Пиняшко - український Варді

Що спільного у Варді й Пиняшка? Треба починати з того, що у Лестера і Миная один символ - лисиця/лис. Далі вже потрібно розбиратися з історією гравців. Думаю про Варді знають всі, а ось з історією Василя знайомі одиниці.

Почав свою дорослу футбольну кар'єру Василь в прем'єрліговому Закарпатті, і тут вже можна зупинити нашу розповідь, і порівняння з Джеймі вже неможливе, але тут втручається той факт що він грав за юнацьку команду, на той момент головного клубу краю, тому історія продовжується. Далі це «Закарпаття» трансформувалось в «Говерлу». Потім «Говерла» все ніяк не могла вилетіти, і в підсумку зникла з футбольної мапи України.

Після цієї сторінки Василь перебрався в чемпіонат області, а паралельно встигав грати і закордоном - в словацькому клубі «Собранець».

Команди які грають в чемпіонаті області максимум можуть задовольнити футбольні, емоційні запити, але ніяк не фінансові, тому наш герой йде на роботу на митницю та Державну Аудиторську Службу. В 2017 році Василь перебирається в ще одну свою аматорську команду ФК «Минай». Далі ця молода команда стає чемпіоном області, виграє свою групу чемпіонату ААФУ, і підіймається в професійний футбол. На той момент ніхто навіть не підозрює, що ця команда стане найбільшим відкриття футболу України. На всіх щаблях українського футболу Василь Пиняшко є основним гравцем «Минаю», і стає одним з лідерів вже уплівської  команди. Гравець не сильно забивний, але всі його голи шедеври (згадайте тільки гол в ворота Десни). Пиняшко є прикладом любові до футболу, гравець лише в 28 років зміг добитися висот, а до цього ніколи не переставав віддаватися цій грі, за що вона його й нагородила. А історія коли гравець ледь вже не їхав в Канаду ставити плитку, є ще одним доказом того, що  потрібно використати всі шанси, щоб потім себе не звинувачувати.

Звичайно що історії різні, різна поза футбольна діяльність, але нам потрібно знати і своїх героїв.