбічним почуттям гумору. Але то була ситуація, коли я не міг відмовитися з поваги до Мілі.

— Як ти ставишся до критики на Tribuna.com? (Vasya Rozhko)

— Будь-яка критика — неприємно. Кожен просто по-різному до неї ставиться. Я не читаю коментарі про себе на будь-яких інших медіа, крім «Трендеця» і власного інстаграму. Сама природа критики для мене незрозуміла у розважальному контенті. Подобається – дивишся. Не подобається – не дивишся. 

— Найважча поїздка за автографом і одночасно теплий прийом клубу або футболіста, до яких ти приїхав? (Вадим Франчук)

—  Поки що всі поїздки за автографами даються складно. «Ліверпуль» був неочікувано складним у цьому через заборону давати автографи біля бази. Скрізь зустрічають тепло, тому що ми робимо розважальний позитивний контент і від нас не очікують провокацій.

Круто зустріли в «Агробізнесі». Поселили у квартиру з капітаном команди Романом Гагуном. У «Металісті 1925» поселили на базу і у всьому допомагали. В «Інгульці» круто прийняли. В нас в Україні є багато добрих та привітливих людей. І в футболі у тому числі.

— З ким з футболістів найдовше домовлявся про інтерв’ю? (Solomiia Paitak)

— Поки ніяк не можу домовитися з Миколенком і Шапаренком. Не було часу, а інколи результати були не дуже хорошими в клубі.

— Яка з твоїх усіх поїздок до команд та гравців найбільше тобі сподобалася? (Арсен Долічний)

— Мені подобаються всі подорожі та зйомки. Інколи буває контраст, наприклад, коли після зйомок в Мадриді та Іспанії їдеш в Суми або Волочиськ. Але в кожному місті я намагаюся спілкуватися з цікавими людьми, спробувати найкращу в місті каву і сніданок. Тому кайфую і в селах, і в малорозвинених містах і за кордоном.

Насправді, у мене дуже мало є часу на прогулянки та розваги, тому що весь фокус та концентрація на роботі. Але виділю «Інгулець», тому що це була перша команда, про яку ми зробили випуск, і там пацани дуже круто прийняли, були щирими, відвертими. Саме після цього випуску ми багато в чому змінили контент-стратегію в «Трендецi».

— После какой съемки был самый лучший сабантуй? (ProroC)

— У мене є таке правило – на роботі не пити. Тому загулів не було, але провокацій було багато.

— Кріш не просив у тебе автограф після матчу з Португалією? (Z K)

— До цього ще я не доріс.

— Чи можеш ти сказати, що проект «Трендець» — це вже частина твого життя? (Solomiia Paitak)

— «Трендець» уже став частиною мого життя і це той проект, про який я мріяв і який прагну розвивати та масштабувати.

— Есть ли в планах поездка в Германию к «Баварии»? (Alex Pups)

— У «Баварію» плануємо поїхати, топ-клуб, багато футболістів, які імпонують. Кімміх, Левандовський, Девіс, Алаба, Ноєр.

— Ти плануєш їхати у гості до «Чорноморця»? (Stepashka)

— В «Чорноморець» плануємо, звичайно. Думаю, Остап Маркевич зробить класну команду і виведе її в УПЛ. Головне, щоб з фінансуванням все було добре. Він вже почав активно – здається, більше 10 чоловік відпустив з основи. Остап Маркевич сподобався мені ще по »Агробізнесу» .

— Чи плануються якісь матеріали з бразильцями «Шахтаря»? (Darijo33)

— Досить складно з ними домовитися. Вже кілька разів пропонували по топових героях, але поки записали Тете і Алана Патріка.

— Якось ви казали, що в 2020-му завітаєте до «Вереса». Коли саме це відбудеться? (Льоша Ку)

— Я сам із Рівного і дуже хочу зняти матеріал про «Верес». Але для цього потрібен інфопривід (боротьба за вихід в першу лігу) і цікаві герої. Думаю, в 2020 році знімемо такий випуск, але в коронавіруса можуть бути свої плани на наші плани.

