Кернозенко – уродженець Куби. Мріяв знову відвідати країну, але його не пустили – став персоною нон грата
Незвичайна історія з життя тренера воротарів збірної України.
Незвичайна історія з життя тренера воротарів збірної України.
Колишній голкіпер «Динамо», «Дніпра та збірної України, а тепер тренер воротарів національної команди В’ячеслав Кернозенко народився на іншому кінці світу – у столиці Куби Гавані. Це трапилося 4 червня 1976 року, коли батьки майбутнього футболіста перебували там на роботі.
«Мій батько, інженер, на початку 1970-х років надавав братську допомогу кубинському народу. Я жив на Кубі недовго, але з того часу завжди мріяв там побувати знову», – розповідав В’ячеслав в інтерв’ю газеті «Команда».
Вже у дорослому віці Кернозенко вирішив відвідати місце свого дитинства. І навіть прилетів на Кубу, але далі аеропорту його не пустили.
«Історична батьківщина виявилася негостинною і мої очікування не виправдалися. Кубинська митниця не дала добро на моє перебування в країні. Я так до кінця і не зрозумів бюрократичних причіпок, але найближчим же рейсом мене відправили з країни, як персону нон грата. Я так і не зміг спробувати знаменитого кубинського рому з сигарою».
Уродженець Гавани та громадянин України став заручником місцевих законів. Більше про кубинську бюрократію розповіла дівчина Кернозенка, з якою він і відправився на Острів свободи.
«Ми зі Славою хотіли побувати в Гавані. Він там народився і прожив перші роки, тому давно вже мріяв з’їздити на Кубу. Починалося все добре. Ми віддали документи в турагентство. Заздалегідь запитали чи не буде ускладнень у зв’язку з тим, що Слава народився на Кубі. Нас запевнили і в агентстві, і в посольстві, мовляв, все буде добре – можна їхати, йому там всі будуть безмежно раді.
Взяли звичайні путівки. Заплатили за них, разом з дорогою, 5 тисяч доларів (події відбувались у 2005 році), отримали візи і вирушили в дорогу. Прилетіли в Амстердам, показали кубинські візи, зробили пересадку і успішно дісталися до першого пункту подорожі – Варадеро (одна з найбільших курортних зон Карибського басейну).Там повинні були провести тиждень, після чого планували поїхати в Гавану і звідти через Амстердам повернутися до Києва», – розповіла дівчина футболіста газеті «Сегодня» в 2005-му.
Кожна людина, яка народилася на Кубі, зобов’язана мати кубинський паспорт
Кернозенко – чемпіон світу зі збірною України U-20
Політ на Кубу тривав 14 годин. В аеропорту Варадеро пара провела півгодини після чого їх знову посадили в літак на рейс у зворотньому напрямку.
«Всі туристи, серед них і я, пройшли митний контроль. Славу ж не пропускали. Я спробувала повернутися, знаючи, що він не розуміє ні англійською, ні іспанською, але спочатку і мене до нього не пускали. Коли прорвалася, порозумітися все одно довго не вдавалося. Я знаю англійську, але ніхто з кубинців її не розумів.
Зрештою знайшовся один працівник аеропорту, який представився юристом і пояснив ситуацію. За законами їхньої країни, кожна людина, яка народилася на Кубі, зобов’язана мати кубинський паспорт і спеціальний дозвіл на в’їзд».
Пізніше у посольстві Куби Кернозенку пояснили, що отримати їхній паспорт та спеціальний дозвіл він не може. А без цих документів дорога на острів йому закрита. Ось такий парадокс і замкнене коло.
«Виходить, громадянин України, який народився на Кубі, потрапити туди не може. І це при тому, що батьки Слави чотири роки працювали на кубинську економіку. В аеропорту ми залишилися без допомоги – ніхто нічого не міг зробити. Правда, Слава зателефонував батькові, і той іспанською намагався порозумітися з митником, але нічого не вийшло. От і уявіть ситуацію: стоїш в аеропорту, як дурень, навколо тебе кубинці, які ні слова не розуміють, ніхто нічого не пояснює, тебе просто беруть під руки і тягнуть назад в літак.
І це ще добре, що капітан екіпажу зателефонував в Амстердам і попросив забронювати для нас два квитки до Києва. За нашими квитками ми могли полетіти лише через десять днів».
По дорозі до Києва загубився багаж
На цьому пригоди Кернозенка не закінчилися. Після прильоту до Києва з’ясувалось, що у пари пропав багаж. Правда, його знайшли через два дні. Втім, без відпочинку футболіст не залишився – разом з дівчиною провів тиждень в Єгипті, де спробував відволіктися від історії з Кубою.
«Відпустка була зіпсована, бо навіть в Єгипті море виявилося дуже холодним. Зате Русол і Костишин тієї зими сповна насолодилися красою острова в Карибському морі. Люблю пасивний відпочинок – поніжитися на сонці, поплавати. І не люблю тривалих перельотів. Свою найпершу відпустку провів на Канарських островах, ще був в Таїланді, Єгипті та ОАЕ.
До речі, в ОАЕ я втратив мобільний. Коли Лисицький почув банальний рингтон мого телефону, то запропонував закачати новий. Я вибирав між «Земля в ілюмінаторі» і «Я не здамся без бою» Вакарчука. Вибрав Океан Ельзи. Для мене слова цієї пісні дуже актуальні і відповідають життєвому кредо», – розповідав Кернозенко.
***
Віталій Миколенко в Гавані з родиною і друзями
Куба – популярне місце відпочинку та туризму. Пляжі там наче з тією самої культової реклами батончиків «Баунті». Але разом з тим, це соціалістична країна, якою керує комуністична партія. Навіть рок-клуби і ті державні. Відомий випадок, що Куба не хотіла відпускати своїх волейболістів закордон, тому їм довелося втікати з країни. Лише в останні роки лідери Острова свободи пішли не деякі поступки і дали своїм громадян більше свободи. Наприклад, легалізували дрібний та середній бізнес.
Українцям для того, щоб потрапити на Кубу, потрібно відкривати візу. І то на кордоні вас можуть не пустити, якщо знайдуть якісь порушення вимог в’їзду та перебування в країні.
Українські гравці часто обирають Кубу для відпочинку, особливо взимку. В різні роки там бували Макаренко, Супряга, Миколенко, Рибка та інші футболісти.
Фото: інстаграм Максима Мельничука, УАФ
