«Жінці взяти участь в ОІ – це вже наче вибороти золоту медаль». Що зі спортом в Афганістані

Афганські спортсмени просять про мир.

Топ тема останніх днів у світі – ситуація в Афганістані. Якщо коротко, то США вивели війська, президент Ашраф Гані залишив країну, а «Талібан» миттєво захопив владу у свої руки. 15 серпня останнім під контроль талібів перейшов Кабул. Більшість міст здалися без опору.

США та інші країни зараз займаються евакуацією своїх громадян та дипломатичних місій з Афганістану, а також афганців, які співпрацювали з американськими організаціями. В мережі вірусними стали відео, як місцеві жителі штурмують літаки і намагаються вилетіти з країни, навіть чіпляючись за шасі та двигуни літаків.

Радикальний ісламістський рух керував Афганістаном з 1996 до 2001 року. Після терактів 11 вересня США разом із союзниками НАТО ввели війська у відповідь на відмову талібів видати їм Усаму бен Ладена. У січні 2015 року США і НАТО вивели свої основні сили з Афганістану. А тепер їхнє 20-річне перебування в країні взагалі підійшло до кінця. І це стало поштовх до зміни влади багатомільйонної держави – мотивовані та ідейні таліби легко розібралися з корумпованою армією Афганістану.  

«У 20-ту річницю нападів 11 вересня цьогоріч над Афганістаном майорітиме прапор «Талібану», – написала Time.

Один из главных символов талибов — белые кроссовки «Гепарды». Они уже долгое время наводят страх на обычных афганцев

Експерти прогнозують, що «Талібан» може повернутися до старих порядків і запровадить по всій території Афганістану норми шаріату. Це означає заборону телебачення, музики, алкоголю, комп’ютерів та багато іншого. Особливо жорсткі обмеження стосуватимуться жінок.

Їм не можна виходити з дому без супроводу когось з родичів чоловічої статі, носити будь-який інший одяг, крім бурки чи паранджі, водити автомобіль та їздити у громадському транспорті разом з чоловіками, лікуватися у медиків-чоловіків, працювати та навіть голосно сміятися. Про заняття спортом мова також не йде.

Афганська молодь захопилася сноубордингом, скейтбордингом і мотокросом

Важко займатися спортом і досягати високих результатів, коли у країні 20 років триває військове протистояння між урядом і «Талібаном», а до цього її п’ять років контролювали таліби зі своїми законами та порядками.

Наприклад, під час попереднього перебування при владі «Талібан» заборонив традиційні афганські види спорту, оскільки, на їхню думку, вони суперечать ісламу. Мова йде про запуск повітряних зміїв, собачі бої і бузкаші (вершники на конях намагаються заволодіти тушею козла). У фільмі «Рембо-3» герой Сталлоне відправляється в Афганістан, де якраз грає в бузкаші з моджахедами.

Натомість крикет, волейбол, бокс і футбол, навпаки, стали популярними за режиму талібів. Правда, жінкам забороняли брати участь у змаганнях. Чоловіків допускали, але вони мали повністю закривати тіло –  носити футболки з довгими рукавами, довгі шорти і гетри.

Таліби сформували кілька футбольних команд, проводили чемпіонат країни, але разом з матчами на стадіонах також організовували публічні страти та покарання. Відомий випадок, коли на камеру зняли страту матері сімох дітей. Жінку звали Зарміна. Її позбавили життя на стадіоні «Газі» у Кабулі на очах 30 тисяч людей. Звинуватили у вбивстві свого чоловіка у відповідь на насильство та побої.

«Таліби видавали нам зарплату і повністю оплачували наші витрати. Ми могли утримувати свої сім’ї і продовжувати грати у футбол. Військові робили на нас ставки у вигляді автомобілів, зброї і будинків. А після ігор ми дивилися фільми в будинку таліба, який нас найняв», – розповідав колишній афганський футболіст Мухаммед Ісак.

Мухаммед Ісак з синами

Після падіння режиму талібів спортивне життя Афганістану почало активно розвиватися. Стадіон «Газі» реконструювали, і після свого кривавого минулого він отримав нове життя.

«Я з оптимізмом дивлюсь у майбутнє афганського спорту. Можливо, це шанс показати, що Афганістан – це не тільки про кровопролиття і смерть», – говорив Ісак.

Головне досягнення – жінкам дозволили займатися спортом. У країні створили чимало жіночих спортивних федерацій та клубів. В Афганістан без талібів повернулися чимало людей з міграції – серед них були спортсмени, які створювали спортивні центри та ділилися досвідом. В самому Афганістані почали проводити міжнародні турніри та змагання. Перша в історії країни велогонка пройшла у 2008 році, перший міжнародний марафон – у 2015-му, перший чемпіонат зі змішаних єдиноборств – у 2016-му.

