Маріуполь і нацизм
Є така професія - трощити шаблони. І ніхто ще нею не оволодів так добре, як маріупольці.
Є така професія - трощити шаблони. І ніхто ще нею не оволодів так добре, як маріупольці.
Це ще з весни повелося. Солдатів роздягали шалені бабці, а військові частини на Донбасі здавали без бою. Тоді у когось майнула геніальна думка, що таке ж можна провернути і в Маріуполі. А - ні. Не вийшло. Не Донбас - Приазов'я! Почали відстрілюватися, ганяти і пакувати орків. Через півроку був наступ, упали східні кордони, мало щось увійти і до Маріуполя. А - не увійшло. Під шуми градів маріупольці вийшли на 5-тисячний мітинг, а потім іще й живим ланцюгом в'їзд до міста перекрили. Іди до біса, ДНР, чи Новоросіє, чи хто там у вас іще є. Маріуполь - це Україна, ясно вам?
І от знову. У Кремлі зараз, напевне, детально вивчають географію України і шукають Маріуполь десь у межах Львівської області. Ну правда ж - хіба ще десь можуть виходити зі смолоскипами? Це ж всьо хунта, біндєри і фошизди. Западенці. На Сході так бути не може, тому що не може бути ніколи. Рускій мір, всі діла.
А маріупольцям байдуже. Давно уже забили на те, що скажуть ватники - як місцеві, так і запоребричні, - забили на те, що покажуть у черговому сюжеті ЛайфНьюз. Їх це просто не цікавить. Вони просто не збираються віддавати місто ворогу, люблять свою країну і виражають свою любов у найрізноманітніші способи. Маріуполь відкриває для себе це почуття. Все нове, все цікаве. Мітинг? Здорово! Фотосушка? Прикольно! Смолоскипна хода? Взагалі прекрасно!
Рік тому, коли на млявий маріупольський Євромайдан виходило у кращому випадку кілька десятків людей, цього бути не могло. Завжди - а як це виглядатиме збоку? Завжди - а як відреагують земляки? Завжди - а що ж ми скажемо братам-росіянам?
Зараз цього нема. Ми сміємося з двох рабів, фаршированих снігурів і зґвалтованих монтажною піною. І - сміємося з невпинних, абсолютно ідіотських звинувачень у нацизмі. Вийшли смолоскипною ходою на вшанування загиблих під Волновахою, отримали шквал ватобукв про те, що "так же ходили нацисти, караул!" - і як відреагували? Провели через кілька днів іще одну таку ходу - цього разу до Дня Соборності.
Нуашо. Нацисти ж не тільки зі смолоскипами ходили. Вони іще й одяг носили. Давайте, щоб не бути схожими на нацистів, ходити голими. А ще вони милом користувались, уявляєте? Давайте і цей атавізм ліквідуємо. Будемо ходити голими і брудними. Зате не як нацисти.
Скільки не намагайся пояснити зомбі, що вогонь в усі часи символізував очищення, готовність до самозахисту, а в нашу еру - іще й Божу благодать, - усе намарне. Будуть кричати, рвати і метати, аж поки кувалдою по голові на схилі літ не стукне прозріння - якщо пощастить і таки стукне.
А до того часу Маріуполь продовжуватиме ламати стереотипи. Можливо, місцями буде страшно і важко, але завжди - захопливо і яскраво. Про Маріуполь говорить весь світ, і Маріуполю це подобається. Він не підведе, не сумнівайтесь. Грекобандерівці - вони такі.
Тим більше, не такі вже й погані ті нацисти. Устами немовляти.
P.S. Мої улюблені торішні світлини із антифашистського православного Криму. Всім би таке православіє - жити б стало краще, жити б стало веселіше.
