Tribuna/Футбол/Блоги/Вечерний спорт/Одна з найкращих баскетболісток НБА призупинила кар’єру, щоб витягнути коханого з в’язниці. Зворушлива історія Майї Мур

Одна з найкращих баскетболісток НБА призупинила кар’єру, щоб витягнути коханого з в’язниці. Зворушлива історія Майї Мур

Пожертвувала власними амбіціями.

Автор — Sergey Alexandrov
13 октября 2020, 13:15
12
Одна з найкращих баскетболісток НБА призупинила кар’єру, щоб витягнути коханого з в’язниці. Зворушлива історія Майї Мур

Від редакції: ви знаходитеся в блозі «Вечірній спорт». Автор написав цей пост в рамках конкурсу «Найкращий блогер України-2020». Обов’язково підтримаєте його плюсами, коментарями і підписками!

***

Здавалося б, що може об’єднати зірку найсильнішої баскетбольної ліги планети та старшого за віком майже на 10 років в’язня? Будь-яка відповідь на таке запитання могла здатися або повною маячнею, або просто казкою. Цей випадок – унікальний.

Щоб скласти цей «пазл», пропоную уявно повернутися у відносно далекий для нас 1997 рік. Майбутній баскетбольній зірці Майї Мур ось-ось виповниться аж 8 років. Вона навіть і не здогадувалась про моторошні паралельні події, які дуже сильно вплинуть на ії життя.

Підліток, який повністю змінить життя майбутньої чемпіонки

За вікном – січень, середина зими, на годиннику – десь вже вечоріє. Невідомий чоловік увірвався в будинок громадянина Стенлі Стотлера, що проживав у так званому «білому» районі передмістя Сент-Луїса, штат Міссурі. Хазяїн повернувся додому геть невчасно і отримав від грабіжника декілька влучних пострілів у голову та руку. Якимось дивом власник зумів дістатися телефона та натиснути на ньому багатьом американцям відомі «911». Чоловіка ушпиталили, а злочинець, звісно ж, втік із «брудного» місця.

Коли Стотлер нарешті прийшов до тями, його почали розпитувати з приводу зовнішнього вигляду нападника. І тут починається найцікавіше. Він банально не запам’ятав свого кривдника. Аби якось прискорити вирішення цієї справи поліцейські запропонували жертві «вгадати того самого» із шести варіантів фотографій потенційних злочинців.

Не маючи великої впевненості, Стенлі все ж обирає двох приблизно схожих афроамериканців. Одним з них став Джонатан Айронс, якому на момент скоєння злочину було лише 16 років. Згодом його заарештували.

У суді Айронс казав, що не винен та під час вищезгаданих подій перебував у будинку своїх друзів, тому фізично не міг бути причетним, хоча, за інформацією деяких джерел, Джонатан вже тоді міг мати при собі пістолет. Тим не менш, поліції не вдалося знайти відбитків пальців або ДНК-матеріалу головного підозрюваного на місці злочину. Важлива деталь – не було й свідків.

Єдине, за що змогла вхопитися американська феміда – це слова офіцера поліції, який стверджував, що Айронс особисто визнав свою провину на допиті. Втім, жодних матеріалів, які б могли це підтвердити, наприклад, відео, надано не було.

Вердикт на здогадках

Як результат – наприкінці 1998 року Джонатана Айронса було засуджено за озброєний напад і крадіжку зі зломом. Термін отримав дійсно вражаючий – 50 років. Такий вердикт викликав сильне обурення через вірогідну помилку.

Причини для такої реакції були достатньо значущими. Окрім відсутності згаданих вище біоматеріалів, поліція не зуміла запротоколювати жодних показів проти підозрюваного одразу після скоєння злочину. Також було порушено процедуру самого допиту Джонатана – у віці 16 років із ним мав бути присутнім його адвокат або опікун.

