Рамаз Шенгелія. Футбольна кар'єра, зйомки в кіно, відмова від пропозиції топ-клубу заради «Волги»

Рамаз Шенгелія - ім'я, що безумовно залишило слід в історії радянського футболу. Народився Рамаз у 1957 році в грузинському місті Кутаїсі. В дитинстві не подавав грандіозних футбольних надій, його навіть хотіли виключити з футбольної школи. Розпочинав свій футбольний шлях під керівництвом тренера  Карла Хурцидзе у команді "Торпедо" в рідному для нього місті. А вже у 1977 році потрапив у клуб, який став справжнім Олімпом для молодого гравця - тбіліське "Динамо".

Свій шлях у формі тбіліського "Динамо" Рамаз Шенгелія розпочав дуже впевнено. З кожним матчем, з кожною хвилиною на полі він доводив, що гідний місця основного нападника. Тоді, його наполегливості дивувались усі.

У 1978 році "Динамо" Тбілісі стає чемпіоном СРСР, вклад Рамаза Шенгелії у цю перемогу складно переоцінити. Почесне друге місце зайняло "Динамо" Київ, третю сходинку за собою закріпив "Шахтар".

Не дивно, що вже у 1978 році Шенгелія став футболістом року в СРСР. Велике визнання, шалена підтримка вболівальників та надзвичайна популярність, фактично "зламали" молодого футболіста. У той момент, він захворів на так звану "зіркову" хворобу. Цей період сам Шенгелія згадував так: "Коли в 20 років тебе визнають найкращим гравцем СРСР, важко не задерти носа. Всі навколо такі хороші, а всередині я - король, по землі не ходжу, а ступаю, як Ісус Христос. Але головний тренер швидко знайшов мені місце на лаві запасних. На мою позицію він поставив Челебадзе, який чудово грав, його навіть запросили в збірну. З тих пір, я назавжди вилікувався від цієї хвороби".

Згодом, ставши більш дорослим та досвідченішим, Рамаз був улюбленцем вболівальників не лише за свою неймовірну футбольну гру, але й за людську простоту, яку дуже цінували фанати.

Вже через рік, у 1979 році, Рамаз Шенгелія отримав такий бажаний для нього виклик у збірну СРСР. Його голи за збірну назавжди запам'ятались усім палким вболівальникам футболу.

Коли він виходив на поле, для нього більше не існувало нічого: ні болю, ні страху, була лише команда і величезне бажання забити м'яча у ворота суперників. Одного разу, таке бажання мало не коштувало Шенгелії здоров'я.

"Грали відбірковий матч. По дорозі до автобуса, бачу, що Шенгелія якось дивно себе поводить, голова ніби повернута вбік, підходжу і запитую: — Що з тобою? — Шию не можу повернути, тільки благаю, не говоріть Бєскову. Запитую його, як він збирається грати, а він мені: "Придумайте щось!" На стадіоні затягнув Шенгелію в душ і зробив блокаду, голова ніби почала рухатись. Згодом, ігровий момент: Буряк навішує в штрафний, Рамаз підставляє голову і м'яч у воротах, але після різкого руху, шия у нього знову стає нерухомою. Вибігаю на поле, Шенгелія кричить "Міняйте!!!!" Коли ввечері розповів усе Бєскову, той сказав: "Уявляєш як ми ризикували? Зате свою справу Шенгелія зробив" - згадував головний лікар збірної СРСР:

У 1981 році, Рамаз Шенгелія вкотре стає найкращим футболістом року. Цей рік виявився найуспішнішим у його кар'єрі. У складі тбіліського "Динамо" став володарем Кубку Кубків, а разом зі збірною СРСР пробився до фінальної частини Чемпіонату Світу, взявши участь у всіх матчах, забивши гол у ворота шотландців. Він вирізнявся на полі з-поміж інших швидкістю і вмінням правильно приймати складні рішення.

Він привертав увагу футбольних агентів топових клубів. Як відомо, у Радянському Союзі міжнародні трансфери були забороненими. Одного разу, відповідаючи на питання: "Чому ви не погодились?" він відповів: У мене тут родичі, друзі, мені подобається моє тбіліське "Динамо", і врешті-решт тут моя "Волга", з якою я не зможу попрощатися".

У житті Шенгелії залишилось місце і для творчості. У 1988 році вийшов комедійний короткометражний проєкт під назвою "Граціозо", де Рамаз зіграв самого себе, забиваючи черговий гол у своїй кар'єрі. Режисер фільму розгледів у ньому те, чого не бачив в інших. Ось, кілька кадрів з фільму:

Рамаз Шенгелія був хорошим другом і людиною, яка завжди приходила на допомогу у скрутні часи. Друзі завжди говорили про нього лише хороше. У нього було багато друзів, він добре спілкувався з усіма гравцями в команді, був надзвичайно комунікабельним і життєрадісним.

Серце великого футболіста перестало битися 21 червня 2012 року. Помер Рамаз Шенгелія раптово, від серцевого нападу. Попрощатися з легендою прийшли тисячі людей. Ця втрата стала надзвичайно болючою для усіх вболівальників футболу. В історії світового футболу він назавжди залишиться легендарним гравцем і гордістю тбіліського "Динамо".