Перше справжнє Класичне сталося 20 років тому. Гірники здобули вольову перемогу, але упустили чемпіонство

Від редакції: ви знаходитеся в блозі У карколомному стрибку. Його автор вирішив нагадати про перший матч, коли наші гранди боролися за чемпіонство. Підтримайте його плюсами, коментарями і підпискою.

***

Хоча до 7 квітня 2001 року київське «Динамо» і донецький «Шахтар» провели сотню з лишком двобоїв у чемпіонатах СРСР і незалежної України, ті поєдинки не мали такої ваги, як у наступні двадцять років.

За радянських часів «Динамо», окрім того, що просто переважало в класі інші українські команди, ще й було своєрідним українським фубольним «стахановим», на рекорд якого працювала вся республіка. І – зараз у це складно повірити – траплялося, що зазвичай непоступливі гірники віддавали очки лідеру без бою, як і належить «васалу» в стосунках з «сюзереном», а той і собі ділився балами, коли міг. Якщо складно собі це уявити, раджу передивитися нещодавню гру «Шахтаря» проти «Маріуполя» (0:3) і той унікальний матч, коли азовці взяли очко, «присоромивши» пана Сажка. Було ось так.

А в 90-і клубу з Донбасу банально бракувало грошей, щоб змагатися з головною силою в українському футболі. Так було до 2000-го, коли поєднання «гроші Ахметова + талановите покоління гравців + тренерський хист Віктора Прокопенка» нарешті дало потрібну синергію. Той сезон був і одним з найзапекліших за всю історію українських першостей і, мабуть, «найбруднішим» (у цей момент у нижньому правому куті вашого екрану має вискочити фігурка Юрія Вакса з вигуком: «хоп-хі, хі»).

«Динамо» проти «Шахтаря» 20 років тому

Той сезон київська і донецька команди, на відміну від всіх попередніх (можливо за винятком 1979 року, коли «Шахтар» реально претендував на чемпіонство до останніх турів), провели в запеклій боротьбі і до очної зустрічі другого кола їх розділяло 2 бали. На користь «Динамо».

Годі й казати, що напруги тій першості додавали сумнівні судівські рішення і взаємні звинувачення головних опонентів. «Шахтар» скаржився на те, що брати Суркіси вибивають лояльне судівство для своєї команди завдяки адмінресурсу. «Динамо» ж натякало, що гiрники роблять те саме, лише використовуючи замість адмінресурсу гроші.

Одвічна діалектика українського футболу

Гра, що проходила в Києві 7 квітня 2001-го і мала стати кульмінацією чемпіонату, не була виключенням. Матч судив херсонський арбітр з французьким прізвищем Жосан і, як годиться, зазнав критики з обох боків.

«Динамо» відкрило рахунок на 17-й хвилині, але сьогодні цей момент неодмінно б аналізували арбітри ВАР з лінійкою – є підозра, що Олександр Мелащенко, який забив м’яч після типічної для Валентина Белькевича лазерної передачі, був у положенні поза грою. Подивіться самі:

Наприкінці першого тайму стався другий суперечливий епізод, який цього разу розлютив вже динамівців. Флорін Чернат прорвався до воріт нинішнього тренера рівненського «Вереса» і вже був готовий завдати удару, коли його підкатом зупинив захисник «Шахтаря» Ассан Ндіайє. Жахлива якість зйомки матчу не дозволяє точно сказати, чи зрубав донецький сенегалець київського румуна, але скидалося на те. Якщо б Жосан призначив пенальті, найвірогідніше динамівці б повели 2:0 і інтрига в чемпіонаті стала б так само примарною, як шанси Франческо Баранки подолати корупцію в українському футболі.

Натомість матч і сезон загалом отримали голівудську розв’язку. Програючи ключову битву сезону, гірники в другому таймі зібралися і зуміли не лише відігратися а й, навіть, вирвати перемогу, що дозволило їм випередити «Динамо» на одне очко.

