Tribuna/Футбол/Блоги/Умовний спосіб футболу/Червоне - то любов, а з чорним – то фашизм

Червоне - то любов, а з чорним – то фашизм

Десять футбольних команд Європи, які виступають в червоно-чорних кольорах.

Автор — Serhiy
8 марта 2017, 00:38
4
Червоне - то любов, а з чорним – то фашизм

Коли в 2014 році на фоні попередньої істерики ФАРЕ львівські «Карпати» включили червоно-чорний революційний прапор ОУН до офіційних символів клубу, а пізніше реанімували запасну форму команди в тих же кольорах, найбільш «канонічєскіє антіфашисти» вже спрогнозували, що УЄФА просто так це не залишить.

Зараз львів’яни анонсували презентацію нової форми. І хтозна, які сюрпризи там будуть. Пропоную не чекати і завдати превентивного удару. І не обмежуватися «Карпатами», а позбавити доступу до змагань під егідою УЄФА ще 10 (хотілося знайти 1488 таких команд, але не встиг до дедлайну) клубів Старого світу.

«Мілан» (Італія)

Ідея вдягнути новостворену команду в червоно-чорні кольори належить капітану і першому тренеру «Мілана» Герберта Кілпіна:

- Ми станемо командою дияволів! Наші кольори будуть червоними, як вогонь і чорними, як страх, який ми будемо викликати у суперників!.

В 20-х роках минулого століття «Мілан» став грати переважно в білій формі, і лише після краху Мусоліні повернув собі традиційні червоний і чорний кольори.

«Пасобнікі фашизму»

Як не дивно, але на Апеннінах небагато клубів можуть називати себе «россо-нері». Крім «Мілана» це «Віртус Ланчано», який лише п’ть років тому доріс до Серії В, «Фоджа», що розквітла в 1990-х та «Ночеріно» з «Сорренто», що вже по 40 років скниліють  в третьому-четвертому дивізіонах.

Слід ОУН

Недаремно саме клуб, що грає  в кольорах УПА обрав найвідоміший футболіст-бандерівець Андрій Шевченко, який не соромлячись часто святкував забиті гол піднятою в нацистському вітанні правицею.

«Баєр» (Леверкузен, Німеччина)

Тут все просто – достатньо подивитися на герб міста Леверкузен, на якому зображений червоний лев і чорні зубці стіни фортеці. Спочатку цю кольорову гамму обрав для себе місцевий хімічний завод Фрідріха Баєра, а потім і заводський спортивно-гімнастичний клуб. Цікаво, що в 1928 році клуб розділився – окрему структуру створили гімнасти, які обрали для себе синій і жовтий колір, залишивши футболістам та іншим червоний і чорний. В 1980-х чорний колір поступився білому, але зрештою традиції повернулися. Саме в кольорах шварц-рот, «фармацевти» досягли найбільшого успіху в новітній історії - пробилися до фіналу Ліги чемпіонів та чотири раз виборювали срібло бундесліги.

«Пасобнікі фашизму»

Поки «Баєр» робить акцент на один з своїх рідних кольорів (інший, як правило, присутній мінімально), типовим чорно-червоним залишається «Айнтрахт» з Франкфурту. Треті комплекти «Штутгарта» і «Герти» до уваги не берем, а от «Інгольштадт» та Веєн з другої бундесліги – типові прихильники кольорів ОУН. 

Слід ОУН

І тут не обійшлося без бандерівського сліду з Одеси. Причому Андрій Воронін грав в Леверкузені під 12-м номером, а головна зірка «аптекарів» Міхаель Баллак - під №13. Зовсім поруч з числом, яке не можна написати, щоб не бути звинуваченим у фашизмі.

Пізніше тим же шляхом, не зважаючи на ім’я, пішов Владлен Юрченко.

«Аякс» (Амстердам, Нідерланди)

Це сьогодні «Аякс» асоціюється з білими футболками, по центру яких розміщена широка вертикальна червона смуга. А від створення клуб грав в повністю чорній формі з червоним паском навколо талії футболістів. Чорний і червоний – основні кольори прапору Амстердаму.

Зараз такі кольори є резервними, але саме в чорно-червоній формі Клюйверт, Давідс, Літманен, Блінд, де Бури і Райкаард виграли для клубу поки останній європейський трофей – Кубок чемпіонів в 1995 році.

