Tribuna/Футбол/Блоги/Спортивний медик/Коронавірус, найскладніші травми та «фуфломіцини» у спорті. Спортивний лікар «Руху» відповів на ваші запитання

Коронавірус, найскладніші травми та «фуфломіцини» у спорті. Спортивний лікар «Руху» відповів на ваші запитання

Нещодавно у читачів Трибуни була можливість задати будь-які медичні запитання, відповіді на які надасть кваліфікований спортивний лікар. Питання опрацьовані, а відповіді Ви знайдете нижче

Автор — DimaLviv
7 апреля 2020, 22:52
34
Коронавірус, найскладніші травми та «фуфломіцини» у спорті. Спортивний лікар «Руху» відповів на ваші запитання

Від редакції: ви знаходитеся в блозі «Спортивний медик». Його автор – лікар в футбольному клубі «Рух». Днями ми пропонували вам задати йому запитання, пов’язані з медициною. Дмитро відібрав найкращі і відповів на них. Підтримайте його плюсами, коментарями та підпискою на телеграм.

Перш за все, хотів би подякувати за активність, запитань було дійсно багато. Обрати найцікавіші було нелегко, але мені це вдалося. 

Хто не зайшов свого запитання в цьому пості, нехай не розчаровуються. Справа в тому, що деякі з них повторювалися, а було і таке, що відповідь виливалася з відповіді на інше. 

Відібрані запитання я погрупував на 3 основних блоки: коронавірус, спортивна медицина та особистого характеру. 

Почнемо з найголовнішого на сьогодні.

Коронавірус

Варто носити маску, якщо жодних симптомів немає? (Sergiy Baranovsky)

Це питання досі залишається доволі контраверсійним. З одного боку, ВООЗ та ряд таких країн, як США, Німеччина та Японія, продовжують не рекомендувати носити маски всім, а лише тим, у кого є помітні симптоми захворювання. Також ВООЗ застерігає від хибного відчуття захищеності, яке дарують маски та рукавички, адже ви жодним чином не захищаєте себе надягаючи їх. Але профілактуєте оточуючих. 

В цьому криється і головний демон. Відомо про безсимптомний перебіг захворювання, а, отже, людина без проявів симптомів, але будучи носієм захворювання, може передати вірус оточуючим. Зважаючи на часті нехтуванням нашими громадянами елементарних правил гігієни у соціумі (регулярне миття рук, юзання санітайзерів, дотримання необхідної дистанції), масове і примусове носіння масок стає непоганим методом в боротьбі з поширенням хвороби. 

Певні корективи у ці правила можуть вносити нюанси пов`язані з якістю самих масок та умовами, де їх одягати. Якщо ж це елементарна хірургічна маска, то толку з неї мало, максимум її можна одягнути на 10 хв, поки закуповуєтеся у магазині, але якщо це якісний респіратор, то його можна вже використовувати довше та безпечніше. 

Якщо мова йде про свіже повітря – то маски там взагалі зайві, якщо руки помиті і людей поруч немає, то можливість захворіти у таких умовах дорівнює 1-2%. 

Ложиться в больничку/вызывать скорую или лечиться известными способами на самоизоляции? (Виталий Старенький)

При виявленні перших симптомів слід залишатися вдома. Старатися ізолювати себе від оточуючих (обрати якусь одну кімнату). Регулярно провітрювати кімнату, пити багато рідини. Лікування вірусу – виключно симптоматичне. Якшо температура вище 38,5 – збиваємо, якщо є кашель – залежно від його виду – протикашльові чи відхаркуючі препарати. Те ж саме стосується такого симптому, як нежить.

Повідомити свого сімейного лікаря щодо виявлених симптомів. Він мав би вам організувати проходження тесту на коронавірус задля ведення правильної та адекватної національної статистики. Відправлятися до лікарні слід виключно за наявності важких симптомів хвороби (висока температура, яка не збивається, дихальна недостатність, задишка і т.д). 

Виходити на вулицю в безлюдні місця все ж можна в період пандемії? Чи є ризик у цьому випадку підхопити інфекцію? (Ochoa510)

У безлюдні місця під час пандемії виходити не те, що можна, а навіть треба. На свіжому повітрі ризик заразитися мінімальний, практично рівний нулю. Свіже повітря створює виключно позитивний ефект на імунну систему організму людини. А найкраще поєднати цей вихід на свіже повітря з фізичними вправами. Але завжди слід пам’ятати про дистанцію від оточуючих. 

