Холодний французький душ. «Чорноморець» 1995-1996. (ЄвроНезалежність)

для головного футбольного клубу Південної Пальміри був більш ніж вдалим – «Чорноморець» у підсумку посів почесне друге місце, одесити фактично були єдиною командою, яка могла вести суперечку із столичним грандом (саме чорно-сині і завдали єдину в сезоні поразку «Динамо»). Власне, срібло чемпіонату і дозволило одеській торсиді вперше з 1990-го року відчути смак другого за престижністю євротурніру – Кубку УЄФА.

Новий сезон в чемпіонаті України «Чорноморець» розпочав традиційно для останніх років сильно та стабільно. Запорукою цього був збалансований склад команди – у кожній лінії в команді Леоніда Буряка був лідер – Олег Суслов, Дмитро Парфенов, Юрій Сак і Тимерлан Гусейнов. Звичайно, що не могло обійтись без втрат: досвідчені Ігор Жабченко та Андрій Телесненко відправились до Ізраїлю. Надзвичайно цікавим й інтригуючим був прихід в команду володаря Золотого м’яча ’86 – Ігоря Бєланова, проте одеська кар’єра форварда не склалась, провівши всього три матчі (притому забив гол у ворота Кривбасу), він покинув колектив.

Жереб 1/64 Кубку УЄФА звів одеситів мабуть із найлегшим суперником – мальтійським «Хіберніансом». Валерій Поркуян – один із тренерів «моряків» – про візаві відгукувався так:

«Досить було лише краєм ока глянути на «Хіберніанс», щоб зрозуміти – суперник несерйозний».

08.08.95. Валлетта. «Та Куали. Національний стадіон». 3 000 глядачів.

Хіберніанс – Чорноморець 2:5

«Хіберніанс»: Мускат, Л. Аттард, Д. Фаруджа, С. Велла, Вудс, Д. Аттард (Кассар, 31), Скеррі (Бусуттіл, 81), Лоуренс (Султана, 75), Каработт, Саундерс, Догерті.

«Чорноморець»: Суслов, Кардаш, Мусолітін, Колчин (Горшков, 66), Тернавский, Парфенов, Гашкін, Гусейнов, Зотов, Сак, Колесніченко (Васильків, 28).

Не зважаючи на два пропущені на виїзді голи, матч у Валлетті був легкою прогулянкою для одеситів. Вже до 23 хвилини гандикап «Чорноморця» над господарями зріс до двох голів – відзначились Тимерлан Гусейнов та Андрій Гашкін. А пропустивши гол на 27-й хвилині, «моряки» зразу ж показали хто справжній господар на полі – дубль Володимира Мусолітіна  й гол Василя Кардаша зняли всі питання участі команд у наступному раунді Кубку УЄФА.

Гол Тимерлана Гусейнова:

22.08.95. Одеса. Центральний стадіон ЧМП. 6 000 глядачів.

Чорноморець – Хіберніанс 2:0

«Чорноморець»: Суслов (Долганський, 79), Кардаш, Мусолітін, Букель, Тернавский, Парфенов, Гашкін, Васильків (Горшков, 73), Зотов, Сак, Козакевич (Мочуляк, 65).

«Хіберніанс»: К. Вела, Л. Аттард, Д. Фарруджіа (А. Кассар, 72), С. Вела, М. Вудс, С. Зерафа, К. Скеррі (Д. Аттард, 66), С. Фарруджіа, Д. Каработт, К. Султан, Р. Дохерті.

В Одесі, як і двома тижнями перед тим, «Чорноморець» з легкістю впорався із суперником: на 34-й хвилині гол забив Олександр Козакевич, а на 77-й Володимир Мусолітін дальнім ударом (був невеликий рикошет) поставив жирну крапку в україно-мальтійському протистоянні. Вигравши малою кров’ю, «Чорноморець» тепер мусів готуватись до європоходу серйозно, адже попереду були два матчі із міцним польським «Відзевом».

