Де вони зараз? Єврокубкові «Карпати» зразка 2010-11 років

Ще 10 років тому львівські «Карпати» були тим клубом, яким пишалось усе місто. Це зараз команда ледь зводить кінці з кінцями, програючи матч за матчем у Другій лізі, але так було не завжди. У 2010 році львів’яни зуміли пробитись до групового етапу Ліги Європи, пройшовши у дивовижному за сценарієм матчі «Галатасарай». У груповому етапі «левів» чекали ті клуби, які зараз наводять галасу в Лізі Чемпіонів - шансів проти дортмундської «Борусії», «ПСЖ» та «Севільї» було мало. «Карпати» набрали лише 1 заліковий бал, зігравши в нічию із французьким колективом, однак звинуватити у відсутності бажання чи самовіддачі львів’ян язик не повернеться. Тоді у «Карпат» не було зіркових вітчизняних футболістів, був лише колектив, який боровся один за одного на футбольному полі та приносив славу місту. Де ж ці футбольні герої міста Лева зараз? Тут я розповім про усіх ключових футболістів «зелено-білих» зразка 2010-го року.

Андрій Тлумак – 41 рік

Після славнозвісної єврокубкової кампанії Тлумак захищав ворота «Карпат» недовго. У 2012 році голкіпер завершив свою ігрову кар’єру, але залишився у структурі клубу в якості помічника керманича юніорів. Згодом Тлумак став головним тренером молодіжної команди, однак тренував лише до 2013 року. Пізніше екс-воротар продовжував роботу в якості помічника тренера, а вже в 2018 році став головним тренером, очоливши луцьку «Волинь». Після 2-ох років співпраці із волинянами Тлумак покинув команду після проваленого завдання на сезон, наразі він із іншими «карпатівськими» легендами намагається повернути клуб через аматорський колектив.

Іван Мілошевіч - 36 років

Серб покинув «Карпати» у 2013 році, коли у нього стався конфлікт із керівництвом клубу і він не прийняв умови нового контракту. Тоді Іван повернувся на батьківщину, але пограв там недовго. Після кількох місяців перебування у «Напредаку», Мілошевіч поїхав підкорювати Узбекистан, підписавши угоду із «Бунедкором».

У 2016 році футболіст повернувся у свій клуб «Младость» (Лучани), за який продовжує виступати і понині.

 

Неманья Тубіч – 36 років

Ще один сербський захисник покинув «Карпати» доволі швидко, у 2011 році він прийняв пропозицію від російського «Краснодара». Після 3-ох років у Росії Тубіч покинув команду, але у жодному зі своїх подальших колективів закріпитись не зміг. У 2014 році серб перебрався до білоруського «БАТЕ», через рік підписав контракт із арабським «Хаджером». Тенденція зміни клубу після року гри на цьому не закінчилась, надалі футболіст по сезону захищав кольори норвезького «Хьоугесуна», сербського «Напредака» та російського «СКА-Хабаровська».

Після 2018 року Тубіч за жодний професійний клуб не грав, згодом «повісивши бутси на цвях». Зараз від відкрив своє футбольне агенство і займається його розвитком.

 

Ігор Ощипко – 35 років

Пішов із «Карпат» захисник у 2013 році, відмовившись підписувати новий контракт на погіршених умовах (тоді багато покинув клуб у такий спосіб). Далі у кар’єрі Ощипка був австрійський «Штурм», однак там він стати основним не зміг, після чого перейшов у молдовську «Зорю» (Бєльці). Заграти у Молдові захисник не зумів, так само як і згодом в болгарському «Ботеві». На цьому зарубіжна кар’єра Ігоря закінчилась і він повернувся на батьківщину. Спершу Ощипко пограв за «Львів», а потім за кам’янську «Сталь», але у жодному з цих клубів багато часу не провів. Останнім клубом футболіста на цей момент є «Минай», який він покинув у 2019 році.

Наразі Ощипко перебуває без клубу, але офіційної заяви про закінчення кар’єри не робив.

 

В’ячеслав Чечер – 40 років

Чечер відіграв лише один рік за «Карпати», однак в цей період став основним в захисній ланці команди, відігравши 3 матчі ЛЄ в стартовому складі. Після львівського колективу захисник перейшов до луганської «Зорі», за яку провів 5 років і у ній же завершив ігрову кар’єру в 2019.

Незважаючи на короткий період в «Карпатах», Чечера всеодно запам’ятають як частину тієї легендарної команди для Львова.

Даніло Авелар – 31 рік

Бразильський захисник себе чудово проявив у Львові, чим домігся у 2011 році запрошення  від «Шальке», нехай і у вигляді оренди. У німецькому колективі Авелар закріпитися не зміг і повернувся до стану «Карпат», хоча залишатись надовго там він не планував. Далі була оренда до «Кальярі», де на цей раз бразилець зміг себе добре проявити, після чого італійський клуб його викупив. Після трьох років у «Кальярі»  захисник перейшов до іншої команди із Серії А – «Торіно». Період в Турині був менш вдалим для Авелара і він знову почав скитатися по орендах - спершу футболіст пограв за французький «Ам’єн», а вже потім повернувся на батьківщину. Даніло перейшов до «Корінтіанса»  на правах оренди, а вже потім бразильський клуб викупив його повноцінно.