— Чи не хочете зняти відео про Петряка або про Махновського? (Vlad Kolesnik)

— Про Петряка хотів, але ми знімали «Ференцварош», коли він вже пішов з команди. Можливо, пізніше придумаємо щось разом. Махновський також цікавий, але не широко відомий. Взагалі потрібно мінімуму 4 «хуки» або емоційні крючки для успішного матеріалу по переглядах та взаємодіях в ютубі – герой, подія, сюжет, подарунок. Саме тому випуск із Махновським збере набагато менше з крутим сюжетом, ніж Малиновський з «Аталанти» з менш цікавим матеріалом.

— З яким футболістом чи з якою командою ти хотів би найбільше зняти відео? (Арсен Долічний)

— Якщо взяти в Україні персонажів, то це Ігор Суркіс та Ігор Коломойський. Із футболістів – Миколенко. Давно вже з ним домовляємося, але ніяк час не можемо знайти. Взагалі в Україні багато цікавих футбольних історій, але багато з них досить нішеві і цікаві обмеженій аудиторії. Наприклад, Мішуренко з «Інгульця», який був таксистом в 25, а через 2 роки грав у фіналі Кубка України.

— Ти приїдеш в Житомир? Ми дуже чекаємо на тебе! (Андрей Антонюк (Дуда)

— Так, плануємо. В ідеалі хочеться потрапити в усі обласні центри й зробити звідти матеріали.

— Когда новый видос с Мудриком? (prof10pro)

— Після того, як почне грати в «Шахтарі» або новій команді.

— Чому не зробив інтерв’ю з Ярмоленком? (Yuriy_85)

— З Ярмоленком попереду.

— Не було думки записати в’ю з Алієвим? І ще одне: може до Горана Попова в гості? (Дмитро Мельник)

— З Алієвим є цікава ідея, але зараз на нього монополія у Мілі. Горан Попов, звичайно, знатно чудив в студії у Мілі, але маловідомий у нас персонаж. Я більше націлений на своїх, рідних.

— Уяви: ти сім’єю поїхав на відпочинок. Здавалося б, звичайний пляж, нічого такого. Але перед собою побачив дві постаті, які розходяться. Тепер впізнав їх. Це Роналду і Дібала. До тебе прийшла ідея зняти з ними міні-відео. Але проблема в тому, що якщо ти підеш за одним футболістом, то другого вже не побачиш і змоги познайомитися ближче вже не буде. Кого б обрав? (Nika Nikitina)

— Звичайно, Роналду. У мене була ситуація, коли на пляжі зустрів Антоніо Кассано, але записати відео просто не встигли, хоча про все домовилися. 

— Скільки можна заробити на блогерстві? (Андрій Маланчук)

— Від банкрутства до мільйонів. Є багато блогерів-мільйонерів.

— Сколько стоит пиар на «Трендеце»? Очень хочу попасть за 5 лямов в «Интер» (Ochoa510)

— «Інтер» Боярка – туди можу допомогти потрапити за 5 яблук. Якщо серйозно – то в нас одразу була позиція, що ми не беремо гроші від героїв. Чим більше в тебе стає сили та впливу (в медіа це вимірюється в величині аудиторії) – тим більше, звичайно, звертаються самі клуби і футболісти з пропозицією спільної зйомки. Це дуже круто, інколи реально ми знімаємо випуски після розмови з футболістами (так було з «Агробізнесом»), нам часто самі люди підказують, де що є цікавого, і ми намагаємося реагувати.

«Думаю, в найближчі 2 роки Лунін отримає шанс у «Реалі»

— Як ти ставишся до розширення УПЛ? І чи є в Першій лізі команди, які сильніші за нижню шістку УПЛ? (Borys Protsyshyn)

— Розширення мотивувало багато клубів першої ліги. Там вогняна конкуренція. Думаю, «Рух», «Волинь» і «Чорноморець» можуть найближчим часом дати хорошу конкуренцію в УПЛ.

— Якщо б ти став президентом ФФУ, що б ти змінив спершу? (Maxim Chorniy)

— Провів би атестацію всіх працівників ФФУ і думаю, з багатьма попрощався б, а на їхнє місце взяв би спеціалістів на конкурсній основі.

— Який у вас найулюбленіший гравець світу і України? (Ярослав Малахов)

— Модрич і Пятов.

