Відгуки упереджених рішень

        Події, що відбулися літом минулого року, щодо “допуску” НК “Верес” в Прем’єр – лігу, викликали величезний резонанс і обурення суспільства, бо клуб потрапив в еліту не зовсім через спортивний принцип. Ще дивніше було, коли представники клубів голосуванням приймали рішення, який клуб слід допустити до виступів в Прем’єр-лігу, і представник від “Карпат” пояснював своє голосування за “Верес” – бажанням бачити в Прем’єр-лізі ще одного представника із Західної України. Хіба представники клубів мають визначати – хто буде їхнім суперником у наступному чемпіонаті?!.. Виглядало просто абсурдно. Хоча максимально прозорий клуб в Україні знайти важко, але зараз не про це мова.

         Офіційною ж причиною не допуску ФК “Десна” була – непрозора фінансова звітність. Хоча чомусь в фінанси клубів Прем’єр-ліги футбольні органи не дуже хочуть вникати, особливо, що стосується зарплат гравців.

         Та й у самого “Вереса”  була дуже вагома причина також бути не атестованим – відсутність стадіону та, загалом, інфраструктури. Адже, якщо ми поглянемо в офіційний документ – “РЕГЛАМЕНТ Всеукраїнських змагань з футболу серед команд клубів Української Прем’єр-Ліги сезону 2017/18”, де в ч. 1 Статті 10. Місця проведення змагань, чітко регламентується: “Основний стадіон, на якому проводяться домашні матчі головної команди клубу, повинен розташовуватися на території населеного пункту за місцем державної реєстрації клубу.”  Відповідно на час атестації НК “ Верес” був зареєстрований у м. Рівне, а заявив львівський стадіон, тобто було порушено пряму норму регламенту. Звичайно, ми всі уже знаємо, що футбольні органи пішли в цьому питанні на тимчасові поступки клубу, і дозволили проводити домашні матчі у сусідньому місті, поки не реконструюється свій стадіон.

         І, як ми нещодавно побачили, дива з “Вересом” продовжують відбуватися. Клуб змінив прописку – тепер він уже є львівської командою офіційно,адже, якщо ми поглянемо в Єдиний державний реєстр юридичних осіб фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, то побачимо, що дійсно, як і писалось раніше, ТЗОВ "ФК "ВЕРЕС-РІВНЕ" зареєстрований у м. Львів. Тепер все стало на свої місця, і все законно. Тобто жодного відношення НК“Верес” до м. Рівне не має: клуб базується і тренується у Львові, адміністративний персонал у Львові, і проводить свої матчі у Львові.

Але не єдиним ТЗОВ "ФК "ВЕРЕС-РІВНЕ" багатий чемпіонат України. Ще є “ПФК СТАЛЬ”, з якою теж відбуваються досить дивні речі. Клуб цей також абсолютно ніякого відношення до м. Кам’янське немає, і є уже фактично, та й в скорому часі офіційно клубом (хоча ще в ЄДР прописаний в Кам’янському), який представлятиме Київську область. На цю проблему неодноразово звертали увагу вболівальники “ ПФК  Сталі”, звертаючись з листами до футбольних інстанцій. Та реакції жодної. Українське футбольне суспільство авантюри як “ПФК СТАЛЬ”, так і "ФК "ВЕРЕС-РІВНЕ" мовчки проковтнуло. І якщо знову повернутись до офіційних документів, які регламентують участь клубів в офіційних змаганнях, то ми побачимо, що були допущені суттєві порушення Регламенту, в плані допуску цих клубів до змагань.

Дозвіл, в обхід Регламенту, обом клубам проводити свої матчі поза межами міст реєстрації абсолютно нічого позитивного не принесли. Вболівальник на їхні домашні матчі не йде - “ПФК СТАЛЬ” в цьому компоненті остання, "ФК "ВЕРЕС-РІВНЕ"- третє місце з кінця. Та й розвивати інфраструктуру, зокрема будувати стадіони у своїх рідних містах, особливо ніхто не поспішає: в Кам’янському ніхто й не брався за цю роботу, а вже змирились з “крадіжкою” клубу, і ведуться розмови про створення нового клубу в місті; в Рівному, незважаючи на великі плани реконструкції арени “Авангард”,  і численні обіцянки, ше робіт не розпочато.

Тоді постає питання і до клубів – для чого рватись у “вишку”, не маючи абсолютно ніякої інфраструктури, чого найважливіше - стадіону, а потім скитатись по інших містах, викидаючи величезні кошти на прожиття команди в готелях, тренування на орендованих полях, оренди стадіонів для проведення матчів? Невже не раціональніше про якісну інфраструктуру подбати раніше?  Про той же стадіон, який в подальшому може приносити великі прибутки ( як це роблять зараз європейські клуби), тим більше рівненський вболівальник дуже скучив по футболу, що продемонстрували матчі клубу у Рівному.

Звичайно, що побудувати та реконструювати стадіон це десятки мільйонів гривень, але всі он ті витрати, наведені вище, ще й зарплати гравців, наприклад  у "ФК "ВЕРЕС-РІВНЕ", вимірюються сотнями тисяч доларів.

Чому не будувати відповідну інфраструктуру, створювати підґрунтя для існування клубу? Хто буде перейматися цими клубами, коли їхні власники або ж збанкрутують, або ж втратять інтерес до клубів?

Відповіді на ці питання дуже важко знайти. Очевидним з цих історій є те, що існують ці клуби зовсім не для створення певного бренду регіону чи міста, розвитку футболу чи навіть нарощення прибутків, а виключно задля своїх власників.

Найтрагічніше в цій історії, що великий футбол “віджали” в футбольної громадськості Кам’янського і Рівного, бо комусь дуже захотілось поуправляти дуже статусною “забавкою”, а реакції з боку громадськості майже не було.

Але  позитив все ж є – Львів отримав ще одного учасника Прем’єр-ліги,  з чим його можна привітати.