Слова офіцера поліції про зізнання Айронса також підлягали великим сумнівам, оскільки останній так і не підписав у відділку жодного документа. Ще одним дзвіночком стало звернення до поліції того ж вечора стосовно ще одного пограбування у цьому районі. Його свідок зазначив, що Айронс не був схожий на того злочинця.

Таким чином, багато людей думали, що до обох порушень причетна одна й та сама людина. Останню версію намагалися підтвердити й адвокати Айронса, які провели власне розслідування, за результатами якого на тому самому місці було виявлено відбитки пальців «третьої особи».

Вишенькою на торті для багатьох став «на 100% білий» суд присяжних. На той час шансів на позитивний вердикт у Джонатана Айронса майже не було. Він сів за ґрати.

Знайомство Майї Мур із Джонатоном Айронсом

З моменту винесення вироку минуло 9 важких років, а ситуація навіть не натякала на покращення. Все змінилося у тому-таки 2007-му, коли ще нікому не відома Майя Мур у віці 18 років приїхала додому побачитись із рідними. До її рук потрапила одна цікава місцева газета, з якої вона і дізналася про становище Джонатана.

Ця історія дуже вплинула на Мур. Аж настільки, що кожного разу заїжджаючи до рідного Джефферсон-Сіті, вона обов’язково відвідувала Айронса у в’язниці, оскільки вважала його долю вкрай несправедливою.

Майя дарувала значно старшому за неї другові різні книжки та вітала зі святами. Також полюбляла спілкуватися з ним по телефону, особливо напередодні важливих для себе баскетбольних матчів. Можна сказати, що за цей час вони дійсно об’єдналися навколо власних почуттів та ідеалів.

Мур паралельно із цим продовжувала розвивати свою кар’єру і зовні легко штампувала командні та особисті перемоги у ВНБА в складі «Міннесоти Лінкс». Стала чотириразовою чемпіонкою, майже кожен рік потрапляла до «зіркових івентів».

У складі збірної США стала дворазовою тріумфаторкою чемпіонатів Світу (Чехія – 2010, Туреччина – 2014) та Олімпійських Ігор (Лондон – 2012, Ріо-де-Жанейро – 2016).

Також встигла відіграти два сезони в Європі з перервою у шість років. Втім, обидва рази підняла над головою найпрестижніший жіночий трофей Євроліги.

Кар’єра баскетболістки продовжувала зростати стрімкими темпами, а преса дуже довгий час навіть і не здогадувалась про таємні стосунки із в’язнем Джонатоном. Поки у 2016 році Майя відкрито не виступила за реформу кримінального правосуддя в США.

Вона поїхала разом із родиною підтримати дуже близького їй до душі Айронса, коли настав термін для подання апеляцій. Було погоджено розглянути справу ще раз, і, що важливо, від початку та більш детально. Можливо, свою роль перед цим відіграла ціла кампанія Майї «за справедливість», яку завдяки своєму статусу та впізнаваності вдалося розкрутити до масштабів зустрічей із президентом Бараком Обамою.

Лідер країни публічно підтримав гравчиню. З’явилася реальна надія, що вирок можна буде змінити. Для цього знадобиться ще декілька років, але фініш вже виднівся на горизонті.

Зупинка кар’єри заради довгоочікуваного прориву

На початку 2019-го все докорінно змінилося. 29-річна Мур на піку спортивної кар’єри оголошує про призупинення виступів як на клубному рівні, так і за збірну. Вболівальники та тренери були просто шоковані.

«Нам дуже не вистачатиме Майї, але ми поважаємо її рішення. Вона не залишає баскетбольну залу просто так. Це відчувають всі. Вона стала для нас особливою завдяки своєму відношенню та значній самовідданості справі», – казала Керол Келлен, головний тренер збірної США.

У клубі до такого розвитку подій також поставилися із розумінням та підтримали свою лідерку. Остання запевнила, що це ще не завершення її професійного шляху. Фанати «Лінкс» трохи видихнули із полегшенням. Таким чином, Майя пройшла певну «контрольну точку», за попередні межі якої вже вийти не трапиться можливим. Вона повністю сконцентрувалася на справі коханої людини.

