Три покоління етнічних українців-хокеїстів: дід грає у 82 роки, син виграв Кубок Стенлі, а внук – молода зірка НХЛ
Неймовірна династія Чикрунів.
Неймовірна династія Чикрунів.
Захисник клубу НХЛ «Арізона Койотс» Джейкоб Чикрун виставив у своєму інстаграм фото з сестрою Тейлор. Дівчина набила на руці ім’я брата – Яків.
«Коли твоя сестра робить тобі сюрприз і набиває тату з твоїм іменем українською мовою. Люблю тебе, Ті», – написав Джейкоб. Його назвали на честь прадіда-українця Якова, який мігрував у Канаду із Західної України.
Більше того, Джейкоб – представник вже третього покоління Чикрунів, які грають у хокей. Його дід Джон був аматором, а батько Джефф виграв Кубок Стенлі. Ще є дядько Люк Річардсон, який відіграв 21 сезон в НХЛ.
Джон (Іван) Чикрун
Джейкоб, Джон і Джефф Чикруни
Він був другим наймолодшим із 12 дітей у сім’ї. Його батьки мігрували з території Західної України в канадський Саскачеван напередодні першої світової війни.
«Прем’єр-міністр Канади надавав землі громадянам Австро-Угорщини на західних територіях країни по 50 центів за акр, – розповів Tribuna.com Євген Количев – журналіст і дослідник українського феномену в НХЛ, консультант документального фільму «ЮКІ». – У той час як в Австро-Угорщині українець не міг навіть просто зрубати дерево і побудувати дім.
Про землю взагалі мовчу. Люди мріяли, щоб володіти і жити на своїй землі. А в Канаді це все було доступніше. Тому багато хто мігрував за океан. Але на новому місці теж було не солодко – доводилося важко працювати при -30 градусів морозу. Ніяких привілеїв ніхто не давав. Ставлення змінилося у тому числі завдяки хокейним героям. Українці стали зірками і показали, що вони не другий чи третій сорт».
Джон Чикрун не був професійним гравцем і не грав на рівні НХЛ. Але започаткував круту хокейну династію.
«Треба розуміти, що навіть аматорський рівень в Канаді та США є досить високим. Також у часи, коли Джон був молодим, в НХЛ було всього шість команд. Пробитися туди було практично нереально», – каже Количев.
Зараз Джону 82 роки і він все ще міцно стоїть на ковзанах. У фільмі «ЮКІ» є кадри, як він і такі ж ветерани хокею орендують ковзанку і грають матчі.
«За тиждень до наших зйомок в Канаді Джон травмувався і йому було важко ходити. Він дуже хвилювався чи зможе приділити нам достатньо часу і зіграти у матчі ветеранів. Коли ми приїхали, то йому все ще було важко, але він дуже привітно нас прийняв.
Ми поїхали на ковзанку, де грають ветерани. Ці кадри якраз потрапили у фільм. Джон досі пам’ятає українську мову – він може побудувати цілі речення. А його хатинка має елементи українськості. На своєму холодильнику він зберігає фотографії всіх своїх сестер і братів», – розповів Tribuna.com режисер «ЮКІ» Володимир Мула.
Джон грає не лише з ровесниками, але й разом зі своїм сином та внуком. Джейкоб часто постить фото, де три покоління Чикрунів у хокейній формі і на льоду. Таке не часто побачиш.
«Ми досі збираємось разом на літніх канікулах. Це дуже особливий час. Так у нашій сім’ї передається любов до хокею з покоління в покоління», – розповів Джефф офіційному сайту НХЛ про сімейні традиції Чикрунів.
Джейкоб звертається до Джона за українською традицією Dido. І жартує, що саме від нього отримав у спадок свої красиві голубі очі.
«Мій Dido – моя улюблена людина на цій планеті з моїх перших спогадів. Кожного разу, коли ми влітку разом виходимо на лід, я дивлюся на нього з посмішкою від вуха до вуха. Це справді дуже особливе відчуття. Я сподіваюся, що одного дня зможу стати таким, як він. Я люблю його більше, ніж можу пояснити словами», – зізнається внук, який продовжив сімейну традицію і теж став хокеїстом.
