Українець шиє спортивні ремені: з ними бігав Фуркад, Підручний став чемпіоном світу, а Хофер називає ідеальними
Юрій Татарінов безкоштовно забезпечує ременями збірну України.
Юрій Татарінов безкоштовно забезпечує ременями збірну України.
На Сумщині у місті Ромни працює майстер, який виготовляє екіпіровку для топових біатлоністів. Про Юрія Татарінова заговорили минулого року, коли «Суспільне» зняло про нього сюжет. Він спеціалізується на пошиті спортивних ременів для гвинтівки.
Компанія Юрія називається Biatar і має свій онлайн-магазин. Під час гонок ви могли бачити цей бренд на ременях спортсменів.
Майстер спорту з біатлону, бігав з сестрами Семеренками і Седнєвим на чемпіонатах України, у 15 сам став шити ремені
Татарінов почав займатися біатлоном у Ромнах у місцевій ДЮСШ. Дійшов до рівня майстра спорту. На чемпіонатах України бігав разом з Сергієм Седнєвим, Вітою та Валею Семеренками.
«Всі чемпіонами не будуть. Ними стають тільки одиниці, – розповів Юрій Tribuna.com. – Наприклад, вже тоді сестри були швидші від інших. Вони перейшли в біатлон з лижних гонок і відразу почали у всіх вигравати за рахунок швидкого ходу. Спочатку погано стріляли, але все одно перемагали. А згодом підтягнули свою стрільбу. Валя вже у 2006 році їздила на Олімпійські ігри.
Якщо за своїми результатами ти не проходиш у збірну України, то доводиться просто зав’язувати і йти на пенсію. Це так у кожного покоління біатлоністів. Хтось іде фізруком у школу працювати, хтось починає тренувати. Але зараз це не надто перспективна робота, адже зарплати практично немає. Залишаються хіба фанати своєї справи, які і роблять результат в біатлоні.
Після завершення спортивної кар’єри я три роки працював тренером. Залишив, коли почало бракувати часу. Вирішив зосередитися на виготовленні ременів».
Займатися спортивним обладнанням Юрій почав ще у 15 років – мама навчила його шити на швейній машинці. Татарінов перешивав ремені не тільки собі, але Седнєву, Віті і Валі Семеренкам та іншим біатлоністам.
«Спорт сам штовхає на вдосконалення своєї екіпіровки. Переробляв старі радянські ремені, щоб їх було зручно одягати і знімати. Це були юнацькі забави, але біатлоністи продовжували користуватися моїми ременями на дорослому рівні. Седнєв виграв свою першу медаль на етапі Кубка світу саме з моїм ременем.
Я постійно вдосконалюю свої моделі. Вся збірна України тепер їздить з моїми ременями. Нещодавно Артем Прима виграв гонку переслідування чемпіонату Європи у моїй екіпіровці. А зараз у змішаній естафеті 10 моїх ременів біжать» (спілкувалися якраз під час гонки).
Підручний став чемпіоном світу з ременем Biatar, Татарінов постачає своє обладнання збірній України безкоштовно
У професійному спорті не існує дрібниць, а якісна екіпіровка здатна робити різницю. І мова йде не тільки про лижі чи гвинтівку.
«Наприклад, переваги вузької моделі ременя стають очевидними на останніх рубежах, коли падає сніг чи дме вітер. Тоді відчуваються навіть долі міліметрів. На останній постріл може бути більший порив вітру. Через старі ширші моделі ременів гвинтівку може повести трішки вбік і ти вже не закриєш мішень. Діма Підручний виграв гонку переслідування на чемпіонаті світу з моїм ременем. На останньому рубежі всім дуло, а йому трішки менше. Він сам мені потім розповідав, що такі деталі відчуваються. Я сам придумав таку модель, а згодом її вже почали копіювати інші майстри».
Ремінь від норвезького виробника коштує 280 євро, від Biatar – 100 євро або три тисячі гривень. Збірній України Татарінов свої вироби постачає безкоштовно – в якості спонсора.
«Грошей з першої команди останні п’ять років я не беру. Наші біатлоністи на ременях вже достатньо зекономили. Раніше на сайті Biathlon.com.ua висіла моя реклама, а після зміни власника її прибрали. Зате мій банер був на чемпіонаті України з біатлону. Не має жодного тренера в Україні, якому б я безкоштовно не виділяв би ремені. Щось вони купували, але за півціни – просто компенсація за матеріали. Так я підтримую український біатлон».
Олена Підгрушна з екіпіровкою Biatar
З часом українські ремені вийшли на міжнародний рівень, а Biatar став законодавцем моди у світі біатлону.
«Все через збірну України, яка користувалася моїми ременями. Це була хороша реклама. А коли я почав ставити свій логотип на вироби, то мені стали приходити замовлення на пошту. Тобто, топові збірні та спортсмени самі прийшли до мене. Зрозуміли, що який сенс їм купувати ремені дорожче, якщо тут можна взяти дешевше. І за якістю буде не гірше, ніж в європейських виробників, а то навіть і краще. А моя остання модель, то взагалі – найкраща у світі.
