«На гроші не можна закривати очі. З ними треба працювати». Як топова на молодіжному рівні легкоатлетка стала фінансовим радником
Аліна Шух – про слова Бубки, пропуск Олімпіади і фінансову грамотність.
Аліна Шух – про слова Бубки, пропуск Олімпіади і фінансову грамотність.
У 2017 році на Tribuna.com вийшов пост про 11 майбутніх зірок українського спорту. Серед них була 17-річна багатоборка Аліна Шух.
«Аліна виховується у сім’ї легкоатлетів Майї та Анатолія Шух, які її тренують. Нині вона – лідер світового багатоборства серед юніорів. Шух стала рекордсменкою світу наприкінці січня, показавши цілком конкурентний результат навіть для дорослих змагань.
За підсумками минулого року Шух визнали найкращою молодою легкоатлеткою України», – писав Олег Щербаков.
Дівчина розривала на юніорському та молодіжному рівнях – вигравала турніри (чемпіонка Європи і світу U-20), била рекорди і збирала індивідуальні нагороди. Але травми змусили спортсменку пригальмувати на дорослому рівні. Саме через проблеми зі здоров’ям Аліна не змогла поїхати на літню Олімпіаду в Токіо минулого року.
А поки триває відновлення, Шух знайшла себе в іншій сфері – дівчина працює фінансовим радником. Аліна розповіла Ірині Козюпі, як поєднує світ спорту та фінансів.
«Займаюся фінансовою грамотністю, але тренування в мене завжди в пріоритеті»
Аліна продовжує спортивну династію своєї родини. Зараз легкоатлетці 23 роки, але вона досить рано почала замислюватися про своє життя після спорту.
«Дідусь, бабуся, батьки, брат з сестрою – всі були спортсменами. Правда, сестра зараз працює продюсером телеканалу, а брат навчається в ІТ-школі.
Я все життя займалася спортом, але завжди ще чимось цікавилася. Пам’ятаю свій перший чемпіонат світу серед юнаків. Ми, такі маленькі курчатка, приїхали в далеку Колумбію, нічого не знаємо, жовтороті, коліна трусяться. Перед днем старту з нами поговорив Сергій Бубка. Запам’яталася лише одна його фраза з тієї зустрічі. Він сказав, що одного дня спорт для нас закінчиться, і нам треба буде щось робити. Нас очікували перші в житті такі великі змагання і ми думали, про що він зараз взагалі говорить.
Але потім приходить розуміння, що спорт справді рано чи пізно закінчиться. Я намагалася знайти, що мені робити. Що я тільки не вивчала – історію, біологію, малювання, маркетинг, журналістику, різні курси проходила. Коли готувалася до Олімпіади, то у мене трапилася травма, довелося робити операцію просто під час відбіркових змагань. Я розуміла, що потім буду довго відновлюватися. Потрібно було чимось зайнятися, щоб не плакати у подушку».
І Аліна знайшла себе у світі фінансів. В її інстаграмі фото з тренувань чергуються зі світлинами з економічних та інвестиційних форумів.
«Будь-яка людина має займатися фінансовою грамотністю. Якщо є гроші, то ними потрібно управляти. І я своїми намагалася керувати дуже по-різному. Знайшла для цього фінансового консультанта. А коли сталась травма, то подумала: а чому б мені не спробувати ввійти у цю нішу? І стрибнула з берега у воду – вивчала все, що тільки можна, пройшла всі курси і конференції. Тобто, я дуже сильно заглибилася у цю сферу».
Більше того, зараз Шух вже сама працює з клієнтами. І серед них є багато спортсменів.
«Зрозуміла, що мені це страшенно подобається. І от тут я просто влучила в точку. Розумію, що я цим буду займатися і після завершення кар’єри у спорті. Зараз в мене це йде, як робота у своє задоволення. Все одно ще триває відновлення. Я займаюся фінансовою грамотністю, але тренування в мене завжди в пріоритеті. У мене амбітні цілі, але я нічого не форсую, нікуди не йду, а спокійно відновлююся за планом, готуюся до змагань і паралельно займаюсь тим, що мені подобається.
Я багато працюю з людьми у питаннях фінансової грамотності. В Україні на цьому мало хто розуміється, а спортсмени – ще менше, бо немає на це часу. У спортсменів взагалі свої особливості – ми працюємо по-іншому, в нас кар’єра закінчується максимум в 35, у нас є травми, такі як ось в мене. Це все – специфіка.
