Як у Ломаченка землю відбирали, або чому йому подобається Росія?

До Літніх Олімпійських Ігор у 2008 році, що пройшли в Пекіні, Василь Ломаченко підходив у статусі однієї з найяскравіших зірок аматорського боксу. Чинному срібному й золотому призеру світової та Європейської першостей фахівці вже тоді пророкували видатну кар'єру серед професіоналів. Олімпіада ж обіцяла стати для Ломаченка перехідним етапом та екзаменом, який він, цілком очікувано, склав блискуче.

Однак, незабаром Василь, на чолі зі своїм тренером та батьком Анатолієм Миколайовичем Ломаченком, оголосив, що не планує покидати аматорський бокс, не завоювавши Олімпійське золото повторно. Протягом наступних 4 років Ломаченки перепишуть історію та стануть найуспішнішими боксером-аматором і тренером, яких знало людство.

"...Держава дала — держава відібрала", — лунало в новинах.

Проте, у той момент рішення Ломаченка не поспішати підкорювати профі-ринг світова боксерська спільнота сприйняла неоднозначно. Зазначали, що він готовий стати гідною опозицією навіть для таких величин, як Флойд Мейвезер та Мені Пак'яо. Перетримати Ломаченка — означало позбавити світ шансу побачити нового Мухаммеда Алі. Адже, хай там як, а світ розумів: в Україні знаходиться справжня боксерська перлина.

Здавалося б, це розуміло й керівництво рідного для Ломаченка міста Білгорода-Дністровського. В усякому разі, після тріумфу в Токіо мерія подарувала спортсмену 6 соток землі в околицях мальовничого лиману. Чи були в сім'ї Ломаченків на той час фінансові можливості, щоб розпочати на ній якесь будівництво — питання вторинне. Врешті, мати хоча б щось — краще, ніж нічого. Хоча, у боксерських колах подейкували, що Анатолій Миколайович, аби належним чином підготувати сина до Олімпіади, мусив надати в заставу власне майно. Сам Василь неодноразово висловлювався, що на цій землі він би хотів мати будинок і жити там постійно.

Іншої думки дотримувалося Державне агентство земельних ресурсів. Трохи згодом з'явилася неофіційна інформація, що на ту землю претендує високопоставлений чиновник з Києва. Тоді ж з'ясувалося, нібито ще в 1946 році земля була передана до власності Міністерства оборони. Ломаченко з цього приводу не був багатослівним, зазначивши, що почалися "підводні течії" і права розпочинати будівництво він не має.

"...Держава дала — держава відібрала", — лунало в новинах.

"...Громада передала землю у власність Ломаченка", — зазначали в мерії.

На ділі ж здавалося, що Василь змінив ринг на суд, адже черговий двобій розгортався з державою.

“...Ломаченко потрапив до списку сайту Миротворець"

У жовтні 2017 року, згідно з рішенням Апеляційного господарського суду Одеської області, земельна ділянка залишилася за Ломаченком.

За ці майже 10 років він устиг двічі стати чемпіоном світу серед аматорів, дворазовим олімпійським чемпіоном, успішно дебютувати серед професіоналів та завоювати чемпіонські пояси у двох вагових категоріях.

Важко уявити, скільки б охочих з різних країн вишикувалися в чергу, якби у цей період постало питання зміни національності Ломаченком. Однією з таких сторін, протягом усієї кар'єри Василя, була Росія. Чи розуміє він, ким стала ця країна для його Батьківщини після подій, що вирували на Майдані, достеменно не відомо. Сам боксер публічно не називав Російську Федерацію агресором, наголошуючи, що є далеким від політики. Окрім того, Ломаченко розповідав, що ще з часів аматорської кар'єри має багато друзів серед російських спортсменів.

Після чергових виявів симпатії в бік Росії, а також зйомок у російському фільмі про православну церкву, Ломаченко потрапив до списку сайту "Миротворець". До слова, те ж саме сталося й з іншим уславленим українським боксером та кумом Ломаченка, Олександром Усиком.

Реакція РФ не змусила себе довго чекати. Генеральний секретар федерації боксу Росії Умар Кремльов заявив про готовність надати боксерам російське громадянство.

У відповідь українські вболівальники розділилися на два табори. Одні вважали такі заходи надто жорсткими, зазначаючи, що в Україні широкий список тих, хто більше заслуговує на потрапляння до "Миротворця" . Інші ж наполягали, що в сучасних умовах симпатія до Росії — це, по суті, злочин проти українського народу.

Ким відтепер для України є Ломаченко: зрадником чи гордістю — питання на розсуд кожного. Як і питання, хто кому дав більше: Ломаченко державі чи держава Ломаченкові.

Проте, беручи до уваги досвід попередніх років, достеменно відомо, що РФ не марнує нагоди забрати в України те, що погано лежить.