«Динамо» – «Шахтар» 1:2

Голи: Мелащенко (17) – Агахова (50); Ндiайе (53)

«Динамо»: Шовковський, Хацкевич, Боднар, Головко, Яшкiн (Дмитрулiн, 80), Несмачний, Мелащенко (Венглинський, 75), Федоров, Чернат, Пеев (Кузьмiчов, 65)

Тренер: Валерiй Лобановський

«Шахтар»: Вiрт, Глевецкас, Тимощук, Попов, Бахарев, Агахова, Зубов, Воробей, Ндiайе, Алiуце, Окоронкво

Тренер: Вiктор Прокопенко

За дві гри до кінця першості «Шахтар» був попереду, як і раніше, на один бал, але в передостанньому турі втратив очки в матчі з суперником, яким потім поставить йому підніжку ще не раз – з київським ЦСКА.

Той матч так само не обійшовся без гучного скандалу, адже за словами вболівальників донецької команди, які були на стадіоні, наприкінці гри арбітр Валерій Онуфер призначив пенальті у ворота киянина Віталія Реви, але після шаленого тиску футболістів ЦСКА, буцімто, передумав і врешті-решт «виніс» порушення за межі карного майданчика, призначивши штрафний удар. Як воно було насправді, сказати зараз неможливо, адже відео цього матчу чи, бодай, епізоду в Інтернеті нема.

У ту, «мезозойську» еру нашого футболу інформація взагалі ширилася зі швидкістю, з якою «Маріуполь» перестилає газон на своєму стадіоні – наприклад, я зумів дізнатися рахунок матчу в Донецьку лише на наступний (!) день, оббігши немало газетних кіосків і, врешті-решт, віднайшовши жаданий свіжий номер газети «Команди». Можете уявити мої емоції, коли я затамувавши подих, гарячково шукав результат гри.

А потім була завершальна гра «Динамо» проти «Дніпра» в Києві, яка поки, мабуть, є найдраматичнішою в нашій футбольній історії доби незалежності. «Динамо» вигризло три очки і стало чемпіоном. Востаннє за життя Валерія Лобановського.

Крім Валерія Васильовича, з учасників того матчу в Києві між «Динамо» і «Шахтарем» цей світ вже покинули Віктор Прокопенко, Ассан Ндіайє і Сергій Ателькін з боку гірників і Валентин Белькевич з «Динамо». Нема з нами вже й Андрій Гусіна, який пропускав той поєдинок через травму. Ось така сумна нічия 3:3.

Але «класичне» продовжує жити і його чергову серію ми побачимо уже наступної суботи. 

***

Як ви вважаєте – чи був в офсайді Мелащенко коли забивав гірникам і чи порушив правила Ндіайє, виконуючи підкат, коли Чернат проривався до воріт? Будь ласка, пишіть в коментарях.

«Динамо» Луческу – команда вторых таймов. Классно используют замены и дожимают концовки

Фото: «Шахтар»

Этот пост опубликован в блоге на Tribuna.com. Присоединяйтесь к крупнейшему сообществу спортивных болельщиков!
Другие посты блога
У карколомному стрибку
+53
Популярные комментарии
Станислав Виноградов
+13
Помню этот день и этот матч. Я был на Дне рождения у моего школьного друга. Было все в городе Горловка. По-сути, тогда мы впервые по-настоящему болели за Шахтер в матче с киевлянами. Хотя очень свежо было в памяти то Динамо Лобановского, за который болела вся страна.
Радость от победы была просто щенячья)) этот матч и этот состав я запомню навсегда. Он у многих в голове поменял отношение к родному клубу
Африкан Свиридович
+11
Был на том матче. Помню как спускался с института по Леси, идя на матч. И как там насвозил Ахметка всех кого можна, автобусы стояли плотно с обеих сторон улицы. Дикие донбассяты тыкали факи в окна автобусов, реагировали на мою военную форму, как на красную тяряпку. Кричали: «Динамо будет в *опе, как ты в армии». Короч сам матч помню так себе, но пока шел на стадио - память на всю жизнь.
Spinosa
+6
Та я думаю і вони щодо своїх клубів цього заперечувати не будуть). Там же все очевидно.
Ответ на комментарий slayer_v
"Той "Шахтар" і цей - два різних клуби" Не рассказывайте это фанам МанСити или Челси)
Написать комментарий 54 комментария
Loading...
Реклама 18+