Почала проводити багато інтерв’ю та анкетування спортсменів. В мене вже більше 150 відповідей з різних видів спорту та різних спортсменів – від студентів і до професіоналів. Хочу зрозуміти їхній біль. Всіх тривожить те, що буде потім – чим займатися і як себе забезпечити. Коли ти спортсмен, то заробляєш гроші, їздиш постійно на збори, ти на забезпеченні і не сильно витрачаєшся. Але спортивна діяльність триває, грубо кажучи, з 15 до 35 років. Ти займався, виступав, заробляв непогані гроші, а потім закінчиться спортивна кар’єра і що?
Далі спортсмен хоче працювати в чомусь іншому, а йому вже 35. Люди в цьому віці мають 15 років досвіду. А спортсмен його не має і просто програє ринку. Так, він тренувався, змагався і об’їздив весь світ, але з точки зору подальшої роботи, він цей час загубив. Якщо в нього немає імені та слави, або контактів, які йому зможуть допомогти, то виникають проблеми. Хоче спортсмен того чи ні, але він втрачає ринкову вартість під час спортивної кар’єри. Так виходить, що далі йому треба перекваліфіковуватися».
Аліна наголошує на тому, що під час спортивної кар’єри треба створити фінансову подушку. Тобто, стартовий капітал для бізнесу або для навчання, щоб забезпечити себе на майбутнє.
«Я дуже багато відвідувала конференції, виступала на вебінарах та семінарах. Чую відгуки, що я відрізняюсь від інших. Чому? Бо я спортсменка. Сила волі, наполегливість, цілеспрямованість, – все це відрізняє нас від інших людей. Ми ті, хто можуть рухати державу вперед, якщо нам дати після спорту працювати і дати впевненість у завтрашньому дні».
«Олімпіаду в Токіо дивилася на дивані. Що ж, поїду на наступні Ігри»
Ми спілкуємося в легкоатлетичному манежі на Березняках. Аліна прийшла сюди подивитися на змагання. У самої легкоатлетки зараз триває процес відновлення.
«Я не знаю, чи можуть зрозуміти звичайні люди, наскільки це складно, коли ти травмований. Психологічно це тисне страшенно. Ти хочеш бігати, стрибати, і не можеш. Інші спортсмени це роблять, а тобі ще відновлюватись. З боку може здаватися, якщо у тебе травма, то іди відпочивай. Ти законно можеш полежати на дивані, але це ніфіга так не працює. Треба витримати такі періоди життя, щоб потім повернутися та готуватися до змагань без болю. Хочеться вийти з цього і показати, на що я здатна.
Я завжди була в спорті. Батьки – спортсмени, друзі – спортсмени, школа – спортивна. Для мене це було абсолютно нормально. А коли я вийшла в іншу сферу, то зрозуміла наскільки це велика різниця. Люди живуть по-іншому. І треба пройти через цей культурний шок.
Професія спортсмена – страшенно складна, але цікава робота. Коли ти їдеш на змагання, то ковбасить і трусить всіх. Дуже переживаєш, особливо якщо це відповідальні змагання. І точно така сама вага ейфорії після закінчення змагань. Чим складніше тобі було, тим краще стане потім. Це як наркотик, який ти просто так не здобудеш. Я навіть не знаю чи звичайні люди коли небудь таке відчували. У багатоборстві, коли ти фінішуєш на 800 метрів, то ці відчуття не передати словами.
Але я вважаю, що мені особисто дуже сильно пощастило – я знайшла ще одну діяльність, яка мені подобається. Я вже не маю тієї тривоги – чим я займатимуся після закінчення кар’єри. У багатьох спортсменів вона є».
Шух представляє яскраве покоління молодих українських спортсменів. Таких, як Ярослава Магучіх, Юлія Левченко, Михайло Кохан. Вони виступали минулого літа на Олімпіаді в Токіо. Магучіх привезла звідти бронзову медаль. Ці Ігри Аліна згадує зі сльозами на очах.
«Я дивилася Олімпіаду на дивані. Не знаю точно, як це описати, але, мабуть, це була депресія. Було дуже складно. Ігри – це змагання, які проходять раз в чотири роки. Більше того, я з самого дитинства до цього готувалася. Що ж, поїду на наступні (наступні ОІ пройдуть в Парижі-2024).
Період травм вийшов затяжним. Там були і мої особисті помилки. Начебто вже й не болить і можна тренуватися, але ще не варто було поспішати. Через травми відпали всі мої молоді роки. Зараз я вже у дорослому спорті і травми також є. Цей транзит між юніорським спортом у дорослий, зазвичай, складний для всіх. Часто, падають результати в юніорів, тому що вони виходять на змагання з дорослими. А в мене ще гірше вийшло.
Є відчуття, що я багато кого підвела на цьому етапі, але є мотивація йти далі. Знаю, що зможу вибратися з цього і продовжу працювати далі. Період повернення займе якийсь час, але він точно піде на користь».