Станом на початок 2021 Авелар продовжує захищати кольори «Корінтіанса».

 

Артем Федецький – 35 років

Настала черга того розповісти про того, хто своїм голом і вивів команду до групового етапу. Після «Карпат» у Федецького розпочалась не менш інтригуючи історія, футболіст перейшов у «Дніпро». 4 роки Артем віддав цьому клубу, із яким навіть дійшов до фіналу Ліги Європи, де в підсумку програв «Севільї» (2-3).

Опісля Федецький вирішив спробувати свої сили за кордоном, зокрема у Бундеслізі, прийнявши запрошення «Дармштадта». У Німеччині захисник не зміг себе проявити і в 2017 повернувся до «Карпат», однак це вже була інша команда із зовсім іншими цілями. «Леви» поки що є останнім професійним клубом Артема.

Крім того, Федецький вже встигнув спробувати свої сили у політиці. Артем балотувався до Верховної ради України від партії «Слуга народу», але програв вибори і на цьому політичний шлях екс-карпатівця закінчився.

 

Самсон Годвін – 37 років

За період виступів у «Карпатах» нігерієць став живою легендою клубу. У 2011 році Годвін на правах оренди перейшов у луцьку «Волинь», але на довго там не затримався, після чого повернувся до Львова. Далі у кар’єрі Самсона були білоруські колективи, зокрема «Мінськ» та «Славія-Мозир», яким він віддав по року кожній. У 2013 році Годвін повернувся догравати до львівського клубу, де за півроку «повішав бутси на цвях».

Нігерієць залишився у структурі «левів» і почав працювати із молодими футболістами, хоча спочатку хотів бути селекціонером. На даний момент Годвін разом із сім’єю проживає у Львові та продовжує роботу із молоддю.

 

Ігор Худоб’як – 35 років

А цього футболіста взагалі важко уявити без зелено-білої футболки. Після єврокубкової кампанії Худоб’як ще багато років виступав за «Карпати», єдине що у сезоні 2013-14 їздив у оренду в «Ростов» (із яким навіть виграв кубок Росії). Повернувшись із «Ростова» півзахисник став справжній лідером «левів», не лише на полі, а й поза ним. Багаторічна історія Худоб’яка із «Карпатами» закінчилась у 2018, коли той перейшов до казахстанського «Акжайика». У Казахстані футболіст затримався ненадовго і вже в 2019 році поїхав грати на Кіпр, підписавши угоду із «Етнікос». За цей клуб Ігор грає по сьогоднішній день і все ще демонструє хороший футбол, незважаючи на свій вік.

 Андрій Ткачук – 33 роки

Після Ліги Європи Ткачук ще кілька років виступав за «Карпати», однак у 2013 році покинув клуб. Спершу футболіст поїхав грати за київський «Арсенал» на правах оренди, а вже потім повноцінно  перейшов у полтавську «Ворсклу». Погравши 3 роки у Полтаві, Андрій поїхав шукати футбольного щастя у Казахстан, де встигнув недовго пограти за «Акжайик» та «Атирау». Після цього Ткачук повернувся до України, де в його послугах був зацікавлений одеський «Чорноморець». В підсумку хавбек закріпитись у Одесі не зумів та перейшов у молодий закарпатський клуб «Минай», де і виступає дотепер.

 

Олег Голодюк – 32 роки

Покинув «Карпати» у 2016 році, перейшовши у «Ворсклу». По великій мірі проявити себе у Полтаві футболіст не зумів, після чого повернуся у «Карпати». Далі в кар’єру Голодюка був угорський період – спершу Олег пограв за «Галадаш», а потім за «Залаегерсег». На цьому мандрівка по Угорщині для нього закінчилась і хавбек підписав контракт із «Минаєм». Нагадати про себе на Закарпатті футболісту не вдалось і в кінці 2020 року він покинув клуб.

На початок 2021 року Голодюк перебуває без команди, але кар’єру закінчувати не збирається.

 

Михайло Кополовець – 36 років

Кополовець залишив «Карпати» у 2013 році, перейшовши у «Говерлу» із рідного Закарпаття. Далі у кар’єрі футболіста була білоруська «Білшина», у якій він також затриматись на довго не зміг. У 2015 році Михайло перейшов до німецького «Айнгайта», що грав у тамтешній Оберлізі (одному із нижчих дивізіонів). Із 2017 року і до сих пір Кополовець перебуває у «Минаї», будучи водночас і футболістом, і спортивним директором. В цьому клубі Михайло пройшов шлях від аматорів до УПЛ і поки ще не оголосив про завершення ігрової кар’єри, хоча вже над цим замислюється.

