Tribuna/Футбол/Блоги/Апельсинова кава/Франческо Баранка: «Щоразу, коли Севідов приходить у нову команду, там підозрілі матчі. Як же йому не щастить»

Франческо Баранка: «Щоразу, коли Севідов приходить у нову команду, там підозрілі матчі. Як же йому не щастить»

Голова комітету етики про «Олімпік», закон Павелка та новий контракт з УАФ.

Автор — Ірина Козюпа
10 мая 2020, 19:15
22
Франческо Баранка: «Щоразу, коли Севідов приходить у нову команду, там підозрілі матчі. Як же йому не щастить»

Голова комітету етики та чесної гри Франческо Баранка розповів Ірині Козюпі про «Олімпік», закон Павелка та новий контракт з УАФ.

«Було чимало тиску з боку «Олімпіка». Вони приходили багато разів і намагалися вирішити питання»

– Яка статистика договірних матчів за останні три роки в українському футболі?

– За 2017 рік ми маємо 125 випадків підозрілих матчів. За 2018 – близько 40. Маю на увазі всі змагання. Бо якщо брати УПЛ і першу лігу, то можна сказати, що у нас всього два випадки.

За останній рік в УПЛ було нуль підозрілих матчів. У першій лізі є проблемна команда. Коли ми заборонили провайдеру відвідувати стадіон, вони перестали грати договірні матчі і змінили половину складу. Також є кілька підозрілих випадків у чемпіонатах U-19 і U-21. Це досі велика проблема для нас. Нам потрібно все перевіряти самим. Можливо, прозвучить абсурдно, але молоді гравці не усвідомлюють, наскільки проблема договірних матчів є серйозною. Думають, що це такий собі жарт. І їх легко втягнути у корупцію навіть невеликими сумами грошей. Також у чемпіонатах U-19 і U-21 деякі тренери замішані у цих справах.

Думаю, ми вже на 75% вирішили проблему договірних матчів. Кожного разу, коли виникає підозра щодо матчу, ми контактуємо з клубом. Якщо команда чиста, то там відразу починають діяти: співпрацюють з нами, спілкуються з молодими гравцями. Деякі клуби спрацювали дуже добре.

– Як пояснити молодим гравцям, що договірні матчі – це зло?

– Багато хто продовжує думати, що нічого погано немає в тому, щоб грати договірні матчі. Але вони почали боятися, що їх можуть викрити. Вже є багато гравців, які зізнаються і дають свідчення. Тепер організатори знають, що їх можуть перевірити і прийти з обшуком.

Думаю, що практично неможливо змінити менталітет гравців і їхнє ставлення до договірних матчів. Але можна змусити їх боятися. Ми на шляху вирішення проблеми навіть без великої кількості крові.

– Найбільший конфлікт у вас був з «Олімпіком». В яких ви зараз стосунках?

– У мене немає жодних стосунків з ними, і я за ними не сумую. Зараз вони мовчазні, бо ми виграли в CAS справу щодо молодіжних команд «Олімпіка». Суд у Лозанні залишив рішення УАФ в силі. Я говорив: «Якщо ми програємо в CAS, я піду зі своєї посади». У такій ситуації, хтось мав би подати у відставку в «Олімпіку», але не думаю, що це трапиться. Річ у тім, що це не була справа «Олімпіка» проти УАФ, а «Олімпік» проти Франческо Баранки. 

Мене веселило, як вони поширювали фейкові новини про мене. Вважаю, що коли людина права, то їй не треба виправдовуватися. Це моя відповідь на їхні звинувачення. Скажу лише, що мені дуже шкода гравців, які зруйнували собі життя і кар’єру.

Було дуже багато тиску з боку «Олімпіка». Вони приходили до мене багато разів і намагалися вирішити питання. Потім говорили, що я «ідіот». Ця гра тривала дуже довго. Як ви могли помітити, я ніколи публічно на це не реагував. Просто чекав на розвиток подій. Зараз я щасливий з рішенням CAS, але разом з тим мені шкода гравців. Переконаний, що вони були не тільки учасниками, але і жертвами у цій ситуації.

Сподіваюсь, наступного разу, коли я побачу Антонова, ми потиснемо руки. Якщо тоді вже не буде коронавірусу.

– Як «Олімпік» тиснув на вас?

– Ні, мене ніяк не залякували чи погрожували. У нас було багато зустрічей, на яких вони пропонували варіанти вирішення проблеми. Але ми ні до чого не прийшли. Керівники клубу і їхній адвокат так і не зрозуміли, що я лише пропоную санкції, але не я призначаю покарання.

Історія з «Олімпіком» вже закрита. Сподіваюсь, що вони більше не робитимуть нічого протизаконного, бо я буду першим, хто це перевірить. Але не тому, що маю якесь особливе ставлення до команди чи старі рахунки. Я перевірю всіх.

