Під бій курантів: новорічно-спортивна промова Володимира Зеленського

Усім привіт. У нас є сенсаційна новина! Блог «Про все і ні про що» через свої інсайдерські циганико-бурбасівські канали дістав новорічну промову Президента України Володимира Зеленського. Несподівано, але через увесь текст проходить тема спорту, зачіпаючи значимі події, про які всі говорили протягом 2021 року.

Важко сказати, чому новорічний спіч матиме такий акцент. Можливо, Президент захотів відновити свій блог «Ze Kubiki», тому вирішив, що зайвий піар на спорті не завадить. А може, Зеленський таким чином готує підґрунтя для старту компанії щодо проведення в Україні обіцяної владою Олімпіади. Уже хоча б якої-небудь, наприклад, Міжнародної математичної олімпіади.

Які б не були причини, але факт залишається фактом: у новорічну ніч ми почуємо не лише загальні підсумки року для України, а й згадаємо, чим запам’ятався нам 2021 рік з точки зору спортивних досягнень і факапів. А хто не хоче чекати ще кілька днів, пропоную оцінити промову просто зараз.

***

Шановні друзі!

До кінця 2021 року залишаються лічені хвилини. Головний арбітр уже просигналізував резервному рефері, що не компенсує жодної хвилини. Тому саме час підвести підсумки поточного року, оцінивши, наскільки вдалим він вийшов для України.

Це був важкий рік для нашої країни. Вона, як і весь світ, потерпала від пандемії. На щастя, українці мужньо протистояли цій загрозі, відчуваючи плече товариша поруч. Як відомо, саме так, дружно згуртувавшись вкупі, найкраще боротися з коронавірусом. Гуртуючись разом, ми не лише протистояли пандемії, але й вболівали за нашу збірну на полях Європи. Так, збірна України з футболу показала чудовий результат, не вийшовши до півфіналу лише тому, що Артем Бєсєдін у нас один. Я, звісно, не тренер, але хоч Артем у нас і один, але ж ніг у нього дві, й одна з них була здорова. Тому, вважаю, він ще міг у тому самому стилі допомогти нам обіграти збірну Англії, що і шведів. Не знаю, можливо, після завершення своєї каденції зніму серіал «Слуга «Кривбасу», де зіграю коуча однойменної команди, щоб у майбутньому претендувати на місце головного тренера збірної й реалізовувати там свої ідеї.

Це був важкий рік ще й тому, що ознаменувався великими кадровими втратами. На заслужений відпочинок пішла Ангела Меркель, на незаслужений – Арсен Аваков. Артем Мілевський пішов на заслужений відпочинок, ще граючи в «Динамо», але оголосив про це офіційно лише зараз. Євген Селезньов теж радий би піти на заслужений відпочинок, але не всі голи забито, не всіх журналістів залякано. Тому побажаємо Євгену в 2022 році не забирати лаври в Миколи Тищенка й перестати псувати життя собі й оточуючим, а почати псувати його лише оточуючим. Адже чим менше футбольного контенту матимуть канали «Футбол», тим більше леоненків їм буде потрібно, щоб компенсувати цю нестачу.

Можливо, ви не знали, але зменшення чемпіонатів у пулі телеканалів «Футбол» – це ще один із наслідків прийнятого нами антиолігархічного закону. Та й узагалі 2021 рік показав, що перед законом усі рівні. Навіть якщо хтось захоче вивезти Віталія Миколенка в стан «ірисок», ми чітко маємо знати, чиї це іриски і чи не в Липецьку вони випадково виготовлені. Обіцяю, що в 2022 році продовжимо працювати в цьому напрямку, призначивши Катерину Монзуль Головою Конституційного Суду України й встановивши в залі суду VAR-обладнання. Упевнений, що в Україні не буде олігархів. Не допустимо, щоб вони виводили гроші через офшори або продавали свою продукцію країні-агресору… Вибачте, будь ласка, не знаю, як попереднє речення сюди потрапило. Напевно, це справа рук тих, хто вбив Еріку.

