Tribuna/Футбол/Блоги/Футбол зсередини/Волинська ностальгія: як Ерік Бікфалві запалював у Луцьку і що його чекало в майбутньому

Волинська ностальгія: як Ерік Бікфалві запалював у Луцьку і що його чекало в майбутньому

Згадуємо одного із найяскравіших персонажів у історії луцької «Волині».

25 января 2021, 18:18
2
Волинська ностальгія: як Ерік Бікфалві запалював у Луцьку і що його чекало в майбутньому

Приїзд Еріка до України.

Влітку 2012-го року луцька «Волинь» підписала маловідомого румунського футболіста Еріка Бікфалві. Йому не знадобилось багато часу на адаптацію, румун сходу почав демонструвати якісний футбол. У дебютному сезоні Бікфалві провів у складі «хрестоносців» 19 поєдинків, у яких відзначився п’ятьма забитими м’ячами і ще 4 рази асистував партнерам, – непогано як для гравця одного із тогочасних аутсайдерів чемпіонату України. Завдяки своїй успішній грі за «Волинь», Ерік відразу знайшов спільну мову із вболівальниками та був визнаний одним із найкращих гравців сезону.

Вже під час наступного розіграшу української першості Бікфалві стало значно легше у Луцьку, адже ряди команди поповнив його співвітчизник Флорентін Матей. Осінню 2013-го румунський футболіст прийшов у «Волинь» так само вільним агентом. Відтоді у західноукраїнському клубі сформувалась одна із найяскравіших зв’язок того часу в Україні, але попри індивідуальний перформанс легіонерів, «волиняни» продовжували боротись за виживання.

Характеристика від екстравагантного Кварцяного.

Бікфалві виступав за «Волинь» у той момент, коли її тренував  Віталій Кварцяний. Ерік відразу припав до душі українському тренеру, той після одного із успішних сезонів не пошкодував для нього компліментів.

«Бікфалві - цікавий і нестандартний гравець, що для нього - величезний плюс. Іншого такого виконавця в нашому чемпіонаті немає: румун - яскравий представник школи атакуючих півзахисників. Втім, не тільки півзахисників - Ерік здатний зіграти в будь-якому амплуа.

Він уміє розвинути атаку, а ще - здатний майстерно завершувати творчі дії ударами з дальньої дистанції. Ерік б'є як з 35 і 25 метрів, так і з двох-трьох. Цей футболіст завжди націлений на удар, при тому, що ніколи не був на полі егоїстом. Для нього все одно, з якого флангу і з якої ноги пробити - з лівого або правого. Бікфалві координований, він уміє загрожувати воротам ударами з розвороту і в падінні через себе.

Румун завжди здорово відчуває гольову ситуацію - його немов тягне в епіцентр подій. Він не грає поперек поля, а лише вперед, будучи постійно націленим на ворота. У когось може скластися думка, що у нього "важка" швидкість і кілька тягуча манера гри. Але це помилкова думка. Насправді Ерік прекрасно переміщається полем, вміло маневруючи під час зустрічного руху суперника. Робить він все на швидкості, знаходячи можливість для своєчасного гострого пасу або завершального удару.

Додатково до всього Бікфалві майстерно виконує штрафні та вільні удари, подає кутові. Він уміє вести гру, в чому я переконався, використовуючи його в ролі опорного півзахисника. Якщо взяти наш клуб і його історію, то він його переріс. Але якщо Еріку судилося залишити «Волинь», то ми б хотіли бачити його лише в серйозному місті з серйозною командою, що ставить перед собою високі завдання.

Після наведеної вище характеристики цього гравця мені лише залишається додати: за Бікфалві я ручаюсь. Він повинен грати в суперклубі. І він буде в ньому грати», - зазначив Кварцяний.

Бікфалві був гордістю Кварцяного, він ледь не самотужки приносив команді очки у деяких матчах. Враховуючи всю любов тренера до румунського гравця, перехід останнього в Китай (про що буде розказано нижче) дуже розчарував наставника, - не такого майбутнього він хотів своєму підопічному.

Інтерес від українських грандів.