«Пасобнікі фашизму»

В країнах Бенілюксу символи «любові і журби» вподобали маловідомі клуби – голандські «Ексельсіор» та «Хелмонд Спорт», бельгійський «Брюссель» та «Мондерканж» з Люксембургу.

Слід ОУН

І тут не обійшлося націоналістів з України. Андрій Демченко за три роки провів в футболці заборонених кольорів лише 4 поєдинки, але солідною зарплатнею влаштував фінансовий голокост єврейським власникам клубу.

«Амкар» (Перм, Росія)

Створеній в 1993 році при ВАТ «Мінеральні добрива» команді перший комплект форми подарували італійські партнери заводу, що вболівали за «Мілан». У скрутні 90-і аматорам складно було знайти інші можливості для екіпірування. Випадкові кольори прижилися, і сьогодні з трибун Пермі звучить один з найоригінальніших зарядів: «Ред и блек цвета «Милана»? Нет! Ред и блек – цвета «Амкара!» (не питайте мене про риму). «Пасобнікі фашизму»

В Росії в тій же кольоровій гаммі грає бєлгородський «Салют», а до зникнення грав ще й «Локомотив» з Нижнього Новгорода. Кілька сезонів тому запасною формою московського «Спартака» знову стала чорна-червона.

Слід ОУН

Шутов, Дедечко, Михальов, Гаращенков, Діденко, Бутко і (увага!) уродженець Львівської області, вихованець івано-франківського футболу Володимир Федорів. Всі вони пропагували кольори УПА на російських стадіонах. Зараз місію виконують Шиндер і Міщенко.

«Ніцца» (Франція)

«Ніцца», яка від початку заснування грала в синьо-жовтих кольорах (ага!) згідно однієї з версій в 1919 році мала зіграти товариський турнір в Мілані. Втім, адміністратор (чи хто таму них тоді за це відповідав) комплект форми згубив і французи змушені були позичити екіпірування у місцевого клубу. Чужий одяг став щасливим – переможцем турніру стала «Ніцца», гравці і керівництво якої вирішили на удачу залишити чорно-червоні кольори.

«Пасобнікі фашизму»

Дослідник історії «Ренну» Клод Луар наполягає, що вибір клубу мав символізувати з одного боку французьку республіку, а з іншого – сутану пароха. «Генгам» обрав «руж-нуар» через його анархістський символізм. Крім того, червоний і чорний – рідні для «Булоні», яка ще кілька років тому грала в Лізі 1.

Слід ОУН

В Ніцці добре пам’ятають про львів’янина Олександра Скоценя, який грав за львіський «Тризуб», київське «Динамо», став чемпіоном Галичини в 1942 році у складі львівської «України», а в 1948-1950 відіграв два прекрасних сезони за команду з французької Рів’єри. Його партнером по «Ніцці» був член УПА Остап Стецьків.

«Газіантепспор» (Газіантеп, Туреччина)

В квітні 1920 року в ході франко-турецької війни (французи згідно Мудроського перемир’я після першої світової вважали історичну область Кілікія своєю зоною впливу) французькі війська розпочали облогу міста Антеп, мешканці якого підняли повстання проти іноземного гарнізону. Облога тривала 11 місяців і супроводжувалася постійним артилерійським вогнем. В результаті загинуло 6317 мешканців міста – переважно мирне населення. Антеп зрештою здався, а в 1928 місто отримало почесний додаток до назви - «Газі», що в перекладі означає «хоробрий», «воїн».

Коли в 1969 році створювався місцевий футбольний клуб, його організатори віддали шану героям, обравши чорний (скорбота) і червоний (кров загиблих оборонців міста).

«Пасобнікі фашизму»

Турки люблять поєднання чорного і червоного. Так вдягаються гравці «Ескішехірспору» (надихнулися перемогою «Ренна» в кубку Франції) і «Генчлербірлігі» (символ квітучих маків). У «Сіваспора» в тих же кольорах витриманий резервний комплект форми.

Слід ОУН

Тепер зрозуміло, чому білорус-бандерівець Артем Мілевський свого часу віддав перевагу «соколам»? Не до лівацького ж «Лівороно» їхати було.

«Кардіфф Сіті» (Вельс)

Ще п’ять років тому ця валлійська команда грала собі спокійно в синьо-білих кольорах і горя не знала. Але влітку 2012 малазійський власник клубу Вінсент Тан напередодні старту в Прем’єр-лізі кардинально змінив ситуацію.