«Якщо ти живеш у нуль або на кредитні картки, то ти вже живеш неправильно»
А тепер, власне, про роботу Аліни фінансовим радником. Наша героїня посміхається, коли говорить про цю сферу свого життя. Далеко не кожна людина так кайфує від того, чим займається.
«Поки що ця робота не надто популярна в Україні. А більше, ніж 85% людей в США або Європі мають фінансового радника. Це як сімейний лікар. У вас є родина і у вас є лікар, до якого ви звертаєтесь. Замість того, щоб гуглити, ви звертаєтеся до професіонала. Це складна тема, але вона вкрай важлива. Абсолютно всі мають займатися своїми фінансами. Можна делегувати цю справу професіоналу. У вас є фінансовий радник, якому ви зателефонували і з яким консультується.
Наприклад, хочу купити квартиру, але не знаю, як це краще зробити – взяти в кредит, іпотеку чи краще назбирати повністю гроші. Радник складає фінансовий план: який у вас дохід, де можна відкласти, на що відкласти, яким чином це можна зробити, а які ризики та інструменти?
Робота фінансового радника поки не зрозуміла людям, але я думаю, що через декілька років все зміниться. Наразі уже всі розуміють, що фінансова грамотність – це важливо. Уже не треба пояснювати, що інвестувати потрібно, бо без інвестицій ви не назбираєте того капіталу, щоб нормально потім жити. Типу, пенсія від держави? Вибачте. Варто про це думати раніше».
У майбутньому Аліна хоче організувати свою справу у спортивній ніші і працювати зі спортсменами. А поки допомагає всім охочим розібратися зі світом фінансів.
«Нещодавно розмовляла з організаторкою групи для молодих мам. Буду проводити для них вебінар з фінансової грамотності. Спілкувалася з дівчиною з Америки. Зараз їй 25 років. Коли їй було 8, батько відкрив для неї рахунок у цінних паперах. Гроші, які їй дарували, вона вкладала у свій рахунок, і сама купувала акції. Це рівень фінансової грамотності за кордоном, який потрібно порівняти з нашим. Тому я і кажу, що ця стіна колупається ложкою.
Є переконання, що фінансовий радник потрібен тільки багатим, але воно дуже неадекватне. Вони не були багатими, а починали бідними. Вони ними стали, бо можуть керувати грошима. І їм вже потрібен фінансовий радник для більш важливих речей – податкової автоматизації або для фінансової аналітики. Там запити трохи іншого рівня.
У звичайних людей запити інші. Наприклад, я витрачаю купу грошей на каву кожен день. Що мені робити? Це теж фінансова грамотність. Радник тут може допомогти – як себе змусити і якими стимулами можна зробити так, щоб не витрачати стільки коштів на каву.
Є взагалі окрема професія – фінансовий коуч, який допомагає змінити мислення на багатство. Якщо ти живеш у нуль або на кредитні картки, то ти вже живеш неправильно. І треба зрозуміти, що та як міняти. Наприклад, людина починала з того, що мала на карті мінус 25 тисяч, а зараз відкриває рахунок у брокера, щоб купити акції. Це величезний прорив. Так, поки це невеликі кошти, але він хоче зрозуміти, як працює фондовий ринок. Ніколи не потрібно боятися звертатися до фінансового радника.
Інша людина, яка заробляє 20 тисяч гривень в місяць і відкладає хоча б дві, через деякий час зрозуміє, що має збереження та накопичення. І, можливо, якісь інвестиції. Різниця в тому, що хтось відкладав, а хтось ні. У деяких людей ця звичка закладається з дитинства.
Але є інша проблема – страх інвестицій. Він ще тягнеться з часів СРСР та різних криз. З ним також треба боротися. Є ризики, які можна перекрити, знизити, передавати, над якими можна працювати. Тримати в банку до 200 тисяч гривень майже не ризиковано. Просто важливо правильно обирати банк. Є багато нюансів над якими треба працювати. На гроші не можна закривати очі, їх тоді не буде. З ними треба працювати. Хоча б рахувати прибутки та витрати.
Насправді людям дуже подобається рахувати свої гроші. Вони просто цього не знають. Я дуже люблю пояснювати і проводити різні вебінари. Розумію, що за дві години мого семінару нічого не зміниться і ніхто не піде й не купить акції Tesla в цей момент. Але я бачу, що люди вже трішки інакше сприймаю світ, і це перший маленький крок. Я і мої колеги постійно над цим працюємо, щоб нас почула максимально велика кількість людей».
Фінансова грамотність – це не тільки про інвестиції, але, наприклад, і про страхування.