Як українська, так і польська команда підійшла до цього протистояння практично в рівних силах й статусах. Обидві команди в минулому сезоні стали срібними призерами своїх національних чемпіонатів. На попередньому етапі Кубка УЄФА обидва клуби легко обіграли суперників із однаковою загальною різницею голів – плюс 5. Крім цього багато гравців двох команд були й представниками своїх національних збірних. Тільки глянувши на ці всі критерії, ставало ясно, що попереду віце-чемпіонів Польщі та України чекають два запеклі протистояння.

12.09.95. Одеса. Центральний стадіон ЧМП. 16 500 глядачів.

Чорноморець – Відзев 1-0

«Чорноморець»: Суслов, Кардаш (Васильків, 60), Мусолітін (Козакевич, 60), Букель, Тернавский, Парфенов, Гашкін, Гусейнов, Зотов, Сак, Горшков (Селезньов, 46).

«Відзев»: Возняк, Михальчук, Лапинскі, Д. Богуш, Байор, Подольські, Вичишкевич, Шарпак, Конярек (Пукута, 88), Червец, Щадачка (Меншкевич, 87).

Цікаво, що в основі польського колективу грав українець – Андрій Михальчук. Він був вихованцем футбольної школи «Динамо». В середині 80-х Андрій виступав за юнацьку збірну, потім, будучи в армії грав за гарнізонну команду одеського «СКА», а з 1988 по 1990 рік відіграв у казахському «Актюбінці».

Матч пройшов за невеликої переваги «Чорноморця», який протягом більшої частини гри безуспішно й не надто гостро атакував. А в кінці зустрічі одесити, дещо втомившись, взагалі могли пропустити гол – поляки почали вдало використовувати контрвипади (один з яких міг закінчиться для «моряків» сумно: п’ять футболістів «Відзева» вийшли проти трьох захисників «Чорноморця» і врятувала нашу команду лише самовіддана гра капітана Юрія Сака. Скупавшись в холодному душі, «чорно-сині» зразу ж прийшли до тями й знову взяли гру під свій контроль, усвідомлюючи, що лише перемога хоча б і з мінімальним рахунком залишить шанси на успіх за сумою двох ігор. І в останні хвилини матчу фортуна повернулася до одеситів обличчям: Владислав Тернавський з лівого флангу подав м'яч у штрафний, де Олександр Козакевич, випередивши захисників і воротаря, забив головою такий бажаний гол. І вже зразу за 30 секунд після забитого м’яча «Чорноморець», продовжуючи штурм воріт поляків, отримав чудову нагоду збільшити рахунок: Лапинскі завалив Тимерлана Гусейнова у своєму штрафному і рефері справедливо призначив одинадцятиметровий. Проте футбольний бог вирішив зберегти інтригу в двоматчевій дуелі: хоч Парфьонов пробив сильно і точно, досвідчений голкіпер збірної Польщі Возняк парирував м'яч. Гра так і завершилась із рахунком 1:0 і це означало, що «моряків» чекає архіважкий виїзд в Польщу.

Автор переможного голу, Олександр Козакевич, згодом згадував про цю гру:

«Емоції словами не передати. Вийшовши на заміну, вдалося забити хвилин за п'ять до кінця. Звичайно, було море емоцій, адреналін. Що потрібно від форварда – треба забивати і все. А на такому рівні, зрозуміло, голи коштують трохи дорожче, ніж інші».

Олександр Козакевич:

26.09. 95. Лодзь. Стадіон «Відзев». 12 000 глядачів.

Відзев – Чорноморець 1:0 (5:6 пен)

«Відзев»: Возняк, Михальчук, Лапинскі, Д. Богуш (Подольські, 68), Байор, Меншкевич (Пукута , 70), Вичишкевич, Шарпак (М. Богуш, 22), Конярек, Червец, Щадачка.

«Чорноморець»: Суслов, Кардаш, Мусолітін, Букель, Тернавский, Парфенов, Колесніченко (Васильків, 22), Гусейнов (Козакевич, 53), Зотов, Сак, Горшков (Колчин,46).