– Як ви відреагували на рішення клубів залишити першу команду «Олімпіка» в УПЛ?

– Я ніколи не хотів, щоб «Олімпік» залишив лігу. Це питання правил. Клуби так вирішили, це їхня справа. Я не можу це засуджувати. Можливо, після рішення CAS вони подумали, чи правильно вчинили.

Ми ніколи не просили дискваліфікувати «Олімпік» з УПЛ. Команда не могла там грати за регламентом без U-19 і U-21. Зараз вони платять за них компенсацію. Прем’єр-лігу такий варіант влаштував. Я читав у пресі, ніби був дуже розчарованим цим рішенням.  Але для мене це не так важливо, бо не стосується моєї роботи.

Чому українцеві буде важко виконувати цю роботу? Тому що є вороги і друзі. Я не проти «Олімпіка» і не за якусь іншу команду. Для мене всі клуби і гравці однакові. Я тут, щоб виконувати свою роботу. У мене немає друзів і ворогів. Всі можуть говорити зі мною, але ніхто не змусить мене змінити свою думку.

«Читав інтерв’ю Севідова на Tribuna.com. Він справді дуже нефартова людина»

– Справа «Сум» – найбільша за час вашої роботи в Україні?

– Безперечно, поки це одна з найбільших наших справ. Там було багато різних матчів і учасників. Вони поставили договірні матчі на потік. Ми задоволені роботою КДК, але думаємо подати апеляцію на деякі рішення і попросити суворішого покарання.

Читав інтерв’ю Севідова на Tribuna.com. Він справді дуже нефартова людина. Кожного разу, коли він приходить у нову команду, там грають підозрілі матчі. Як же йому не щастить. Мені дуже шкода, що з ним це постійно трапляється.

– Севідов сказав в інтерв’ю: «У нас не стало менше договірних матчів, з арбітрами як працювали, так і працюють».

– Якщо йому справді є що сказати, то хотів би його вислухати. В іншому випадку – це просто порожні слова. Вже більше року у нас в комітеті діє правило щодо таких ситуацій. Кожного разу, коли хтось в інтерв’ю говорить такі речі про договірні матчі, ми телефонуємо їм: «Будь ласка, розкажіть нам, що ви знаєте. Якщо ні, то ви можете отримати дискваліфікацію».

Так покарали Антоніо Конте. Він знав щось, розповів це журналістам, але не повідомив відповідні служби. Якщо містер Севідов щось знає, то хай розповість нам. Це вже національний спорт в Україні: люди роблять заяви у пресі замість того, щоб повідомляти туди, куди справді потрібно.

Скажу, що у нас вже є багато анонімних повідомлень. Ментальність людей змінюється. Тому коли я прочитав інтерв’ю Севідова, то подумав, що він не тільки нефартовий. У нього також погана пам’ять. Якщо ти говориш про договірні матчі, то треба називати, що саме відбулося.

– Чи можливий в Україні моджигейт?

– Впевнений, якщо щось таке трапиться, то буде так само як в Італії з «Ювентусом». Поки таких випадків немає.

– Можна повністю побороти договірні матчі?

– Ми можемо бути близькими до нуля. Матч з фіксованим результатом може забезпечити навіть одна людина – гравець, тренер чи арбітр. Наприклад, недавно за кордоном футболіст навмисне отримав червону картку. Цього було достатньо.

Як правило, у справі замішано більше людей, щоб була впевненість у потрібному результаті. Але іноді вистачає двох – воротаря і захисника.

– Який розвиток отримала ситуація з фейковими матчами?

– УАФ стала відомою у всьому світі, адже наша асоціація змогла побороти велике шахрайство. Матчі-привиди проводили не тільки в Україні, але і в Європі – Росії, Швеції та багатьох інших країнах.

Ми попередили інші вісім фейкових матчів, які мали відбутися в Україні. В УЄФА комунікували з іншими федераціями футболу і сказали: «Будьте уважні. Дивіться, як вони спрацювали в Україні». Все тому, що ми терміново реагуємо і все перевіряємо.

Мене дивує, чому такі речі роблять в Україні, якщо знають, що я за всім стежу.

«Павелко ніколи не втручався у мою роботу і ніколи нічого не просив»

– Працюєте під час карантину?

– Зараз в Україні немає футболу, але ми продовжуємо займатися попередніми справами договірних матчів. Три тижні тому розбиралися з матчами-привидами. Весь цей час я перебуваю у Києві. Практично кожного дня  відвідую свій офіс у Будинку футболу. 

