«Ліверпуль», граючи в півсили, розібрав «Вільярреал». Команді Клоппа знадобилося лише 10 хвилин, щоб поставити суперника на місце

План Емері на один випадковий гол не спрацював.

У другому півфіналі цього тижня «Ліверпуль» виконав задачу-мінімум на матч з «Вільярреалом» – переміг 2:0 і забезпечив собі комфортну перевагу перед виїздом в Іспанію.

* Обидва тренери майже не здивували складами. У «Вільярреала» в атаці міг здивувати хіба Чуквуезе – однак за відсутності Піно та Морено вихід автора голу, який вивів сюди Емері, був логічним. Клопп за відсутності Фірміно можливо здивував (і то не факт) виходом у стартовій одинадцядці Діаса, а не Жоти – той точно не підвів.

Перший тайм не подарував нічого цікавого. «Ліверпуль» тиснув-тиснув, однак знайшов хіба проґавлений момент Мане на 12-й хвилині та небезпечний штрафний від Тьяго Алькантари, з якого той влучив у стійку. «Вільярреал» намагався знайти свій той самий результативний удар, однак серйозно Аліссона потривожити не зміг.

У другому таймі команда Клоппа усе ж дотиснула «Вільярреал». Першим тривожним дзвіночком став гол Фабіньо – однак ван Дейк у ході атаки знаходився в офсайді, через що гол справедливо не було зараховано.

На 53-й хвилині Гендерсон пробив, влучив в ногу Еступіньяна – Рульї дотягнувся до м’яча, однак не зміг відбити – 1:0, автогол:

Вже за дві хвилини Салах філігранно викотив на Мане, той уникнув офсайду і прокотив м’яч у сантиметрах від Рульї – 2:0:

На 64-й хвилині команда Клоппа відзначилася вчетверте, але вже вдруге з положення поза грою. На цей раз очевидний офсайд від Робертсона.

* «Вільярреал» не мав плану на випадок, якщо пропустить першим. Емері привіз команду на «Енфілд» з чітким розрахунком вирішити усе у матчі-відповіді удома – і зіграв так само як і виїзний матч із «Баварією». Однак проблема у тому, що «Ліверпуль» так і не дав знайти той самий єдиний гольовий удар – а коли пропустили ще перший гол з офсайду, банально розгубилися і не знали, що робити. Ставка на автора переможного голу в Мюнхені не спрацювала – але його заміна на Діа не змінила картини аж ніяк. Єдиним ударом у матчі так і залишився постріл Ло Чельсо.

З такою грою «Вільярреалу» буде надзвичайно важко забити щонайменше двічі – а будь-яка відкрита гра наражає на надзвичайний ризик.

* «Ліверпуль» зіграв у повну силу лише у другому таймі. До перерви мерсисайдці практично не злазили із воріт суперника, при цьому майже не створили гостроти – окрім двох вищезгаданих моментів, усе інше було доволі легким для пари Альбіоль-Пау Торрес (та що там, 5-6 гравців суперника) та, власне, Рульї. На другий тайм команда вийшла із якісно іншою зарядженістю – і видала 15-хвилинку, гідну учорашнього матчу «Сіті» з «Реалом». Вони продовжили тиснути, але «Вільярреал» зорієнтувався, як тому бодай якось протидіяти.

Звинувачувати у цьому команду Клоппа точно не потрібно – команда витратила рівно стільки сил, скільки потрібно, щоб забезпечити комфортну перевагу перед матчем-відповіддю.

* Гра Рульї у матчі викликає багато запитань. Воротар «Вільярреала» провів надзвичайно невпевнену гру, створивши кілька проблем біля своїх воріт ще у першій половині зустрічі. Відбивання перед собою на суперника, невдалі вибивання м’яча, невдачі при взятті м’яча у руки з першої спроби – усе це ми побачили у виконанні аргентинського голкіпера. Власне, питання до нього є і в обох голах. І якщо з автоголом Еступіньяна можна все списати на рикошет і те, що він усе-таки дотягнувся, але м’яч летів із потужною силою, то у другому голі він явно трохи зупинився, розраховуючи, що Мане був у офсайді.

* Мане мав занадто багато свободи у штрафному майданчику суперника. Захист суперника доволі вдало (окрім 15-хвилинки у другому таймі) блокував Салаха та Діаса, змушуючи тих бити з незручних позицій. Те, що сенегалець забив лише одного разу і лише у другому таймі – питання виключно до нього. А його заміна ще у середині другого тайму навіть стала подарунком для команди Емері.

***

Чи зможе Емері щось протиставити Клоппу в домашньому матчі – побачимо 3 травня. 

Фото: скріншоти трансляції, УЄФА