Щодо температури і вразливості вірусу. До речі, на цю тему було запитання від djоrkaeff’а про смішну теорію, що «сонце прийде і порядок наведе». Якби вірус був вразливий до температур і сонця, то Іран не був би одним з лідерів у поширенні вірусу, а в Африці, південній Америці та Австралії, де було літо на час початку пандемії, взагалі не чули б про вірус. 

Ми переборемо вірус, коли ним перехворіє 60-70% населення і сформується колективний стійкий імунітет до збудника. А повністю переможемо, коли буде винайдена вакцина, яка буде доступна кожному бажаючому. 

P.S. Буде класно, коли саме в літній період більшість населення перехворіє вірусом, сформується імунітет і адепти «погодної теорії» будуть заявляти: «Ну ми ж говорили, ось сонце вийшло, 30 градусів на вулиці, вірус не витримав і вмер». Згадаєте мої слова, хех.

Спортивна медицина

Как относитесь к тому, что много игроков после игры съедают пиццу? Хоть это и делают из-за углеводов, но ведь это не совсем полезный продукт для организма (Евгений Игоревич)

Спочатку потрібно зрозуміти що ж таке анаболічне (вуглеводне) вікно. Анаболічне вікно – це специфічний період, який триває протягом 30-60 хвилин після важких фізичних навантажень і характеризується більшою чутливістю організму до засвоювання нутрієнтів. 

Протягом цього часу комплексні вуглеводи та білки використовуються організмом для припинення руйнівних процесів у м’язах та активують правильний процес їх відновлення. Під час фізичних навантажень підвищується рівень адреналіну та кортизолу, які руйнують білкову тканину (м’язи). Щоб припинити цей процес, необхідно стимулювати підвищення рівня біохімічного антагоніста цих двох гормонів – інсуліну, який підвищується при прийомі якраз швидких вуглеводів. 

Також для правильного відновлення спортсмену слід отримувати білок, у спорті найчастіше для таких випадків використовують гейнери. 

Таким чином, будь-що з швидких вуглеводів (а це, як правило, не надто корисна їжа), що їсть спортсмен у період вуглеводного вікна, йде на користь м’язам та розпочинає правильне відновлення спортсмена. Це може бути і піца, і бутерброд з нутеллою, і різні сендвічі. Ті продукти, які будуть містити необхідний склад нутрієнтів і будуть простими у доставці до роздягальні. 

Як додаток, можу поділитися фотографією, яку журналісти роздобули після однієї з ігор «Барселони». На фото можна побачити якому перекусу після гри надають перевагу футболісти каталонської команди. Піцою, як бачите, не нехтує і сам Лео Мессі.

Це нормально, коли футболіст (спортсмен) за півгодини до початку матчу дудлить «Ред Бул»? Розумію, що питання в об’ємах вживання, але у мене те пойло зі здоровим способом життя ну ніяк не в’яжеться (Денис Юдінков

Скажу відверто – на професійному рівні таких випадків ще не бачив. Як правило, професійні команди високого рівня мають свої біологічно-активні коктейлі, які спортсменам слід приймати напередодні гри для кращої тонізації. 

З іншого боку, кожен спортсмен сам собі режисер. Але я, як лікар, такого методу приведення себе до тонусу точно нікому радити не буду. 

После какой травмы у футболиста нет шансов вернуться на прежний уровень? Сталкивались ли вы с такими травмами? (Конор)

Відповім коротко. Сьогодні вже практично немає травм, які могли б завершити кар’єру футболіста. Найскладнішими травмами надалі залишаються розрив ахілового сухожилля та розрив передньої хрестоподібної звязки коліна. Насамперед, через особливості тривалої реабілітації. 

З діагностуванням таких травм стикаюся доволі часто, особливо це тосується колінного суглобу. За час роботи в клубі також доводилося зустрічатися з обома травмами.

Почему травмы мениска и крестообразных связок – чуть ли не смертельные для футболиста? Что в таком случае происходит с ногой? (Mykola Romaniuk)

Колись ці травми, справді, ставили хрест на багатьох кар’єрах, але сьогодні з ними вже навчилися ефективно боротися. Основне, що відбувається з коліном у таких випадках – втрата стабільності колінного суглоба. 

