Tribuna/Футбол/Блоги/Погляди футболіста/Колонка Філіппа Лама на Tribuna.com. Чому Європа – це Кремнієва долина футболу

Колонка Філіппа Лама на Tribuna.com. Чому Європа – це Кремнієва долина футболу

Роздуми про Лігу чемпіонів та Суперлігу.

Автор — Філіпп Лам
6 апреля 2021, 19:54
17
Колонка Філіппа Лама на Tribuna.com. Чому Європа – це Кремнієва долина футболу

Колишній чемпіон світу та турнірний директор Євро-2024 Філіпп Лам аналізує футбольні теми та обговорює їхнє стратегічне значення для суспільства, економіки та політики.

Серія колонок «Погляди футболіста» записана журналістом видання Zeit Online Олівером Фрічем та публікується в різних європейських країнах як вітальний жест усьому континенту. В Україні їх можна читати ексклюзивно на сайті Tribuna.com. 

Футбол змінився на краще. 1980-ті були сезоном полювання на майстрів типу Дієго Марадони, яким протидіяли експерти з фолів. Можна глянути кліпи на YouTube і жахнутися. Тоді мета виправдовувала усі засоби.

Сьогодні підніжки та брутальні підкати жорстко караються, тому такі фоли майже зникли. Міжнародна футбольна спільнота загалом зійшлась на тому, що потрібно грати чесно, а порушення є крайнім рішенням. Зараз уже засоби виправдовують мету.

За такий розвиток подій – від якого я, як гравець, виграв – хотів би подякувати всім причетним. Він показує, наскільки важливо встановити правила, що враховують інтереси кожного. Це надзвичайно корисно позначилось на нашому спорті, особливо в міжнародних матчах. Це дозволило Лізі чемпіонів стати іскристим змаганням.

Сьогодні стартують чвертьфінальні матчі турніру, тому пропоную трохи поміркувати. Чому ми взагалі граємо у футбол? Для визнання, слави, успіху (фінансового в тому числі), розваги та видовищності. Однак понад усе він вчить нас співпрацювати та об’єднуватись з іншими.

Бо правила, які усі поділяють, мають особливе значення. У футболі двоє воріт на прямокутному полі, а підбирати м’яч руками дозволено лише одному гравцю в команді. Одне і те ж правило офсайду стосується як «Порту», так і «Челсі». Якщо арбітр помилково не дасть пенальті на користь угорців, вболівальники вважатимуть це такою ж несправедливістю, якби те саме сталося зі шведами.

Так, інколи виникає потреба їх коригувати – наприклад, через непослідовне застосування правил гри рукою чи дискусії щодо фінансового фейр-плей. Абсолютної справедливості не буде ніколи.

Правила є, звісно, і в баскетболі, настільному тенісі та на Євробаченні. Але вплив футболу сильніший. Цей глобальний вид спорту, що наповнює стадіони у всьому світі, дає унікальну можливість для зустрічей далеко за межами власних країн. Люди скрізь грають у гру або фанатіють від неї – чи то у фіналі Ліги чемпіонів у травні або на чемпіонаті Європи влітку. Ці два формати – національний та клубний – доповнюють одне одного та приносять одне одному користь.

Футбол є найпопулярнішим видом спорту в 120 країнах світу. В їхньому числі, швидше за все, усі європейські держави. Тому коли мова заходить про футбол, всі інші порівнюють себе саме з нашим континентом. Адже востаннє команда не з Європи ставала чемпіоном світу у 2002 році. А європейський клубний футбол – це Кремнієва долина цього виду спорту.

Тут назви брендів – не Facebook, Amazon чи Google, а «Реал», «Ювентус», ПСЖ, «Арсенал», «Барселона», «Баварія», «Манчестер Сіті» та «Манчестер Юнайтед». В епоху діджиталізації та глобалізації ці клуби розвинули фан-базу у світові спільноти. Шанувальників «Баварії» можна знайти в Шанхаї так само легко, як і в Оберпфаффенгофені.

Оскільки їхні ринки за декілька років стрімко розширились, ці провідні бренди перетворились на своєрідні монополії. І цей статус лише укріпиться в найближчі роки. Знову ж таки, п’ять з восьми клубів-учасників цьогорічного чвертьфіналу Ліги чемпіонів представляють англійську АПЛ та німецьку Бундеслігу – дві фінансово найсильніші ліги.

Це підводить нас до проблеми, яка також потребує уваги. Останніми роками найбільші клуби заявляють про бажання створити суперлігу з 16-20 найсильніших клубів Європи. Через побоювання, що це створить футбольну еліту, з’явився опір цій ідеї. З іншого боку, клуби та гравці хочуть змагатися з собі рівними. Заснування Бундесліги у 1963 році теж супроводжувалось подібними сумнівами, але в результаті це стало великим успіхом.

Як фанату концепції проведення Євро у дванадцятьох містах Європи (залишимо пандемію на мить осторонь), мені дуже подобається космополітична ідея в основі європейської ліги. Наразі в ній братимуть участь клуби лише з п’яти-шести країн – а саме визначні команди з Мадрида, Манчестера, Мюнхена, Парижа та Лондона. Але подібно до того, як гравці зі Стамбула, Варшави та Братислави гратимуть на Євро-2021, чи не було б краще включити в цю європейську лігу команди з Брюгге, Санкт-Петербурга, Афін, Копенгагена та Праги? Інвесторів точно цікавлять такі привабливі локації. Та не слід забувати, що Євросоюз у 1950-х роках утворили лише шість країн.

Топ-бренди, які є головними бенефіціарами поточних ідей, несуть і значну частку відповідальності.

У ролі турнірного директора Євро-2024 та у своїй новій колонці, яка виходить в багатьох країнах та на різних мовах, я хотів би взяти участь у цій дискусії. Участь в ній також фанів та ЗМІ є критично корисною. Європа – це континент Просвітництва, і футбол може зробити невеликий внесок у зміцнення демократії.

Вважаю важливим наостанок згадати – кожна країна, кожен клуб повинні зберігати або навіть підкреслювати власну ідентичність та відмінність. Культурні особливості збагачують усіх.

Італійський футбол має інші сильні сторони, ніж футбол Іспанії, Англії чи Німеччини. Наш континент бачив чемпіонів з таких різних між собою країн, як Данія, Греція, Нідерланди, Чехословаччина, Радянський Союз та Португалія. У 2018 році Хорватія вийшла у фінал чемпіонату світу. Польща, Угорщина та Австрія мають свою історію на вершині європейського футболу. «Аякс», київське «Динамо», «Црвена Звезда», «Бенфіка» та МТК з Будапешта пізнали славу в минулому. Великі футболісти народжувались у Болгарії, Фінляндії, Румунії, Уельсі та Норвегії.

Різноманітність – це сила Європи.

***

Тема наступної колонки: Чому Пеп Гвардіола – це золотий стандарт футболу

Фото: Simon Hofmann/Bongarts/Getty Images, Sebastian Willnow, Fabian Fruehwirth/faf-presse, Elmar Kremser/SVEN SIMON

Лучшее в блогахБольше интересных постов

Другие посты блога

Все посты