Tribuna/Биатлон/Блоги/Біатлон - це покер/Норвезькі уроки «на вихід». Коли варто вчасно піти…

Норвезькі уроки «на вихід». Коли варто вчасно піти…

Тут не буде жодних порівнянь рівня чи системи підготовки спортсменів. Ви не прочитаєте тут про те, коли правильно закінчувати з біатлоном. Тут буде лише правда про те, наскільки важливо піти самому, а не чекати поки тебе виженуть. Коли молоді пора давати дорогу, навіть не досягнувши олімпу. Ну і звісно з прикріпленими даними та суб’єктивною оцінкою, куди ж без цього.

Автор — Serhii Zherebchuk
4 февраля 2021, 00:47
10
Норвезькі уроки «на вихід». Коли варто вчасно піти…

 

По назві статті, Ви могли зрозуміти, що сьогодні в мій біатлонний приціл потрапила збірна Норвегії. Тут я хотів би оцінити спортсменів, які за останні 2 десятиліття закінчували кар’єру, наскільки вчасно вони це робили, чого досягли і що залишили по собі.

По певним причинам, я вирішив не додавати інформацію про головних зірок норвезького біатлону, таких як У.А. Бьорндален, Е.Х. Свендсен та Т. Бергер (всі – володарі кришталевого глобусу).

Ну що ж, у цю вибірку вирішив включити не надто популярних спортсменів, але тих, які на мою думку відповідають рівню наших спортсменів: Ларса Бергера, Хенріка Лабелунда, та Ан Крістін Флатланд.

Так, як у нас залишається фактор об’єктивного аналізу ми будемо брати такі дані:

  • початок та кінець виступів на кубку світу (к-сть сезонів);
  • найкраще місце в кубку світу в кар’єрі;
  • рік закінчення кар’єри;
  • місце в загальному заліку кубку світу (в останньому сезоні);
  • к-сть медалей;
  • найвищі досягнення;

 

Ларс Бергер

Спершу почнемо з людини, яка встигла спробувати біатлон зі стрільбою та без (у вигляді лижних гонок). Склалося так, що цей спортсмен поєднував протягом декількох сезонів і біатлонні гонки, і лижні.

початок та кінець виступів на кубку світу (сезони): 01/02 – 13/14 (12 сезонів)

рік закінчення кар’єри: 2015

Першу гонку на кубку світу він провів 4 січня 2001 року, коли йому було 22 роки, дебют вдався не найкращим – 60 місце у спринті. У своєму першому сезоні у кубку світу він провів 8 гонок, де себе ніяк не проявив, найкраще досягнення у цьому сезоні – 28 місце у 3-х гонках. У лижних гонках високих досягнень у тому сезоні теж не було. Не найкращий початок, правда ж?

найкраще місце в загальному заліку кубку світу в кар’єрі: 5 місце, сезон 03/04

До найкращого сезону в біатлонній кар’єрі Ларс Бергер йшов ще 2 роки після початку кар’єри у Кубку світу. Сезон 02/03 ознаменувався першим призовим місцем у особистих гонках – бронза у спринті в Остерсунді. Решта результатів не давала приводів сподіватися на високий результат у наступному сезоні.

Але Ларс здивував всіх – 3 особистих золота і бронза у спринтерських гонках та по сріблу у мас-старті та гонці переслідування. Результат – 5 місце у загальному заліку.

к-сть медалей (з них в естафетах): 11 – 10 – 6 (4 – 5 – 2)

Перші особисті медалі Ларс Бергер здобув, як вказано вище, у сезоні 02/03, далі був медальний "ривок" з трьома особистими золотими медалями у наступному сезоні. Після цього, даний спортсмен рідко брав участь у біатлонних гонках, провівши лишень 29 гонок за 2 сезони, але здобув 3 медалі – 2 срібла та 1 бронзу. Після цього яскравих сплесків більше не було, були здобуті кілька золотих медалей переважно у спринтерських гонках.

місце в загальному заліку кубку світу (в останньому сезоні): 27

У останньому активному сезоні Кубка світу норвежець здобув чергове золото у спринтерській гонці провівши при цьому 10 гонок і зайняв 27 місце в загальному заліку кубку світу.

Протягом років біатлонної кар’єри час від часу виступав на лижних гонках. З досягнень – 3 золота на чемпіонатах світу, з них одне особисте, та срібло на Олімпійських іграх у естафеті.

найвищі досягнення: золото та 2 срібла у естафетах на чемпіонаті світу, срібло у мас-старті та спринті на чемпіонатах світу у 2004 та 2008 роках відповідно та 7 перемог у спринтерських гонках на Кубку світу.