— Як ти вважаєш, чи може існувати якісний український футбол без олігархів? (Keleron)

— Зараз не уявляю українські клуби без заможного власника. Таких прикладів немає. Є якісні цікаві клуби в аматорах, де пацани самі скидаються грошима, або їх точково підтримують спонсори, але вони не можуть конкурувати з клубами УПЛ.

— За який український клуб ти вболіваєш? (Сергій Броваренко)

— В Україні всі клуби для мене в рівних умовах. А команда єдина – збірна України.

— Твої топ-5 найкращих треніров в УПЛ (Андрей Антонюк (Дуда)

— Зараз топ-1 – це Скрипник.

— Чи правильне рішення прийняла УЄФА, що перенесла Євро на наступний рік? Як ви думаєте, коронавірус вплине на проведення єврокубків та національних чемпіонатів? Ваша думка, чи варто Ярмоленку переходити в іншу команду? (Костицын)

— В УЄФА просто не було іншого варіанту. Коронавірус серйозно вплине, і вже зараз невідомо, що робити з контрактами футболістів, які закінчуються влітку, як працюватиме трансферне вікно і ще сотні запитань.

Ярмоленку не можу радити, тому що не знаю його контрактів і пропозицій.

— Уявімо ситуацію, коли вірус COVID-19 не буде збавляти обертів ще роки 2-3, в який момент жага рубити бабло в ФІФА та УЄФА переможе і вони почнуть закривати очі на людське здоров’я та життя і відновлять футбольні змагання? (Дима Щукин)

— Думаю, що їхнього бажання та цинізму буде недостатньо. Країни та уряди просто не дозволять проводити масові заходи і відкривати публічні місця. УЄФА та ФІФА нічого з цим не зробить. Вони абсолютно залежні від країн та міст.

— Як ви думаєте, коли Лунін повернеться в «Реал»? (Іван Казмірчук)

— Думаю, в найближчі 2 роки він отримає шанс.

— Жінки–арбітри: за чи проти? (Solomiia Paitak)

— За, якщо кількість їхніх помилок буде не більшою, ніж у чоловіків.

— Напевне, ти бував на всіх стадіонах України? Де найатмосферніше, де найтепліша публіка і особлива енергетика? (Solomiia Paitak)

— Найкрутіша атмосфера для мене у Львові, коли грає збірна.

— Хто з українських футболістів може стати претендентом на Золотий м’яч? (Solomiia Paitak)

— Андрій Лунін.

— Який твій улюблений тренер? Ким ти захоплюєшся? (Solomiia Paitak)

— Клопп та Гвардіола – обидва геніальні. Імпонує Анчелотті, зараз Скрипник. Найсильніша тренерська команда, яку я бачив – «Барселона» Гвардіоли. Монстри.

— Як думаєш, хто одягне капітанську пов’язку після П’ятова? (Solomiia Paitak)

— Малиновський.

— Як ти вважаєш, Шевченко піде після Євро зі збірної? Тренером якого клубу ти бачиш його у майбутньому? (Solomiia Paitak)

— Думаю, що він планує потренувати «Мілан» в майбутньому. Але коли це буде і як складно зрозуміти. Євро перенесли, в «Мілані» постійні зміни в керівництві, ну і в Шевченка 4 дитини. Виховувати дітей, коли ти тренер збірної набагато легше (більше часу), ніж коли ти клубний тренер (час відсутній).

— Як ти думаєш, чи правильний вислів: чим вищий статус (футболіста), тим він простіший (в плані спілкування, поведінки, відношення до фанів). Чи є якісь футболісти, яких ти можеш навести, як приклад до цього вислову? Хто перший спав на думку? (Solomiia Paitak)

— Не помічав у нас футболістів із зірковою хворобою. Мені здається, що зараз таке покоління, що цієї хвороби вже особливо і немає. Соцмережі і відкритість світу показують, що всі понти і статус – це якась ілюзія, яка не потрібна. Просто, чим популярнішим стає футболіст, тим більше в нього листів, повідомлень, прохань, запитів на інтерв’ю і загалом уваги. Тому часто вони відмовляють або не мають часу на всіх.

Хтось сприймає це, як пихатість. Але це просто оптимізація часу. Якщо зараз якийсь футболіст буде неадекватно себе поводити або писати – все потрапить в інтернет і його швидко захейтять. Тому інтернет став певним стримуючим фактором для неадекватної поведінки спортсменів.