Румунський легіонер «Волині» швидко справив враження на всю футбольну Україну та зацікавив немало клубів, як українських, так і європейських. Поки одні команди не вдавались до конкретики, у 2014-му році ініціативу перехопило «Дніпро» і висловило бажання взяти гравця із собою на збори. Крім Еріка, «дніпряни» хотіли підписати його одноклубника і співвітчизника Матея.

Обидва румуни також були зацікавлені у переході в стан «дніпрян», принаймні про це заявляв один із очевидців цих подій, - Матей: «Ми знали, що за нами спостерігають. Ми розмовляли про це після матчу з «Іллічівцем», оскільки грали його в Дніпропетровську. Після матчу президент і головний тренер «Волині» сказав, що треба приймати рішення. Звичайно, ми хочемо перейти в «Дніпро». Адже мова йде про команду, яка грає в Лізі Європи. Але про щось більше поки немає сенсу говорити, обговоримо все в січні».

Також Еріком цікавився донецький «Шахтар», зокрема тогочасний наставник «гірників» Мірча Луческу дуже хотів бачити в команді свого співвітчизника. У сезоні 2014/2015 румун разом із Алексом Тейшерою очолив бомбардирську гонку чемпіонату України, забивши 17 м’ячів.

Кінець волинської глави.

В період коли Бікфалві цікавився «Шахтар», йому надійшла щедра пропозиція від китайського «Ляонін Хуньонг», куди він згодом і перейшов вільним агентом, як і хотів за півроку до цього.

Як і прогнозувалось, в новому чемпіонаті Ерік себе не проявив, за 12 поєдинків він жодного разу не забив. Футболіст у Китаї затримався лише на півроку, після чого розірвав контракт з клубом із Азії. З часом Бікфалві зізнався, що переїзд у Китай є найбільшою помилкою у його кар’єрі.

«Це найбільша помилка, яку я допустив у своїй футбольній кар'єрі. Тоді на мій перехід в китайський «Ляонін Хуньонг» вплинула думка оточуючих мене людей, які говорили, що потрібно поїхати в Китай. З того часу я для себе вирішив, що ніколи, навіть в маленьких питаннях, не буду слухати чужу думку», - згадував ті часи румун.

 Як склалась подальша кар’єра Бікфалві. Де він зараз.

Після того, як Ерік покинув китайський клуб, його прийняло із протягнутими обіймами бухарестське «Динамо». Як і в Китаї, там футболіст затримався лише на півроку. У складі столичного клубу румун взяв участь лише у 7-ми поєдинках, в яких навіть одного разу розписався у воротах суперника.

7-го липня 2016-го року Бікфалві оголосив, що переходить у російську «Томь», однак і там продовжилась тенденція швидкої зміни клубу, у Томську він затримався лише на 6 місяців. У січні 2017-го року півзахисник пішов на певне підвищення, підписавши контракт із іншим російським клубом, - «Уралом». В цьому клубі футболіст знайшов себе і заграв так, як виступав раніше за «Волинь». У сезоні 2017/2018 Бікфалві став найкращим бомбардиром клубу в чемпіонаті Росії, відзначившись 8 разів. Наступні роки  стали для румуна менш успішними, він забивав вже не настільки часто, однак увесь цей час вважався ключовим гравцем системи «Уралу».

Крім того, Ерік мав хорошу можливість здобути трофей, однак двічі програв у фіналі кубку Росії. Спершу «Урал» зазнав поразки проти «Локомотива» (0:2), а 2-у спробу виграти трофей зіпсував все той же московський клуб, але на цей раз гра закінчилась мінімальною поразкою 1:0. Наразі хавбекові 32 роки, він продовжує виступати за російський клуб, за всі роки в «Уралі» Ерік провів аж 102 поєдинки, записавши до свого активу 29 влучних ударів.

Звісно, інколи Бікфалві нагадував про себе, забиваючи в російській першості феноменальні м’ячі, які буквально «запалювали» ютуб, але перебіг його кар’єри не викликає жодних інших емоцій як розчарування. Румун сповна міг заграти у топ-5 лігах, побудувати яскраву європейську кар’єру, однак обрав спершу китайські юані, а потім російські рублі.

 

Другие посты блога

Все посты