Так, на жаль, рік, що минає, залишив по собі й не зовсім приємні спогади. Наприклад, всі ми пам’ятаємо, слова екс-гравця збірної України Богдана Бутка щодо людей, причетних до «Вагнергейту». Шкода, що в толерантному ХХІ столітті ще є місце таким фразам. Шкода й те, що над нами продовжує нависати загроза російської агресії, а наші біатлоністи все ніяк не навчаться стріляти. А ще в Україні досі не розкрито низку резонансних справ, пов’язаних із переслідуваннями й убивствами журналістів. Це навіть призвело до зменшення кількості охочих займатися цією поважною та благородною справою. Явище стало настільки загрозливо масовим, що, скажімо, Андрію Павелку немає кому дати інтерв’ю.

Та не будемо про погане. 2021 рік продовжив відкривати Україну світу. Усе більше фільмів, кліпів, рекламних роликів, знятих у нашій країні, сигналізують не лише про те, що в нас можна створювати по-справжньому якісний продукт, а й показують неймовірну гостинність українців. Це на собі сповна відчули «Bring Me the Horizon», і «PlayStation», «Netflix» і «Mercedes», «Баварія» і «Реал».

2021 рік минув під знаком програми «Велике будівництво». Можливо, десь будівництво тривало не так, як нам би того хотілося, і навіть витрачених 50 мільйонів виявилося недостатньо, щоб збудувати нормальний шлях до Європи на весну 2022 року. Зате наші будівники вже будують в інших країнах, зокрема в ОАЕ, Молдові й, можливо, в Італії. Додам: у році, що минає, ми не лише будували, а й забезпечували легкий доступ до придбання збудованого. Наприклад, завдяки можливості купити нерухомість через іпотеку під 7% річних ми оживили трансферний ринок в УПЛ.

Однією з топових подій у році, що минає, стала літня Олімпіада. Україна увійшла до списку найкращих збірних світу, здобувши «золото» Олімпійських ігор завдяки Жану Беленюку. Важко уявити, яких висот ми б досягли, якби всі інші спортсмени теж поповнили ряди партії «Слуга народу». Продовжуючи цю тему, скажу, що Україна декларує проведення зимових Олімпійських ігор. Єдине, що нас може спинити, – відсутність снігу. Але й у цьому випадку в нас уже готова схема «Роттердам –» для експорту снігу з Європи.

Навіть без Олімпіади цьогоріч в Україні вистачало досягнень світового рівня. Наша країна зібрала рекордний врожай зернових культур. Український «Шум» наспівувала вся Європа. Олександр Усик здобув три пояси світу в надважкій вазі. А Денис Гармаш провів настільки феноменальний сезон, що міг би отримати Золотий м’яч, якби він потрапив у список номінантів. Точніше, якби лише він потрапив у список номінантів. Я б сказав, що за минулий рік Україна ще дужче вкорінилася у свідомості європейців як органічна частинка великої дружної родини Старого світу. Нехай нас поки не кличуть у ЄС чи НАТО, але ж і в футбольну Суперлігу Україну не покликали. І де зараз та Суперліга? Тому на місці Європейського союзу та Північноатлантичного альянсу я б не дуже затягував із прийняттям рішення щодо України.

У кожного з нас своє бачення того, яким був цей рік. Хтось іще на крок наблизився до того, щоб на карті поруч із Хмельницьким і Кропивницьким з’явився ще і Ярославський. Хтось побив усіх, кого тільки можна в «Bellator», підтвердивши, наскільки українці – миролюбна нація. Для когось цей рік промайнув на такій величезній швидкості, що потім довелося видаляти згадки про це з усіх просторів інтернету. У всіх нас цей рік минув по-різному. І я впевнений: він був настільки захопливим, що не вистачить і 37 слів, щоб описати емоції, пережиті за останні 365 днів.

Побажаю, щоб 2022 рік став для вас настільки ж успішним і золотим, як 2021 рік для Максима Крипака. Щоб ви отримували гарні гроші за роботу своєї мрії, навіть якщо ваша мрія – нічого не робити, як у Ніколи Ріццолі. Щоб ви завжди були єдині й неподільні, як український хокей. Тож піднімаю цей келих і скажу наостанок: будьте як український спорт, щоб за вас завжди вболівали, незважаючи ні на що!

З Новим роком!