Вже зараз можна впевнено стверджувати, що матч «Чорноморця» проти «Відзева» в Польщі був одним із найбільш драматичних поєдинків у футбольній історії одеського колективу, адже попри всі обставини (а вони весь матч були проти «моряків») українська команда вийшла із перипетії із високо піднятою головою. І в першу чергу за це потрібно дякувати голкіперу «чорно-синіх» – Олегу Суслову, який феєрив усі 120 хвилин запеклого протистояння.

Олег Суслов:

Матч у Лодзі став справжнім бенефісом Олега Суслова, який відбивав усі можливі і неможливі удари. З 36-ї хвилини українська команда залишилася в меншості – угорський рефері в спірній ситуації видалив Юрія Сака, трактувавши його підкат як грубий прийом. Безперервні атаки «Відзева» продовжувались знов і знов, проте і голкіпер, і захисники «моряків» чудом втримували ворота на замку. І все ж за 9 хвилин до закінчення основного часу (вище про анонсований українець) Андрій Михальчук зрівняв рахунок за сумою двох ігор і перевів дуель в овертайм. У додатковий час арбітр вдруге показав червону картку гравцеві «Чорноморця» – другий гірчичник у свій пасив заробив Володимир Мусолітін. Залишалось 15 хвилин і одесити величезними стараннями все ж стримали шквал атак польської команди. Попереду майоріла лотерея під назвою «серія післяматчевих пенальті».

У післяматчевій лотереї навіть осічка штатного пенальтиста «Чорноморця» Дмитра Парфьонова не принесла перемогу «Відзеву»: Конярек програв дуель Суслову, після чого вже сам кіпер одеситів впевненим ударом відновив status quo. Обмінялися точними пострілами Богуш і Васильків, після чого Пайор пробив над воротами Суслова. Переможну крапку в тривалому і виснажливому поєдинку поставив Юрій Букель, який згодом зізнався, що ніколи раніше пенальті йому бити не доводилося:

«Ніколи в житті не пробивав пенальті! Ні в матчах, ні на тренуваннях, адже моє завдання – відібрати м'яч і тут же віддати його партнеру. Але до точки підходив, бо знав, що якщо не заб'ю – ми не програємо, серія буде продовжена. Я був спокійний тільки тому. Коли йшов до точки, Леонід Йосипович кричав мені щоб я не дивився на воротаря, щоб бив «з удару». Адже він теж знав, що пробивати пенальті мені в новинку. Але я вже був впевнений, що не буду намагатися обманювати воротаря, і що вдарю «щокою» у лівий кут. Вийшло непогано. А емоції передати неможливо! Втратити по ходу зустрічі двох гравців – Сака й Мусолітіна, а ще був незабитий пенальті в Одесі. І незважаючи на все це – витримати, вистояти і перемогти! Просто ейфорія».

Відео голу Андрія Михальчука у ворота Суслова:

Перемога у матчі далася «морякам» ціною вилучень Сака та Мусолітіна, а також вбитими нервами Леоніда Буряка й армії вболівальників Південної Пальміри. А попереду одеситів вже чекав новий та грізний суперник – французький «Ланс».

17.10. 95. Одеса. Центральний стадіон ЧМП. 25 000 глядачів.

Чорноморець – Ланс 0:0

«Чорноморець»: Суслов, Колчин (Колесніченко, 53; Мочуляк, 80), Васильків, Букель, Тернавский, Парфенов, Гашкін, Гусейнов, Зотов, Селезньов, Горшков (Козакевич, 55).

«Ланс»: Вармю, Сікора, Аджові-Боко, Маньє, Дельмонт (Верель, 75), Валлем, Камара, Легль, Дебев, Мер’є, Дею.