Афганська молодь захопилася сноубордингом, скейтбордингом і мотокросом. Команда сноубордистів уперше поїхала на міжнародні змагання і взяла там 5 медалей. А завдяки проекту «Скейтістан» сотні афганських дітей змогли освоїти скейтборд. Документальний фільм про афганських дівчаток-скейтбордисток отримав премію «Оскар». Продюсером документальної короткометражки стала уродженка Києва Олена Андреїчева. Стрічка називається «Як навчитися кататися на скейтборді в зоні бойових дій (якщо ти дівчина)».

«Сміливість тут – коли ти йдеш до школи і вчишся», – розповіла у фільмі одна з героїнь.

Вперше афганські спортсменки дебютували на Іграх в Афінах-2004

Збірна Афганістану відмовилась від участі в Паралімпіаді-2020. Все через події в країні та неможливість у цих умовах вилетіти в Токіо. На Олімпійських іграх країну представляли п’ятеро спортсменів (біг, тхеквондо, плавання та стрільба). Всі афганські атлети потрапили на Олімпіаду за особливим запрошенням від оргкомітету, оскільки жоден з них не зміг пройти кваліфікаційний відбір. Єдиною спортсменкою у складі збірної стала Кімія Юсофі – рекордсменка Афганістану з бігу на 100 метрів. Вона була одним з прапороносців Афганістану на церемонії відкриття Ігор. 

Афганські спортсмени дебютували на ОІ у Берліні-1936. Найчисельнішою делегація була в Лондоні-1948 – 31 атлет. А найменшою в Атланті-1996 – 2. На Олімпіаді у Сіднеї-2000 Афганістану заборонили брати участь через дискримінацію прав жінок талібами.

Вперше афганські спортсменки дебютували на Іграх в Афінах-2004 – змагалися в бігу на 100 метрів і в дзюдо. Обидві говорили, що це їхня мрія і що вони хочуть стати рольовими моделями для дівчат всього Афганістану. За участь в Олімпіаді-2008 Мехбобе Адьяр погрожували вбивством.

«Афганській жінці взяти участь в Олімпіаді – це вже наче вибороти золоту медаль. В часи «Талібану» ми навіть мріяти про таке не могли. Нам забороняли взагалі займатися спортом», – говорила дзюдоїстка Фаріба Резайї.

Всього представники Афганістану брали участь в 14 літніх Іграх і поки жодного разу не виступали на зимових. Двоє афганських лижників планують дебютувати на Олімпіаді в Пекіні-2022. 

Тхеквондист приніс Афганістану єдині медалі Олімпійських ігор в історії 

Афганістан має населення майже 39 млн людей. Але за всю історію Олімпійських ігор країна здобула лише дві медалі. Дві бронзи (2008 і 2012) у тхеквондо виборов один і той самий спортсмен – герой нації Рохулла Нікпай.

Він почав займатися спортом у Кабулі в 10 років. Коли «Талібан» захопив владу в Афганістані у 90-х, сім’я залишила місто і потрапила в один з іранських таборів для афганських біженців. Нікпай не залишив заняття спортом. Він приєднався до команди біженців з Афганістану. А мотивували його фільми, де герої займаються бойовими мистецтвами.

Після падіння режиму талібів він повернувся в Кабул і продовжив заняття тхеквондо у державному олімпійському центрі підготовки спортсменів. За чотири роки після цього в Пекіні-2008 Нікпай став першим володарем олімпійської медалі в історії Афганістану. В аеропорту його зустрічав багатотисячний натовп щасливих земляків. А президент країни подарував за історичну бронзу будинок та машину.

«Сподіваюся, це буде посланням миру моїй країні після 30 років війни», – сказав після свого повернення спортсмен.

За чотири роки Рохулла знову взяв бронзу Олімпійських ігор у Лондоні і знову зробив свою країну щасливою.

Зірка афганського крикету попросив світових лідерів не залишати країну в хаосі

Але все ж головний вид спорту в Афганістані – це крикет. Перший матч у Кабулі зіграли ще в 1839 році – в розпал першої англо-афганської війни. Грали британські військові. Любов афганців до крикету прийшла трішки пізніше. Ця гра стала особливо популярною в 90-ті серед афганських біженців у Пакистані.

Коли США та НАТО звільнили Афганістан від талібів, біженці повернулися додому і принесли з собою пристрасть до крикету. Всього у цю гру грають більше мільйона афганців. Близько 300 з них є профі.

«Спорт – це єдина річ, яка може принести мир в Афганістан», – говорив раніше афганська зірка крикету Рашид Хан, який провів дитинство у таборі для біженців.

Чемпіонат світу з крикету Twenty20 має стартувати у жовтні цього року. І збірна Афганістану – один з учасників турніру. Наразі таліби захопили контроль над усіма стадіонами для крикету в країні, але у самій збірній говорять, що команда поїде на турнір. Тим часом головні топи збірної перебувають в Англії, а решта команди – в Афганістані.

Рашид Хан просить миру для Афганістану і закликає світових лідерів не залишати його країну без допомоги.