Судова система зі всіма її недоліками продовжували мучити спортсменку. Нарешті в жовтні того ж року процес кардинально зрушив із мертвої точки. Майя найняла сильних адвокатів та максимально можливо сприяла якнайшвидшому перерозгляду. Саме так Айронс отримав можливість заявити перед суддею про відсутність своєї провини.

Через декілька місяців, вже у березні 2020-го, було винесено позитивний вердикт. Суддя Деніел Грін погодився із тим, що справу із початку було розглянуто некоректно, а надані в той час докази не були прямими. У підсумковому рішенні було зазначено, що ключовим фактором став той самий «третій відбиток», який не належав ані Джонатану Айронсу, ані хазяїну будинка. Тому були всі підстави вважати, що злочин міг скоїти хтось інший.

Провівши за ґратами повні 22 роки, Джонатан Айронс нарешті вийшов на свободу у липні 2020 року. Емоції переповнювали: «Я – вільний! Я – щасливий! Хочу просто жити гідно Божої допомоги. Я безмежно вдячний всім, хто мені допомагав, особливо Майї та її родині».

Перше, що він зробив – втілив ще далеку мрію у життя, зробивши пропозицію своїй коханій визволительці в одному з готельних номерів. У цьогорічному інтерв’ю він згадував: «Ми були лише удвох в тій кімнаті, я став на коліно, подивився на неї, і вже бачив, що вона десь розуміла, до чого все йде. Сказав: «Ти вийдеш за мене?», вона відповіла – «Так!»

«Якщо ти змучилась, можеш знайти собі іншого хлопця»

Їх щира любов та спільні принципи виявились сильнішими за об’єктивні життєві труднощі та значну різницю у віці. Це саме той випадок, коли час розставив все на свої місця. І тепер подібні переживання залишаться лише в пам’яті чоловіка: «Я давно хотів зробити їй пропозицію, але, в той же час, хотів захистити її, оскільки перебувати в шлюбі з людиною у в’язниці – це дуже важко та боляче».

Хтось міг подумати, що сорокарічний Джонатан хотів від дівчини лише допомоги і грошей, але це не так: «Я ніколи не хотів бути її тягарем. Завжди давав їй можливість бути вільною у прийнятті рішень стосовно мене. Одного разу сказав: «Якщо ти змучилась і це вже занадто для тебе – просто залиш мене та знайди собі іншого хлопця. Живи власним життям. Це було дуже важко».

Навіть після таких слів Майя продовжувала боротися за своє щастя і, зрештою, його отримала. Тільки подивіться на ці зворушливі кадри першої зустрічі після виходу чоловіка на свободу.

Нещодавно пара зіграла весілля та офіційно розписалася. Мур вже повідомила видання Good Morning America, що готова до нових звершень: «Нас переповнюють емоції. Тепер ми зможемо робити спільні важливі справи вже як подружжя. Відкриваємо нову сторінку життя разом».

Здається, це лише красиві слова, але просто подивіться на фото нижче:

Вони – щасливі, по-справжньому щасливі.

***

Історія Майї Мур вже надихнула багатьох сучасних спортсменок на боротьбу за справедливість. З кожним роком вона зустрічає все більше і більше людей, які відмовилися від «теплої ванни» на користь підтримки тих, кому це дійсно необхідно.

Можливо, в майбутньому буде більше подібних розповідей, але ця вже назавжди залишиться неповторною. Її пам’ятатимуть завдяки тому, що людина не боялася приймати непопулярні рішення та відповідати за свої слова.

Цього разу багаторічна любов та жага до справедливості виявилися значно сильнішими за систему, гроші та славу. Хеппі-енд по-американськи.

Фото: instagram/mooremaya, @lawprofessors.typepad/comevidenceprof, @missourinet, gettyimages

Лучшее в блогахБольше интересных постов

Другие посты блога

Все посты