А що в результаті?

Закінчив біатлонну кар’єру у віці 36 років через хронічну травму коліна таперестав показувати хороші результати. Поступився своїм місцем в збірній когорті молодих спортсменів на чолі з нинішнім лідером кубку світу Йоханесу Бьо.

Можна вважати, що даний спортсмен затягнув з відходом, але він це зробив у наступному сезоні після того, як почав показувати не найкращі результати у звязку з травмою, хоча міг боротися за хороші місця у кубку світу (кращі ніж у певної групи молоді), але пішов з біатлону і вирішив залишитися спортсменом, який лишив яскравий слід у світовому біатлоні.

 

Хенрік Лабелунд

Даний біатлоніст не був дуже популярним та не досягав великих висот у особистих гонках, але був якісним бійцем естафетних команд.

початок та кінець виступів на кубку світу (сезони): 10/11 – 18/19 (9 сезонів)

рік закінчення кар’єри: 2019

Дебют Хенріка стався в 2011 році, де він виступив у спринтерській гонці у Преск-Айлі і забіг у топ-20, показавши при цьому непогану швидкість. Найкраще досягнення у першому сезоні підкорилося йому вже у наступній гонці – 10 місце у переслідуванні і непогана заявка на потрапляння у основну збірною, але це не вдалося. Наступний сезон норвежець отримав можливість показати себе знову, але вже після нового року. 2012 рік не був роком Лабелунда і він знову нічого не показав у особистих гонках.

Протягом майбутніх 5 сезонів Хенрік Лабелунд зміг закріпитися у основі і постійно виступав на етапах Кубку світу у складі збірної та допомагав естафетній четвірці добиватися успіху. Перший серйозний успіх в особистих гонках норвежець здобув у 2013 році у спринті в Сочі – бронзову медаль

найкраще місце в загальному заліку кубку світу в кар’єрі: 17 місце, сезон 2017/2018

Сезон 17/18 ознаменувався неабиякою стабільністю для норвежця. У цьому сезоні він здобув свою першу та останню особисту перемогу у спринтерській гонці обійшовши не абикого, а 2-х мастадонтів того часу – Мартена Фуркада та Й. Т. Бьо.

В кубку світу він показав чудовий 17 результат, при цьому лише раз випадав з "очкової зони" в топ-40, заїхавши декілька разів у топ-10. Здавалося подальший розквіт ще попереду, і наступний сезон показав, що Хенрік в змозі показувати стабільність, але після наступного сезону було прийнято рішення завершити кар’єру.

к-сть медалей (з них в естафетах): 6 – 6 – 5 (5 – 6 – 3)

Особистий доробок цього біатлоніста невеликий, весь цей доробок можна занести до найвищих досягнень за кар’єру: золото у спринті в Холменколені, та дві бронзи у спринті та гонці переслідування.

місце в загальному заліку кубку світу (в останньому сезоні): 19

У передостанньому сезоні показавши найкращий результат у заліку кубку світу – 17 місце, продовжив показувати стабільні результати і здобув 19 місце в кубку світу та став пятим серед всіх норвежців у тоталі по результатам сезону.

найвищі досягнення: золото та бронза у спринтерських гонках на кубку світу, бронза у гонці переслідування на кубку світу та перемога на чемпіонаті світу з естафетною четвіркою у 2013 році.

А що в результаті?

Завершив кар’єру у віці 33 роки і оголосивши це так:

"У квітні я був готовий продовжити, але потім спробував трохи потренуватися і зрозумів, що моє тіло і мотивація вже не ті. Прийшов час знайти щось інше"

Він вперто йшов до своєї мети і коли зрозумів, що більше не має мотивації і може дати шанс молодим та перспективним спортсменам показати себе, так і зробив.

Браво!!!

 

Ан Крістін Флатланд

Перейдемо до дівчат і візьмемося за одну з найкращих естафетних представниць збірної Норвегії з біатлону, з якою ця команда здобула 15 нагород на кубку світу, чемпіонатах світу та олімпійських іграх

початок та кінець виступів на кубку світу (сезони): 03/04 – 13/14, пропущений сезон 11/12 (10 сезонів)

рік закінчення кар’єри: 2014

Перший млинець виявився глевким для Анн Крістін, оскільки дебютувала вона у спринті з показником 54 місце. Спробувавши себе у першому сезоні ще у 3 гонках, зокрема в естафеті, ця норвежка себе ніяк не показала і відправилась на Кубок IBU. У наступному сезоні тренери спробували її уже в більшій кількості гонок і доволі часто давали виступати в естафетах, де вона показала себе, як якісний командний боєць, проте не демонструвала високих результатів у особистих гонках.