 

Денис Кожанов – 33 роки

Увесь свій період в «Карпатах» футболіст провів на правах оренди із донецького «Шахтаря», а вже після «зелено-білих» продовжив скитатись по тимчасових клубах. Кожанов встигнув пограти за «Ілічівець» та «Севастополь», після чого поїхав грати у Молдову. Там Денис підписав контракт із «Дачією», але не заграв і згодом повернувся у Маріуполь. Далі в кар’єрі Кожанова були рівненський «Верес» та луцька «Волинь», одна вже у 2020 році він пішов шляхом багатьох своїх колишніх партнерів по «Карпатах», перейшовши у «Минай». За цей клуб футболіст виступає і надалі.

 

Сергій Зеньов – 31 рік

Після славнозвісної ЛЄ естонець ще достатньо довгий термін виступав за «Карпати», покинувши їх аж у 2014 році. Тоді Зеньов перейшов у англійський «Блекпул», але побув на туманному альбіоні не довго і перейшов до московського «Торпедо». Така сама доля Сергія спіткала і в Росії, а от в азербайджанській «Габалі» справи нападника пішли куди краще. Там естонець провів хороші 2 роки, після чого перейшов у польську «Краковію». У Польщі футболіст не продемонстрував свої найкращі якості і в 2019 році став гравцем «Шахтаря» із Караганди, за який виступає і до сих пір.

 

Вільям Роша Батіста – 40 років

Бразилець не був основним гравцем у «Карпатах», проте часто вдало виходив на заміну. Дорога футболіста із «левами» розійшлась у 2012 році, коли він перейшов у київську «Оболонь». За клуб Батіста зіграв лише 1 матч, після чого покинув київський колектив, завершивши на цьому ігрову кар’єру. Надалі Вільям працював у структурі «Карпат», зокрема займався селекційною роботою, але і тут на довгий термін не затримався. У 2018 році бразилець знову нагадав про себе, увійшовши до тренерського штабу «Львова», але після відставки головного тренера Жилмара покинув «містян». Наразі він живе у Бразилії і в жодному футбольному клубі не працює.

 

Сергій Кузнєцов – 38 років

Кузнєцов був головною рушійною силою «левів» у атаці. У 2012 році нападник покинув «Карпати», перейшовши до «Севастополя». Після дуже вдалих 2-ох років у Криму Сергій перейшов до ужгородської «Говерли», але там не знайшов своєї гри і відіграв всього сезон. Кузнєцов довгий термін не міг знайти команду, замислювався над закінченням кар’єри, однак у 2016 році отримав шанс у харківському «Металіста», в якому його також спіткала невдача – форвард покинув клуб, не зігравши жодного матчу. На цьому Кузнєцов закінчив свою ігрову кар’єру і розпочав тренерську.

Колишній «карпатівець» розпочав тренерську діяльність у Росії, там він працював помічником головного тренера у тульському «Арсеналі». Надалі Сергій отримав запрошення від Олега Кононова увійти в тренерський штаб «Спартака», на яку відповів згодою. Після невдалого старту Олег Кононов був звільнений із московського клубу, таким чином місце праці втратив і Кузнєцов. У 2020 році екс-нападник увійшов у тренерський штаб Ласло Болоні в «Панатінаїкосі», у якому працює і по цей день.

Олег Кононов (головний тренер) – 54 роки

Ну і як без людини, яка і стала творцем цієї казки для вболівальників «Карпат». Олег Кононов створив ті самі бойові «Карпати», які боялись усі в УПЛ, але після провальних результатів покинув клуб у 2012 році. Практично відразу білорус очолив «Севастополь», який вивів до еліти українського футболу та поїхав підкорювати Росію. Тоді Кононов прийняв пропозицію від молодого клубу «Краснодару», із яким теж досягнув чималих висот. Тренер вперше в історії вивів амбітний російський клуб у євро кубки, але в 2016 році пішов з поста головного тренера «биків». Потім на шляху тренера були російські «Ахмат» та «Арсенал» (Тула), однак таким висот як із попередніми своїми клубами наставник не досяг. Опісля в білоруса був невдалий період у московському «Спартаку», із якого він подав у відставку через провальні результати. У лютому 2020 року тренер очолив латвійську «Ригу», однак не пропрацював у клубі і року, адже був змушений покинути клуб по сімейних обставинах. Наразі перебуває без роботи, але працювати тренером ще точно буде.

 

 

 

 

 

Этот пост опубликован в блоге на Tribuna.com. Присоединяйтесь к крупнейшему сообществу спортивных болельщиков!
Другие посты блога
Футбол зсередини
+28
Популярные комментарии
Sergiy Baranovsky
0
Крутий пост. Зловив порцію ностальгії.

Було б круто на кожного персонажа додати актуальні фото.
Дмитрий Клименко
+6
Кузнецов топово играл
Sergiy Baranovsky
+2
Реально цікавіше виглядає. Топчик!
Ответ на комментарий Роман Пухнатий
Вніс виправлення.
Написать комментарий 10 комментариев
Loading...
Реклама 18+