«Це теж фінансовий інструмент – він страхує гроші в будь-якому випадку. Ми не страхуємо своє життя або здоров’я. Ми впали і зламали руку. Страховка вже нічого не змінить, але покриє нам витрати.
У мене був випадок з дівчиною-спортсменкою, коли вона повністю покрила свої витрати на лікування травми страхуванням, яке ми їй оформили. Без цієї фінансової підтримки їй потрібно було б або закінчувати спортивну кар’єру, або проводити реабілітацію за свої кошти. Це допомогло їй швидше почати працювати.
За кордоном абсолютно всі мають страхування і на все підряд. У нас ще немає такої культури. Ми просто перекладаємо фінансові ризики на когось іншого».
«Люди, які живуть на пасивний дохід, ніколи не будуть бити байдики»
Запитую, що особисто для Аліни означають гроші.
«Для мене – це впевненість. Моя мета – жити на пасивний дохід. Ти можеш працювати або не працювати, але в тебе завжди буде пасивний дохід. Наприклад, у тебе є капітал, який працює, і ти можеш просто жити на його відсоток. Сенс в тому, що ти не будеш боятися, адже завжди будеш забезпечений.
Люди, які живуть на пасивний дохід, ніколи не будуть бити байдики, тому що вони займаються тим, чим хочуть. Вони знайшли себе і заробляють набагато більше просто тому, що відчувають впевненість. Це те, до чого треба йти кожній людині. Але це довгий процес. Купити Bitcoin, продати його через рік та стати мільйонером? Вибачте, так це не працює. Можливо, в якомусь одиночному випадку, але ти так само все витратиш через рік, бо в тебе немає навичок фінансової грамотності. Як випадково заробив, так випадково і втратиш.
Інша ситуація – людина хоче машину і квартиру, але заробляє 10 тисяч гривень на місяць. Вибачте, тут щось не так. Тоді треба або зменшувати цілі, або більше заробляти. Але це перший тригер, коли починаються пошуки більшого заробітку для досягнення своїх цілей. Далі вже йдуть наступні кроки».
Найпопулярніше питання до Аліни – «У мене є гроші, куди їх вкласти?»
«Це у всіх абсолютно. Хоч у стіну бийся. Ти хочеш пояснити, що все залежить від дуже багатьох моментів, але ж це так довго. Хочеться вже виробити відповідь, типу, ось Bitcoin виросте, туди і вкладайте. Але так не можна, бо цього ніхто не знає. Тут потрібне тільки правильне планування відповідно до себе. Двоє близнюків або просто брат з сестрою можуть мати абсолютні різні інвестиційні портфелі. Адже вони мають різне відношення до ризику та цілі, живуть в різних містах або країнах. Це все індивідуально. Тому питання «Куди вкласти?» часто переростає у розмову на декілька годин.
На консультаціях я можу говорити годинами. Мені це подобається і це абсолютно безкоштовно. Я відкрита, до мене можна телефонувати і писати в будь-яку соцмережу. Повірте, я із задоволенням буду говорити. З професійної точки зору, хто планує працювати, це вже буде далі. Тільки рада проводити різні семінари для дітей, підлітків, дорослих, спортсменів. Це наша соціально-благодійна робота з поширенню фінансової грамотності».
Шух активно веде свій інстаграм, де цікаво та доступно пише про фінансову грамотність, інвестування, криптовалюту, страхування та, звісно, про спорт.
«Я ненавиджу соцмережі і ніколи їх не любила. Для мене це було складно поки я не знайшла те, що мені цікаво. Ми покоління Z, наскільки я знаю. Я не зовсім така, але це те покоління, яке народилося, умовно, зі смартфоном в руках. Це вже відрізняє нас від старших.
Професійні спортсмени зобов’язані віддавати перевагу спорту, бо це наша професія і вона складна. Але ніхто не заважає додатково розвиватися. За кордоном ніхто не приділяє 125% спорту. Там завжди є щось додаткове. Якщо навчаєшся в університеті, то там все одно, хто ти такий. Навіть олімпійський чемпіон має навчатися. Там все рівнозначно».
***
Аліна не тільки діюча спортсменка і фінансовий радник. Дівчина чудово малює. На Tribuna.com був окремий пост з милими коміксами Шух про своє життя.
«Якщо чесно, то зараз немає на це часу. Я відійшла від малювання. Це завжди було хобі – там нічого професійного. Можливо, повернусь до цього пізніше. Зараз трохи інші пріоритети. Час не гумовий і його треба оптимізувати», – посміхається Аліна.
Автор: Ірина Козюпа, Катерина Бондаренко
Фото: інстаграм Аліни Шух