Коліно нормально не функціонує, порушується біомеханіка основних рухів, сам гравець не відчуває впевненості щодо суглобу, збільшується ризик подальшого травматизму. 

З мінусів – слід пройти через оперативне втручання і доводі тривалу реабілітацію (біля 6 місяців). З плюсів – сьогодні є всі шанси повернутися на попередній рівень активності, переборовши таку складну травму. 

Хочу піти влітку працювати кур’єром. З транспорту лише велосипед. Читав, що тим хто катається на велосипеді нерегулярно можна дуже легко отримати артрит та жити з цим недугом усе життя. Що зробити, щоб цього не допустити? (The Damn Train)

Велосипед – це один з найкращих видів профілактики артриту. Заняття на велосипеді – це циклічниий вид роботи, який не несе осьового навантаженням на хрящові поверхні суглобів. А, отже, має менше шансів привести до артрозу. 

Найкращий друг остеоартрозу – це бездіяльність. Правильні, регулярні, помірні та дозовані фізичні навантаження допоможуть уникнути цієї противної хвороби. 

Як лікувати остеохондроз поперекового відділу хребта? Чи можливо набути остеохондроз граючи футбол? (Ania37)

Остеохондроз – це один з найпопулярніших фейкових діагнозів на просторах СНГ. За межами постсовка вам буде складно знайти хоча б одну людину з таким діагнозом. Натомість в нас практично у кожного зустрічного остеохондроз.

Це слово є фактично збірним діагнозом, який лікарю нічого не говорить. Максимум, що спеціаліст отримує в плані інформації, коли чує, що у вас остеохондроз – це «у вас щось зі спиною». 

Водночас, за таким поширеним медичним словом може маскуватися безліч проблемних станів. М’язово-тонічний синдром, артроз фасеткових суглобів, стресс-перелом хребців, протрузія чи грижа міжхребцевого диска, компресія нервових корінців – це лише ті вузькі справжні діагнози, які першими прийшли до голови. А таких є ще з десяток. Таким чином, писати «діагноз» остеохондроз можуть позволити собі тільки ті лікарі, які не хочуть достеменно розбиратися у проблемах пацієнта, або не знають, як правильно це зробити.

Граючи у футбол можна набути багатьох різних проблем зі спиною. Лікування і реабіліація після таких ушкоджень буває дуже різною, залежно від складності проблеми. А про остеохондроз вже пора забувати і рухатися в ногу з світовою медициною.

Как относитесь к нетрадиционным методам лечения? Взять, к примеру, Мюллера-Вольфарта, который практикует лечение телячьей кровью. Есть ли у нас в Украине что-то подобное, сталкивались ли вы лично с такими методами? (sheva)

Препарати телячої крові – це доволі відомий в Україні і країнах СНГ препарат під назвою «Актовегін». Саме цим препаратом обколював (і, скоріш за все, продовжує це робити) своїх футболістів Мюллер-Вольфарт. Була історія, коли впродовж сезону він зробив Арєну Роббену більше 40(!) ін’єкції «Актовегіну» в коліно. Очевидно, без особливого ефекту. 

Звичайно, моє ставлення то нетрадиційної медицини негативне. Сюди відносяться всі препарати, процедури і апарати без доведеної ефективності. Який сенс використовувати препарат чи методику, ефективність якої не була доведена під час жодного експерименту чи дослідження? 

Я вважаю себе прихильником доказової медицини. Це доволі новий підхід для нашої країни, адже, як правило, такі принципи для себе формують молоді лікарі.

Але, на жаль, неврологія у якій я працював раніше, та спортивна медицина – це сфери, де, напевне, наймасштабніша кількість «фуфломіцинів». Сюди відносяться і «Актовегін», і «Траумель» (разом зі всією гомеопатією), нейропротектори, ноотропи, гепатопротектори, кардіопротектори, хондропротектори – цілі групи препаратів, які не пройшли жодного адекватного дослідження і не входять до жодного світового протоколу лікування. 

