Гра за ідею. «Ворскла» 2000-2001 (ЄвроНезалежність)
Ворскла 2000-2001 Після двох досить неоднозначних виступів на європейській арені у сезонах 1997-98 та 1998-99, полтавська команда зробила паузу на 1 сезон, що з новими силами заявити про себе у турнірах УЄФА. Право знову брати участь безпосередньо в Кубку УЄФА полтавчани здобули у сезоні 1999-2000 рр. Девятий чемпіонат України «Ворскла» завершила на високому четвертому місці, на 5 очок випередивши харківський «Металіст» та «металургів» з Запоріжжя. Особливим цей сезон став для Володимира Мазяра, який вперше у кар’єрі забив 10 м’ячів за сезон,...
Ворскла 2000-2001
Після двох досить неоднозначних виступів на європейській арені у сезонах та полтавська команда зробила паузу на 1 сезон, що з новими силами заявити про себе у турнірах УЄФА.
Право знову брати участь безпосередньо в Кубку УЄФА полтавчани здобули у сезоні 1999-2000 рр. Девятий чемпіонат України «Ворскла» завершила на високому четвертому місці, на 5 очок випередивши харківський «Металіст» та «металургів» з Запоріжжя.
Особливим цей сезон став для Володимира Мазяра, який вперше у кар’єрі забив 10 м’ячів за сезон, ставши кращим бомбардиром своєї команди.
Підопічні Анатолія Конькова були готові штурмувати європейські вершини…проте, все-таки це євроліто-євроосінь серйозно пошкодило «полтавський механізм»
10.08.2000. Полтава. Стадіон "Ворскла". 8 300 глядачів.
Ворскла – Работнічкі 2:0
«Ворскла»: Ковтун, Доценко, Баланчук, Першин, Микитин, Омельчук, Костюк, Кобзар (Гузенко, 83), Мазяр (Мачоган, 83), Головко (Мелащенко, 55), Орбу.
«Работнічкі Коматаль»: Йовчев (Алчінов, 36), Андрескі, Д. Горгієвські, Гошев, Гуріч, Деспотовські, Ендековські, Недельковські (Србовські, 71), Іванов, Мілошевські, Марковські (Недельковіч, 68).
Слід зазначити, що обстановочка навколо команди напередодні зустрічі була такою, що у багатьох виникли навіть сумніви в позитивному результаті майбутньої гри. Нічого тут дивного немає. Судіть самі: у перших п'яти матчах нацпершості команда у п'яти поєдинках зазнала 5 поразок. Чутки про припинення фінансування колективу виглядали ще більш наполегливими. Загалом до матчу з македонцями ворскляни підійшли з затятим бажанням нарешті здобути першу в цей сезоні перемогу. І вони зробили це! Красиво і невимушено, зігравши вміло і з бажанням.
Авторами м’ячів у цьому матчі стали форварди Мелащенко та Кобзар, які раз за разом тероризували захист македонців.
24.08.2000. Скоп’є. Стадіон "Філіп II Македонський". 12 000 глядачів.
Работнічкі-Ворскла 0:2
«Работнічкі Коматаль»:Йовчев, Андрескі (Недельковіч, 46), Д. Горгієвські, Гошев, Гуріч, Деспотовські, Недельковські (Србовські, 59), Іванов (Х. Горгієвські, 73), Мілошевські, Ендековські, Марковські.
«Ворскла»: Ковтун, Доценко, Баланчук, Першин, Микитин, Омельчук, Костюк, Онопко, Кобзар (Гузенко, 60), Мелащенко (Мазяр, 70), Орбу (Мачоган, 65).
«Чи правда, що ваша команда зараз посідає останнє місце в чемпіонаті України?» — з таким запитанням після матчу в Скоп’є звертався чи не кожен місцевий журналіст. А отримавши ствердну відповідь, дивувався: «Як же тоді грають решта команд?»
Для полтавської команди виїзд в Македонію був з розряду певної «сієсти» - вони просто відпочили від напруженої ситуації в українському чемпіонаті, взяли «годину відпочинку». Щоправда, в Скоп’є команда полетіла вже з новим головним тренером – ним став добре відомий нам за тренерством у «Ниві» Сергій Морозов (на фото зліва)
Незважаючи на досить тривалий переліт і денну спеку, ворскляни тренувалися з натхненням. Виконали чималий обсяг роботи, чим немало здивували господарів.
24 серпня провідна спортивна газета Македонії вийшла із заголовком «Работнічкі сьогодні повинні реваншуватися!» Цього ж дня інший клуб «Побєда» із сусіднього Прилєпа приймав удома румунську «Університатя». Матч розпочався на 4 години раніше — у найбільшу спеку, й транслювався по місцевому телебаченню. Господарі перемогли 1:0, хоча могли задовольнитися і нульовою нічиєю — перший матч у Румунії закінчився 1:1.
Справжнім сюрпризом для нашої команди стала шалена підтримка на трибуні стадіону Скоп’є. Повболівати за полтавців приїхали на матч 43 українських миротворці з Косово. До речі, після голів тих же ж Кобзаря і Мелащенка, які відзначались і у першому матчі – над трибунами стадіону у Скоп’є було чути «Ворскла - ріка = Кубок УЄФА!!!»
«Ворскла - ріка = Кубок УЄФА!!!»
14.09.2000. Полтава. Стадіон "Ворскла". 7 300 гялдачів.
