Трикутник надії. Яких гравців готує Микола Павлов

Іван Ордець вже дебютував у збірній України. Вячеслав Щербо розповідає про ще кількох футболістів «Іллічівця», котрим до снаги повторити досягнення захисника.

За період роботи Миколи Павлова в «Іллічівці» у прем’єр-лізі дебютувало вісім гравців. Важкувато знайти ще одну команду у якій би так віддано довіряли молоді.

Така практика дає результати, нещодавно до збірної України був викликаний захисник Іван Ордець.

Иван Ордец: «Когда Ахметов приехал на базу, думали, что получим по голове»

Інший показник який говорить про вдалу роботу з «молодими» – чемпіонство «Іллічівця» у чемпіонаті серед команд U-21. За часів першого «приходу» Павлова у Маріуполь «молодіжка» завойовувала лише срібло, тепер бажання «головного» втілилось у «золото». «Дніпро», «Динамо» та «Металіст» – програли, лише «Шахтар» зіграв з приазовцями 0-0 та 3-3 створивши хоч якийсь спротив. Саме з академії «Шахтаря» до Павлова приїхали Кулач, Чурко та Тотовицький. Останній і сьогодні залишається у п’ятірці кращих бомбардирів (11 голів) чемпіонату U-21. Проте по справжньому кожен засвітився у прем’єр-лізі.

Під завісу першого кола чемпіонату, у грудні 2013 року, Павлов відчував гострий дефіцит у лінії нападу. Досвідчені Фомін та Мандзюк за певної ротації давали результат, проте губили багато моментів. Часом не могли їх створити через брак функціональних можливостей обумовлених віком. Всього лиш два голи було забити та й те «з під ноги» Фоміна. Вага реалізації впала на інших. Тренеру «Іллічівця» потрібно було шукати вихід з ситуації, який він знайшов у  традиційному для себе рішенні – використати молодь. Наприклад, Кулач який награвався на позиції правого захисника був переведений ближче до нападу. Зимову перерву Павлов використав на роботу з молодим атакувальним трикутником донецького походження. Молодь показала себе з найкращої сторони і по суті елементарно перевершила за своїми якостями конкурентів. Результат не забарився – стартова гра проти донецького Металурга відзначилась дебютним голом В’ячеслава Чурко. Перемоги здобути не вдалось, проте початок був покладений непоганий. Той гол молодий футболіст присвятив Майкону. За два тижні потому вдома відбулась гра з розібраним «Чорноморцем». Такого одесити не дозволили б ще у грудні, проте у березневій грі пропустили одразу три голи від Кулача, Тотовицького та Чурка. Гра, яка по справжньому змусила звернути увагу на «трикутник».

В’ячеслав Чурко

Найкращий бомбардир на зимових зборах.Не раз забивав м’ячі лівою ногою. Особливо не витрачає часу на удар, готовий бити навіть зльоту, що створює ще більше труднощів для воротарів. Якщо «тягне» м’яч, то намагається зміщуватись ближче до карного майданчика і вже звідти низом віддавати направо, у центр. У академії «Шахтаря» у голландському стилі привчався до проходів та зміщення у центр. Павлов намагається змусити його до концентрованої роботи на лівому фланзі. За рахунок цього він зможе прикрити і відпрацювати у зоні півзахисту в умовах оборони та відбору м’яча. Свого часу навіть «Бенфіка» пропонувала Чуркові контракт. Вірогідно футболіст відчув, що з прокляттям лісабонців йому нічого гарного не світить у Португалії і вирішив залишитись.

Владислав Кулач

2013 року Павлов використовував його на правому фланзі захисту, згодом перевів у півзахист. Загалом же наставник намагався перевірити гравця на багатьох позиціях. Наразі Кулач закріпився у нападі. Готовий працювати на правому фланзі, проте за необхідності зміщується в центр. Бороться на другому поверсі і там перемагає. Характерним є матч з «Волинню» де нападник зі своїми 177 сантиметрами складав гідну конкуренцію стовпам захисту суперника. Додатковий плюс – працездатність у відборах на половині поля суперника. У випадку втрати м’яча командою він одразу накриває суперників щільним пресингом, змушуючи їх помилятись та порушувати правила.

Андрій Тотовицький

Готовий поборотися корпусом з суперником під час рейду, проте не завжди піде у жорстке зіткнення. В основному працює правою ногою. У чемпіонаті України вдалось йому забити і головою у грі проти «Шахтаря». Якщо він рухається паралельним курсом з гравцем який тягне м’яч флангом, то він має особливість забігати у безпосередню близькість до воротаря, де підловить м’яч і заб’є. Підловити може і на помилці, що було зроблено у грі проти «Чорноморця».

Величезний плюс трійці, у універсальності. Позиції, які вони займають зі стартового свистка матчу, не є аксіомою. Зміститись на інший фланг чи у центр, не складає труднощів для жодного з виконавців. На фоні великої уваги до Болбата чи Ордеця, ці футболісти поки, що залишаються у тіні. Сподіваюсь наступного сезону вони зможуть ще краще себе зарекомендувати, адже їхня молодість дає великі надії всьому нашому футболу.

Фото: офіційний сайт «Іллічівця».