У 17 років підробляв будівельником, став одним з героїв Ісландії на Євро-2016. Сігурдссон – новачок «Руху»
Рагнар – зимова трансферна сенсація в УПЛ.
Рагнар – зимова трансферна сенсація в УПЛ.
Напередодні «Рух» ефектним роликом у стилі серіалу «Вікінги» презентував свого новачка. Ним став центральний захисник збірної Ісландії Рагнар Сігурдссон. Контракт з 34-річним футболістом підписали на півроку з можливістю продовження ще на рік. Суму трансферу не розголошують, але за інформацією ЗМІ львів’яни викупили гравця у «Копенгагена». Transfermarkt оцінює Рагнара у 350 тисяч євро.
«Моє головне завдання в «Русі» – допомогти команді зберегти прописку в елітному дивізіоні. Прийшов сюди тому, що добре знаю головного тренера. Свого часу разом з Іваном Федиком працював в іншому клубі. Знаю, що у «Руху» грандіозні плани. Тут будується чудова академія. Тож я радий бути частиною цього проекту.
До переїзду сюди небагато знав про Україну. Звісно, чув про такі клуби, як «Шахтар» та «Динамо», адже вони грають в єврокубках. Доводилось грати проти вашої національної команди. Пригадую, тоді ми перемогли – 2:0. Це була дуже важлива гра для нас. Але скажу одне: проти українців грати доволі складно», – сказав Сігурдссон офіційному сайту клубу.
Рагнар ще не встиг навіть дебютувати за «Рух», але вже став частиною історії команди. Він перший гравець львів’ян, який виступав за свою національну збірну.
«Прихід Сігурдссона в «Рух» – це заслуга головного тренера Івана Федика. Іван Зінонович особисто з ним знайомий, тому, мабуть, 95% роботи здійснив він. Рагнар довіряє нашому головному тренеру. Звичайно, коли він побачив масштаби клубу, академію і те, як стрімко розвивається «Рух», то не міг нам відмовити. Сподіваємось, у нього тут все вдасться.
У цьому чемпіонаті і в наступному ми робимо ставку на молодих футболістів, але молодь зазвичай вчиться у досвідчених гравців. Вони зростають біля них. Футболіста, який забивав в 1/8 фіналу чемпіонату Європи у нас ще не було і невідомо коли з’явиться. Цей футболіст за своїми характеристиками – лідер. Він вже багато років є гравцем національної збірної, де його дуже поважають.
Не хочу роздавати жодних авансів, адже це футболіст, який багато чого кому довів. Сподіваюсь, на полі він покаже себе, як лідер захисту і футболіст, на якого рівнятиметься наша молодь», – прокоментував трансфер спортивний директор «Руху» Володимир Лапіцький.
Поки цей трансфер – головна сенсація зимового трансферного вікна в УПЛ і дуже цікавий іміджевий крок від «Руху».
Грав у гандбол, футболом почав займатися у 14 років, паралельно підробляв різноробочим
Історія Рагнара (у перекладі з давньо-скандинавської означає «військо богів») доволі типова для будь-якого ісландського футболіста, але незвична для нас. Він народився у Рейк’явіку у звичайній сім’ї – мама працювала у бухгалтерії, а батько на будівництві. Першим його спортивним захопленням був популярний в Ісландії гандбол. Але в 14 років Сігурдссон робить свій остаточний вибір – вирішує серйозно займатися футболом. Втім, у напівпрофесійній ісландській лізі платять чисто символічні гроші, тому молодий гравець у вільний час підробляє всюди, де тільки можна.
«У дитинстві, як і інші хлопці, підмітав вулиці Рейк’явіка. Коли мені було 15-17 років, під час літніх канікул у школі прибирав сміття, розносив газети в поштові скриньки вранці, був різноробочим на будівництві, розставляв на прилавках Кока-Колу і мармеладки Харібо, допомагав братові зі справами в його будівельній компанії. А ще підробляв сміттярем. Нас було п’ятеро, ми ганяли на сміттєвозі і завантажували пакети з відходами. Навіть встиг попрацювати на національному стадіоні, де проводить матчі збірна Ісландії. Стриг газон, наносив фарбою лінії. Якщо під час гри хтось отримував травму, я вибігав з ношами.
Зовсім молодим футболістом я заробляв так мало, що отримував зарплату в перший день місяця і витрачав все до п’ятого числа. Так, як тренування починалися тільки в 6-7 вечора, то вдень всі одноклубники працювали. Що там говорити, якщо навіть головний тренер нашої збірної підробляв стоматологом, коли не було ігор і тренувань», – розповідав Рагнар про реалії життя футболіста в Ісландії.
На зароблені кошти він купив собі PlayStation, а решту відкладав. В Ісландії захисник виступав за «Філкір» до 2006 року, а тоді почалася його подорож футбольним світом.
