Вони не заслужили вильоту з Чемпіонату Світу

Блог «Думки футбольного самашедшого» спеціально для «Голосу Трибуни» зібрав символічну збірну гравців, котрі покидають Мундіаль невиправдано рано. 11 гравців та 1 тренер, котрі якнайкраще проявили себе на полях Росії, але змушені повертатися додому, так і не подолавши груповий етап.

Зовсім нещодавно підійшов до фінішу груповий етап Чемпіонату Світу, а отже настав час підбивання проміжних підсумків звітного турніру. Поряд з 16-ма командами, які героїчно (десь закашлявся японський самурай) вибороли своє місце у наступному етапі, визначилися команди, котрі змушені повертатися додому ні з чим.

Серед 16-ти команд, котрі за підсумками групового турніру посіли у своїх групах останні два місця, були як і ті, котрі цілком і повністю розчарували на турнірі (передаємо привіт збірним Панами, Єгипту, Польщі і легенько підморгуємо Саудитам), так і команди, котрим десь не пощастило, десь не вистачило дисципліни чи майстерності, а в когось виявилися проблеми з командною психологією.

Після того як я проглянув добрячу кількість матчів Мундіалю, хотілося б виділити окремих персонажів, виліт котрих на такій ранній стадії турніру видається доволі незаслуженим. Спробуємо зібрати збірну з людей, котрі у кожному матчі за свою національну команду викладалися на 200%, боролися за кожен м'яч, впливали на результат та не заслуговували того, щоб настільки рано покинути російську землю. Хоч і затримуватися там надто довго я не побажаю нікому:)

Кейлор Навас

Збірна Коста-Рики

Проведено хвилин на турнірі:  270

Голкіпер мадридського "Реала" став одним з творців коста-риканської сенсації на полях Бразилії чотири роки тому. Як виявилося, він був єдиним, хто зберіг свій рівень гри до наступного Мундіалю. Бенефісом Кейлора стала гра проти Бразилії, у якій він робив все можливе і неможливе для того, щоб врятувати для команди хоча б нічию. Натомість, Коутіньо та Неймар були проти цього і вже у компенсований до другого тайму час встановили остаточний рахунок на табло. У інших матчах Навас відстояв не менш переконливо, але врятувати свою команду від поразок не зміг.

Александр Коларов

Збірна Сербії

Проведено хвилин на турнірі: 270

Захисник "Роми" став справжнім вожаком дебютантів Мундіалю. Будучи капітаном команди Александр постійно заряджав своїх партнерів, тримав у тонусі захист команди, а також не забував відпрацьовувати і на атаку. Саме прекрасний гол Коларова зі штрафного приніс першу в історії Сербії перемогу на чемпіонатах світу. На жаль, цих трьох балів не вистачило балканській команді для виходу до наступного раунду, але Алекс залишив про себе найкраще враження. 

Мехді Бенатія

Збірна Марокко

Проведено хвилин на турнірі: 180

Ще один захисник-капітан, який чудово себе проявив на Мундіалі. Настільки ранній виліт команди Марокко я пов'язую лише з досить сильною групою, в котру потрапила команда. Фестивальний футбол з надійним захистом, який показувала команда, точно заслуговував потішити глядачів ще бодай у одному раунді. Запорукою успіху команди була гра захисника "Ювентуса", який, мов дерижер, уплявляв грою, підчищав за партнерами у захисті (найбільше в команді виграних єдиноборств), був небезпечним при стандартах біля чужих воріт та мотивував партнерів навіть у найбільш психологічно важкі моменти. 

Саліф Сане

Збірна Сенегалу

Проведено хвилин на турнірі: 270

Хочеться похвалити менеджмент "Шальке 04", які зуміли підписати сенегальського захисника ще до початку Мундіалю, адже, здається, що після такого перформансу, який видав Саліф на турнірі, шахтарям з Гельзенкірхена довелося б заплатити в рази більше. Захисник своєю впевненою грою на останньому рубежі зумів вийти з тіні зіркового партнера по захисту в обличчі Каліду Кулібалі. Також часто партнери по команді довіряли Сане виконувати стандарти біля воріт суперника. Шалена кількість виграних єдиноборств, відсутність паніки у роботі з м'ячем під тиском суперника, а також мінімум браку у передачах зробили Сане одним з основних факторів впевненої гри африканської команди, котра чудом опинилася за бортом змагань настільки рано. 

Тоні Кроос

Збірна Німеччини

Проведено хвилин на турнірі: 270

Здавалося б, пізній переможній гол півзахисника "Реала" у ворота Швеції розбудить німецьку бундес машину, але цього не сталося. Барахління команди Льова продовжилося, а єдиною світлою плямою на тлі сірого полотна був саме Тоні. Він, як і більшість, гравців "Реала" підійшов до змагань на піку форми. Це було помітно. Відмінна фізична форма, бажання загострювати, чіткість при виконанні стандартів - те, що вирізняло Крооса на фоні партнерів по команді. Він зробив все, що міг, але команда не була готова "гегемонити" і далі. На жаль, для Крооса. 

Вагбі Хазрі

Збірна Тунісу

Проведено хвилин на турнірі: 264

Збірній Тунісу також "пощастило" потрапити у групу, де заздалегідь було чітко визначено фаворитів, котрі продовжать боротьбу у наступному раунді. Хазрі став символом незламності команди перед іменитими суперниками. Його два голи та два ассисти на турнірі показали, що Туніс не став хлопчиками для биття для жодної з команд. Навіть пропустивши 5 голів від Бельгії, африканці продовжували атакувати і знайшли своїх дві результативних нагоди, не в останню чергу завдяки активності лідера атак команди - Хазрі. 