- Головним кольором «Кардіфф Сіті» відтепер є червоний, - відзвітували представники клубу. Вибір червоного кольору вони пояснили його символічним значенням для валлійської культури (на гербі Вельса присутній червоний дракон). Щодо чорного пояснень не було. До того ж, в 2015 році він зник з форми. Чи надовго?

«Пасобнікі фашизму»

В Англії та Шотландії серйозний дефіцит чорно-червоних комплектів. Зазвичай ці кольори або розбавлені білим («Сандерленд»), або виступають в ролі глибоко резервних («КПР», «Редінг», «Вест Бромвіч», «Іпсвіч», «Сент-Джонстон»). Єдиний виняток – «Борнмут», який запозичив кольори у «Мілана». 

Краща ситуація в Ірландії (в т. ч. Північній), де смугасті блек-реди носять футболісти «Богеміана» та «Крузейдерса».

Слід ОУН

В Кардіффі – вже кілька років таємно діє проукраїнська група впливу. Згадайте, де саме було прийняте рішення про те, що чемпіонат Європи-2012 пройде в Україні.

«Ольяненсе» (Ольяу, Португалія)

Мінімум оригінальності – люди, які створювали клуб симпатизували італійському «Мілану».

«Пасобнікі фашизму»

На Піренеях теж небагато «рохонегрос». Можна згадати хіба що «Мальорку», яка вже кілька років дещо зраджує рідним червоно-чорним кольорам, витіснивши чорний на периферію (манжети, смуги на плечах). Незмінний останні 14 років чемпіон Гібралтару ФК «Лінкольн» - теж червоно-чорний.

Другі комплекти в ці кольори кілька років тому пофарбували «Сельта», «Райо Вальєкано» та «Ріу Аве», але потім відмовилися від них.

Слід ОУН

Не так давно за «Ольяненсе» грали Ісмаїлі, який тепер в Україні, ніби-то представник Кабо-Верде (прізвище з головою видає українця) Бабанко і португалець Укра (спалився, хлопак).

«Вардар» (Скоп’є, Македонія)

Ще одна трагічна історія. Клуб, який утворився шляхом злиття двох інших, спочатку планував грати в синьому (сині води ріки однойменної річки), але швидко передумав, надавши перевагу червоно-білим кольорам. Так і грали з 1947 до 1963, коли потужний землетрус зруйнував три чверті житлових будинків Скоп’є, забравши життя більше ніж 1000 людей. Після цих подій білий колір було замінено на чорний.

«Пасобнікі фашизму»

Ті ж кольори припали до душі боснійським металургам («Челік») із Зеніці, та сербській «Слободі Ужице».

Слід ОУН

Через «Вардар» пройшов ряд спецагентів українських націоналістів, яким потім знайшлося місце в вітчизняних клубах: Грнчаров, Кіровскі, Масев, Тасевскі, Деспотовскі, а також Душан Савич і Мартін Богатінов, які зовсім невипадково обрали «Волинь» і «Карпати» відповідно.

«Бєлшина» (Бобруйськ, Білорусь)

Жодного символізму. Навіть вболівальники цієї команди не знають, чому свого часу для клубу було обрано червоний і чорний колір, які окупували не лише форму, а й емблему ФК «Бєлшина».

«Пасобнікі фашизму»

На теренах колишнього СРСР дуже схоже вдягаються білоруська «Славія», литовський «Таурас», харківський «Геліос» і вірменський «Арарат» (з 2008 року).

Слід ОУН

Бобруйськ сміливо можна називати столицею ОУН в екзилі. Дручик, Лісовой, Воронков, Терещенко, Тупчій, Коваленко, Горбаненко, Яценко, Дурай, Мельник, Леонов, Култишев, Плєшаков, Скепський, Кабанов, Васін, Зейналов, Мілько, Бобух, Єлісєєв, Бредун, Батищев, Галюза, Богунов… Вистачить на цілу команду

Бонус

Збірна Німеччини перед чемпіонатом світу-2014 показала всім новий комплект запасної форми, кольори якої – червоний, чорний та дещиця білого – ні що інше, як кольори прапору Третього рейху. Саме в цих кольорах була знищена збірна Бразилії. Може, дискваліфікувати і забрати золоті нагороди?