Українець – в лідерах Сегунди: народився в Луганську, знайшов себе у «Спортингу», ним цікавилась «Зоря»
Історія Богдана Мілованова.
Історія Богдана Мілованова.
Українець – молода зірка одного з лідерів Сегунди. Минулого місяця Богдан Мілованов продовжив контракт з хіхонським «Спортингом» до 2024 року. Зараз команда йде на другому місці у турнірній таблиці, поступаючись «Еспаньйолу». Також Богдан виступає за молодіжну збірну України і навіть міг перейти у «Зорю».
Народися в Луганську, переїхав в Іспанію у 5 років, починав займатися футболом у мадридському «Ателико»
Богдану – 22 роки. Він народився в Луганську, але в Україні прожив лише 5 років. Сім’я Мілованових переїхала в Іспанію у пошуках кращих можливостей для життя.
«Там жила наша тітка, яка і запросила нас. Наша сім’я не мала багато грошей, тому ми вирішили поїхати за кордон. Батьки знайшли роботу. Щоправда, зараз тато живе і працює у Німеччині. Нам сподобалося, тому ми вирішили залишитися. Так почалося нове життя», – розповів футболіст в інтерв’ю «Футбол 24» минулого року.
В Україні залишилися бабуся і дідусь Богдана, які мешкають в Луганській області.
«Трішки пам’ятаю дитинство. Коли ми повноцінно переїхали з батьками в Іспанію, то все одно періодично навідувалися в Україну. У Луганську ми мали свій будинок. Друзів у мене там немає. Вони, мабуть, вже зовсім не пам’ятають про мене. Моєму старшому братові 27 років, тому у нього там достатньо товаришів. Вони навіть приїжджали до Києва на турнір Лобановського, де я виступав.
Зізнаюся, що особливо не стежу за новинами. Про події в Луганську мені розповідають батьки».
Попри те, що Мілованов своє свідоме життя провів в Іспанії, він вважає себе українцем. В інтернеті можна знайти інформацію про болгарське громадянство Богдана, але футболіст називає це вигадками.
«Безперечно, у мені є частина України. Повністю державний гімн не знаю, але перед приїздом у збірну вчив текст. Востаннє відвідував Україну давненько – 5-6 років тому. Війна суттєво вплинула і я не мав нагоди приїхати в Україну».
У дитинстві Мілованов займався футзалом – діяв в атаці на правому фланзі. А у великому футболі почав грати в захисті. Може зіграти на обидвох флангах і має досвід гри у центрі поля, але його основна позиція – правий захисник.
Футболом Богдан почав займатися у системі мадридського «Атлетико», але провів там лише один рік. Зате потрапив у список 221 футболіста, за яких клуб отримав трансферний бан. «Атлетико» покарали забороною на реєстрацію гравців протягом двох трансферних періодів через порушення при підписанні неповнолітніх футболістів.
Потім була скромна команда із передмістя Мадрида «Алькобендас», де українець провів три роки. Богдан став найкращим захисником меморіалу Луїса Арагонеса у віковій категорії U-16. Наступна зупинка – друга команда «Гетафе», в якій Мілованов працював з чемпіоном Європи та екс-гравцем «Реала» Рубеном де ла Редом.
Транзитом через «Гранаду» (не зіграв жодного офіційного матчу) та «Сан-Себастьян» (22 матчі і 1 гол) потрапив у хіхонський «Спортинг», де спочатку виступав за другу команду, а тоді зміг пробитися у перший склад.
Ротань покликав у молодіжку, став найкращим захисником Меморіалу Лобановського, провів тренувальний збір з Шевченком
Поки збірна України U-20 готувалася і вигравала чемпіонат світ минулого року, молодіжка півроку могла розраховувати тільки на гравців 1998 року народження. Однією з проблемних позицій у команді був правий захисник. Пошуки привели в Іспанію, де Мілованов у той час виступав за другу команду «Спортинга» в Сегудні Б.
«Першим про виклик мені сказав аналітик молодіжної збірної України. Він раніше попереджував і писав у Facebook, що мене можуть викликати, адже за мною стежать. А згодом вже у клубі повідомили, що мене запрошують у збірну України.
Це справжня мрія – до цього я ніколи не грав у збірній, тому такі відчуття є особливими. Кожен футболіст хоче грати у головній команді своєї країни. Тому для мене це було просто вау», – згадував Богдан про перший виклик у молодіжку.
У таборі збірної відзначають, що хлопець приїжджав на збори з великим бажанням і працював із самовіддачею. У команді Мілованов відразу став своїм і показав себе професіоналом. Разом з молодіжкою Руслана Ротаня виграв Antalya Cup і Меморіал Валерія Лобановського, на якому його визнали найкращим захисником турніру. Загалом зіграв 6 матчів за команду U-21.
«В Україні трохи інший футбол, ніж в Іспанії. Мені дуже подобається підхід Руслана, його стиль. Головна вимога – не втрачати м’яч, багато уваги приділяти контролю. Всі вправи на тренуваннях проходять з м’ячем – це цікаво і мені до душі такі методи. Загалом мені в Україні сподобалися умови для тренувань, тут хороший рівень. Усі поля, на яких ми грали – натуральні та досить хорошої якості. Також мені сподобався колектив у молодіжці. Хлопці добре прийняли мене».
