Українці грають в футбол в Антарктиді: замість поля – озеро, переможцю – тарілка, мріють про трансляції в інтернеті

Ви знаходитесь в блозі Крізь сітку воріт. Сьогодні його автор вирішив розповісти про незвичайний футбольний матч українців. Підтримайте його плюсами, коментарями і підпискою.

У той час, коли в Європі скасували всі футбольні матчі, люди сидять вдома (і правильно роблять) та лише думають і мріють про спорт на вулиці, мешканці Антарктиди втілюють мрії у реальність. Мужні українські полярники, яким не страшні ні холод, ні сніг, ні те, що м’яч провалиться під кригу, розганяють нудьгу грою в футбол.

Чим відрізняється антарктичний футбол від європейського? У першу чергу, кількістю гравців, бо під час зимівлі в Антарктиді перебуває не так багато людей. У складі цьогорічної експедиції на Українській антарктичній станції «Академік Вернадський» десять чоловіків і дві жінки.

Щоправда, в цей час на півдні з ними перебуває ще й сезонний загін науковців. Але, звичайно, футбол не є основною їхньою справою в Антарктиді. Тому грають усі бажаючи, а кількість людей розділяють навпіл для гри.

Зазвичай полярники грають на острові, де розташована станція. На футбольному полі – поверхні прісного озера. Воно замерзає взимку і вкривається снігом. Для безпеки (а вона у антарктичному футболі на першому місці) його попередньо добре трамбують снігоходом перед матчами.

Цього літа (з 22 грудня до 20 березня) погода була настільки хорошою, що в рамках наукових сезонних досліджень полярники провели розвідку по льодовику вглиб материка, на гору Пірі. І там, на високогір’ї, вперше зіграли в міні-футбол на одні ворота.

Про цей футбольний матч нам ексклюзивно розповів один з учасників гри, бейскомандер 24-ї Української антарктичної експедиції, Ігор Дикий.

За словами начальника станції, на льодовику, де відбулась гра, було багато тріщин. Якщо грати необережно, завдати сильного удару, можна було легко втратити м’яч. Тому гра була символічною – у пів-сили.

На материку грали учасники 24-ї експедиції проти сезонного загону науковців. За першу команду грали системний механік Антон Омельченко і лікар Наталія Бабій, за другу – науковці Олександр Мітрохін та Володимир Бахмутов.

Ігор Дикий захищав ворота і намагався залишити їх сухими. Щоправда, по одному голу від кожної з команд все ж таки пропустив – 1:1. Гра тривала недовго – до десяти хвилин. Бігти доводилося по снігу, плюс мороз. Через це організм швидко втомився.

Це був товариський матч, тому призів не було. Однак футбольна історія України в Антарктиді розпочалась ще з 1996 року. Тоді перша українська експедиція на чолі з бейскомандером Геннадієм Міліневським зіграла проти британських колег під час передачі станції. Тоді українці перемогли. До речі, у тому матчі приймав участь і Володимир Бахмутов.

(нижній ряд: Міліневський, Бахмутов, Ситов, Сидоровський, Братчик Р)

Традиція грати у футбол розпочалась ще з самого початку існування Української антарктичної станції «Академік Вернадський».

Після змагання з британцями в літній сезон традиційно відбувалися матчі з командами та туристами із яхт, які відвідують станцію. Навіть вигадали спеціальний кубок – тарілку, на якій записують результати матчів, і назвали AFA (Антарктична футбольна асоціація). Розпочали цю традицію з 2002 року і продовжують до сьогодні.

Найчастіше грають в цей міні-чемпіонат зимівники і яхтсмени з яхт «Spirit of Sidney», «Podorange» та «Selma». Футбольні баталії відбуваються на станції «Академік Вернадський» впродовж зими перед святкуванням антарктичного свята «Мідвінтер» (свято присвячене середині зими). Тоді майже всі мешканці станції беруть участь у фінальному матчі. Команда переможців отримує справжні антарктичні медалі та сувеніри.

З цього року в футбол грали змішаним складом, з лікаркою Наталею Бабій. Вона брала активну участь у всіх футбольних матчах на станції.

Рекордною на кількість зіграних матчів стала сьома українська експедиція. За рік було зіграно 99 матчів. А ще Ігор Дикий згадує 14-ту експедицію, в якій він приймав участь. Тоді було зіграно рівно 50 за зиму.

Бейскомандер сподівається, що спортивну естафету продовжить наступна експедиція. Бо зараз неможливо зіграти на антарктичному полі через те, що озеро розтануло. Але воно вже потрохи замерзає, а українські полярники підтримують спортивну форму в залі, готуючись до нових баталій.

Звичайним глядачам поки немає змоги спостерігати в інтернеті за антарктичними матчами, але все неможливе колись стає реальним, сподівається Ігор Дикий.

Перший футбольний матч в Україні: пройшов у Львові, тривав 6 хвилин, м’яч забив 16-річний гімназист 

Фото: Бабій Н., Зулас О., Савенко О.

Этот пост опубликован в блоге на Tribuna.com. Присоединяйтесь к крупнейшему сообществу спортивных болельщиков!
Другие посты блога
Крізь сітку воріт
+45
Реклама 18+
Популярные комментарии
Sergiy Baranovsky
+12
Єдиний континент де можна проводити змагання! Дуже цікавий пост.
Дмитрий Клименко
+6
Вынесли пост на главную! Интересный материал
Andrii91
+5
Крутий матеріал!
Мало хто в світі мають антарктичні станції і за таке бере гордість за Україну.
Написать комментарий 7 комментариев
Loading...
Реклама 18+