5 думок після матчу Динамо з Шахтарем

Чесно кажучи спочатку я думав написати свої думки виключно про ігрову складову нудного та відверто поганого матчу Динамо проти Шахтаря, але я просто не можу не висловити свої думку з приводу скандалу у матчі пов’язаного з расизмом та деякими помилками головного арбітра, тому цього разу у моїх думках будуть не тільки виключно спортивні та ігрові моменти. Перед початком давайте все таки погодимося, що у цьому матчі було не стільки футболу як різних: конфліктів, боротьби, сутичок та скандалів гра дуже розчарувала – це загальне враження, а зараз все розкладу по поличках.

Динамо програло Шахтарю в психології

Здалося мені, що футболісти Динамо були вже аж якось дуже пере налаштовані на матч з Шахтарем. Судити це можна по двом моментам; Перший момент, було багато жорстких фолів з боку футболістів Динамо, які тягнули на попередження це в принципі і сталося (особливо це стосується Шапаренка та Попова, обидва могли не дограти цей матч до кінця) – другий момент, це якесь хвилювання молоді Динамо, от ці фоли, помилки десь втрати, настрій та агресія на матч просто зашкалювали, футболісти Динамо не змогли просто впоратися з таким тиском та настроєм, тому десь молодь перегоріла, і це дуже сумно; проявилася десь, ось ця нестабільність у грі молодих футболістів. Психологія у цьому матчі Динамо підвела, якщо у кубковому матчі, Михайличенко зумів правильно налаштувати футболістів Динамо, то тут це не вийшло.

Михайличенко помилився з вибором складу та тактики на матч

Кубковий матч Михайличенку було доречно якось забути, і не грати точно з такою же схемою та тактикою як було у кубку, Шахтар був підготовлений до такої гри та мав свої козирі – взагалі Шахтар зіграв точно у такому ж стилі як і Динамо, та зміг вирвати мінімальну перемогу, хоча гра була рівна та без особливих моментів. У Динамо виходив моментами пресинг і навіть позиційні атаки (це порадувало), але для перемоги цього булозамало, бо так само грав Шахтар. В основному складі вийшов Родрігес, і це дуже провал Михайличенка… у двох стовідсоткових моментах Родрігес не забив, як цей футболіст може грати за Динамо, за що його так хотіли та купили я досі не розумію??? Та і навіщо Михайличенко поставив в основу такого футболіста у надважливому матчі? Ну так він не форвард, але і на лівому фланзі не феєрить коли там грає. Родрігес це – селекційний провал Динамо, і так вийшло, що цей футболіст Динамо не потрібен. Також думаю, що Буяльский міг би краще зіграти за Шепелєва у цьому матчі, як не як він мотор команди, самовіддача у нього максимальна, а Шепелєв такий більш повільний та монотонний футболіст. Циганков виглядав блідо на позиції десятки та і Миколенко трохи розчарував, ну він не був настілки корисним як у попередніх матчах. Узагальнюючи майже усі футболісти Динамо зіграли поганенько якщо не провально, єдині хто мене порадували це Караваєв, та Шапаренко відіграв добре.

Відсутність лідера

Багато хто часто критикують Сидорчука за відсутність лідерських якостей і вважають що він не має право носити капітанську пов’язку такого клубу як Динамо. Та мені тут хочеться запитати тих критиків, ну а хто ще? Дуже яскраво у цьому матчі було помітно, що в Динамо немає лідера, немає людини яка може десь нагримати, а десь повести команду за собою. За відсутності Сидорчука це було дуже помітно + віце-капітан Циганков поки відверто не витягує, мін би зіграти Буяльский це той хто може хоть якось підмінити Сидорчука стосовно лідера, але Михайличенко чомусь йому не довірив зіграти повний матч, і у підсумку ми побачили нудну, одноманітну гру, бо в Динамо не було когось того хто міг би завести команду і повести її вперед до перемоги.

Головний арбітр матчу поплив

Футболісти Динамо багато фолили, футболісти Динамо багато порушували правила це правда, але мені здалося, що Балакін трохи перегорів. У першому таймі було достатньо помилок з його сторони на корись Шахтаря. Дивні аути, у моментах де грубо фолили футболісти Шахтаря він дозволяяв грати, не помічав як м’яч виходить за лінію, да і взагалі суддя провів цей матч на середньому рівні, помилок вистачало. Звісно помилки були більше дрібні, але і вони мають свій вплив на кінцевий результат матчу!

Расизм на трибунах

Тема расизму дуже складна і неоднозначна. Для українського футболу та і взагалі всього світового, расизм – це зло! Так вести себе як вели на тому матчі вболівальники київського Динамо неприпустимо, такі слова, викрики, образи людей іншого кольору шкіри не як не красять фанатів Динамо та всю Україну. Я завжди буду підтримувати Динамо (Київ) і в радості і в горі, завжди буду фанатом біло-синіх і виступатиму проти Шахтаря, але не в цій ситуації. Ще раз… фанати Динамо по відношенню до бразильців Шахтаря повели себе некоректно, і заслуговують на покарання (не забуваємо що і в Динамо є Родрігес, також чорношкірий спортсмен). У футболі немає місця расизму, і так може сльози Тайсона десь театрально награні, але той жест і вибивання м’яча дуже показове, та там ще шось і Дентіньйо намагався довести. Давайте будемо гуманними та поважати людей іншої: раси, віри, етносу тощо. Це буде правильно і скажемо всі НІ РАСИЗМУ! А Тайсон отримав заслужену червону, так прописано в регламенті, знову ж таки певних ультрас Динамо треба покарати, та і взагалі після цього скандалу гра вже не клеїлася в обох команд. Тому там по грі більше нічого додати.

Підсумок

Шахтар збільшив свій відрив від Динамо до 13-и очок, і тут напевно можна говорити про програний чемпіонат України для Динамо, вже залищається тільки: без надії сподіватися. Динамо тепер залишається боротьба за друге місце, бо там Зоря і Десна загрожують, та показати свій максимум в Лізі Європи та Кубку України. А матч цей хочеться як можна швидше забути – він був не цікавим, нудним, тягучим та скандальним, то був не футбол, але віримо та сподіваємося, що таких матчів у виконанні Динамо буде як можна менше!