«Моя країна в хаосі, тисячі невинних людей, серед яких багато дітей та жінок, страждають щодня, втрачають свої домівки та власність. Тисячі сімей змушені мігрувати. Не залишайте нас у хаосі. Зупиніть вбивство афганців і знищення Афганістану. Ми хочемо миру», – написав спортсмен у своєму твіттері.

Афганський хлопчик зробив футболку Мессі з пакета і зустрівся з футболістом

Ви точно вже бачили це фото. Хлопчик у пакеті з прізвищем Мессі та десятим номером, які написані фломастером від руки. Маленького фаната Лео звати Муртаза Ахмаді, він мешкав на півдні Афганістану. Коли його фото у саморобній формі з простого пакета у кольорах збірної Аргентини потрапили у мережу, він став відомим на весь світ. Федерація футболу Афганістану подарувала хлопчику форму «Барселони», а згодом сам футболіст надіслав йому свою футболку з автографом.

«Мессі зробив мене щасливим. Тепер я найщасливіший хлопчик на світі. Я люблю Мессі. І моя футболка говорить про те, що Мессі теж любить мене», – сказав тоді Муртаза.

Маленький афганський вболівальник навіть зустрівся з Лео в Катарі, де «Барселона» проводила виставковий матч. Це все схоже на казку, але раптова слава має й інший бік медалі. За два роки після зустрічі з Мессі на рідне місто напали таліби, тому сім’ї довелося тікати. Батьки бояться, що хлопчика можуть викрасти і вимагати викуп. Заради безпеки його навіть не пускали до школи.

«Коли Муртаза познайомився з Мессі, люди почали нам заздрити. Усі вважають, що Мессі дарує нам гроші, багато грошей, що він нас спонсорує»,  – розповів старший брат Хумаюн.

Хлопчик не залишає мрій стати професійним футболістом і грати за збірну Афганістану. 

Чимало сімей залишили охоплений війною Афганістан і осіли по всьому світу. Футболіст «Байєра» та збірної Німеччини Надім Амірі народився вже в Європі.

«Моя сім’я дуже швидко інтегрувалася в Німеччині. Той факт, що я був не зовсім німцем, а сином вихідців з Афганістану ніяк не впливав на моє спілкування з однолітками і старшими хлопцями. Вдома скільки себе пам’ятаю, зі мною розмовляли німецькою. Звичайно, мене знайомили з афганською культурою і мовою, але я можу сказати, що я більше німець, ніж афганець», – зізнавався Амірі.

Зараз в його інстаграм сторіс з проханням молитися за Афганістан.

Ще інша історія в Надії Надім. Вона народилася в Афганістані, але в 11 років таліби заборонили їй відвідувати школу і вбили батька – генерала афганської національної армії. Сім’я емігрувала в Данію. Там дівчинка в таборі для біженців захопилася футболом, який допоміг їй знайти себе в новій країні. Згодом вона стала першою натуралізованою футболісткою в історії збірної Данії.

А крім того, навчається на хірурга і знає 9 мов. Два дні тому Надім виклала пост в інстаграм: «Афганістан просить про допомогу. Життя може бути таким несправедливим. Чим завинили ці діти? Просто народилися не у тому місці».

«На полі стояла маленька бочка. Коли я її відчинив, то побачив шість відрізаних рук». Криваве минуле стадіону у Кабулі

Українка – володарка «Оскара»: народилася в Києві, зняла фільм про афганських дівчат, скейтбординг і зону бойових дій

Фото: AFP, REUTERS/Lucy Nicholson, інстаграм Надії Надім, Надіма Амірі, Рохулла Нікпая, твіттер Рашид Хана

+38
Популярные комментарии
Oleksii Danilyuk
+28
"спорт вне политики!", - любой Гаруна скажет)
cezarinho
+12
тю, так це Трамп допустив цей цирк, коли підписав капітуляцію в Досі, за якою вивід військ взагалі мав бути ще до 1 травня. Так що Байден ще затягнув і дав останній шанс, попри критику Трампа який топив за найскоріший вивід. Байден попереджав афганців, що готуйтесь до захисту, у вас велика армія місяць тому. Але ці руки підняли і 70 000 з калашами нагнули велику країну. Хто ж їм винен, що вони топлять за талібів, а не демократію, та і взагалі такого поняття як єдиний афганський народ в принципі не може існувати, тому там і такий треш вже 150 років.
Ответ на комментарий Мистер Леннон
Помойму Байден оказался куда хуже Трампа
Taras Klunyk
+7
"Ультра правые радикалы," "Спорт вне политики" - это не цитаты рос. пропагандистов, это цитата депутата Львовского гор совета и по совместительству каратиста всея малороссии Горуны Станислава
Ответ на комментарий Salvador Dali
Ти вже набрид. Горуна вже все детально пояснив і прокоментував, він взагалі один з найбільш освіченіших спортсменів України, патріот своєї землі. Досить юзати невдало підібрані і вирвані з контексту слова!
Написать комментарий 15 комментариев
Реклама 18+