«Ще на початку 2000-х критих футбольних манежів в Ісландії практично не було. Взимку ми бігали по снігу, а якщо ставало занадто холодно, то тренувалися в залах, призначених для занять верховою їздою. На тренуванні жахливо смерділо кінським лайном, а після тренування з бутс доводилося витрушувати землю і камінчики. Якщо на такому покритті навчишся контролювати м’яч, то тобі нічого вже не страшно».
У 20 років Рагнар перейшов у «Гетеборг», де за 5 сезонів виграв всі внутрішні змагання – чемпіонат, Кубок і Суперкубок Швеції. Саме тут з нього зробили захисника, адже в Ісландії він грав у середній лінії. Своїм кумиром Рагнар називає легенду «Мілана» Франко Барезі, а із сучасників захоплювався грою Венсана Компані та Неманьї Відіча.
У «Копенгагені» до його колекції трофеїв додалися медалі чемпіона і переможця Кубка Данії. Тут він пограв з Улафом Мельбергом. За словами ісландця, шведський захисник допоміг йому вийти на новий рівень. А далі був фінал Кубка і третє місце чемпіонату Росії з «Краснодаром». Але справжня футбольна казка чекала на Сігурдссона у збірній Ісландії.
Провів майже 100 матчів за збірну Ісландії, став героєм зустрічі з Англією на Євро-2016, грав проти України
На Євро-2016 весь світ просто закохався у команду вікінгів з крихітного холодного острова. Ісландська збірна, яку тренував стоматолог, ворота захищав режисер, а капітан – колишній гандболіст, вперше в історії вийшла на чемпіонат Європи і дісталася аж до чвертьфіналу. У першому матчі дебютант зіграв внічию з Португалією, потім була нічия з угорцями і перемога над австрійцями. А в 1/8 фіналу Ісландія шокувала перемогою над Англією – 2:1. Перший м’яч забив саме Рагнар Сігурдссон, якого визнали найкращим гравцем матчу.
«Насправді, все просто. У нас був чіткий план на гру, і ми вірили в те, що робимо. Робимо все разом, єдиною командою, і в цьому наша сила. Можливо, вони подумали, що цей матч буде прогулянкою у парку. Англійці дуже добре, потужно почали, відкрили рахунок, але були шоковані двома поспіль м’ячами в їхні ворота. Думаю, вони трохи запанікували. Зрозуміло, у них хороша команда. Але Ісландії важко забити», – говорив після матчу захисник.
У чвертьфіналі була поразка від Франції – 2:5, але додому ісландці повернулися національними героями. А для решти стали чемпіонами глядацьких симпатій. Але самі вікінги ніякого дива не бачать – просто важка праця, ісландський характер і віра у свою команду.
«У першу чергу потрібно виділити наших наставників – Ларса Лагербека і Хейміра Хадльгрімссона. Раніше вони обидва були головними тренерами. Ларс працював у великих клубах і знав багато нюансів з підготовки команди, перельотів, обладнання. Він змусив всіх – від адміністраторів до гравців – ставитися до справи з професіоналізмом. Спільно Ларс і Хеймір придумали наш стиль гри. Ми з маленької країни, в нашій збірній немає великої кількості зірок. Але ми повірили, що якщо будемо діяти командно, то зможемо обіграти будь-якого суперника. Після перших перемог ми ставали все більше впевненими у своїх силах.
Ми рухаємося у потрібному напрямку ось уже шість років, і це неймовірно. Я не кажу, що ми не заслужили цього успіху. Ми абсолютно заслужили його», – говорив футболіст у 2017 році.
Згодом збірна Ісландії вийшла на ЧС-2018 з першого місця у групі, де грала разом з Україною. У Києві була нічия – 1:1, а в Рейк’явіку – перемога ісландців 2:0. Рагнар відіграв обидві зустрічі. На чемпіонаті світу вікінги зіграли внічию з Аргентиною з Мессі у складі, але потім програли два матчі і зайняли останнє місце у групі. Сігурдссон виходив на поле у всіх трьох поєдинках.
Ісландці були за крок від Євро-2020, але програли угорцям міні-фінал за вихід на турнір. А новачок «Руху» увійшов до складу символічної збірної відбору на чемпіонат Європи. Зараз у нього практично 100 матчів за свою національну команду.
Провал у «Фулгемі», чутки про проблеми з алкоголем і епічний автогол у «Копенгагені»
За іронією долі після казки на Євро-2016 клубна кар’єра Рагнара пішла на спад. Ним цікавилися «Лестер» і «Тоттенгем», але в підсумку він опинився в «Фулгемі», який виступав у чемпіоншипі.
«Цей сезон став катастрофою. Повний провал. Вся провина лежить тільки на мені, бо я не поставився до справи досить серйозно. Після Євро мною цікавилися клуби прем’єр-ліги. Але я відправився в чемпіоншип, а не в АПЛ і подумав, що все буде не так складно. Можна сказати, що я втратив голову. Чому? Не знаю. Скажу тільки те, що у «Фулгемі» я не виклався на всі 100 відсотків».
Після цього була нетривала оренда в «Рубіні» і перехід в «Ростов». Контракт з ним розірвали начебто через серйозні проблеми з алкоголем. Але згодом клуб спростував цю інформацію.