Буквально перед початком пандемії ми намагалися вирішити питання з беттінг-правами. Ми будемо першою асоціацією у світі, яка ексклюзивно продаватиме їх. Мова про УПЛ, першу і другу ліги, чемпіонат U-21, жіночий чемпіонат і футзал. УАФ і УПЛ отримають гроші, а у нас буде право вимагати у провайдерів зупинити передачу даних у випадку якоїсь підозри. У такій ситуації стане практично неможливо проводити договірні матчі.

– Ваш контракт закінчувався у квітні. Продовжили свою співпрацю з УАФ?

– Так, підписали ще на один рік. Я сказав містеру Павелку, що у мене закінчується контракт. Він відповів: «Тут навіть немає, що обговорювати. Ти продовжиш працювати». Кожного разу перепідписуємо угоду на такий термін. Можливо, наступного року проблема договірних матчів в Україні буде повністю вирішена і в мене вже не буде потреби тут залишатися. Або я погано виконуватиму свою роботу і мене звільнять. 

– Ви довіряєте Павелку?

– Так, звичайно. Мій характер не допомагає мені заводити багато друзів. Але я маю велику повагу до Андрія. Він ніколи не втручався у мою роботу і ніколи нічого не просив. Це найважливіша річ для голови комітету з етики і чесної гри. 

Павелко виконує хорошу роботу в УАФ, не дивлячись на те, що практично кожного дня перебуває під атаками. Іноді ці атаки взагалі позбавлені сенсу.

«Реакція УАФ на договірний матч займала від шести місяців до одного року. Зараз – 20 хвилин»

– Томас Грімм говорив, що йому важко знайти спільну мову з клубами через мовний бар’єр. Вам це не заважає?

– У моїй команді працює секретар Віталій Данильченко. Він говорить англійською, наче це його рідна мова. Він дуже багато мені допомагає. І він один з тих, кому я довіряю найбільше. Та мені і не потрібно багато комунікувати з людьми. Можливо, вони відчувають мою харизму, силу і цього достатньо. Я ніколи не відчував проблем через мовний бар’єр.

Скажу так. Щоб розуміти проблеми України, потрібно знаходитися в Україні. Але щоб розуміти і розв’язати проблеми, вам не обов’язково бути друзями з українцями. Як правило, італійці дуже відкриті і відразу йдуть на контакт. Я не такий. Люди знають, що я дотримуюся свого слова і ніколи не змінюю своєї думки. Я поважаю інших і хочу, щоб поважали мене.

В УАФ також працює Лучано Лучі. У нас чудові стосунки, і він дуже допоміг мені в багатьох ситуаціях.

– Як багато часу вам знадобилося, щоб зрозуміти український футбол і Україну?

– Коли я почав працювати у квітні 2017 року, то проводив більшість часу в Україні. Три тижні я був тут і один у себе вдома в Барселоні. Вже у листопаді почав розуміти ситуацію дуже добре і мав перед очима повну картину поточної ситуації. Після цього я перестав слухати людей.

Не думаю, що менталітет українців сильно відрізняється від інших народів світу. Можливо, у вас лише трохи більше песимізму.

– Що ви змінити на початку своєї роботи?

– Почали співпрацювати з поліцією. Тоді я зрозумів, що деякі зміни вже відбулися. Маю на увазі, що договірні матчі проводилися, але щось у цій системі зламалось. Люди, які їх організовували, почали боятися. І вони почали боялися мене. Це стало важливим сигналом.

Ми почали дуже швидко реагувати на все. Наведу приклад. Як правило, реакція УАФ на договірний матч займала від шести місяців до одного року. Ми реагуємо за 20 хвилин. Коли ми бачимо щось підозріле, то телефонуємо і кажемо: «Що у вас там відбувається?» Це дуже важливо, бо більше ті, хто займаються договірними матчами, не відчувають себе в безпеці. У деяких випадках ми зберігали мовчання, бо знали, що поліція проводить свою операцію. Тоді поводилися так, ніби нічого про це не знали.

Ще один важливий момент. Коли я прийшов сюди, то ми почали все перевіряти. Зазвичай, УЄФА веде рапорти по УПЛ та першій лізі. Ми ж моніторили всі змагання. УАФ – єдина асоціація у світі, яка цим займається. Можна провести паралелі з COVID-19. Якщо не робити тестів, то не буде хворих людей. Якщо не перевіряти матчі, то ви не побачите договірняків.

Ситуація почала повільно змінюватися. Не дивлячись на те, що мене багато критикують, у нас хороші результати. І число договірних матчів набагато менше, ніж було раніше. Все склалося в пазл. Це не означає, що ми виграли війну. Але ми перемогли у багатьох битвах і продовжуємо рухатися правильним шляхом. Все завдяки тому, що УАФ дала мені чистий папірець і завжди мене підтримувала.