— Чому УПЛ така нецікава серед українських вболівальників? (Solomiia Paitak)

— Немає культури вболівання, підтримки, немає емоційного зв’язку з клубами. Клуби не створили емоцію сімейності, як в шотландському «Рейнджерс», коли після вильоту в аматори на перший матч прийшов весь стадіон. Причин сотні, ну і футбол зараз конкурує з багатьма розвагами, але мало хто розуміє, що цю конкуренцію потрібно вигравати, а не просто чекати.

— За який клуб ти вболіваєш? Який твій улюблений футболіст? (Gera Golub)

— «Ліверпуль». Модріч, Мане, Вальверде.

— Що на твою думку головніше в професійному футболі: вболівальники чи футболісти? (Bogdan Bukata)

— Футбол неможливий без цих обох сторін.

— Дмитро, ось тобі запитання: як гадаєш, Україна вийде з групи на Євро-2021? Якщо вийде, то як далеко Україна пройде? (Đěñćhíķ)

— Я оптиміст і завжди вірю в наші команди (через це почав сивіти помаленьку) – тому маємо вийти з групи. Мені дуже подобається ця збірна, покоління гравців і стиль гри.

— В якому місті була найкраща атмосфера на трибунах в час матчу? (matvii48)

— Дуже сподобався матч «Ференцварош» — «Уйпешт». Я не очікував, що на стадіоні будуть салюти, фаєри, пісні, величезний сектор ультрас, банери і ще багато крутих емоційних моментів, які запам’яталися.

А от, наприклад, на матчі ЛЧ в Англії мiж «Манчестер Сіті» та «Шахтарем» (коли 1:1) було неочікувано сумно і спокійно на трибунах. Впевнений, на матчах АПЛ все набагато емоційніше.

«Дружина підтримує мене у всіх ідеях та планах, мені пощастило»

— Яке найкумедніше інтерв’ю на «2+2»? (Z K

— Легендарні слова Кополовця про церкву після «каждою грою». Його слова після того кубкового матчу стали легендарними. Журналістом, який задав йому це запитання, був саме я. Кумедних було багато, але легендарні ось ці.

— Як потрапив на «2+2»? (Денис Юдінков)

— Це були веселі часи, коли закінчуєш університет і до кінця не розумієш ким хочеш працювати. У кожній професії є такі вікна, коли ти можеш потрапити в потрібне місце і в потрібний час. Десять років тому для спортивних журналістів було дуже мало цікавих пропозицій. Основні медіа в 2010 році – преса, газети, журнали. Там працювали мастодонти, куди важко було потрапити молодим журналістам.

Але якраз у 2010 році запустилися нові програми на ТБ – «Профутбол» на «плюсах», «Футбольний формат» (здається така назва) на «Першому» і «Великий футбол» зробив ребрендинг з «Футбольного Вікенду». Я прийшов на «плюси» і після випробувального терміну мені запропонували влаштуватися в штат. Так я і провів 8 років на «Профутболі», після чого почав займатися ютубом.

Знову нове «вікно» – нові технології змінили цю професію за 10 років. Тепер спортивна преса практично вмерла, ТБ перестало рости, а в інтернет-проектах і ютубі величезна швидкість зростання. Думаю, через 10 років будуть ще новіші технології, які змінять професію спортивного журналіста. Саме тому – навчання на креативних і творчих спеціальностях – це певний парадокс. За 5 років змінюються технології і вимоги, тому знання в універі часто просто стають неактуальними.

— Как познакомился с женой? (Кирилл Косторной)

— У нас з нею різні відповіді на це запитання. Але одне точно – звела доля і щастя.

— Як відображається на твоїй сім’ї, що часто немає вдома? Дружина не проти твоєї професії? (AlexRybak)

— Моя дружина – принцеса і сприймає мій режим роботи. 11 днів – це найдовший проміжок часу коли я був на роботі безперервно. Це було взимку на зборах. Ми привезли звідти 7 матеріалів і дуже активно працювали. Дружина підтримує мене у всіх ідеях та планах, мені пощастило.

— В яких футбольних клубах ти грав. На якій позиції? (Рома Боденчук)

— Рівненська ДЮСШ, ЦАП.

— Яка в вас мрія? (Ярослав Малахов)

— Щоб люди поважали один одного.

