Перша сутичка Луческу та Де Дзербі дала новий імпульс українському футбольному сезону
Олександр Сажко - про матч за Суперкубок.
Олександр Сажко – про наслідки яскравого матчу за Суперкубок.
Ми попереджали, що цей матч за Суперкубок буде особливим. Так і вийшло. Гра та все, що відбулось після неї, дали величезний обсяг інформації для роздумів. Детальний тактичний розбір чекайте від Олега Баркова, а тут мова більше про загальні тенденції.
Де Дзербі провів найкращий матч в «Шахтарі». І справа навіть не в якості гри загалом, а в окремих найбільш важливих моментах. Гірники щонайменше перші 15-20 хвилин не були ідеальними – могли пропустити першими, хоч небагато дали створити «Динамо».
Але.
Де Дзербі здивував, показавши, що здатен змінюватись та визнавати помилки, чого не вистачало раніше. Італієць повернув до складу в ключовому матчі відразу всіх ветеранів: Пятова, Ісмаілі, Степаненка та Марлоса. Вони добре пам’ятають ще еру Луческу в клубі. І саме з ними команда провела свій найцікавіший матч в сезоні: Пятов засейвив в критичний момент, Ісмаїлі зробив асист, Степаненко знову давав потрібний обсяг в центрі, а Марлос став ледь не найактивнішим в атаці в ту годину, яку зміг витримати.
Де Дзербі зіграв більш обережно – «Шахтар» не настільки сильно зловживав контролем заради контролю. Довгі розіграші нікуди не поділись, ніхто від них не відмовлявся, але стало більше балансу між горизонтальним та вертикальним футболом. Зрештою, гірники двічі забили у швидких атаках, хоча всі вважали, що саме команда Луческу буде використовувати цей прийом, щоб знищити ненадійну високу оборону суперника.
Але головне: Де Дзербі змусив цей склад бути агресивним, вигризати кожне єдиноборство. Найбільше естетичне задоволення приніс не шикарний гол Алана Патріка, а те, як захисники кидались під м’яч під час ударів «Динамо» і як вся команда грала жорстко в кожному зіткненні, в стилі «трошки в ніжку, трошки в м’яч». Такого «Шахтаря», який не прибирає ноги та йде до кінця, в його бразильську еру ми ще не бачили.
Це головна перемога Де Дзербі і перша його унікальна відмінність від Каштру та Фонсеки. Італієць на практиці доказав, що вміє запалювати та додавати енергії команді. Поки що в межах одного матчу, але раніше взагалі не вірилось, що саме цей набір виконавців здатен грати настільки жорстко та агресивно.
«Динамо» не було готове до такого рівня агресії суперника. Вона була на полі, вона була й в технічній зоні, де темпераментні італійці постійно кричали, стрибали та вибігали на газон. Луческу назвав їх поведінку неповагою, але ж саме такого вогню раніше не вистачало «Шахтарю». І це скоріше плюс, якщо донецький клуб зможе зберегти такий настрій до єврокубків.
З нефутбольного найцікавіше – нова хвиля mіnd games між головними клубами країни. В першому сезоні в «Динамо» Луческу розумів своє хитке становище, стримувався і був максимально коректним у висловлюваннях. Справжній Мірча з’являвся публіці всього декілька разів. Заважав цьому й характер головного опонента: Каштру занадто вихований та чемний, щоб вв’язуватись в словесні баталії. І це було досить скучно.
З Де Дзербі все інакше. Італієць ще до матчу атакував стиль Луческу в «Динамо» та його тиск на арбітрів. Після такої важкої поразки румун не витримав, відмовився пройти коридором з гравців «Шахтаря» та незвично для динамівського періоду кар’єри розкрився на прес-конференції:
Молодий італієць відповів миттєво та жорстко. Це явно тільки початок. Експресивні Луческу та Де Дзербі дають новий імпульс українському внутрішньому сезону, який стартував досить буденно.
Поза полем ці яскраві тренери дадуть ще безліч приводів для обговорення, але важливо, що на полі тепер все також повинно стати цікавішим та динамічнішим. Наступний матч «Шахтаря» та «Динамо» через 11 днів. І навіть якщо Де Дзербі вдасться зберегти такий настрій команди, не варто сумніватись, що Луческу буде до цього готовий. Тепер він також максимально мотивований.
Інтрига тільки закручується – це чудово для нас всіх.
Фото: Vitalii Vitleo/Tribuna.com, Иван Родителев/Tribuna.com
