Легенда австралійського футболу має українське коріння. Одна з нагород носить його ім’я, сам він хотів приїхати під час Майдану
Неймовірна історія Алекса Єсауленка
Неймовірна історія Алекса Єсауленка.
Алексу Єсауленку дуже сподобався Київ. Пізніше в інтерв’ю він скаже, що це чарівне місто. Легенду австралійського футболу українського походження зустріли тут дуже тепло.
«Це мій перший візит в Україну, але коли я ступив на цю землю – відчув, що я тут уже був», – сказав Єсауленко.
Алекс прилетів до Києва у лютому 2002 року у складі австралійської делегації з гуманітарною місією, зустрівся з представниками НОК, побував у музей спортивної слави України, куди передав деякі свої речі і, звісно, скуштував горілки.
Того ж року Алекса ввели в український спортивний зал Слави.
Народився в Австрії, мама була військовополоненою, а батько служив у німецькій поліції
Алекс з молодшим братом Віктором
Історія сім’ї та народження Єсауленка – це готовий сюжет для фільму. Мама Віра була росіянкою. Під час Другої світової війни німецькі солдати на її очах застрелили батька, а сама дівчина потрапила у полон. У концтаборі народився син Олександр, але нацисти забрали хлопчика. Віра думала що назавжди втратила свою дитину, але через 50 років з’ясувалось, що він живий. Тато Василь – українець з Луганської області. Під час війни служив у німецькій поліції.
Але так склалось, що Віра і Василь зустрілись у Зальцбурзі і створили сім’ю. А незадовго після закінчення війни, 2 серпня 1945 року, у них народився син Алекс. Мама назвала його на честь свого первістка. Через чотири роки родина емігрувала у далеку Австралію. Про своє минуле Віра і Василь згадували не дуже охоче.
«Батьки сказали: «Забудь про це, тепер ця країна твоя. Вони були страшенно сильними», – згадував Єсауленко.
Перших півроку в Австралії сім’я провела у центрі з прийому та навчання мігрантів. Один із чиновників зробив помилку, коли записував прізвище, і Єсауленко став Джесауленком. В численних інтерв’ю Алекс з гумором говорить про це. Мовляв, фанатам і коментаторам було б важко вимовляти його справжнє прізвище і він би не став зіркою австралійського футболу.
З міграційного центру сім’я переїхала в Канберру, де Василь почав працювати теслею. Крім Алекса батьки також виховували ще двох дітей – Віктора і Ларису, яка вже народилася в Австралії.
Став суперзіркою австралійського футболу, його іменем названа одна з нагород
Мітка століття у виконанні Алекса Єсауленка
Алекс грав у баскетбол, європейський футбол та регбі, але у 14 років зробив вибір на користь австралійського футболу. Пояснюємо на пальцях, що це таке.
Футі – дуже популярний і відвідуваний спорт в Австралії, особливо у штаті Вікторія і на півдні країни. Матчі грають на овальних стадіонах (часто використовують арени для крикету) овальним м’ячем, у командах по 18 гравців. Гра складається з чотирьох чвертей по 20 хвилин – загалом 80 хвилин чистого часу. Це дуже старий вид спорту. Перші правила гри видали ще у 1859 році. Перемагає та команда, яка набере більше очок.
Австралійський футбол динамічний, жорсткий та енергозатратний вид спорту. Гравці за матч пробігають, в середньому, 20-22 км. Тому футі вважають грою справжніх чоловіків. Більше про правила та філософію гри можна прочитати у блозі Terra Australis Incognita на Tribuna.com.
Алекс Єсауленко божив у футі в 60-70 роках у командах «Карлтон» і «Сент-Кілда». За 15 сезонів він зіграв 279 матчів, в яких наколотив 444 гола, чотири рази став чемпіоном Австралії. Вболівальники і преса ласкаво назвали його Джезза. Для Австралії він означає те саме, що Андрій Шевченко для України.