Ворскла-Боавішта 1:2
«Ворскла»: Ковтун, Баланчук, Першин, Микитин, Омельчук, Костюк, Онопко (Мачоган, 56), Кобзар (Мазяр, 85), Мелащенко, Маковський (Черняк, 75), Маковський.
«Боавішта»: Вільям, Руй Оскар, Руй Бенту, Педро Еммануель, Еріван, Ж. Сільва, Дуда (Гувейн, 90), Еллідіо (Веллітон, 70), Літуш, Рожеріу (Ж. Коуту, 46), Санчес.
Після таких матчів хочеться кричати про те, як прикро і прикро ... Однак футбол є футбол - в ньому нічого не можна стверджувати до фінального свистка, не можна розслаблятися і забувати про свої володіння.
Беззаперечним фаворитом матчу вважались португальці, які, щоправда, зазначали, що і нічия на полі «Ворскли» буде цілком прийнятним результатом.
Матч розпочався зі штурму господарів.
Порадував своїми діями на лівому Микитин, граючи в стилі Лужного - швидкісні прориви по флангу з передачами в центр. Однак на газоні було багато калюж , які просто не давали розвивати швидкісні атаки.
Та вже ж це не спинило господарів, які на 38 хвилині повергли футбольну Полтаву в стан ейфорії – на перерву господарів лідерами повів Олександр Мелащенко, за яким вже пильно слідкували представники київського «Динамо».
Та на жаль, перерва пішла на користь гостям, які вже на 50 хвилині зусиллями Коуту відновили нічийний рахунок у матчі. А коли на передостанній хвилині основного часу гравець гостей Веллітон, який недавно вийшов на заміну, вирвав перемогу для «Боавішти» - то вболівальники впали в легку психологічну яму.
Одночасно з цим почались розмови про те, що у «Ворскли» не найкраща ситуація з фінансами. С. Морозов:
«…я не знаю жодної команди, яка б півроку грала без заробітної платні і набирала очки, причому навіть в матчах з найкращими командами країни»
В. Артемов:
«… Я вірю в те, що у нас буде команда, я знаю, що з хлопцями ми розрахуємось. Нехай не завтра і не з усіма відразу, але уже зараз підуть перші виплати…»
Та ситуація була вже зовсім іншою…скоро команду залишили і не полетіли на матч-відповідь у Португалію Ковтун та Леженцев. Останні звернулись до ПФЛ з проханням про розірвання контракту і надання їм статусу вільного агента.
Особливо обурювався багатолітній страж воріт «ворсклян» Андрій Ковтун. В своїй заяві на ПФЛ він зазначав, що
«… з травня минулого року не отримував зарплатню, а борг по преміальних тягнеться ще з 1999 року.»
Леженцев же ж зазначав, що вирішив підшуковувати собі нове місце праці після відставки Анатолія Конькова:
«Завдяки Анатолію Дмитровичу деякий час хлопці, як мовиться, тримались. А коли він пішов, замислились: а чи варто залишатись в Полтаві взагалі?»
28.09.2000. Порту. Стадіон "Бесса". 1 500 глядачів.
Боавішта-Ворскла 2:1
«Боавішта»: Вільям, Руй Бенту (Мартеліньо, 57), Ж. Сільва, Еріван, Жеральдо, Літуш, Рожеріу (Кеведо, 49), Фрешо (Демітреос, 31), Петі, Веллітон, Санчес.
«Ворскла»: Богодєлов, Доценко, Баланчук, Першин, Черняк (Головко, 46), Омельчук, Костюк (Маковський, 63), Онопко, Кобзар (Гурка, 71), Мачоган, Мелащенко.
Команда виглядала приреченою після тих «навколофутбольних» перипетій.
Остаточно надломав гостей фол останньої надії від Першина на 26 хвилині. Гравець «Ворскли» зірвав вихід сам-на-сам форварда португальців, за що і побачив перед собою заслужену червону картку. «Боавішта» апелювала до швейцарського рефері Дітера Шоха, щоб він призначив 11-метровий. Проте, представник «країни сиру, шоколаду, банків і годинників» був невблаганний – лише штрафний.
Щоправда, для господарів і це було цілком прийнятним варіантом, зважаючи на те, що вони відкрили рахунок після його розіграшу – відзначився Санчес.
Почало «віяти в повітрі» розгромом, коли на 38 хвилині «європейські бразильці» заробили все-таки право пробити 11-метровий удар, який чітко реалізував Рожеріу.
Гол престижу від Сергія Онопка на 47 хвилині став слабким втішенням для гостей, які покидали європейський турнір.
Ну а вже після цього протистояння дозріли і інші виконавці «біло-зелених» - за Ковтуном та Леженцевим стан «ворсклян» вирішили покинули також Доценко, Першин, Черняк, Кобзар, Омельчук, Головко та Балицький. Останній зробив сенсаційну заяву, що з приходом на тренерський місток Морозова команда вирішила бойкотувати тренування та офіційні поєдинки, але, зібравшись разом, вирішили дограти перше коло до кінця.
«Якщо керівництво «Ворскли» та і не вирішить моїх фінансових проблем, я надіюсь отримати статус вільного агента».
Саме під цими словами Балицького готові були підписатись ряд виконавців «полтавчан». Керівництво почало рухатись і все-таки змогло втримати в своїх лавах більшість гравців. Проте, це вже була зовсім інша «Ворскла»…
Далі буде...
Богдан Матулкін ©