Призначати пустишку – це обманювати пацієнта, дискредитувати себе і рухати медицину незрозуміло в якому напрямку. Світ медицини дуже різноманітний, в ньому дуже легко заблудитися. Тому найкраще якомога раніше сформувати для себе певні принципи, які допоможуть не звернути з правильного шляху. Для мене таким принципом став авторитетний у всьому світі підхід доказовості. З таким баченням доволі складно бути лікарем в Україні, адже з старшим поколінням лікарів регулярно виникають суперечки. Але з однолітками, сучасними спецілістами та закордонними лікарями говоримо однією мовою. 

Саме тому до Мюллера-Вольфарта дуже неоднозначне ставлення у спортивному світі. Футболісти вважають його топовим спеціалістом, а колеги – звичайним шарлатаном. Навіть, на останній найбільшій конференції по спортивній медицині у Лондоні, на якій мені пощастило побувати, був лише один клуб, який у своїх рекомендаціях у лікуванні м’язових травм радив всім використовувати «Актовегін» – цим клубом була «Баварія». Це не могло не викликати легких усмішок в залі.

Чи є прямий зв’язок між фізичними навантаженнями та ймовірністю отримати травму? Чи можна сказати, що травматичність Циганкова пов’язана з тим, що в «Динамо» дають великі фізичні нагрузки на усю команду, не враховуючи індивідуальних особливостей? (Бенедьо Синиця)

Звичайно, прямий зв’язок є. Щодо ситуації з Циганковим – треба знати її зсередини щоб дати якийсь кваліфікований коментар. 

Коли команда виводиться на певний рівень функціональної готовності, то всі повинні витримувати відповідний рівень навантаження. Індивідуальні особливості при такій роботі враховуються, якщо у футболіста є якась хронічна проблема з якось структурою, або у випадку недавньої травми.

У інших випадках тренер готує план підготовки для команди, який вона вцілому має виконати. Саме за таким принципом вся команда буде однаково добре готова до сезону. 

Від одного з користувачів також було запитання про софт, який ми використовуємо в роботі. Так от, сучасний софт стосується більше тренера по фізичній підготовці. Для моніторингу функціональної готовності команди використовуються системи polar та catapult. Ці девайси допомагають краще розуміти актуальний стан фізичної готовності та рівень їх реакції на фізичні навантаження. Медики ж, здебільшого, використовують програми, що допомагають вести статистику.

Щоб підсумувати, слід сказати, що план підготовки фізичної готовності команди будується заздалегідь. Вся команда працює разом. Якщо хтось з тих чи інших причин випадає, згодом доведеться працювати індивідуально і доганяти своїх партнерів щодо параметрів функціональної підготовки.

Особисті запитання

Чи доводилось діагностувати пацієнтів не на особистому огляді, а в онлайн-режимі? (djorkaeff)

Зараз онлайн-режим став не те, що дуже популярним у лікарів, а єдиним доступним методом провадити практику. 

Інколи доводиться аналізувати якісь ситуації чи результати обстежень онлайн. Але я дуже проти цього, тим більше у своїй сфері медицини. Спортивна медицина, травматологія, неврологія – це спеціальності, де ти повинен бачити пацієнта, щоб дати кваліфіковану оцінку його стану. Практично завжди доводиться виконувати певні тести і проби з пацієнтом, детально оглянути проблемне місце, більш детально розпитати та протестувати. Це нереально зробити в умовах онлайн. 

Саме тому, якщо я і робив такі консультації, то, як правило, обмежувався попередньою оцінкою, планував візит пацієнта і надавав рекомендації на перший час після отриманої травми. А вони, як правило, однакові – протокол RICE (rest – ice – compression – elevation). 

Как попасть в медицинскую службу футбольного клуба? Высшее образование, а дальше? Хотелось бы услышать от профессионала (Vitaliy Lugansk-UA)

Звичайно ж, ви правильно сказали, освіта – перш за все. Вже на останніх курсах університету слід визначатися з медичною спеціальністю, до якої лежить душа. 

Освіта – це добре, але найбільшу вагу має практика. Коли визначилися з спеціальністю, в якій маєте бажання працювати, одразу слід пірнути в неї з головою. 

Шукати різного роду конференції, вступати в організації і професійні спілки, старатися потрапити на закордонні стажування, просити вітчизняних спеціалістів у цій сфері навчити вас чогось, переключитися на професійну вузьку літературу. Вже після року такої діяльності ви почнете обростати певним досвідом та зв’язками у сфері, яка вам цікава. А далі справа випадку та доленосного знайомства. А також бажання обох сторін працювати задля крутої мети. 