«Зараз ми займаємося командою першої ліги. Поки не можу її назвати»

– Як багато часу потрібно комітету, щоб зібрати справу і передати її в КДК та поліцію?

– Це довгий процес. Справа «Олімпіка» вийшла швидкою, справа «Сум» тривала довше, бо там було дуже багато матеріалів. Але наша реакція миттєва. Коли ми бачимо щось підозріле, то відразу реєструємо випадок. Також повідомляємо про це поліцію.

Але час між нашою реакцією і передачею справи в КДК набагато довший. Я знаю, що ви ведете до матчу «Маріуполь» – «Гірник-Спорт». Зараз ним займається КДК. Ми були змушені перервати розслідування цієї справи, оскільки вона була пов’язана з «Сумами». Ви можете помітити, що деякі люди замішані в обидвох випадках. Тепер ми чекаємо на рішення у цій справі.

Якщо взяти чемпіонат U-19 і другу лігу, то ми зупинили можливість робити ставки в лайві там ще у жовтні 2017 року. Але ніхто про це не говорить. Всі продовжують обговорювати «Маріуполь» – «Гірник-Спорт». Хотів би також нагадати, що цей матч зіграли ще до того, як я почав тут працювати.

Тільки з УЄФА ми отримали звіт на близько 300 подібних матчів в Україні у період з 2010 до 2020 років. Я не можу відповісти, чому ці справи не розслідувалися. Це питання до людей, які працювали до мене. У нас є великі досьє на команди УПЛ за 2010-2016 роки, і їх також не розглядали.  

Коли я почав працювати тут, то сказав: «Давайте займатися справами за порядком. Спочатку зробимо все, щоб зменшити кількість договірних матчів». І вони пішли на спад. Тому тепер у нас є час зайнятися попередніми справами.

Ми вже довели до кінця справи молодіжних команд «Олімпіка» і «Сум». Зараз ми займаємося командою першої ліги. Поки не можу її назвати.

– Досі не було жодного суду і нікого не посадили за договірні матчі. Чому так?

– Звичайний і спортивний суди – це різні речі. Ми можемо вимагати дискваліфікувати гравців і команди у КДК, Апеляційного суду і CAS, але я не можу нікого посадити у в’язницю. Думаю, вже було достатньо крові. Ми багато працюємо, щоб попередити договірні матчі. Вперше в історії дискваліфікували дві молодіжні команди. Раніше такого не траплялося. Також були дискваліфіковані арбітри. У нас є «Суми» і ведуться інші справи. Ми стали прикладом для Європи. Якщо чесно, для мене це краще, ніж побачити 10 футболістів за гратами.

Проблема в тому, що у суді адвокати намагаються тягнути час, вдаються до всіх можливих хитрощів, а у прокурора багато роботи. Але це не моя справа. Ми допомагаємо поліції, а поліція допомагає нам, але ми не можемо змусити суддю когось покарати. В Італії справа 2010 року досі вирішується у суді.

Різниця у тому, що у спортивному суді не потрібно доводити, що гравець винен. Це футболіст має показати, що він не винен. У звичайному суді все навпаки – ви маєте довести, що він винен. І там потрібно більше доказів, ніж для спортивного суду. Тим більше, у багатьох країнах немає закону про корупцію у спорті. А в Україні такий закон є. 

– Але до нього є багато питань. Як його зробити ефективнішим?

– Можна спробувати зробити закон суворішим. Наприклад, дозволити використовувати прослуховування дзвінків. Втім, це проблема не лише України, а всього світу. В Італії прийняли нове законодавство два роки тому. Воно стало суворішим, але поки його так ніхто і не застосував.

Сподіваюсь, скоро у мене буде можливість зустрітися з новим міністром спорту України (Вадим Гутцайт). Хочу обговорити з ним проблеми договірних матчів у різних видах спорту і запропонувати створити платформу, яка займатиметься боротьбою з ними. Ще одна пропозиція – продавати компаніям провайдерам беттінг-права. Це допоможе боротися з договірними матчами у різних видах спорту, а федерації зможуть заробити на цьому чисті гроші.

Навіть за останні дні було чимало випадків договірних матчів у тенісі і настільному тенісі. Також договірняки є в українському баскетболі, хокеї, волейболі, бадмінтоні та інших видах спорту. Ми навіть встановили зв’язок між договірними матчами в українському футболі і білоруському хокеї. 

Коли я приїхав в Україну, ніхто не працював над договірними матчами як над головною проблемою. Зараз у моїй команді є четверо людей і двоє фрілансерів, які допомагають нам з інших країн Європи.  Це шестеро людей. В інших країнах договірними матчами займаються максимум двоє.

Фото: УАФ, сторінка Франческо Баранки у фейсбук

Другие посты блога

Все посты