Пауло Соуза «Il Regista»

Родом з Візеу, Пауло, від малечку показував велихий хист до роботи з мячем, і велике бажання перемагати будь-де і будь-коли.

Ніч на Бесса

Юні роки він провів в Репезенсеш, фармі Белененсеша. Ця команда знаходилася в зоні де не було хороших команд, тому його миттєво помітили скаути португальських грандів. Не було сюрпризом те що, після пари сезонів в синій футболці Репезенсеша, він переїхав в Лісабон, в Бенфіку, на той момент йому було лише шіснадцять років.

Самотній в великому місті, далеко від сімї... його перші кроки в Бенфіці не давалися йому легко, але бажання тріумфувати і сміливість яку він показував від малого віку, допомогли пройти цю не легку дороги і в одночас змужніти.

Тим часом він ставав все важливіш гравцем в молодіжній команді і перетворювався на незамінимого гравця в юніорських збірних Португалії, які тренував Карлуш Кейрош. Також він був в збірній яка вигравала молодіжний чемпіонат світу 1989 в Саудівській Аравії.

Два роки після цього він дебютував в першій команді Орлів, це сталося під керівництвом Свена Горана Еріксона.

В наступних сезонах, поступово, Соуза ставав все вагомішим гравцем основи, і в сезоні 1992/93 він був одним з лідерів команди, в якій тоді грали такі гравці як Ізаяш, Жуао Віейра Пінто і Пауло Футре.

Саме в цьому сезоні сталася одна з самих інтересних історій в його карєрі, в грі проти Боавішти на Ештадіу да Бесса, Бенфіка перемагала 3-1 в меншості, на 72 хвилині матчу воротар червоних Нене сфолив в своїй штрафній, чим заробив собі вилучення, і пенальті в сторону Бенфіки.

Бенфіка залишилася в девятьох, і всі заміни були використані, тому Пауло Соуза попросив в Нене рукавички і став на ворота.

Він пропустив гол від Артура з пенальті, але після цього він зумів відбити всі удари які летіли в його сторону. Після цього він став героєм для вболівальників Бенфіки. 

На той момент на Луж прибували листи з бажанням придбати молодого гравця, але тодішній президент клубу був не преклонний і на всі листи відповідав що менше ніж за мільйоне ешкудуш. Ювентус давав 750 тисяч, Бенфіка відмовила, аде Ювентус більше ніколи не забув за Пауло.

Мрія Сінтри

В кінці спортивного сезону, в Жаморі, національний стадіон де що року проводиться фінал Кубка Португалії, Бенфіка перемогла 5-2, і знову Боавішту. Пауло Соуза відсвяткував цю подію разом зі своїми колегами, як і належить в червоно-білих кольорах, але на горизонті показувалися вже зелено-білі барви...

Вибух стався в один з самих теплих, ні, пекучих днів літа, Пауло Соуза і Пашеко залишали Бенфіку, з заявами про невиплати зарплат, і переїжджали вони не так і далеко, в інший лісабонський гранд, Спортинг. Соуза Сінтра, тодішній президент Спортинга презентував Пауло Соузу як майбутній головний скарб клубу, в тому Спортингу вже грали такі майстри як Фігу, Балаков, та інші. Пауло Соуза був презентований в ейфорії на Алваладе, а на Луж фанати бажали помсти. 

Жоау Віейра Пінту та Руй Кошта також получили запрошення в Спортинг, саме з ними Соуза Сінтра бачив свою команду мрії. Руй Кошта відмовив, Жоау Віейра Пінту хоч і перейшов в стан ворогів, але швидко передумав і повернувся назад в Бенфіку. В першому інтервю після переходу цих гравців Пауло Соуза виглядав дуже щасливий, все тому що, як він сам казав, він перейшов в команду яку кохає з дитинства.

 Але не завжди перехід в команду свого серця означає хороші результати.

На Алваладе Боббі Робсон лише потирав руками, в його команді був півзахисник за яким бігало пів Європи, а навколо нього інші молоді зірки.

Кейрош, 3-6 і переїзд в Італію

В Спортингу сезон пройшов майже ідеально. Майже тому що довго йшли в лідерах але в кінці програли все. Але давайте з початку. 

Сезон 1993/94 Спортинг почав незабутньо, 7 перемог підряд і перше місце в чемпіонаті, але швидкий виліт з Кубку УЄФА, і Боббі Робсон був звільнений, новим тренером став Кейрош.