Ланс сезону 1995/96:

Перший матч україно-французького протистояння не визначив переможця (враховуючи, що «моряки» грали не оптимальним складом через два вилучення у Лодзі). Більшу частину зустрічі гравці «Чорноморця» володіли ініціативою, проте могли і пропустити після декількох контратак французів. Цікавий епізод трапився після фінального свистка – у роздягальнях стадіону на деякий час через повітря у системі зникла тепла вода, через що французи відмовились від прес-конференції. По завершенні матчу одесити все ж залишили собі непогані шанси на вихід в 1/8 фіналу Кубку УЄФА, адже домашня нульова нічия не найгірший результат. Леонід Буряк після матчу був задоволений результатом і виступом на місцевому телебаченні вселив оптимізм та надію в серця одеської торсиди:

«Поєдинок складається з двох матчів, а до гри-відповіді якраз повинна закінчитися дискваліфікація у двох ключових гравців – Володимира Мусолітіна та Василя Кардаша. Крім цього, остаточно зможе залікувати травму голеностопу Андрій Гашкін, і тоді ми ще подивимося, хто сильніший. Слабкі місця у команди з Ланса є, перш за все – це повільні форварди і хавбеки. Думаю, що «Чорноморцю» буде що протиставити французам у повторній зустрічі».

Відеоогляд матчу:

1.11.95. Ланс. Стадіон «Фелікс Болаерт». 35 000 глядачів.

Ланс – Чорноморець 4:0

«Ланс»: Вармю, Сікора, Аджові-Боко, Маньє, Дею, Валлем (Фое, 61), Камара (Дельмонт, 71), Легль, Дебев, Мер’є (Р. Болі, 77), Верель.

«Чорноморець»: Суслов, Кардаш, Мусолітін, Букель, Тернавский, Парфенов (Колчин, 59), Гашкін, Гусейнов, Зотов, Васильків (Колесніченко, 69), Селезньов (Козакевич,52).

Гнітюче видовище являла собою гра «Чорноморця» у першому таймі. Під пресом атак господарів поля одесити здригнулися і пропустили три м'ячі з 13 до 25 хвилини. Після перерви одесити намагались повернутись в гру, проте «Ланс», вже домігшись бажаного, просто догравав матч. І попри всі зусилля «моряків», французи на десерт розписались у воротах Суслова вчетверте за вечір. На наступний день французькі газети писали, що «Ланс» проти одеситів продемонстрував найяскравішу й найвиразнішу гру в єврокубках. Для «Чорноморця» євровояж завершився.

Відеоогляд матчу:

Аналізуючи після матчу гру своїх підопічних, Леонід Буряк підсумував:

«У нас була молода амбіційна команда, якій якщо чогось і не вистачало, то, в першу чергу, міжнародного досвіду. У першій грі в Одесі ми виглядали непогано, володіли територіальною перевагою і втратили кілька непоганих моментів. Зокрема, не пощастило Гусейнову. Нульова нічия зобов'язувала забивати у Франції, команда була непогано готова до виїзного матчу у функціональному плані, але та гра буквально з перших хвилин склалася не на нашу користь. Як молодь, так і більш досвідчені хлопці – Тернавський і Букель – виглядали непереконливо. Звідси і грубі помилки в обороні, які й визначили нашу поразку».

І все таки, єврокубковий сезон 1995/96 для «Чорноморця» насправді був вдалим (того року саме «моряки» тягнули Україну у міжнародних протистояннях: у вересні і гірники, і динамівці вилетіли із Кубка володарів кубків та Ліги Чемпіонів відповідно), адже команда дійшла до 1/16 фіналу Кубку УЄФА і програла справді сильному супернику. Підсумовуючи виступ «Чорноморця» в цьому євросезоні, наведу слова Леоніда Буряка:

«Ми зробили аналіз сезону. З тими людьми, які у нас грають, ми не повинні програвати французькому «Лансу» Навіть і тоді, коли вся команда «Ланс» коштує 41 мільйон доларів. Ми пройшли «Хіберніанс» і «Відзев» у розіграші Кубка УЄФА. «Чорноморець» приніс Україні найбільшу кількість очок у сумарну таблицю коефіцієнтів УЄФА. Зараз одеський клуб стоїть в рейтингу УЄФА вище всіх інших українських команд. Це радує».

Після вильоту із єврокубків, «Чорноморець» продовжив впевнено грати у національній першості і другий рік поспіль виборов срібні медалі. А це означало лише одне – наступний сезон буде для Одеси знову європейським.

© Василь Федевич