Більше того, у травні минулого року Андрій Шевченко провів спільний тренувальний збір національної та молодіжної команд у Харкові. Мілованов теж взяв у ньому участь.
«Незабутній день, який я буду пам’ятати протягом усього життя і тренування з легендою футболу Андрієм Шевченком. Я висловлюю тільки слова подяки», – написав Богдан про цей збір у своєму інстаграмі.
Захисник виступав за молодіжку на старті кваліфікації до чемпіонату Європи-2021. Зіграв у переможному матчі проти Мальти – 4:0. Потім закрив одну із зірок збірної Румунії, але провалив кінець матчу (як і вся команда). Українці програли – 0:3, пропустивши всі голи після 75 хвилини. Більше Мілованов не грав у відборі на молодіжне Євро.
На позиції правого захисника Ротань використовує Юхима Коноплю, а на перспективу шукають молодшого гравця на наступний цикл.
Гру Мілованова відзначав Рауль Ріанчо, ним цікавилась «Зоря»
2020-й став переломним у кар’єрі Богдана. На початку року він думав над переходом в інший клуб – більше не хотів грати в другій Сегунді за дубль. Але все змінив прихід нового тренера – серба Мирослава Джукича.
«Мене покликали на одне з тренувань, і це стало для мене великою несподіванкою. Наступного дня кажуть: «Готуйся до гри», а в день матчу: «Ти в складі», – розповів Мілованов сайту Zbirna.com. – Свій дебют за першу команду «Спортинга» оцінюю загалом непогано.
Може, не завжди все виходило, але тренер мене з першого дня підтримував і підказував. Я бачу, що в мене вірять, а для будь-якого футболіста це завжди дуже важливо. Я вважаю, що клуб і місто заслуговують на вихід до вищого дивізіону. Тут багаті традиції, прекрасний стадіон і чудові вболівальники.
Досвід виступів за молодіжку мені дуже допоміг. Тренер «Спортинга» теж вимагає від крайніх захисників високих позицій і приблизно тих же переміщень, що і Руслан Ротань. Як і в молодіжній збірній, зараз в Хіхоні знімають наші тренування на відео, а потім розбирають дії футболістів і вказують на помилки. Джукич теж багато уваги приділяє тактиці. Наступного дня після матчу, коли б він не закінчився, у нас вже є повний розбір гри».
У матчі проти «Кадіса» Богдан зламав п’яту плесневу кістку – відновлення зайняло 6-8 тижнів. Цей час якраз припав на карантин через коронавірус. Після відновлення українець зіграв у двох останніх матчах сезону. «Спортинг» фінішував на 13 місці в Сегунді, хоча був період, коли клуб знаходився на відстані шести очок від перехідних матчів за вихід у Ла Лігу і шести очок від вильоту.
Вліку команду очолив екс-тренер «Еспаньола» Давід Гальєго, який свого часу не пустив «Зорю» у груповий етап Ліги Європи. У новому сезоні Богдан зіграв шість матчів за «Спортинг» практично без замін, але останні дві гри провів на лавці запасних. Можливо, ротація, адже в Сегунді напружений календар – ігри кожні три-чотири дні.
Цікаво, що перед дебютним викликом Мілованова в молодіжку, Ротань поговорив про Богдана з Раулем Ріанчо. Іспанець, який працював у «Динамо» і збірній України, дав футболістові хорошу характеристику. Зокрема, українець – сильний, як захисник, але є питання до роботи з м’ячем. Хоча деякі тренери в Україні оцінили його гру трохи по-іншому – добре працює з м’ячем, але є питання до гри у захисті. Різниця в оцінках, швидше за все, залежить від різних вимог до цих компонентів у нас і в Іспанії.
Абсолютно точно можна сказати, що у Мілованова хороша швидкість, він потужний, має хорошу статистику з виграних єдиноборств та перехватів. Але не все так добре з точністю передач, що є дуже важливим для гри молодіжної та національної збірної України у Ротаня та Шевченка. Є питання й до гри на атаку – Богдан багато грає назад.
А також захисник часто фолить і отримує чимало жовтих карточок. Але він добре розуміє свої слабкі сторони й працює над цим. Зрештою, рівень Сегунди доволі високий. Той же Рауль говорив, що 18 команд з 22 могли б грати у прем’єр-лізі України, адже там дуже хороша конкуренція.
А тепер найцікавіше – Міловановим цікавилася «Зоря». Клуб хотів взяти захисника на заміну Тимчику, який повертався в «Динамо». В цьому є щось символічне – команда-переселенець з Луганська хотіла підписати уродженця цього міста. Але Богдан має амбіції побудувати свою кар’єру в Іспанії. Тим більше, цього сезону «Спортинг» серед претендентів на підвищення у класі.
Можливо, вже наступного сезону у Ла Лізі гратиме наш футболіст з написом Богдан спині. Мілованов надає перевагу імені на футболці, а не прізвищу.
Фото: «Спортинг», УАФ, сторінка Богдана Мілованова в інстаграм