— Яку суперсилу Ви хотіли б мати? (Настя Бурлака)

— Переміщуватися у часі.

— Какое прозвище было в детстве? (Alex Pups)

— Коржик. Любив всякі солодощі.

— Чи вважаєш свою роботу роботою своєї мрії і чи впливає вона на твоє особисте життя? (igoro4ek)

— Ця робота приносить мені задоволення – це кайф. І моє особисте життя мене підтримує в моїй роботі.

— Чи не ревнує твоя жінка, коли ти з Владою Седан? (Тарас Байдюк)

— Не ревнує, ми довіряємо один одному. Це фундамент стосунків.

— Як проводите свій вільний час? (Nika Nikitina)

— Весь вільний час – це час для сім’ї.

— Насколько я понимаю, у тебя растет дочка. Если она захочет стать футболисткой или, например, у тебя появится сын, который выберет футбол, каковы были бы твои предпочтения по выбору ею/им футбольного клуба? (Desspan)

—  У мене є і доця, і син. В ідеалі в ранньому віці потрапити в академію європейського клубу. Наприклад, у Польщі, Бельгії, Португалії дуже багато скаутів і футболісту простіше знайти команду. В Україні всіх найталановитіших розбирають «Динамо» та «Шахтар», і в основному ці футболісти потім пересижують і не реалізовують потенціал.

— Чи мріяли ви стати тренером? Чи готові чи залишити все і піти на тренерські курси і згодом очолити збірну України? (Вася Юзьв’як)

— Хотів би стати помічником тренера на певний час і відчути життя та емоції команди зсередини. Колись хотів працювати з Романом Григорчуком, ми багато спілкувалися. Але зараз це не дуже актуально. Хоча, можливо, такий досвід мене чекає попереду.

— Чи не сумуєте за статусом звичайного вболівальника? Чи не хочеться хоч інколи подивитися матч без будь якого аналізу, статистики? (Вова Матла)

— Я не роблю аналітичні матеріали зараз (хоча раніше робив на Tribuna.com). Переважно дивлюся футбол у своє задоволення.

— Яка була ваша мрія дитинства? Чи здійснилася вона? (Вова Матла)

— Мріяв про життя, насичене подорожами та добрими людьми. Ці мрії здійснилися.

— Ти був в багатьох країнах. Де тобі більше сподобалось? І в якого футболіста брати автограф сподобалося більше? (MaksimLevashov)

— Мені дуже подобаються для туризму Італія та Іспанія. Взагалі вважаю Європу дуже цікавим і безкрайнім для мандрівок континентом.

По автографу – Роналду. Тому що без нього ролик не став би таким успішним і не зібрав би більше 1 мільйона переглядів.

— Чи мріяв про футбольну кар’єру? (Solomiia Paitak)

— Про футбольну кар’єру мріяв до 23 років, але після операції на хрестоподібній звязці цю мрію залишив.

— У всіх в житті є переломні моменти, коли такий момент стався у твоєму житті? Коли прийшло усвідомлення того, ким ти хочеш бути і що робити? (Solomiia Paitak)

— Багато переломних моментів – весілля, народження дітей, зміна роботи, зміна кола спілкування, переїзд в інше місто, розвиток інтернет-технологій і запуск ютуб та інстаграм.

— У якому районі в Рівному пройшло твоє дитинство-юність, в яку школу ходив? Хто був улюбленим футболістом в дитинстві? Чи пам’ятаєш, яким був перший матч, що ти дивився по телевізору? І взагалі, любов до футболу – коли і як вона з’явилася? (ptolemeus3)

— Ювілейний, школа 23. Роналдо, Роберто Карлос, Роналдіньйо, Зідан, Неста. Пам’ятаю ЧС-1998 року і фінал ЛЧ 1999 року – ось це перші згадки з футбольного дитинства. Раніше в футбол грали у всіх дворах, і ти просто не міг не грати. У мене була хороша швидкість та дриблінг, грав зі старшаками, а потім за збірну області Рівненської, але на професійному рівні не склалося. Зайшов у футбол з іншої сторони.

«Трендець» у соціальних мережах: Instagram, FacebookYouTube, Telegram

Лучшее в блогахБольше интересных постов

Другие посты блога

Все посты