15 екс-футболістів «Закарпаття», причетних до футболу на окупованих територіях. Частина 1
Луганщина
«Як швидко летить час!». Здається, кожен з нас періодично вживає ці слова, згадуючи свій випускний / перше кохання / юність тощо. Вже майже чотири роки минуло з моменту зникнення з футбольної карти України чергового футбольного клубу – мого рідного «Закарпаття». Саме ця назва буде збережена для мене назавжди: я не підтримував ініціативи перейменування клубу, запропонованої та втіленої його одіозним президентом, Олександром Шуфричем.
Втім, менше лірики: мова не про це. На днях натрапив на одну з футбольних новин, що стосувалась Кримського півострову, тимчасово окупованого РФ. Натрапив на знайоме мені прізвище. Почав пригадувати, що за останні роки зустрічав чимало футбольних новин з тимчасово окупованих територій, в яких фігурували відомі та не зовсім в минулому гравці футбольного клубу «Закарпаття». Моєму здивуванню не було меж, коли я нарахував аж 15 таких екс-гравців!
Зібраний мною матеріал буде розподілений орієнтовано на 4-5 частин. Перша з них –та, котру ви зараз переглядаєте – містить інформацію про колишніх футболістів «Закарпаття», котрі займаються або ж займались футбольною діяльністю на тимчасово окупованих територіях Луганської області.
Поїхали!
1. Малигін Олександр
Вік: 40
Грав у складі головної команди Закарпаття у сезонах: 2009/10, 2010/11
Позиція: захисник
Статистика: 24 гри (2 голи, 9 жовтих карток та 1 вилучення)
Місце народження: Луганськ
Теперішній (останній) клуб: «Зоря-Академія» (Луганськ). Посада: головний тренер.
По суті, Олександр Малигін провів у «Закарпатті» 2010-й календарний рік. Встиг пограти як у Прем’єр-лізі (10 ігор у весняній частині), так і у Першому дивізіоні (14 матчів). Відзначався непоступливістю: за короткий період Олександр записав до свого пасиву 9 жовтих карток та одного разу був вилучений з поля.
Наприкінці березня 2011 року уклав півторарічну угоду з московським «Торпедо» (на той час – першоліговим російським клубом). Легіонером там не вважався, адже російський паспорт отримав ще задовго до початку російсько-української війни, а саме під час виступів за «Ростсельмаш» (період кінця 90-х – початку 2000-х). Ба більше: був капітаном московської команди. Згодом покинув зі скандалом «Торпедо» (звинувачення в договірних матчах), після чого перейшов у стан волгоградського «Ротору». Там і закінчив професійну кар’єру (сезон 2013/14).
Далі тривала пауза, а «засвітився» Малигін у 2015, у Сухумі, під час першого в історії футбольного матчу так званої «збірної ЛНР» проти «збірної Абхазії» (0-1). Всього за «збірну» провів 4 гри.
Хоча, насправді, футбольну діяльність на тимчасово окупованих територіях Малигін розпочав ще на початку жовтня 2014 року, ставши головним тренером новоствореної футбольної команди Луганського національного університету. Тренує понині, змінювалась тільки назва команди: спершу «ЛНУ», далі – «Далєвєц», з 2019 – «Зоря-Академія». У 2016 команда навіть стала чемпіоном так званої «республіки».
Тож, ФК «Закарпаття» став останнім ототожненням з українським футболом даного гравця.
2. Целих Юрій
Вік: 40
Грав у складі головної команди Закарпаття у сезонах: 2001/02, 2004/05, 2006/07, 2010/11
Позиція: нападник
Статистика: 59 ігор (12 голів) та 2 гри за команду «Закарпаття-2»
Місце народження: селище Металіст (Луганська область)
Теперішній (останній) клуб: «Гірник» ТО ПРУП (Ровеньки). Амплуа: нападник.
Справжній футбольний мандрівник! За свою професійну кар’єру встиг пограти за чималу кількість футбольних клубів. Нарахував аж 21 (!), і це не враховуючи дублюючих складів команд, або ж фарм-клубів («Зоря-2», «Динамо-3», «Металіст-2», «Ворскла-2» тощо). Тричі повертався до складу «Закарпаття»!
Як і попередній герой – уродженець Луганщини. Практично одночасно з ним розпочинав свою футбольну кар’єру: обидва у 1996 році виступали за луганську команду «Метиз». Так повелось, що у складі футбольного «Закарпаття» свого часу було чимало гравців луганської «Зорі». З найвідоміших: воротар Дмитро Бабенко, Мірко Райчевіч, Рубен Гомес, Ігор Шопін, вищезазначений Олександр Малигін, Валентин Платонов тощо.
Хвилька ностальгії (офтоп). Однокласники цікавляться футболом. Я – ні. Одного весняного дня звідусіль лунали слова про фантастичну нічию між «Закарпаттям» та «Шахтарем». Я просто не міг цього не чути, адже, здавалось, більшість хлопців зі школи, абсолютно різного віку, говорили про це. На той момент ця новина на мене не справила ніякого враження. Проте зараз я усвідомлюю, що цей день вплинув на мене. Це відбулось 13 травня 2005, за день опісля гри. Факт: обговорення нічиєї, що початково мене аж ніяк не цікавило, таки не пройшло повз. Згодом я почав цікавитись футболом, але це вже зовсім інша історія...
Повернімось до нашого героя – Юрія Целиха. Ностальгія! Його друге повернення до команди співпало з моїм першим сезоном у якості глядача на трибунах (Перша ліга, сезон 2006/07). Зараз важко згадати, та я міг чути за нього ще раніше. Юрій не був мегарезультативним форвардом, проте зумів відзначитись чотирма голами у весняній частині чемпіонату, чим допоміг команді виконати пріоритетне завдання – підвищитись у класі. Целих вирішив не зраджувати футбольним традиціям і в міжсезоння приєднався до луганської «Зорі».
… Форвард повернувся до «Закарпатя» через три роки. Востаннє для себе. Та не надто успішно: 2 голів у 24 матчах виявилось замало для досягнення поставлениого завдання повернення до «еліти». В підсумку шосте місце у Першій Лізі та черговий вояж Целиха по завершенні сезону. Наступного сезону команда здобула золоті медалі Першої ліги: без Юрія Целиха та вже з іншими героями, котрі ще згадуватимуться в наступних частинах.
Транзитом через Узбекистан Целих повернувся до Першої ліги («Миколаїв» та «Буковина»). Продовжив виступи на аматорському рівні (СК «Зоря» та «Глобино»), а далі… А далі була та сама луганська команда СК «Зоря» (згодом – «Зоря-Сталь»), з невизнаного ніким чемпіонату на тимчасово окупованих територіях.
У 2015 у Луганську відбувся футбольний матч між двома командами «недореспублік», в якому Юрій зумів відзначитись забитим голом у дебютній (та останній у складі «збірної») для себе грі. Його партнером по команді був той самий Малигін…
Останнім клубом, за який виступав Целих, був «Гірник» з Ровеньків. Це було у 2016 і надалі відомості практично відсутні.
Upd.: Станом на 2019 рік грав за команду "Денісей" Луганськ (8х8).
Далі буде…
