#2019bookschallenge: звіт за рік

З Новим роком, товариство!

Продовжуємо підтримувати хорошу традицію - кожен старт Нового року в цьому блозі відкриваємо підсумками року минулого, в плані прочитаних книжок.

Колись цей флешмоб гордо йменувався як #50bookschallenge, але особисто мені ритм життя не дозволяв дотягнутись до такого солідного показника, тому лічильник флешмобу зупинився спочатку на 20, а у 2019 році - на 10 книжках, короткі і без спойлерів читацькі враження про яких послідують далі.

1. "Жахослов" в редакції Стівена Джобса

Буду відвертим - повівся на гарну обкладинку, жаску назву і амбітну анотацію, що обіцяла мені "12 гостроцікавих оповідань іменитих майстрів горору, які гарантують вам безсонну ніч в атмосфері таємничості й містики". Ну-ну... Нічого таємичого, нічого містичного, і тим більше цікавого в тому "суповому наборі" для себе не знайшов.

Оцінка: 3/10

2. Стівен Кінг та Овен Кінг "Сплячі красуні"

Роман, який я довго мордував майже пів року (з невеликими паузами, впродовж яких встиг прочитати ще дві книжки). Або Стівен Кінг не особливо долучався до написання, віддавши кермо в руки сина, або просто "продав" своє ім'я на обкладинку, бо велика і масивна історія на 800+ сторінок не втримала мою читацьку увагу на належному рівні. Перспективна затравка сюжету (внаслідок незрозумілої аномалії усі жінки впали в міцну сплячку і у світі залишились лише чоловіки) вилилась в банальний і заяложений фінал.

Оцінка: 5/10

3. Вадим Ерліхман "Стівен Кінг. Король темної сторони"

Біографічний нарис про Стівена Кінга, щедро переповнений розповідями про становлення піратського, а потім і офіційного ринку перекладачів творів Кінга в рашці та Україні з середини 90-х. Зрештою, саме ці "інсайдерські" байки-бувальщини автора були значно цікавішими, ніж офіційна частина книжки із біографією Кінга, яку я вже знаю не гірше, аніж свою власну.

Оцінка: 6/10

4. Ніл Ґейман "The Sandman. Пісочний Чоловік: Прелюдії і ноктюрни"

2019-й став для мене роком відкриття топових графічних романів - перша з дванадцяти книг Ніла Ґеймана про Сендмена була дуже крутим вступом і знайомством із цим вже давно не низькопробним жанром літератури. Дуже круто, насичено і багатообіцяюче, в цьому році продовжу читати наступні томи (а перекладених українською наразі є чотири).

Оцінка: 8/10

5. Говард Філіпс Лавкрафт "Тінь над Інсмутом"

Збірка визнаного майстра містики та горору, яка окрім титульної, містить ще 3 бадьорих новели, які я прочитав з величезним задоволенням. Автор не зловживає діалогами, але ґрунтовно наповнює кожну з своїх повістей чи новел детальним і витонченим описом всіх жахіть, з якими перетинаються головні герої його творів.

Оцінка: 7/10

6. Вільям Пітер Блетті "Екзорцист"

Дуже відомий роман, екранізація якого стала класикою горору, і кінематографу в цілому. Із назви зрозуміло, навколо чого побудовано сюжет, а небанальні твісти і якісно відтворена атмосфера вкупі з розкішним українським перекладом авторства Віктора Морозова (він перекладав також книжки про Гарі Потера) дають ґарантію неймовірного задоволення від читання.

Оцінка: 8/10

7. Чарльз Буковськи "Жінки"

Це вже не вперше я намагався завести знайомство із творчістю Буковськи, але цього разу мабуть востаннє, бо кожен прочитаний мною його роман не залишив по собі приємних спогадів. Сюжет "Жінок" (так само, як інших прочитаних його книжок) зводиться до напівавтобіографічного опису пригод літнього письменника в форматі "щедро наповнена алкоголем гулянка - похмілля - читання своїх віршів/оповідань - злягання з фанатками його творчості". Дуже шаблонно, невигадливо і одноманітно.

Оцінка: 4/10

8. Алан Мур "Вартові"

Найпотужніше читацьке враження 2019-го року. Топовий, видатний і легендарний графічний роман про супергероїв, в якому автор охоплює та оглядає також пласт соціальних проблем Америки і світу того часу (роман написано в середині 80-х), а крім цього подає супергероїв не звикло стандартними "наборами чеснот і суперсил", а вивчає і розкриває їх характери значно глибше.

Не посоромлюсь процитувати вікіпедію, яка не посоромилась процитувати оглядача сайту mrpl.city Івана Синєпалова (олдфагам Трибуни це ім'я говорить достатньо), що відзначив "Вартових" як саме той твір, який здатен «відвернути пересічного читача книжок без картинок від зневажливого ставлення до коміксів».

Оцінка: 10/10

9. Стівен Кінг "Піднесення"

Один із найновіших наразі повноформатних творів Кінга, який хоч і видано окремою книжкою, але романом його язик не повертається назвати. 160-сторінкова історія про несподіване та невідворотне схуднення головного героя, яка закінчується не так, як його більш відомий "Той, що худне".

Оцінка: 7/10

10. Стівен Гокінґ "Теорія всього"

Всім відомо, хто такий Стівен Гокінг, в загальних рисах відомо, над чим він працював, і варто скористатись можливістю дізнатись про його працю детальніше. "Теорія всього" - це сім лекцій, які охоплюють такі теми, як гарячий Великий вибух, первісні чорні діри, квантова гравітація і стріли часу. Все, що звучить страшно і незрозуміло, але стає більш зрозумілим після пояснення Гокінґа.

Оцінка: 7/10

У цьому році між bookschallenge продовжиться, маю намір "закрити" 2020-й рік символічною двадцяткою прочитаних книжок. Розпочав я новий рік романом Стівена Кінга "Аутсайдер". Далі в "списку очікування" - ще три томи "Сендмена", "Пожежник" Джо Гілла, "Трейнспоттінґ" Ірвіна Велша і ще ціла купа (сподіваюсь!) цікавих книжок.

А які ваші успіхи у #2019bookschallenge? Що хорошого перечитали в минулому році, що плануєте на цей рік?

Залишайте свої списки в коментарях під цим постом, або в блозі "Офтоп", і заодно розкачаємо перший в 2020-му році бадьорий флешмоб!