От я, фактично, і розповів свій шлях – як розпочалася моя кар’єра у тій сфері медицини, до якої я дуже давно мріяв потрапити. 

Есть смысл идти в спортивную медицину? Будут ли там перспективы? (ProfAAM)

Ніколи не розглядав спортивну медицину з точки зору перспектив. На старті кар’єри медика хочеться мати фах, за яким працювати буде в кайф, а вже потім аналізуєш все решта. 

Якось нещодавно один футуролог аналізував медичні спеціальності щодо їх перспектив у майбутньому. Так ось, спортивна медицина та реабілітація ввійшла у топ-5 таких галузей. 

З набуттям досвіду я розумію, чому так. Спорт і відновлення – це досить серйозна хай-тек спеціальність. Щороку на ринку реабілітації з`являється якийсь новий технологічний прорив, який тим чи іншим чином допомогає рятувати організм спортсмена від шкоди надмірних фізичних навантажень. 

Нове обладнання для діагностики, для відновлення, апарати для лікування, протоколи харчування, біологічно-активні добавки – все це обростає новими даними щодня. І кінця цим процесам не видно. 

Тому з плином розвитку науки і спорту ця галузь буде і надалі рости. Тож, я згідний з футурологом. Бачу реальні можливості для прогресування спортивної науки величезними кроками впродовж наступних 10-15 років. 

Breaking Bad – краща реклама для випускників шкіл, щоб обрати медичний чи фармацевтичний фах? Які ще серіали про твою професію тобі подобаються? (Ігор87)

Медичних серіалів знято більш, ніж достатньо. Старався дивитися їх всі, але таких, щоб запали в серце – немає. Тим не менше, складу свій топ-3 на сьогоднішній день. 

3) «Доктор Хаус»

Крута хітяра, найуспішніший медичний серіал в історії. Мені бракувало реальності. Більш реальних випадків, більш живих переживань лікарів, більш прозаїчних історій. Хаус – це про казуїстику і геніальність. 

2) «Гарний доктор»

Історія про молодого хірурга, який страждає аутизмом. Дуже круто знято, доволі багато професійних фішок, багато чого можна навчитися прямо з серіалу. Головний герой примушує за себе переживати і вболівати, а медичні проблеми показані у всій красі. 

1) «Анатомія Грей»

Це однозначно для мене номер один серед медичних серіалів, особливо перші 4-5 сезонів. Серіал розпочинається історією про групу інтернів, які тільки-но покинули універ.

І тут є все, як у реальному житті молодих лікарів: боротьба за увагу лікаря, переживання на перших операціях, невпевненість у спілкуванні з пацієнтами, п’янки з колегами і любовні трикутники. Перші сезони підкупили саме тим, що цей серіал є максимально реалістичним і дуже справжнім. Згодом, я закинув серіал, але перші сезони – це справжній еталон того, як має виглядати медичний серіал про інтернів. 

Топи, які не попали в рейтинг: «Клініка» та «Лікарня Нікербокер». Перший – не мій гумор, «Лікарня» – історія не зачепила (незважаючи на дует Стівена Содерберга і Клайва Овена). Не міг не згадати цих два серіали, може комусь з читачів зайде. 

Димон, знаю, что это были первые сборы в команде. Что запомнилось больше всего? (Виталий Старенький)

Так, це були для мене перші збори. Основний профіт – це колосальний досвід, який можна отримати впродовж такого інтенсивного тренувального періоду. 

За таких умов необхідно бути мультифунуціональним. Тут і допомагаєш з масажем, і виконуєш лікарські обов`язки, і допомагаєш на тренуваннях, і їздиш на обстеження, знайомишся з іноземними лікарями та самими госпіталями. Одним словом, колосальний досвід та шанс прокачати свій скілл. Вдячний команді за таку можливість, адже це неоціненний досвід для молодого лікаря на шляху до прогресу.

***

Що ж, на цьому все. Дякую за увагу та запитання. Якщо вам сподобалося і з часом назбирається ще десяток цікавих запитань, то можна буде провести таку конференцію ще раз.

Мийте руки, сидіть вдома і будьте здоровими!

Фото: «Рух», AFP

Лучшее в блогахБольше интересных постов

Другие посты блога

Все посты