Петракову не треба підбирати слів на інтерв’ю. Його завдання – здобуття путівки на мундіаль

Від любові до ненависті – 3 післяматчевих включення та участь в ефірі «Великого футболу».

Про призначення Олександра Петракова виконувачем обов’язків головного тренера збірної України повідомили 18 серпня — майже місяць тому. І всі одразу полюбили його лише за отриманий шанс. Пройшло кілька коментарів — і любов збільшилась завдяки щирості, відкритості та прямолінійності коуча.

Вчора на включенні у «Великому футболі», як і після матчів відбору ЧС-2022, Петраков продовжував бути собою, але реакція на це вже не така однозначна. У чому ж причина? Та сама щирість, відкритість та прямолінійність.

Менше ніж за місяць хвалебні оди Петракову та побажання успіху змінились майже у протилежну сторону. І причина цьому — зовсім не робота на чолі збірної.

Річ у тому, що тренер у своєму стилі розповів про ситуацію з хавбеком «Аталанти» Русланом Маліновським, розкритикував Олександра Караваєва, підкреслив індивідуальні помилки, але при тому вказав на власні тактичні огріхи. Ну і де він не правий?

Що вбачають поганого у словах та поведінці Петракова

  • Виносить на загал внутрішні справи команди

Це погано? Краще знати всю правду, ніж будувати конспірологічні теорії, як було за часи відкритої закритості періоду Андрія Шевченка.

Згадайте 2,5 роки буяльщини, нелогічні виклики типу Судакова (пів хвилини гри за «Шахтар») чи Михайличенка, який провів топовий сезон у «Зорі» (не мав виклику) і присів на банку в «Андерлехті» (є виклик). Нормальної мотивації рішень штабу треба було добиватись, лупаючи сю скалу між збірною та громадськістю.

Петраков же дійсно відкритий, й історія з Русланом Маліновським тому яскраве підтвердження.

  • Публічна критика руйнує атмосферу у збірній

Такого поняття, як атмосфера, не має і не може існувати у системі, яка заточена на здобуття результату за короткі проміжки часу.

Якщо після критики футболісти ображаються та шукають прихистку в колективі замість того, щоб гризти землю та доводити свою спроможність, їм просто не місце у такій системі. Якщо критика одних змушує інших змінити ставлення чи обурюватись, а не продовжувати працювати – таким так само там нічого робити.

Ніхто не застрахований від помилок, але й ніхто не має права виправдовувати себе чи збавляти оберти, а тим паче заручуватись чиєюсь підтримкою. Just keep pushing.

Плюс таке відчуття, ніби всі фанати хвалили Караваєва за привози, Маліновського — за імітацію гри чи Яремчука — за зникнення з поля після голу Казахстану. А ще є провали у центрі поля з Сидорчуком, недоторканний Миколенко, невпевнений Соболь, вічно незадоволений усіма Зінченко і так далі.

Шевченко створив для футболістів атмосферу недоторканості та ізоляції, не більше. Відвертість Петракова знесла це на раз, що стало занадто великим шоком для українського футбольного середовища.

  • Петраков — не дипломат

А має бути? Це Луческу мав бути дипломатом з бразильцями «Шахтаря» чи Жерсоном у «Динамо», Гвардіола — з Менді чи Агуеро, Бенітес — з ростером «Реала», Почеттіно (зараз) і Тухель (раніше) – з бандою в «ПСЖ».

На клубному рівні дипломатія необхідна, але у збірній нема контрактних зобов’язань, бути в національній команді — це привілей. Як приклад, ситуація з Шурановим, та як її обґрунтував Петраков.

  • Тренер своїми діями може втратити авторитет, а згодом і контроль над командою

Наразі Петраков у непевній ситуації ще й тому, що він виконувач обов’язків, а не повноцінний тренер.

Проте, як писалось вище, гра за збірну — привілей. Злив неприпустимий і на клубному рівні, а тим паче в національній команді.

Завжди варто продовжувати виконувати вказівки тренера до останнього. Якщо навпаки — сором та ганьба. Як можна називати таких людей професіоналами?

Зміна ставлення до Петракова не пов’язана з грою команди

І це найгірше, що відбувається стосовно Олександра Васильовича.

Україна знову переграла Казахстан, але втратила очки, і цей випадок не схожий на перший матч команд — це повторення сценарію з Фінляндією, коли 3 пункти стали одним через індивідуальну помилку.

Збірна знов показала пристойний матч з Францією, особливо у першому таймі. Навіть такі «Ле Бльо» — на 2 голови вищі класом, тому нічого апелювати до того, що нам допомогла удача.

Так, ми не грали як іспанці та й не можемо (як зауважив Петраков), але проблема не у тренері. Збірна — це вершина футбольної системи, а не її фундамент. Не варто забувати про це.

Далі матч з фінами та 2 – з боснійцями. Вже потім можна буде бомбити або хвалити Петракова, але тільки за кінцевий результат — не за слова, поведінку чи манери, які до того ж не є неприйнятними.

Фото: УАФ

+22
Популярные комментарии
Ivan Lavriv
+9
біда в тому що він з таким підходом і не дасть результат і він публічно робить купу фігня, яка тільки пришвидшить його злиття

- Є межа між відвертістю і підігруванню поливанню брудом гравців, з якими він працює
- Ситуація з Малиновським, коли просять боси шахтаря чи динамо то він відпускає гравців і не обговорює це, коли те ж саме з Малиновським то він це публічно виносить і робить з нього вселенське зло, тут або всім можна їхати зі збірної, або нікому.
Yuriy Bilak
+5
Не буде ніякого результату, гравці не будуть його поважати, якщо він виносить їхні приватні розбірки на поверхню...
Я вже не говорю про те, що після таких обсирань тренером падає вартість гравців...клуби будуть не зацікавлені, щоб їхні гравці грали у збірній...він не прямий, а тупий...
Apiculteur
+4
"Виносить на загал внутрішні справи команди
Це погано?"
Да. Вдвойне плохо что он говорит. Караваев не умеет играть с игроками в обороне, Матвиенко не умеет реализовывать моменты (хоть играет в ЛЧ), а Малиновскому "на лавке лучше".
Каждый из этих футболистов состоявшийся профессионал с отличной (по укр. меркам) карьерой.Что как тренер добился Петраков чтобы через прессу ставить их на место? - Чемпионат Ю21? Не смешно. Михайличенко тоже вице чемпион чемпионата европы 2006 :)

"Такого поняття, як атмосфера, не має і не може існувати у системі"
Сборная это коллектив, в котором многие друзья или точно уважительно относятся к друг другу. За 2 матча Петраков так донес свои идеи что Малиновский уехал из сборной, а Ярмоленко, по словам Петракова, подходил и переспрашивал почему Малиновскому нет места на поле. Насчет критики фанатов, фанаты это люди в стороне, они могут говорить что угодно. Футболисты привыкли. Критика же от тренера как критика от родного "отца".

"Петраков — не дипломат"
А хотелось бы чтобы был. Большинство хороших тренеров дипломаты и психологи. Обязан ли Петраков быть дипломатом? Нет. Он и хорошим тренером не обязан быть. Дождется Реброва и уйдет тренировать другую команду.

Мне неприятно поведение и ответы Петракова на пресс-конференциях. Не нравится как он хамит журналистам на вопросы про тактику. Тренеру сборной так говорить не следовало бы.
Написать комментарий 28 комментариев
Loading...
Реклама 18+