«За майже два роки виступів у «Ростові» Рагнар показав себе як великий професіонал і людина, на яку завжди можна розраховувати у важкій ситуації. Саме тому в цьому сезоні він носив капітанську пов’язку. Контракт з капітаном був розірваний на його прохання. Ми пішли назустріч Сігурдссону, оскільки високо цінуємо його самовіддачу в кожному матчі і людські якості», – пояснили у «Ростові», але пляма на репутації все ж залишилася.
Захисник повернувся у «Копенгаген», але там зіграв всього чотири матчі і більше запам’ятався безглуздим епізодом у матчі Ліги Європи проти «Рієки». Він зрізав свого партнера замість суперника, а ще один гравець данської команди зрикошетив м’яч у свої ворота. Вийшов епічний автогол, який так і залишився єдиним у матчі і не пустив «Копенгаген» у груповий етап Ліги Європи.
Тепер досвідчений Сігурдссон починає новий етап у клубній кар’єрі.
Може говорити російською, грає на гітарі, не любить дивитися футбол
Ісландські футболісти, як правило, поліглоти. Рагнар не виняток. Він вивчив мови країн, в яких грав у футбол. Окрім рідної ісландської говорить англійською, шведською і данською. А в Росії зміг опанувати базовий рівень російської.
«Під час тренувань я розумію практично все. Я чую ці футбольні слова так часто, що вже запам’ятав їх напам’ять. Поза полем можуть виникнути труднощі. Якщо я в ресторані, то зможу без проблем зробити замовлення. А ось порозумітися в банку або запитати дорогу на вулиці занадто складно для мене – не знаю достатньо слів.
Мені було дуже просто вивчити данську і шведську мови – тому що багато слів ідентичні ісландським. Є лише невелика різниця у вимові. З англійською теж було легко. У Росії показують американські фільми з російським перекладом. А в Ісландії у нас все йде англійською – є тільки субтитри. Це дуже спрощує навчання».
Сігурдссону подобається класичний рок, особливо Led Zeppelin. Більше того, він любить грати на гітарі ісландську або данську музику.
«Я не Джимі Хендрікс, але якщо треба зіграти якусь більш-менш просту пісню – не проблема. У «Гетеборзі» ми з одним другом постійно грали дуетом. Це було весело. Бьорк? Та ні. Якщо чесно, то не знаю жодного ісландця, якому б подобалася її музика. Вона пише дуже специфічні пісні. Я більше люблю іншого нашого музиканта Вільялмура Вільялмссона».
Футболіст і сам виглядає, як рок-зірка і має чимало татуювань.
«Порахувати їх не так легко. Наприклад, права рука. На ній дуже багато татуювань, але для мене все це одне тату, а не кілька. Деякі з них мають якесь значення, а інші – ні. Ось у солдаті з автоматом немає ніякого сенсу, мені просто сподобалося зображення. Орла я набив в 21 рік, тут теж нічого особливого. А от Супермен мені дуже подобається, тому я зобразив себе в костюмі з буквою S».
Рагнар належить до тієї категорії футболістів, які не люблять дивитися футбол у вільний час. Якось він зізнався, що не знав, хто такий Маріо Манджукич, до того, як Ісландія зустрілася з Хорватією.
«Я справді ніколи не чув про нього. В останні роки я не дуже-то стежив за футболом. І взагалі, сучасний футбол – так собі видовище. Він все більше перетворюється в модний показ, де гравці демонструють м’язи преса і нові зачіски. А ще йдуть на хитрощі, щоб заробити пенальті».
І кілька слів про особисте. Рагнар і його перша дружина Рогнейдур розійшлися. Зараз Сігурдссон одружений з росіянкою Альоною. Пара виховує спільну дитину. До Львова він приїхав разом із сім’єю.
Рагнар – другий ісландець в історії українського футболу. Першим став Арні Вільхамссоном, який грав за «Чорноморець» і «Колос»
Сігурдссон – не перший вікінг в УПЛ. Історичний дебют здійснив інший ісландський футболіст. Арні Вільхамссон два роки тому грав у оренді за «Чорноморець». Але одесити вилетіли у першу лігу і легіонер залишив команду. А згодом підписав повноцінний контракт з «Колосом» і вийшов з клубом в Лігу Європи. Втім, у вересні форвард залишив Ковалівку.
Хоч перебування Арні в Україні не було тривалим, але він запам’ятався, як цікавий футболіст і хороша людина. Навіть намагався вивчити українську мову і ходив на балет в Одесі.
«Читав в інтернеті, що Рагнар перейшов в УПЛ. Але я не говорив з ним про це і він нічого в мене не запитував про Україну. Якщо відверто, то дуже зрадів, що у вас буде ісландський гравець у чемпіонаті. Сігурдссон – чудовий футболіст. Але це я завжди буду володарем титулу – перший ісландець в українській лізі», – сказав Арні у коментарі Tribuna.com.
Фото: «Рух», «Колос», інстаграм Рагнара Сігурдссона
