«Для мене забити гол - завжди велика радість» - Папа Гуйє і його кар'єра

22 жовтня 2021 року Папа Гуйє оголосив про завершення кар’єри гравця, але не іде із українського футболу.

Заява гравця:

«Прийшов час оголосити про завершення кар'єри футболіста. Вдячний всім уболівальникам Металіста, з боку яких завжди відчував любов і підтримку. За ці роки Харків став моїм будинком і назавжди закріпився в моєму серці.

Радий, що мені довелося попрацювати під керівництвом таких сильних тренерів, як Мирон Маркевич і Віталій Кварцяний.

Також хочу сказати спасибі президенту Олександру Ярославському і віце-президенту Євгену Краснікову, які дали мені шанс грати в такому прекрасному клубі. Упевнений, найгучніші перемоги Металіста ще попереду! Де б я не був, завжди залишуся відданим уболівальником цього клубу.»

Давайте для початку пригадаємо, як гравець з’явився в Україні, які спогади залишає по собі, як футболіст.

Гравець народився 7 червня 1984 року м. Дакар, Сенегал. Виріс у родині директора школи та викладачки. Розпочав грати у футбол у 6 років, відвідуючи футбольний гурток при школі. Розпочав кар'єру у клубі «Дуан» із Дакару. На початку професійної кар'єри тренери використовували його на різних позиціях, зокрема нападника й півзахисника.

У другій частині сезону 2004/05 до українського клубу ФК «Волинь» переходить сенегалець Папа Гуйє. У 2006 році гравець переходить до ФК «Металліст». У «Металісті» починав, як опорний півзахисник, але з часом закріпився на позиції центрального захисника. Став одним із найкращих захисників України 2007 року за версією вболівальників.  За підсумками 2008 року був визнаний уболівальниками України найкращим легіонером чемпіонату. Дістався разом із клубом 1/4 фіналу Ліги Європи, а згодом узяв і срібло УПЛ. 2015 року сенегалець покинув «Металіст». Навесні 2015 року перейшов до «Дніпра». У серпні 2016 року підписав контракт із російським клубом «Ростов». У складі ростовської команди не зміг стати гравцем основного складу і вже взимку її залишив. У лютому 2017 року на правах вільного агента приєднався до казахстанського «Актобе», залишив команду у червні того ж року після завершення контракту, який вирішено не продовжувати. У жовтні 2018 року повернувся до чемпіонату України, уклавши контракт із львівськими «Карпатами». 29 липня офіційно став гравцем «Дніпра-1». 12 жовтня 2020 року Гує підписав угоду з друголіговим клубом «Метал» (Харків), який було перейменовано у ФК «Металліст»

Спочатку Григорій Суркіс а потім і Мирон Маркевич і Євген Красніков намагались умовити гравця змінити громадянство. Папа Гуйє пояснив, чому не може змінити громадянство: «…Зі мною реально два роки говорили про збірну України. Щоб не засмучувати таких шанованих людей, я пояснив – мій тато політик. Він мер міста в Сенегалі. І якщо його син буде грати за іншу країну, то в Сенегалі буде скандал».

Також варто зауважити, що Папа Гуйє у 2012 році зіграв на Олімпіаді за збірну Сенегалу.

Яким ми запам’ятаємо Папу Гуйє?

Були у кар’єрі гравця і курйозні моменти наприклад:

Грати на високому рівні нашому герою не заважали навіть проблеми із зором.  Одного разу, коли Папа Гуйє ще виступав, за ФК «Металліст» був матч проти «Динамо» Київ, де у гравця були проблеми із зором, які не завадили відіграти на досить високому рівні, хоча команда у кінцевому результаті зазнала поразки.

Через певний час у цьому зізнався і сам гравець: «Коли я лінзи ставлю, то начебто все йде як треба. Дискомфорту через лінзи не відчуваю. Одного разу у мене випала лінза. І треба ж, у зустрічі з «Динамо»! Хвилині на двадцятій. Помічник вийшов на поле. Я взяв воду і став протирати очі. І зробив тільки гірше. Я потім взагалі нічого не бачив. Грав наосліп. Гра була дуже важлива. Якби я попросив заміну, Маркевич цього не зрозумів би. Програли 1: 2. Було дуже неприємно. Після першого тайму вели 1:0, але в підсумку поступилися через мою помилки. Чи міг зір вплинути і на фатальну помилку в грі з «Ньюкаслом»? Може бути.»

Отже, Папа Гуйє залишиться назавжди патріотом своєї країни, гравцем з високою технікою володіння і просування м’яча, умілою грою на другому поверсі, поліглотом, наявним почуттям гумору, непоступливим, курйозним, високою швидкістю, щирим і відданим своїй справі. У нашій пам’яті назавжди залишаться його боротьба на футбольному полі, голи, підкати, фоли і «привози».  Гравець, який залишає після себе цілу палітру емоцій, вражень і післясмаку.  

 За всю кар’єру Папа Гуйє провів в Україні 331 гру, де забив 7 голів, 1 автогол.