Вболівальники занадто ідеалізують Петракова. Його рішення відпустити основних гравців – нелогічне
Олександр Сажко - про дуже спірний вибір головного тренера.
Олександр Сажко – про дуже спірний вибір головного тренера.
Після призначення Петракова в збірну помітна тенденція: що б не робив або говорив новий головний тренер, більшість вболівальників ідеалізують його дії, бачать тільки позитив навіть там, де вистачає негативу.
Не важко зрозуміти, чому ставлення до нового головного тренера збірної настільки позитивне. Шевченко вдавав відкритість, але насправді ставив величезний бар’єр між собою та іншими. Його слова завжди були надто дипломатичними та розмитими. Петраков – інший. Не 100-відсотково щирий, але достатньо відкритий та, що дуже важливо, цікавий у спілкуванні, щоб на фоні попередника це було одкровенням.
Петраков відразу здається своєю людиною, близькою до вболівальників, простого народу. Це дуже допомагає не тільки йому, а й всій команді на старті, тому що значно зменшує тиск зовні.
Але все ж таки хочеться більш врівноваженої оцінки дій тренера. Щоб було розуміння, коли він дійсно робить цікаві та корисні речі, а коли занадто позитивне загальне ставлення до особистості Петракова заважає бачити його дивні рішення.
Ідеалізація погана тим, що після періоду безсумнівного захоплення завжди наступає розчарування, яке часто переходить у відкритий хейт. Дуже боляче розчаровуватись у тому, що придумав собі сам. Щоб цього уникнути, давайте відразу сприймати Петракова як просту людину зі своїми перевагами та недоліками.
Петраков в збірній менше як місяць, а вже прийняв декілька спірних рішень, які схожі на помилки та точно нелогічні. Але вболівальники все одно сприйняли їх с позитивом.
Два яскравих та пов’язаних між собою приклади.
1. Петраков відпускає зі збірної після матчу з Францією відразу 7 гравців основного складу. Найзаплюсованіший коментар під новиною про це: «Нарешті товарняк з правильною ціллю – награвати близький резерв. Це, здається, вперше за 30 років».
Насправді аргумент про награвання резерву не працює. Потрібно враховувати контекст.
Шевченка часто критикували, що він не дивився найближчий резерв, але в його розширеній обоймі було 45-50 футболістів, чого більше ніж достатньо для створення команди за своїм баченням. Коли Петраков на першому ж зборі відмовився від основних гравців та довизвав резервістів, це стало величезним контрастом.
Але які резервісти, коли в збірної новий тренер, а до кінця надважкого відбіркового циклу залишились три вирішальні матчі? Петраков награє нову схему та працював з командою лише тиждень. Справа навіть не в самому матчі з Чехією – він сам по собі тут найменш важливий. Замість того, щоб використати тренування після Франції для шліфування своїх ідей, головний тренер лишається майже всієї основи.
Збірну покинули гравці, які точно зіграють у вирішальних матчах важливу роль. А тренуватимуться та гратимуть ті, кого скоріше за все на ті матчі навіть не покличуть. Ніякої логіки.
Дивитись резервістів треба, коли схема працює, а основна обойма ідеально розуміє, що робити на полі. Або після закінчення відбіркового циклу, коли настає час Ліги націй та товарняків. А не після тижня роботи зі складом, коли елементарно не вистачає тренувань попрацювати навіть з основними гравцями.
2. Петраков пояснює, що відпустив гравців «Шахтаря» за запитом з клубу, а «Динамо» – щоб не було зайвих розмов про різне ставлення до грандів. І тут напрочуд позитивна головна реакція під новиною: «Петраков вражає своєю щирістю і простакуватістю, має власну неповторну манеру спілкування з журналістами».
Щирість тренера у висловлюваннях викликає повагу, але ж за змістом ця мотивація рішення – нонсенс. Виглядає так, що Петраков більше думає, як його сприймуть у топ-клубах, ніж як збірній знайти час, щоб підготуватись до ключових матчів. Він хоче сподобатись відразу всім ключовим фігурам – і це вже зовсім не щиро.
А навіщо було відпускати Малиновського, який майже не грав та ображався за це на тренера? Проблеми з вбудуванням одного з найкращих українських футболістів в нову схему можна вирішити шляхом зайвих тренувань в збірній та спарингу з Чехією.
Так, клубам стартувати в Лізі чемпіонів. Але вона наступного тижня – є можливість зробити ротацію в УПЛ. До того ж «Шахтар» грає з «Шеріфом», а не «Реалом». Точно не той матч, де настільки треба жертвувати збірною заради єврокубків.
Так, є втома. Петраков пояснив, що не бачив сенсу затримувати виснажених гравців. Це було одним з аргументів їх відпустити. Але ж не обов’язково випускати всіх на 90 хвилин з Чехією – достатньо 30 або 45 хвилин, щоб збірна потрохи зігралась та краще сприймала нового тренера. Або навіть зовсім не грати. Головне, що був час попрацювати з основним складом на тренуваннях – і його не використали.
***
Петраков – не ідеальний. Він помиляється та може бути нелогічним – як і всі ми. Але це не змінює, що за нього хочеться вболівати. Просто коли розумієш недоліки – то залишаєшся чесним з самим собою.
Фото: УАФ