Під кінець сезону Спортинг передогнала Бенфіка, яка бажала помсти.

У Пауло Соуза теж все не дуже гладко йшло, в виїзному матчі проти Порту, в перериві, він спровокував скандал з Карлушом Кейрушом, на другий тайм він вже не вийшов, Спортинг програв, а Соуза втратив своє місце в основі Левів. 

І хоча зелено-білі і мали шанси стати чемпіонами, їм потрібно було перемагати від Бенфіки, вдома, цього не сталося, стався бенефіс Жуао Віейри Пінту, який зробив хет-трик, а Орли, на стадіоні суперника перемогли 6-3 і майже забеспечили собі чемпіонство.

Спортінг після виїздної поразки від Марітімо втратив і друге місце Порту.

Тому ж Порту, Спортинг програв фінал Кубка Португалії, до речі Порту тоді вже тренував ніхто інший як Боббі Робсон, який таким чином помстився за своє не заслужене звільнення. 

І лише після цього Спортинг відпустив Пауло Соузу в Ювентус, так здійснилася мрія грати в кальчо.

Calcio і Bundesliga

Відносини між гравцем і Ювентусом були схожі на буремне кохання, яке підсилювало перше, приємне, враження про гравця. Перший сезон вдався на славу, перемога в скудетто, яка дозволила Соузі стати першим португальцем який перемагав чемпіонат Італії. Також він здобув Кубок Італії та Суперкубок. А вінцем сезону міг стати Кубок УЄФА, але його Юве програло Пармі, в якій грав колега Пауло Соузи, Фернандо Коуту.

Поряд з Дешампом, Конте, Джарні, в команді де погоду в атаці створювали Баджо, Дель Пьєро, Раванеллі та Віаллі, Соуза зміг гравцев без якого ті успіхи важко представити. Його грою насолоджувалися не лише фани бьянко-нері а інших команд.

Успіх був настільки приголомшливий що Пауло здобув титул найкращого іноземця Серіе А, італійські медіа не скупилися на компліменти молодому португальцеві, як прозвали  il regista, маестро гри "старої сеньори", великий диригент оркестра з Турину.

В наступному сезоні він переміг в Лізі Чемпіонів, перемігши Аякс в великому фіналі в Римі. Успіх був неймовірним.

Настільки ж неймовірним був його перехід в Дортмундську Боруссію, в якіх він зазнав тяжкої травми, яка не позволила португальському півзахисникові показати свій справжній рівень.

Але, не все було так погано в його поїздці до Німеччини, Пауло Соуза став одним з небагатьох гравців які вигравали дві Ліги Чемпіонів підряд. В фіналі Боруссія перемогла "його" Ювентус в Мюнхені.

Травми, кінець карєри, нове життя

В Німеччині, його зірка почала тускніти, виною всьому травми, які його не залишали, і які не дозволяли йому стати основним гравцем Боруссії, і не лише, саме вони не дозволяли грати в збірній на високому рівні. 

В збірній він виступив на високому рівні лише на одному турнірі, в 1996 на Чемпіонаті Європи в Англії, збірна Португалії дійшла до 1/4 фіналу, де програла Чехії, завдяки неймовірному голові парашутом, який забив Поборскі Вітору Баії.

Після тишини грянув грім, і травми не залишили вибору менеджерам команди з Вестфалії, Пауло відпустили до Італії, де він виступав з Інтер, після цього були Парма, Панатінайкос, та Еспаньол, де він і завершив карєру.

Після Євро 2000, він ще був в заявці на ЧС 2002, але вже не грав. Його останньою грою стала гра за Збірну проти Китаю, в Макао, в товариській грі.

Повісивши бутси на цвях, Соуза швидко зрозумів що хоче стати тренером. Кейрош запросив його працювати в молодіжних збірних Португалії. Після чого перейшов в КПР в 2008 де він проходив практику, потім були стажировки в Свонсі та Лейчестері. І лише після цього він став головним тренером, в венгерському Відеотоні, тут він і завойвував свої перші титули на тренерському мостику.

Потім був вояж до Ізраелю, там Соуза тренував Маккабі Тель-авів, і лише після цього йому довірили серйозну  роботу, в швейцарському Базелі він переміг в чемпіонаті, і дійшов до плей-офф Ліги Чемпіонів.

А на данний момент Соуза тренує Фіорентину, заклятого ворога "його" Ювентуса, і це поки що йому вдається.

zerozero.pt