FAQ по спортивних трансляціях: чому треба платити, відмінність України від Росії, невдача MEGOGO
Відповідаємо на головні питання.
Олександр Сажко відповідає на питання, які підняв бій Усик – Джошуа.
Чому спортивні трансляції повинні бути платними?
Тому що інакше існування здорового професійного спорту неможливе. Як і будь-якого іншого напрямку розважальної індустрії. Виробник створює контент/організовує подію – глядач сплачує ціну, яка залежить переважно від попиту. Чим краще організована подія та чим більше популярний спортсмен або команда, тим більше вони мають можливостей заробити. Нормальні ринкові стосунки.
Коли ви дивитесь піратську трансляцію, то обманюєте клуб/спортсмена та безпосереднього виробника, чим значно зменшуєте можливості для їх розвитку. Організація великих подій коштує величезних грошей. І тільки бажання заробити змушує робити все якомога якісніше.
Інакше буде як в українському футболі, де клуби не зацікавлені в роботі з вболівальниками, а між трансляторами немає конкуренції, тому що немає попиту. Як вирок – тільки заангажовані транслятори, які існують в інтересах окремих власників клубів.
Більш того, коли ви шукаєте халяву, теоретично ви навіть можете збільшити фінансове навантаження на тих, хто готовий сплачувати за перегляд спорту. Транслятор оцінює ринок та закладає в ціну в тому числі приблизну аудиторію, яка може придбати ту чи іншу подію. Чим більше піратства, тим більше доводиться платити іншим.
Чому я повинен платити, якщо в мене не вистачає грошей на більш потрібні речі?
Не повинні. Перегляд топового боксу або футболу не є базовою потребою людини. Не можете собі дозволити – не дивіться. Або обирайте тільки ті події, за які спроможні заплатити. Плануйте та розставляйте пріоритети.
«Я хочу все найкраще за ціною пари пляшок пива та ще й на одній платформі» – це жлобська філософія. Так не буває в цивілізованому світі. Завжди є більш доступні або навіть безплатні розваги: дивіться першу лігу, український баскетбол або багато чого іншого. В Україні досі ще багатий вибір доступного для будь-кого спорту.
Якщо ви можете собі дозволити тільки найдешевшу горілку, то ви ж не дивуєтесь, чому не п’єте 20-річний Hennessy XO та не намагаєтесь при першій нагоді вкрасти його з полиці магазину? То чому топовий спорт, в який вкладено купу грошей і який існує саме для комерції, повинен бути даром?
Це неприємно, але так і є. Найкращий спорт може бути недоступним деяким категоріям людей. І це також закон ринку.
Чому в Росії майже все показують безплатно, а в нас держава не купує права?
Тому що насправді нічого не буває безплатно. За кожну загальнодоступну трансляцію розплачується кожен громадянин Росії. Тому що гроші йдуть від держави, а вона все одна повинна платити правовласникам. І це найжахливіше в цій ситуації. В платних трансляціях в ринковій економіці кожен обирає сам, куди витрачати кошти. В безплатних, але придбаних за величезні гроші трансляціях, немає вибору – розплачується кожен, але ще й більшість не розуміє цього.
Коли ви закликаєте державу купувати трансляції та показувати вільно, ви перекладаєте свою любов до спорту та бажання подивитись щось значуще на всіх співгромадян, великій частині з яких це взагалі непотрібно.
Та й справа не тільки в грошах. Такі авторитарні країни, як Росія, використовують безплатні спортивні трансляції як інструмент пропаганди та розширення повноважень вождя. Вимагаючи відійти від ринкової економіки, ви граєте на руку таким режимам, як в Путіна в Росії, де за трансляції люди сплачують не грошима, а свободою вибору.
Якщо хтось купує права на трансляцію та потім дарує їх, то насправді не дарує – завжди є інша ціль. Найчастіше ця ціль не просто популяризація спорту та здоров’я населення, а щось набагато більш підступне та неприємне.
Не треба бути як Росія.
Чому бій Усика показували не на традиційному телебаченні, а тільки на інтернет-платформі MEGOGO?
Права купує той транслятор, який вважає, що може заробити на події. Якщо раніше гроші переважно були в телебаченні, то вже тривалий час баланс постійно змінюється – інтернет витісняє звичайне ТВ, в нього більше можливостей для монетизації.