найкраще місце в загальному заліку кубку світу в кар’єрі: 16 місце, сезон 2010/11

Перші проблиски хороший результатів з’явилися у сезоні 09/10, а точніше, ще на початку 2010 року, оскільки норвежка здобула свою першу медаль у кубку світу – бронза у гонці переслідування дала наснагу боротися за високі місця у подальшій кар’єрі, після чого високі результаті не здавалися вже такими несподіваними. Зважаючи на добре проведений попередній сезон результати були все стабільнішими: "когорта" місць у топ-10, мало провальних гонок і перша золота медаль на етапі Кубку світу. Результат сезону, найкращий у кар’єрі - 16 місце загального заліку.

За ним – пропущений сезон і намагання провернутися на попередній рівень, але цього не вдалося у повному обсязі

к-сть медалей (з них в естафетах): 8 – 4 – 7 (6 – 4 – 5)

Дивлячись в медальний доробок даної спортсменки, можемо побачити, що вона дійсно була якісним командним бійцем, але і додала трохи особистих досягненнь, а саме, у 2011 році здобула своє перше золото у спринтерській гонці, а у 2013 повторила успіх у цій же дисципліні. У естафеті цій біатлоністці можна лише позаздрити, крутий доробок з сильною збірною, де вона відгравала важливу роль.

місце в загальному заліку кубку світу (в останньому сезоні): 20

Певно найбільш пам’ятний сезон цієї біатлоністки: чергове золото у спринті на кубку світу, стабільність у естафетах і така важлива медаль Олімпійських ігор – срібло у естафеті.

найвищі досягнення: срібло на Олімпіаді 2014 зі збірною Норвегії в жіночій естафеті, 2 золота у естафетах на чемпіонатах світу та 2 особистих золота на етапах Кубку світу

А що в результаті?

Завершила кар’єру у віці 32 роки. У свій останній сезон на мажорній олімпійській ноті норвезька біатлоністка досягла 20 місце у тоталі і з гордістю звільнила власне місце у збірній для молоді та викликів з якими вони будуть стикатися.

 

А що там в України?

Тепер повернемося до наших. Для оцінки лишу просто коротку аналітику по кожному з пунктів, крім року завершення кар’єри, бо хто знає, як довго треба чекати.

 

Олена Підгрушна (34 роки)

початок виступів на кубку світу (сезони): 08/09 – 20/21, пропущений сезон 14/15 (12 сезонів)

найкраще місце в загальному заліку кубку світу в кар’єрі: 7 місце, сезон 2015/16

к-сть медалей (з них в естафетах): 7 – 12 – 8 (5 – 10 – 4)

місце в загальному заліку кубку світу (в нинішньому сезоні): 44

найвищі досягнення: золото на Олімпіаді 2014 зі збірною в жіночій естафеті, золото чемпіонату світу у спринті, особисте золото та 4 естафетних золота на етапах Кубку світу

 

Віта Семеренко (35 років)

початок виступів на кубку світу (сезони): 06/07 – 20/21, пропущені сезони 14/15 – 16/17 (12 сезонів)

найкраще місце в загальному заліку кубку світу в кар’єрі: 10 місце, сезон 2012/13

к-сть медалей (з них в естафетах): 4 – 12 – 10 (4 – 8 – 3)

місце в загальному заліку кубку світу (в нинішньому сезоні): - (немає балів)

найвищі досягнення: золото на Олімпіаді 2014 зі збірною в жіночій естафеті та срібло у спринті на Олімпіаді 2014, 3 естафетних золота на етапах Кубку світу

 

Валя Семеренко (35 років)

початок виступів на кубку світу (сезони): 05/06 – 20/21 (16 сезонів)

найкраще місце в загальному заліку кубку світу в кар’єрі: 3 місце, сезон 2014/15

к-сть медалей (з них в естафетах): 7 – 8 – 14 (5 – 7 – 6)

місце в загальному заліку кубку світу (в нинішньому сезоні): 48

найвищі досягнення: золото на Олімпіаді 2014 зі збірною в жіночій естафеті, золото чемпіонату світу у мас-старті, особисте золото та 4 естафетних золота на етапах Кубку світу

 

 

Висновків від мене тут не буде, пропоную Вам зробити їх самим.

 

Буде лишень фраза з покеру - "Відкривайте свої карти"