Джефф (Єфрем) Чикрун
У складі «Піттсбург Пінгвінс» захисник здобув Кубок Стенлі у 1992 році. Всього він відіграв 9 років в НХЛ. Виступав за вже згаданий «Піттсбург», а також «Філадельфію Флайєрс», «Лос-Анджелес Кінгс» та «Едмонтон Ойлерс». Але вже у 28 років завершив професійну кар’єру через струс мозку. На пенсії зайнявся своєю освітою і вихованням дітей. Джейкоба він тренував до 11 років.
«Батько – моя рольова модель і мій ідол, – зізнається наймолодший Чикрун. – Саме він мав на мене найбільший вплив. Тим більше, що я ріс у Флориді, а це не найбільш хокейний регіон. З самого дитинства я бігав навколо будинку у шоломі і з ключкою. А почав виходити на лід в два роки.
Тато не змушував мене грати, але він дуже допоміг мені розвивати свою любов і пристрасть до спорту. Він хотів, щоб ми кайфували і були щасливими від того, що робимо. Перемоги були лише приємним бонусом».
Окрім тренувань батьки наполягали, щоб Джейкоб не забивав на навчання. Сам Джефф після завершення кар’єри навчався в університеті Флориди. Є навіть фото з випуску, де він у студентській мантії тримає на руках доньку і сина.
Вейн Грецкі, Джейкоб і Джефф Чикруни
«Батько завжди говорив: «Ти ніколи не знаєш, що може трапитися у хокеї. Ти повинен отримувати хороші оцінки у школі». Тому я завжди серйозно ставився до навчання. Я був досить розумною дитиною в школі.
Я багато подорожував через хокей і пропускав чимало уроків, але завжди намагався виконувати своє домашнє завдання і доздавав усі тести. Це навчило мене дисципліни і правильного планування свого часу», – згадує Джейкоб.
Тепер батько і син у вільний час не тільки говорять про хокей, але й люблять порибалити і зіграти у гольф. А Джефф говорить, що вони хороші друзі.
«Коли я написав Джеффу і запропонував зробити кіно, то він відразу погодився. Сказав: «Мій батько – українець. Для мене велика радість і гордість розповісти людям про своє українське походження». Також він розповів, що його хрестили під ім’ям Єфрем», – сказав нам Євген Количев.
Джефф навіть запросив знімальну групу до себе додому.
«Це найчуйніший герой фільму у плані комунікації. Я зателефонував Чикруну, він дуже загорівся цією ідеєю. На зйомку він приніс великий альбом з фотографіями і родовим деревом до діда-прадіда. Він знав про всі події, які відбуваються в Україні. Може навіть кілька слів сказати українською», – згадує Володимир Мула.
Джейкоб (Яків) Чикрун
Захисника обрали у першому раунді драфту під 16 номером у 2016 році. Зараз 22-річний Джейкоб – це гравець основи «Арізони» і один з головних проспектів клубу. У нього контракт до 2025 року на 4,6 мільйона доларів. Його сильні якості – чудове катання, хороший перший пас, потужний кидок і фізична готовність. А серед мінусів – слабке читання гри, хокейний інтелект і обрізки у захисті.
«Ми запитали Джеффа, як він би відреагував, якби Україна викликала Джейкоба грати за збірну. Він сказав, що був би дуже щасливим і вони б з радістю погодилися на це запрошення. Проблема у тому, що це неможливо зробити з юридичної точки зору. За правилами Міжнародної федерації хокею ти маєш грати в Україні певну кількість сезонів, або мати український паспорт. В Джейкоба немає українського паспорта, а в Україні заборонене подвійне громадянство. Виходить глухий кут», – розповідає Количев.
Джейкоб – канадець українського походження, який народився і виріс в США. Хоч він ніколи і не був історичній батьківщині свого прадіда, але не забуває про свої корені.
«Здається, 90% людей в США і Канаді не можуть вимовити моє українське прізвище. Чого я тільки не чув – і Шишрин, і Чіічрін. Викладачі навіть не намагалися його вимовити і завжди запитували мене першим», – жартує хокеїст.
У нього дуже позитивний інстаграм – багато сімейних фото, риболовля, участь у благодійних акціях і зустрічі з фанатами. А мама Джейкоба Ненсі вітала всіх з Різдвом від імені їхньої української родини.
Словом, як розпочнеться сезон в НХЛ, треба постежити за цим хлопцем з голубими очима і не таким вже й складним прізвищем на спині.
Фото: НХЛ, інстаграм сторінка Джейкоба Чикруна
