«Щоб я більше не чув цей сраний гімн». Невідомі історії про чемпіонство Тампи 16 років тому

Вирішив перекласти для вас кілька історій про чемпіонський склад Tampa Bay Lightning. Пекельні тренування Торторелли, російський гімн у роздягальні, танці під Nothing Else Matters, голкіпер, який спізнювався на літак і дещо інше. Сподіваюсь вам сподобається.

***

Однією з причин, чому Тампа виграла Кубок Стенлі-2004 було те, що команда відіграла сезон майже без травм. Lightning за весь сезон втратили через травми всього 34 чоловіко-матчі (другим було Сан-Хосе з 167 чоловіко-матчами)! Це феноменальна статистика, хоча пізніше стало відомо, що Федотенко і Павел Кубіна грали зі струсами мозку, Дейв Андрейчук (канадець українського походження) - зі зламаним великим пальцем на нозі, а Бойл - з переломом великого пальця на руці.

Тим не менш, травми Тампу майже не хвилювали і не в останню чергу через пекельно виснажливі передсезонні збори. Торторелла ганяв своїх пацанів як на забій. Зранку шість кіл на швидкість, ввечері - біг на 3 милі (майже 5 км), на наступний день зранку - 15 кіл тричі поспіль, після чого - силове тренування. "На наступний день ти не міг стояти на ногах. Все горіло", - кажуть учасники тих тренувань. Зате після такого фундаменту під час сезону травми хокеїстів не турбували. А ноги Мартена Сен-Луї стали мемом.

***

Власником Тампи тоді був вже покійний Білл Девідсон. Перед грою проти Оттави він зайшов у роздягальню, після чого Тампа зазнала розгромної поразки. Торторелла був дуже забобонний, тому після того факапу заборонив власнику приходити в роздягальню. 

Наступного дня перед тренуванням Руа ввімкнув гімн Росії. Вважається, що після таких розгромів всі мають бути похмурими і тренуватись з подвійною силою. Але Руа був іншим. Включив російський гімн на повну котушку і волав "..могучая воля, великая слава...". В цей момент заходить Торторелла і як у кіно бере диск з гімном рашки і демонстративно розламує навпіл. "Щоб я більше не чув цей сраний (fucking в оригіналі) гімн". Краще подумайте, чому ви програли.

***

Ясно, що в плей-оф в рамці стояв виключно Ніколай Хабібулін, але під час регулярки час від часу доводилось стояти бекапу Джону Грехему. Він виграв пристойні 18 з 29 матчів, але мав репутацію "шаленого малого", бо полюбляв тусити по повній програмі. Настільки, що кілька разів спізнювався після виїзних матчів на літак. Кумедний випадок трапився після матчу у Нешвіллі. Вже в готелі Андрейчук намагався розбудити Грехема. В підсумку у нього нічого не вийшло. Команда поїхала в аеропорт, а Андрейчук кілька кварталів біг за автобусом. В підсумку його підібрали, але у Торторелли було правило, що якщо збір на 09-00, то всі мають бути на місці о 08-55. Ні секунди пізніше.

Найцікавіше, що перед сезоном гравці Тампи їздили на військову базу, де спілкуватись з якимись воєнними чинами. Один з генералів сказав, що девіз військових - No Man Left Behind, тобто "Нікого не кидаємо" (якщо я правильно розумію вислів). Андрейчук і ко намагались перевиховати Грехема, керуючись цим слоганом, але все марно. До речі, Грехем мав стояти у рамці в наступному матчі проти Філадельфії і по хорошому після такого фейлу мав би бути покараний. Але забобонний Торторелла вирішив нічого не міняти. Грехем повністю спокутував вину, запостивши сухарик з 34 сейвами.

***

Футболістів зазвичай зачиняють на базі, а от Торторелла закрив гравців Lightning весь плей-оф у готелі Marriott Waterside. Щоб були разом і не відволікались на щось інше. Хокеїсти розважались як могли. Дивились телешоу, грали в настільний теніс та інші ігри.

Але найпопулярнішою була гра в карти "Гелікоптер". Нинішнє покоління Lightning теж грає в цю гру під час перельотів. Чесно, не дуже зрозумів правила гри, але найбільшими картярами були Бойл, Сен-Луї і Андрейчук. Грали на гроші, ясне діло, але рахунок йшов на сотні, а не на тисячі баксів.

***

Так, всі ми знаємо про зіркових Сен-Луї, Річардса, Лекавальє, Хабібуліна, звісно ж нашого Федотенка і епатажного наставника Тортореллу. Але в тій Тампі було чимало рольовиків, без яких не було б ніякого Кубка Стенлі. Одним з них був 100+ кілограмовий тафґай Андре Руа. Одним з його завдань було постійно травити різні жарти і приколи. Такі в роздягальні теж потрібні. 