Алекса відкрив тренер Рон Барассі – один з найкращих у своїй справі: «Австралійському футболу дуже пощастило, що Алекс вибрав нашу гру. Я не сумніваюся, що він був би блискучим гравцем міжнародного рівня в регбі, регбі-ліг або футбол. Я побачив його рефлекси вперше, коли він грав у теніс. Він знаходився біля сітки, і я подумав, що цей хлопець особливий. І це я ще не бачив, як він б’є по м’ячу».
Головною силою Джеззи був удар. Завдяки йому він забивав багато м’ячів. А у 1970 році Єсауленко зробив те, що остаточно перетворило його на легенду. Його «Карлтон» грав у Гранд-Фіналі проти «Коллінгвуда». Наприкінці другої чверті Алекс виконав мітку століття.
Мітка – це один з найбільш видовищних елементів авcтралійського футболу. Гравцеві потрібно зловити м’яч після пасу або удару ногою. При цьому він має пролетіти більше 15 метрів і не торкатись землі або інших гравців. Можна вистрибувати на інших футболістів – своїх і чужих.
Мітка Єсауленка – одна з найвідоміших в історії футі. Це як гол Марадони у ворота збірної Англії на ЧС-1986 (не рука Бога, а другий м’яч).
«Oh Jesaulenko, you beauty!» («О, Єсауленко, ти красень!») – емоційно відреагував на фантастичний стрибок Джеззи за м’ячем коментатор у прямому ефірі. Ця фраза Майкла Вільямсона стала культовою для австралійського футболу. А мітка додала «Карлтону» впевненості і допомогла відіграти 44 очки відставання. Команда Алекса вирвала перемогу у фіналі з відривом у 10 очок. У 70-х австралійці навіть оцінювали гравців словами: «Зіграв, як Джезза».
Тепер гравець, який виконав найкращу мітку року, отримує медаль Алекса Єсауленка. Іронічно, что сам Джезза за свою яскраву кар’єру так жодного разу і не виграв медаль Браунлоу – аналог «Золотого м’яча» у футболі.
Малкольм Блайт один з тих, хто здобув медаль Браунлоу, і був одним із суперників Алекса. «Ох, Джезза. Я досі не бачив нікого з таких хорошим балансом, як у нього. Його робота з м’ячем на землі і в повітрі вражала. Він – ікона австралійського футболу».
Знімається у рекламі, веде свій бізнес, хотів відвідати Україну під час Майдану
Джезза грав до 39 років. За свої спортивні успіхи став членом цивільного Ордену Британської імперії ще у 1978 році. Після завершення кар’єри гравця деякий час тренував обидва свої клуби «Карлтон» і «Сент-Кілда», але без особливих успіхів. Провів на тренерському містку 140 матчів і після 1990 року облишив цю справу. Натомість зайнявся готельним бізнесом разом з мільярдером польського походження Річардом Праттом, знімається у рекламі, відвідує популярні австралійські телешоу. Оригінальною вийшла реклама «Тойоти» з відсилкою до мітки століття.
Алекс зустрівся зі своїм втраченим старшим братом Олександром у 1994 році, але багато про цю зустріч у пресі не говорив. Зазначив лише, що це було екстраординарно.
Українською мовою він не володіє, але цікавиться Україною. Вперше побував тут тільки у 2002 році. Коли його ввели в український спортивний зал Слави, сказав, що його батько був би щасливий. Кажуть, під час Майдану хотів відвідати Україну, але так і не зміг.
Зараз Єсауленку 74 роки, він з радістю проводить час з онуками і досі залишається одним з найкращих гравців за всю історію австралійського футболу.
Алекс у 18 років – праворуч
***
Джезза – не єдиний гравець українського походження у футі. Також ним займалися Богдан Яворський (народився в Німеччині у родині українця і росіянки), Олександр Іщенко (народився в Україні), Степан Колинюк (198 голів у 177 матчах), Джейсон Данильченко, Джастін Стариський, Степан Кретюк (народився в Україні), Шейн Воєводин, Джейсон Перепелиця (зараз йому 35 років), Джаред Петренко (30 років, вже завершив кар’єру).
Фото: Fox Footy, Blueseum, сторінка Кейт Єсауленко в інстаграм