Мода виготовляти ремені під державний прапор країни – це моя ідея. Раніше так ніхто не робив. Виглядало дуже класно, коли Валя Семеренко вигравала чемпіонат світу у Контіолахті і ремені просто таки світили синьо-жовтим».
Biatar – це сімейний міні-завод, де Татарінов більшу частину роботи виконує самотужки. Окрім ременів Юрій також виготовляє дерев’яні приклади для гвинтівок.
«Раніше я сам усе робив, а тепер напіфабрикати мені виготовляють на заводі, а кроєм займається мама. За день можу зробити пару ременів. Паралельно теж займаюсь прикладами, але технологічно – це дуже важко зробити. Плюс важлива підгонка під кожного спортсмена. Валя Семеренко разів п’ять до мене приїжджала. Окрім Валі з моїм прикладом виступають Юля Журавок, Катерина Бех, Руслан Ткаленко. Артем Прима вперше став чемпіоном Європи з моїм обладнанням».
Лукас Хофер називає ремені українця ідеальними, а Мартен Фуркед затирав назву компанії
Практично у кожній гонці на етапах Кубка світу спортсмени з ременем українського виробництва виграють медалі.
«Буває, що на подіум заїжджають три біатлоніста з Biatar. Зверху там чохли їхніх спонсорів, але ремені мої. Зброярі збірних зі мною на зв’язку і ми з ними працюємо. Але, думаю, Фуркад знав про мене, бо затирав мій логотип на своєму ремені. У них свої спонсорські контракти. Я не ображаюсь. Мартен взяв мій ремінь і вже половина Франції хоче їх навіть без логотипа. Найкраща реклама іде через топів».
Мартен Фуркад вже завершив кар’єру, але і без нього у Татарінова вистачає зіркових клієнтів.
«Кантен Фійон-Майє, Емільєн Жаклен, Жюлія Сімон, Ерік Лессер, Арнд Пайффер, Деніз Херрман, Йоханнес Дале, Лукас Хофер, Ліза Віттоцці, Доротея Вірер та багато інших їздять з моїми ременями. Минулого року повністю екіпірував американців. Сьюзен Данклі виграла срібло чемпіонату світу з моїм обладнанням. Тільки одягла і відразу взяла медаль».
Цікаво, що найбільше Юрій симпатизує Лукасу Хоферу – італієць швидше за інших одягає гвинтівку.
«Не встигаєш навіть побачити – йому вистачає півсекунди. Він написав мені, що у нього були норвезькі ремені і він сам їх перекручував. А потім дізнався про нашу екіпіровку і дуже нею задоволений. Зараз просто у захваті від своєї нової моделі, з якою виступає на Кубку світу. Стрільба в біатлоні – це основне. Якщо назбираєш штрафних кіл, то вже немає куди бігти. Це ж не лижі. Щоб перемагати, потрібно чисто проходити вогневі рубежі».
Tribuna.com звернулась за коментарем до Лукаса Хофера. Дворазовий бронзовий призер Олімпійських ігор і 4-кратний призер чемпіонатів світу розповів, що тривалий час використовує ремені Юрія Татарінова і вважає їх найкращими.
«Я вже кілька років користуюся екіпіровкою від Biatar. Як багато хто знає, у мене своя техніка, як одягати гвинтівку після стрільби. Знайти потрібний мені ремінь було непросто. А те, що робить Юрій – найкраще з усього, чим я користувався. Нова модель, яку він мені дав, навіть ще краща. Є лише одне слово, яким я можу описати цей ремінь – ідеальний», – сказав Хофер для Tribuna.com.
***
А тим часом ДЮСШ, в якій Юрій Татарінов починав займатися біатлоном, опинилася на межі закриття. Її вдалося зберегти, але досі не вирішили питання з фінансуванням.
«Вона була у Роменському районі, але після проведення реформи децентралізації перейшла в Роменську міську громаду. Міська влада вирішила, що біатлон дуже дорогий вид спорту, тому перспективи розвитку у місті не має і відділення біатлону треба закрити. У справу втрутились президент Федерації біатлону України Бринзак, Седнєв, Линник, а міські депутати проголосували за збереження школи, за що я їм всім дякую. Але сьогодні вона не фінансується. Діти не мають можливості виїхати на змагання.
У мене питання до керівництва міста Ромни. Чому грошей вистачало школі на все, коли вона була в районі? Адже районний бюджет також перейшов у місто. Як же тоді здоровий спосіб життя для дітей, підготовка юнаків до служби у збройних силах України та військово-патріотичне виховання. Хотілося б, щоб міська влада зайнялась вирішенням цього питання».
Фото: сторінка Biatar Yurii Tatarinov у фейсбук