У Торторелли був ритуал: той, хто найкраще проявив себе минулого матчу, оголошує стартову п'ятірку. Коли це випадало робити Руа, шоу було гарантоване. Одного разу він зайшов у роздягальню на колінах з прив'язаними до ніг ковзанами, приклеєним до бедра міні-шоломом і в хокейці Сен-Луї. Всі просто випали.

"Одного разу, коли ми грали в Бостоні, я склеїв докупи дві-три ключки (щоб довгою була), одягнув хокейку з №33, видаючи себе за Здено Хару. При цьому видавав звуки а-ля Чубакка", - розказує Руа. 

Окрема тема - це танці. Руа брав рушник, стелив його на підлогу і під Nothing Else Matters від Metallica підходив до Сен-Луї чи Лекавальє зі словами "Потанцюєш зі мною?" і спокусливо танцював, наче стриптизерка. А ще любив трясти перед партнерами дупою. Зараз щось схоже називають тверком. "Добре, що робив він це не повністю голим", - згадує захисник Ден Бойл.

***

Lightning програли у овертаймі Матч #6 фіналу Сходу проти Філадельфії. Всі засмучені повертались додому. І тут Сен-Луї попросив веселуна Руа щось утнути, щоб підбадьорити гравців. "Блін, боюсь, щоб Торторелла не розізлився", - відповів Руа. "Насрати на нього, давай, чувак, придумай щось", - парирував Сен-Луї.

Тож Руа пішов у хвіст літака,  роздягнувся догола, одягнув лише фартух стюардеси і почав тягнути візок зі снеками. "Я іду і всі починають ржати. Тортс сидів у навушниках і переглядав на своєму компі програний матч", - згадує Руа. "Чіпси, арахіс, випічка?", - ходив по літаку Руа і травив жарти. Сьомий матч Тампа в підсумку виграла і вийшла у фінал.

***

Генмен тієї Тампи Джей Фістер перед дедлайном відчував, що команді треба посилити лінію оборони. Тому він виміняв у Колумбуса ветерана Даррела Сидора. І не промахнувся. Це, до речі, ще один канадець українського походження. Він був пазликом, якого не вистачало Тампі для повної картини. 

Сидор не тільки допоміг зупинити у фіналі Джерома Іґінлу, але й виголосив одну з найбільш пам'ятних промов під час плей-оф. "Скористайтеся цим моментом, хлопці. Я погодився на трейд, бо повірив у вас", - сказав Сидор, промову якого досі пам'ятають інші гравці чемпіонського складу. 

***

Зламаний палець, через що довелось "через не можу" відіграв майже весь плей-оф, був не єдиною неприємністю для Бойла. Одразу після Матчу #1 фінальної серії згорів будинок хокеїста. 

Запах пожежі відчувався за 6 кварталів від дому. Помешкання згоріло повністю. На щастя, ніхто не постраждав, але згорів весь одяг гравця. Бойл швиденько купив труси і шкарпетки, а Річардс позичив йому свої шмотки. Так, згоріла хата (хоча страхова все покрила), зате виграв свій єдиний Кубок Стенлі.  

***

Тампа була за крок від краху перед шостим матчем фіналу проти Калґарі. І як не дивно, найяскравіший передматчевий спіч зробив не Торторелла, не Андрейчук, не Сен-Луї і не Річардс.

Це зробив один з найкращих захисників в історії NHL Рей Бурк. Він ніколи не грав за Тампу, але підтримував зв'язок з деякими гравцями Блискавок. Бурк прислав голосове повідомлення, яке увімкнули у Калґарі перед матчем, який не можна було програвати. 

Рей говорив про шанс, який випадає раз у житті. Нагадаю, він провів найдовше матчів в NHL перед тим, як виграти Кубок Стенлі. "Не треба перемагати заради мене. Насрати на це. Виграйте для себе. І якщо ви виграєте, моє прізвище буде поряд з вашим", - казав Бурк під час битви за трофей у складі Колорадо у 2001 році. Щось схоже Бурк сказав гравцям Тампи в 2004 році. Коли це говорить легенда хокею, це не пусті слова. Це щось більше. І це вселило впевненість гравців Тампи. 

В підсумку Тампа виграла той шалений матч завдяки шайбі Сен-Луї в другому овертаймі. А потім був сьомий матч і бенефіс киянина Руслана Федотенка.

***

Джерело - The Athletic

Подобаються такі історії? Тоді підписуйтесь на мій канал в Телеграмі: t.me/nhl_ua