Tribuna/Футбол/Блоги/Динамівське серце/Записки Динамівця після матчу з Мальме

Записки Динамівця після матчу з Мальме

Нарешті це сталося - після 47 днів без перемог, Динамо переграло Мальме не тільки по результату, а навіть більше по грі

20 сентября 2019, 18:12
1
Записки Динамівця після матчу з Мальме

Нарешті це сталося - після 47 днів без перемог, Динамо переграло Мальме не тільки по результату, а навіть більше по грі.

По хорошому рахунок мав би бути мініум 4:0, а не 1:0 - тому що Динамо набагато активніше грало та більше створювало гострих моментів в атаці, хтось скаже: «що Мальме не рівень суперника Динамо» але задумайтеся - на якому рівні зараз Динамо…ви зрозумієте, що по рівню та якості гри в данний час (момент), Динамо та Мальме стоять поряд, хоча у Динамо кращі виконавці (футболісти вищого рівня). Виникає думка що перемога була вистраждана, та Динамо не щастило в реалізації і це проблема нинішнього Динамо свої моменти треба реалізовувати, по всіх показниках в атаці та в захисті Динамо було кращим, тож не думаю що таку перемогу можна називати «вистражданою». Я будучу на стадіоні першим таймом був трохи розчарований, бо не так грало Динамо як хотілося; команда Михайличенка була активна, але це все упиралося в ідивідуалну майстерність, другий тайм на мене справив дуже приємне враження, адже футбол у виконанні Динамо став набагато цікавішим, грали не ідивідуально футблоісти, а командно; Мальме намагалося щось створити в атаці, але Динамо дуже добре грало в обороні, особливо Шабанов який виграв всі верхові єдиноборства та став гравцем матчу (і що після цього мені хтось знову скаже що Кадару немає заміни)?

Дуже хочеться відзначити те як грало Динамо проти Мальме у комбінаційний футбол з постійним просуванням вперед те як грав півзахист Динамо у матчі: Сидорчук, Шепелєв, Буяльський – це вообще дуже хороший рівень гри півзахисників Динамо. Сидорчук не гірше за Кадірі все перегризав навіть у атаку ішов періодично, а Шепелєв та Буяльський по-перше зробили гол Динамо на 85-ій хвилині, а по друге дуже добре зіграли виконуючи свої обов'язки; Шепелєв як дуже хороший розпасовчик, а Буяльський як атакувальний півзахисник який був постійно націлений на ворота і в оборону повертатися встигав – як на мене саме Буяльський кращий гравець матчу, він став героєм у такому важливому матчі!

    Сподобався Вербіч був активним та загострював гру; а Циганкову… я не розумію, що з ним відбувається є певні проблеми, але цей матч у нього вийшов краще чим з Десною це треба визнати, та і вся команда грала краще. Мене не залишає думка, що Желсон Родрігес не форвард, він постійно атакував з глибини, загравався на фланзі, а на вістрі атаки був інертним. Для такої гри в яку вчора грало Динамо чудово підійшов би Соль саме форвард штрафної (реалізація би точно покращалися) та нажаль Михайличенко поки не бачить Франа Соля гравцем основи Динамо.

    Та респектую Олексію Михайличенку і його тренерському штабу, бо гра Динамо змінилася в кращу сторону, ця гра викликала певний інтерес стосовно того, що перемога може стати для Динамо переломною, футболісти можуть повернути собі втрачену впевнаність, Динамо (Київ) може відродитися як фенікс з попелу; не забуваймо, що у цьому матчі футболісти Динамо віддали усіх себе грі це також добре, коли на будь-яку гру присутній такий бойовий настрій.

    Дякую Динамо (Київ) за матч з Мальме, бо саме такі ігри дають надію. Тепер Динамо залишається не зупинятися, та зіграти так само із Ворсклою, бо в чемпіонаті України вже також давно треба давати результат, стало так що друге місце в чемпіонаті під питанням.

    Другие посты блога

    Не гра, а муки
    25 августа 2019, 13:05
    1
    Все посты