Нордін Амрабат

Збірна Марокко

Проведено хвилин на турнірі: 256

Ще один двигун марокканського фестивалю. Нестримний вінгер "Леганеса" постійно дивував наявністю енергетичних резервів, адже Нордін працював на атаку та старався загострювати протягом всіх 90 хвилин, незважаючи на результат на табло. Амрабату вдалося повінстю "випалити" свій правий фланг, де він однаково активно відпрацьовував як на оборону, так і в атаці. Саме гра Нордіна забезпечила варіативність атакувальних дій команди в комплексі з діями Хакіма Зіеша та Юнеса Беланда, які були не настільки активними, як Амрабат.

Садіо Мане

Збірна Сенегалу

Проведено хвилин на турнірі: 270

Один з лідерів «Ліверпуля» та капітан збірної Сенегалу потужно розпочав турнір показавши свій звичний рівень футболу у грі проти Польщі. Зважаючи на прагматичний стиль гри підопічних Алію Сіссе, на Садіо покладалися великі надії щодо креативу в атаці. Слід сказати, що вінгер мерсисайдців з своїм завданням впорався. Мане активно розганяв атаки, вдало організовував перехід від оборони до атаки, а також часто заробляв такі важливі для тактичних побудов Сенегалу стандарти. Садіо закінчив турнір з досить високим, як для гравця групи атаки, показника точності пасів – 77.7, а також одним забитим голом у свому активі, ставши одним з запорук успіху африканської команди, котра завершила виступи на Мундіалі лише через правило фейр-плей.

Хін Мін Сон

Збірна Південної Кореї

Проведено хвилин на турнірі: 270

Саме 25-річний нападник лондонського «Тоттенгема» був головною надією збірної Південної Кореї напередодні турніру в Росії. Варто зазначити, що завдяки шаленій самовіддачі форварду вдалося стати ключовим гравцем для своєї команди, адже Сон забив левову частку голів своєї команди (2 з трьох), а також закінчив турнір з фантастичним показником точності передач, як для атакувального гравця, - 86.5. Кореєць постійно шукав можливості в атаці, безперервно здійснював тиск на захисників суперника, дорожив м’ячем задля якомога раціонального його використання. Хоч Сон і дуже розчарувався після другої поспіль поразки на турнірі, але він точно не розчарував своїх фанатів і став одним з ключових творців історичної перемоги над збірною Німеччини. 

Пауло Герреро

Збірна Перу

Проведено хвилин на турнірі: 208

Збірна Перу стала справжнім відкриттям Мундіалю, зумівши закохати в себе більшість фанів та телеглядачів. Інтенсивний атакувальний футбол приправлений шаленим бажанням та постійними помилками перетворював кожний матч латиноамериканців на справжнє футбольне шоу. В чергове, себе проявити змогла визнана легенда перуанського футболу – Пауло Герреро. Мотивації напередодні турніру гравцю додав той факт, що йому призупинили дискваліфікацію через допінговий скандал, а капітани команд-суперників по групі висловили своє бажання бачити гравця на турнірі. 34-річний нападник розумів, що не може змарнувати можливість востаннє виступити на Мундіалі і взявся на діло вже у першому свою матчі. Після того як гравець вийшов на заміну наприкінці гри одразу стала помітна різниця у атакувальних діях команди Перу. Герреро пробивав з будь-якої позиції, був небезпечний як у грі на другому поверсі, так і у грі внизу. На наступні поєдинки Пауло виходив вже у стартовому складі і проявив себе якнайкраще. Бенефісом нападника став останній поєдинок у групі, де гравець відзначився голом та ассистом, ставши найкориснішим гравцем своєї команди на турнірі. 

Ахмед Муса

Збірна Нігерії

Проведено хвилин на турнірі: 208

Нігерійський нападник «ЦСКА» був покликаний стати одним з лідерів наймолодшої команди на Мундіалі. За підсумками групового етапу можна сказати, що гравець сповна використав свої сильні сторони для досягнення найкращих результатів, а саме – швидкість та дриблінг. Ахмеду постійно вдавалося втекти від повільних захисників команди-суперника, а Хав’єр Маскерано, певно, міцно спав після декількох закруток на фланзі від прудконогого Муси. Саме ці дані зробили форварда ідеальним для цієї команди. Впродовж турніру нападнику вдалося відзначитися двічі та створити безліч моментів для суперників. Дуже симпатична нігерійська збірна покинула турнір занадто швидко, а Ахмед Муса міг би ще пофеєрити і у наступних стадіях. 

Тренер:

Карлос Кейруш

Збірна Ірану

Карлос Кейруш очолює збірну Ірану з 2011 року. Справжнім апогеєм його праці можна вважати Мундіаль-2018, адже його команді забракло зовсім трохи, щоб вийти з одної з найскладніших груп на турнірі. Іран постав перед нами дуже організованою командою, котра чудово використовує найменші нагоди, дуже добре готова фізично, основою гри якої є командна дисципліна. За відсутності по-справжньому зіркових виконавців Кейрушу вдалося побудувати команду-зірку, котра стала серйозною проблемо для кожного з суперників по групі. І хто зна, попади гравець Ірану на останніх хвилинах з дуже вигідної позиції, зараз Карлос Кейруш був би героєм для цілого Ірану. Позаяк, те, як себе проявила азійська команда у будь-якому випадку заслуговує максимальних аплодисментів.

Звичайно, будь-яка збірна – це суб’єктивізм, але після перегляду багатьох матчів Мундіалю, мені дуже шкода, що саме ця одинадцятка і один фантастичний тренер покидають турнір невиправдано рано. Є відчуття, що вони могли б ще показати себе у наступних стадіях. Для когось ще все попереду, але для більшості – це був останній Мундіаль у їхній футбольній кар’єрі. І особливо приємно, що провели вони його саме так!