MEGOGO купило бій Усик – Джошуа в тому числі й для того, щоб збільшити свою абонентську базу та отримати непрямий прибуток. Такий бій – це виняткова подія. Вона цікава багатьом з українців, які дивляться спорт раз на рік. Теоретично це нова важлива точка зросту, яку не можна було ігнорувати.
Для телебачення все працює трошки не так: подивились та перемикнулись на іншу кнопку. MEGOGO ж мала можливість показати свою платформу тим, хто не звик до інтернет-трансляторів.
Чому я сплачую за пакет MEGOGO, але треба окремо купувати трансляцію бою Усика та ще й дивитись потім рекламу?
Тому що права на події рівня Усик – Джошуа коштують не просто дорого, а дуууууже дорого. Зазвичай правовласники враховують купівельну спроможність в регіоні, на який продають права, тому для Британії та України порядок цифр може дуже сильно відрізнятись. Але все одно ціна на топові події настільки висока, що щоб отримати прибуток, треба відходити від простих схем.
MEGOGO фактично намагається відбити витрати за рахунок відразу трьох складових: прямий pay-per-view (для тих, хто хоче тільки подивитись бой), пільговий pay-per-view (велика знижка для тих, в кого є активна підписка на платформу – приманка для нових користувачів, які потім можуть залишитись з MEGOGO) та пряма реклама.
В отримувача кінцевої послуги, який і так сплатив за бій, виникає питання, чому він повинен дивитись ще й рекламу. Але без реклами прямий pay-per-wiev коштував би значно дорожче. Тому ви дивитесь рекламу, щоб не платити ще більше.
Це великий мінус комбінованої системи компенсації витрат, але, на жаль, такі можливості цього ринку зараз в Україні. І тут повертаємось до питання: чим більше людей будуть не красти, а платити, тим комфортніше буде дивитись трансляції в Україні.
Наприклад, у Великій Британії прямий pay-per-view коштував 24,95 фунта (близько 900 гривень за курсом НБУ). І не варто починати порівнювати середню зарплатню в країнах. Це світова, а не внутрішня українська подія. В правовласника за межами України свої інтереси – він враховує купівельну спроможність регіону, але це не значить, що повинен продавати майже безплатно за своїми стандартами.
Чому я повинен купувати бій, який потім неможливо подивитись?
Не повинні. Бій Усик – Джошуа повинен був стати чи не найбільшою рекламою платних спортивних трансляцій в Україні, яка познайомить велику аудиторію з pay-per-view та простимулює глядачів і далі витрачати гроші. Але транслятор провалився та не витримав навантаження. І це найбільша поразка MEGOGO після стількох зусиль та витрат.
Технічні проблеми бувають у всіх, особливо в період пікових навантажень, яким був бій Усика. Поки це не стало системою – можна працювати далі та покращувати сервіс. І цей окремий фейл можна вибачити.
Але дуже насторожують намагання MEGOGO в офіційному вибаченні применшити масштаб проблеми та спробувати показати, що великого фейлу не було. Він був. Величезна кількість людей не змогла нормально подивитись бій, про що свідчить 15 тисяч дизлайків на сторінці події на сайті сервісу (не набагато менше, ніж лайків – 18 тисяч). А в MEGOGO стверджують, що переважна більшість відгуків – позитивна. Тон заяви не переконує, що будуть зроблені правильні висновки.
Хоча тут також працюють закони ринку. MEGOGO провалились – якась частина людей не купить наступну трансляцію, платформа заробить менше грошей. Якщо MEGOGO не зможе витримувати навантаження і далі, люди будуть йти до піратів. І тут вже все чесно: якщо не можеш забезпечити належної якості, не дивуйся піратству.
Так було і з платформою oll.tv, яка мала системні проблеми з трансляціями Ліги чемпіонів. Як результат: відтік клієнтів до піратів та втрата грошей транслятором. Якщо MEGOGO хоче заробляти, в них немає виходу, тільки як зробити висновки та довести сервіс до ідеалу. Інакше буде як з oll.tv. Ринок не пробачає системних довготривалих фейлів.
