Петраков нічого не зламає в збірній – там все давно зламано. В його призначенні є логіка

Олександр Сажко – про нового головного тренера України.

Одним з найбільших сумнівів в призначенні Олександра Петракова, які висловлюють вболівальники та навіть журналісти, є думка, що той не відповідає стратегії розвитку збірної та зламає 5-річну роботу штабу Андрія Шевченка. Аргументів вистачає. Петраков – класичний тренер старої школи без особливої тактичної гнучкості та оригінальних ідей, йому не важлива естетика гри – лише результат.

Все це і правда виглядало б кроком назад, якби не два важливих факти.

1. Петраков нічого не зламає в збірній України, тому що там вже давно немає чого ламати.

Та команда, яка була яскравою та ганяла по газону в Києві Португалію, залишилась у 2019-му. Її знищили наслідки пандемії: велика перерва, відсутність часу на підготовку, травми та погана форма ключових гравців, скажений календар змагань.

Навіть важко висувати претензії до Шевченка та його штабу – обставини були максимально несприятливими. Було надважко зберегти те, що почало працювати після перших 3 років роботи. І, треба визнати, що навіть тоді працювало далеко не завжди. 

У 2021-му в збірній України вже не було нічого системного. Як на Євро, так і до нього. Вона виживала як могла: змінювала схему навесні, ставила автобус з Францією, ледь пересувалась по полю на Євро, грала в обережний та простий футбол навіть зі Швецією.

Те, що вдалось потрапити в 1/4 фіналу Євро – диво, самопожертва гравців, вдале жеребкування і розклади в інших групах, але ніяк не система. Заради цього результату навпаки довелося забити на всю системність, яку намагались прищепити до цього.

Щодо спроби побудувати вертикаль збірних з одним стилем та вимогами, то вона і так очевидно провалилась. Подивіться хоча б на роботу Ротаня. Повага Шевченку за бажання щось змінити, але з УАФ нереально досягти чогось настільки системного.

Все давно зламано.

2. Немає часу на системність та стиль. Потрібно рятувати відбір до ЧС-2022, який був на межі провалу для України ще до Петракова.

Частину гравців головний тренер вперше побачив на тренуванні тільки у вівторок, 31 серпня, за день до матчу з Казахстаном. Є один день на підготовку до першого матчу та загалом 5 матчів відбору протягом 2,5 місяців, 4 з яких треба обов’язково виграти, щоб зайняти хоча б друге місце в групі. Часу на награвання тактичних нюансів немає.

Прагматизм та простота Петракова в такій ситуації не мінус, а плюс для збірної. Він не буде нічого вигадувати зайвого, коли це не потрібно.

Так, є велика ймовірність, що ми побачимо бій-біжи та це буде повернення до ери Фоменка. Не треба цього боятись – ситуація надзвичайна. Немає нічого жахливого у факті призначення Петракова. Жахливо лише те, як він прийшов у збірну. Якість роботи та комунікації в УАФ – це дійсно дно. Але тренер в цьому не винен.

Телеграм-канал автора «Овертайм із Сажком» – українською про український футбол

Немає ніякого бажання ідеалізувати Петракова. Його дійсно хочеться підтримувати, але не тому, що він якась надзвичайна людина або ідеальний тренер. Безкомпромісний ідеаліст, яким його зараз намагаються намалювати вболівальники – це перебір. Зрештою він досить давно працює на УАФ та Павелка, а це також багато про що говорить. Хоч і почути від Олександра Васильовича можна набагато більше, ніж від інших працівників асоціації.

Просто якщо відкинути емоції, то логіка в призначенні саме цього тренера саме зараз є:

– все життя тренував юнацькі збірні та розуміє, як досягати результату в умовах відсутності часу на підготовку та кадрових проблем;

– досягав величезного успіху зі збірною U-20;

– має репутацію мотиватора, що за відсутності часу може бути набагато важливішим за тактику;

працював ледь не з половиною гравців національної команди в молодіжних та юнацьких збірних;

– знаходить прості рішення, які розуміють гравці;

– віддає перевагу результату та надійності, а не стилю та красі.

Цього може бути недостатньо, щоб досягти успіху у відборі ЧМ-2022. Але в інших кандидатів, яких можна було призначити швидко та за адекватні гроші, не було навіть цього. Навіть Реброву було б важче відразу включитись. Все ж таки він останні роки був занадто далекий від України та ніколи не працював зі збірними.

Петраков в якості пожежника має сенс. А чи приносить його футбол естетичне задоволення, чи може він бути системним та чи є в нього майбутнє в збірній більше, ніж на 5 матчів, подискутуємо в листопаді. Коли зрозуміємо, чи потрапляє Україна на ЧС.

Телеграм-канал автора «Овертайм із Сажком» – українською про український футбол

Фото: УАФ.

+54
Популярные комментарии
SeregaKrivbass
+70
Тот случай когда узнаешь автора даже не открывая материал, исключительно по названию)
"Чому цей сезон УПЛ стане найгіршим за багато років."
"Петраков нічого не зламає в збірній – там все давно зламано."
Tallly
+58
Саш, можно серию статей в таком стиле запилить:
*Украина не умеет играть во владение - последние лучшие матчи - автобусы
**Даже Шахтер не может научить игроков владеть и прессинговать - сборная Украины - обречена играть в недофутбол
***Динамо готовит игроков под несовременный футбол - они виноваты, что сборная не умеет играть в атакующий футбол
****Шахтер и Динамо тянут сборную вниз - вся надежда на Ярославского и его Металлист
Йосип
+34
А еще Петраков уметь говорить, понятна его мысль, что гл. тренер тоже должен уметь делать. А то, как это делал Шевченко, было больно для ушей.
Написать комментарий 64 комментария
Loading...
Реклама 18+